Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №203/7622/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1655/26 Справа № 203/7622/25 Суддя у 1-й інстанції - Черваньова Ю. М. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Південно-Східної митниці Фещенко І.С. на постанову Центрального районного суду міста Дніпра від 20 квітня 2026 року, якою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

провадження у справі про порушення митних правил за ст. 485 Митного кодексу України закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення,

за участю:

захисника особи, що притягується

до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 ,

представника Південно-Східної митниці Фещенко І.С.,

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови Центрального районного суду міста Дніпра від 20 квітня 2026 року провадження у справі відносно ОСОБА_1 про порушення митних правил за ст. 485 МК України закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з протоколом про порушення митних правил №0096/UA11000/25 від 29.07.2025 року 12.07.2022 року на підставі договору про надання митно-брокерських послуг від 01.04.2021 року № 01/04, відповідно до якого відповідальність за справжність та достовірність документів та інформації, необхідної для митного контролю і митного оформлення, несе ТОВ «АВ метал груп» в особі директора ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до митного поста «Ліски» Дніпровської митниці було подано електронну митну декларацію типу «ІМ40ЕА», зареєстровану за №UA110110/2022/004008 та задекларовано товар «гайки та гайки шестигранні з чорних металів у асортименті. Країна виробництва Малайзія. Виробник «MEDA ZZ ENTERPRISE» загальною вагою нетто 25050,20 кг та вартістю 33134,09 доларів США». Вказаний товар 24.07.2022 року в зоні діяльності Чернівецької митниці було ввезено на адресу ТОВ «АВ метал груп» відповідно до контракту від 12.11.2020 року № MZE-12/11, укладеного між ТОВ «АВ метал груп» та компанією MEDA ZZ ENTERPRISE, на підставі накладної УМВС від 11.07.2022 року № 3154002086, інвойсу від 08.02.2022 року № AV-21012/19/21/23М у контейнері № MEDU3342057 залізничним транспортом.

25.07.2022 року за електронною митною декларацією типу «ІМ40ЕА» №UA110110/2022/004008 було оформлено товар за кодами згідно УКТЗЕД 7318169290 та 7318169990 та випущено у вільний обіг на митній території України без сплати спеціальних видів мита у зв`язку з наданням сертифікату про походження товару від 25.05.2022 року №MCCM 4392 з країною походження Малайзія.

Державна митна служба України листом від 17.07.2025 року № 15/15-03-01/7/4188 інформувала Дніпровську митницю про отримання листа від Малайської торгової палати Малайзії від 16.07.2025 року № DM/HHL.CO/1192/2025, яким повідомлено про підробку сертифікату про походження товару від 25.05.2022 року № MCCM 4392.

Зазначений у митній декларації товар підпадає під дію антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну, встановлених рішенням Міжвідомчої Комісії з міжнародної торгівлі від 26.09.2020 року № АД-465/2020/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну сталевих кріплень походженням з Китайської Народної Республіки», згідно з яким вирішено застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Китайської Народної Республіки. Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються щодо імпорту в Україну товару, що є об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, без сертифіката про походження або інших документів про походження товару, визначених міжнародними угодами про вільну торгівлю, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та у разі неможливості визначення його походження.

Враховуючи викладене, за відсутності належним чином оформленого сертифікату про походження, випуск у вільний обіг товару: «гайки та гайки шестигранні з чорних металів у асортименті», заявленого до митного контролю та оформлення за митною декларацією від 12.07.2022 року № UA110110/2022/004008 мав бути здійснений зі сплатою остаточного антидемпінгового мита за ставкою 67,4% від митної вартості, що складає 828514,21 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на зменшення розміру митних платежів, шляхом надання під час митного оформлення товару: «гайки та гайки шестигранні з чорних металів у асортименті» загальною вагою нетто 25050,20 кг та вартістю 33134,09 доларів США за митною декларацією від 12.07.2022 року № UA110110/2022/004008, сертифікат про походження товару від 25.05.2022 № MCCM 4392, який містить неправдиві відомості, з метою незастосування антидемпінгового мита, що призвело до зменшення сплати митних платежів на суму 828514,21 гривень, тобто вчинила правопорушення, передбачене ст.485 МК України.

Дослідивши надані матеріали, суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

В апеляційній скарзі представник Південно-Східної митниці Фещенко І.С. просить постанову скасувати, ухвалити нову, якою визнати ОСОБА_1 винною у порушенні митних правил та накласти на неї адміністративне стягнення відповідно до санкції ст. 485 МК України.

Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги вказує на те, що суд першої інстанції при прийнятті постанови не повно з`ясував та оцінив всі обставини справи, що призвело до невірних висновків, внаслідок чого зазначене судове рішення є не об`єктивним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню в порядку п.3 ч.8 ст.294 КУпАП.

Зазначає, що інвойс від 08.02.2022 року №AV-21012/19/21/23М, на який посилається суд першої інстанції, на якому виробником зазначено країну походження товарів не може вважатися документом, що підтверджує країну походження товарів, так як Конвенцією він не передбачений як документ, що підтверджує країну походження товарів, інших двосторонніх чи багатосторонніх договорів між Україною та Малайзією немає.

Наголошує, що в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують країну походження товарів, а тому наявні підстави для застосування антидемпінгових заходів, а відтак, висновок суду першої інстанції є невірним.

Вважає, що керівник ТОВ “АВ Метал” ОСОБА_1 шляхом подачі підробленого сертифікату про проходження отримала пільгу та зменшила розмір митних платежів, а державний бюджет в свою сергу не отримав кошти, чим спричинено значні збитки державі. За всіма епізодами державний бюджет України у такий тяжкий для країни час недоотримав 828 514,21 грн.

Стверджує, що ОСОБА_1 мала мотив у зменшенні розмірів митних платежів для свого підприємства та можливість вчинити вказане правопорушення, чим і підтверджується суб`єктивна сторона вчиненого правопорушення. Оскільки контрагент компанія “MEDA ZZ ENTERPRISE” не мала обов`язку взагалі отримувати та надавати даний сертифікат про походження товарів ТОВ “АВ Метал”, а керівник ОСОБА_1 не може пояснити яким чином даний сертифікат у них з`явився.

Вважає, що матеріалами справи повністю підтверджена вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 Митного кодексу України.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Афонін О.В. подав заперечення на апеляційну скаргу зазначивши, що враховуючи рішення судів у адміністративній справі №160/10794/25, станом на сьогоднішній день у ТОВ «АВ МЕТАЛ ГРУП» відсутній податковий борг зі сплати митних платежів за вказаною в протоколі про порушення митних правил митною декларацією, що унеможливлює існування несплачених митних платежів, наслідком чого є відсутність події правопорушення.

Вказує, що ані протокол про порушення митних правил, ані постанова суду не містять відомостей про дату, час та місце вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , що унеможливлює встановлення обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення.

Зауважує, що під час митного оформлення вказаного у протоколі про порушення митних правил товару подавались 2 документи, кожен з яких є автономним підтвердженням того, що товар виготовлений в Малайзії - сертифікат про походження та декларація про походження товару (інвойс), що відповідає положенням ст.41 МК України.

Неподання сертифікату про походження не впливало би на підтвердження того, що товар виготовлений в Малайзії, адже це підтверджено наявністю письмової заяви виробника про це в інвойсі, який виступав автономним підтвердженням країни походження.

Також в поданій суду митним органом разом із клопотанням від 24.09.2024 року копії експортної митної декларації також вказано, що товар виготовлений в Малайзії.

Посилається на те, що на веб-порталі Державної митної служби України в розділі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» розміщені довідки про тарифне та нетарифне регулювання товарів по кодам за УКТ ЗЕД 7318169290 та 7318169990, в яких прямо вказано, що антидемпінгове мито застосовується тільки для країни Китай. Однак, матеріали справи не містять доказів того, що вказаний у протоколі про порушення митних правилтовар виготовлений в Китайській Народній Республіці. Згідно матеріалів справи, малайзійський експортер є виробником, про що вказано в зовнішньоекономічному контракті).

Крім того, зазначає, що тільки з 26.01.2026 року урядом запроваджено сплату антидемпінгового мита на товари визначених кодів та опису походженням з Малайзії внаслідок прийняття Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-591/2026/441-01, що підтверджує те, що вказані товари не підпадають під дію Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21.09.2020 року №АД-465/2020/4411-03.

Вказані зміни в регулюванні внесені до відомостей веб-порталу Державної митної служби України в розділі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі», в яких станом на сьогодні відображається вже застосування захисних заходів до товарів із Малайзії.

Звертає увагу на невідповідності суми митних платежів, оскільки згідно тексту протоколу про порушення митних правил, розмір несплачених митних платежів становить 828 514,21 грн. В той же час, згідно акту від 17.03.2025 року №0015/25/7.5-19/0036441934 про результати документальної невиїзної перевірки вказано про заниження податкових зобов`язань за митною декларацією №UA110110/2022/004008 на 942 346,28 грн.

Вказує, що єдиним встановленим законом способом митним органам пересвідчитися у своєчасності, достовірності, повноті нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, є документальна перевірка (ч. 1 ст. 345 Митного кодексу України), результати якої оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов?язання підприємства щодо сплати митних платежів, здійснення заходів, передбачених законами України (ч. 6 ст. 345 Митного кодексу України).

Вказана перевірка була проведена Дніпровською митницею із наступним прийняттям 03.04.2025 року податкових повідомлень-рішень №UA110000202532 та №UA110000202533, які визнані протиправними та скасовані рішенням суду у справі №160/10794/25.

Зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості про те, чому дії ОСОБА_1 не були направлені на ухилення від сплати податку на додану вартість, що суперечить позиції митного органу у податковому повідомленні-рішенні №UA110000202532. Якщо митний орган стверджує, що вчинені дії направлені на ухилення від сплати антидемпінгового мита, то як наслідок відбулось і ухилення від сплати податку на додану вартість, що мало бути відображено у протоколі про порушення митних правил.

Зауважує, що суду першої інстанції були надані електронні копії 11 митних декларацій, за якими були оформлені товари, що надійшли на адресу ТОВ «АВ МЕТАЛ ГРУП» від малайзійської компанії “MEDA ZZ ENTERPRISE” із поданням в кожному випадку сертифікату про походження.

Представник Південно-Східної митниці Фещенко І.С. подала додаткові пояснення на заперечення адвоката Афоніна О.В. зазначивши, що твердження сторони захисту про те, що відсутність податкового боргу скасовує склад порушення митних правил є недоречним, оскільки прийняття податкового повідомлення — рішення та складання протоколу про порушення митних правил не є взаємозамінними поняттями, хоча і вчиняються одним і тим же органом, проте направлений на різні результати.

Також не відповідає дійсності твердження сторони захисту з приводу того, ОСОБА_1 не подавала митну декларацію, тому вона не може бути суб`єктом адміністративного правопорушення, оскільки декларування товарів здійснювалось згідно договору від 01.04.2021 року №01/04 про надання митно-брокерских послуг, за яким Замовник (ТОВ «АВ метал груп» в особі директора ОСОБА_1 ) несе відповідальність за справжність і достовірність документів та інформації, необхідної для митного контролю і митного оформлення, що надаються митному брокеру (ФОП ОСОБА_4 ) для митного оформлення товарів та інших предметів.

Вказує, що дата вчинення адміністративного правопорушення встановлена митною декларацією від 25.07.2022 року №UA110110/2022/004008, про що зазначено у фабулі протоколу про порушення митних правил.

Звертає увагу, що між Україною та Малайзією відсутні міжнародні угоди про вільну торгівлю, згода на обов?язковість яких надана Верховною Радою України, однак Україна та Малайзія є учасниками Міжнародної Конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (далі - Конвенція), до якої Україна приєдналася згідно із законом України від 05.10. року №227-V.

Оскільки листом Малайської торгової палати Малайзії від 16.07.2025 року №DM/HHL.CO/1192/2025 повідомлено про підробку сертифікату про походження товару від 25.05.2022 року №МССММ 4392, який надавав пільги при митному оформленні зі сплати антидемпінгового мита та підтверджував країну походження товарів, а відтак у ТОВ «АВ метал груп» відсутній документ, який підтверджує країну походження імпортованих товарів.

Водночас інвойс від 08.02.2022 року №AV-21012/19/21/23М, на якому виробником зазначено про країну походження товарів не може вважатися документом, що підтверджує країну походження товарів, так як Конвенцією він не передбачений як документ, що підтверджує країну походження товарів, інших двосторонніх чи багатосторонніх договорів між Україною та Малайзією немає.

Посилається на лист-відповідь Мінекономіки №4411-06/28925-05 від 26.03.2026 року де зазначено, що “... до товарів, що надходять на митну територію України без сертифікатів про походження або іншого документа про походження товару, визначеного міжнародними угодами про вільну торгівлю, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою, та які за своїм описом та кодом УКТЗЕД підпадають під пункт 1 рішення Комісії від 21.09.2020 року №АД-465/2020/4411-03 (а для митних декларацій, оформлених після 02.08.2023 року, з урахуванням змін, внесених рішенням Комісії від 13.07.2023 року «АД-553/2023/441-01) застосовуються антидемпінгові заходи, встановлені рішенням Комісії від 21.09.2020 року №АД-465/2020/4411-03 (зі змінами), у формі справляння остаточного антидемпінгового мита за ставкою 67,40%”.

Вважає, що матеріалами справи повністю підтверджена вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

В судовому засіданні представник митниці Фещенко І.С. підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.

Захисник Афонін О.В. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав її доводи безпідставними.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши думку учасників провадження, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Згідно з положеннями статті 486 МК завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

За приписами статті 487 МК провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього кодексу, а в частині, що не регулюється ним - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

У відповідності до положень статті 489 МК та статей 252, 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно ч. 1 ст. 495 МК доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Перевіривши доводи апеляційної скарги представника митниці, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що суд першої інстанції належним чином виконав вказані вимоги закону, його висновки є обґрунтованими і з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального закону, з огляду на таке.

Відповідно до ст.485 МК порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Отже, об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено ст.485 МК України, полягає, зокрема, у наданні з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру митному органу документів, що містять неправдиві відомості щодо країни походження товару.

Зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого ст. 485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносини (встановлений законом порядок сплати податків та зборів), тобто декларант або уповноважена ним особа на момент подачі декларації повинен усвідомлювати факт надання документів, що містять неправдиві відомості та умисно бажати, щоб відповідні документи вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.

Наведене підтверджується також позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.01.2022 року у справі №725/3788/16-а, згідно якої склад правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те, що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). При цьому зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого ст.485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

У частинах 1 та 7 ст. 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до п. 5 ч. 8 ст. 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) назва країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до протоколу про порушення митних правил агентом з митного оформлення ФОП ОСОБА_5 на підставі договору про надання митно-брокерських послуг від 01.04.2021 року № 01/04, з метою митного оформлення товару: «гайки та гайки шестигранні з чорних металів у асортименті. Країна виробництва Малайзія. Виробник «MEDA ZZ ENTERPRISE» загальною вагою нетто 25050,20 кг та вартістю 33134,09 доларів США», та їх випуску у вільний обіг до митного поста «Ліски» Дніпровської митниці подано МД типу ІМ40ЕА № UA110110/2022/004008, код згідно УКТЗЕД 731816990 та 7318169290.

Разом з вказаною митною декларацією ОСОБА_3 митному органу подала документи, що надані ТОВ «АВ метал груп», зокрема: контракт від 12.11.2020 року № MZE-12/11, укладений між ТОВ «АВ метал груп» та компанією «MEDA ZZ ENTERPRISE», накладну УМВС від 11.07.2022 року № 3154002086, інвойс від 08.02.2022 року № AV-21012/19/211/23М.

Виходячи з відомостей МД ІМ40ЕА № UA110110/2022/004008, заявлені до митного контролю та оформлення товари мали малайзійське походження та останні класифіковано за кодами згідно з УКТЗЕД 731816990 та 7318169290. У якості підтвердження задекларованої в графі 34 МД №24UA209050000052U8 країни походження товарів (Малайзія), до митного контролю та оформлення надано сертифікат про походження товару від 25.05.2022 року №MCCM 4392.

Державна митна служба України листом від 17.07.2025 року № 15/15-03-01/7/4188 інформувала Дніпровську митницю про отримання листа від Малайської торгової палати Малайзії від 16.07.2025 року № DM/HHL.CO/1192/2025, яким повідомлено про підробку сертифікату про походження товару від 25.05.2022 року № MCCM 4392.

В ході судового розгляду даної справи в суді першої інстанції та під час апеляційного розгляду митним органом не доведено того, що компанією MEDA ZZ ENTERPRISE (Малайзія) не надсилався на адресу ТОВ «АВ метал груп» сертифікат про походження товару.

Разом з цим дані щодо країни походження товару, внесені до митної декларації, підтверджуються поданими товаросупровідними документами, зокрема інформацією, яка внесена до інвойсу, де продавцем товарів, компанією MEDA ZZ ENTERPRISE (Малайзія), вказана країна походження (COUNTRY OF ORIGIN) – MALAYSIA.

З огляду на викладене при декларуванні товарів, як декларантом, так і агентом з митного оформлення до гр. 34 митної декларації внесено відомості щодо країни походження товарів – Malaysia, виключно на підставі документів, отриманих від компанії MEDA ZZ ENTERPRISE.

Стороною захисту підтверджено, що ТОВ «АВ метал груп» співпрацювала з малазійською компанією MEDA ZZ ENTERPRISE, про що було подано 11 митних декларацій з поданням в кожному випадку сертифікату про походження за період з лютого 2021 року по липень 2022 року.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 не мала підстав для сумнівів у достовірності як cертифікату про походження товару від 25.05.2022 року №MCCM 4392, що надісланий компанією MEDA ZZ ENTERPRISE, так і заявленої постачальником – країни походження товарів.

Наявність сталих комерційних зв`язків з малайзійськими компаніями та неодноразове отримання належним чином оформлених товаросупровідних документів, в тому числі сертифікату походження товарів, свідчать про те, що ОСОБА_1 як керівник ТОВ «АВ метал груп», подаючи до митного оформлення сертифікат про походження товару від 25.05.2022 року № MCCM 4392, отриманий від компанії MEDA ZZ ENTERPRISE, не усвідомлювала та не могла усвідомлювати те, що зазначений сертифікат міг не бути виданим Малайською торговою палатою Малайзії, що, в свою чергу вказує на відсутність прямого умислу та спеціальної протиправної мети - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Крім того, варто зауважити, що cертифікат видається компетентним органом країни походження або країни-експортера, а оператор ринку (експортер) зазначає (декларує) інформацію про вантаж з продуктами, який підлягає ввезенню (пересиланню) на митну територію України через призначений прикордонний інспекційний пост, у тому числі про вид, країну і потужність походження, місце призначення вантажу. Таким чином, за достовірність відомостей у такому сертифікаті відповідає компанія-відправник товару. Оскільки всі дії та заходи щодо отримання сертифікатів походження вчиняє компанія-відправник, немає підстав стверджувати про порушення керівником компанії-отримувача митних правил.

Наведені обставини в сукупності свідчать про відсутність мотиву у ОСОБА_1 на вчинення відповідного інкримінованого правопорушення, оскільки в ході розгляду справи взагалі не встановлено, що остання усвідомлювала, що подані митному органу документи одержані незаконним шляхом та такі, що містять неправдиві відомості щодо країни походження товару.

Таким чином, наявні матеріали справи не доводять наявність в діях ОСОБА_1 умислу на вчинення порушення митних правил.

Наявність прямого умислу характеризується тим, що винний чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.

Враховуючи наведене, апелянтом в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду та доказів вини ОСОБА_1 у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК, а тому підстав для скасування постанови суду та визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні інкримінованого правопорушення, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги представника Південно-Східної митниці є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Центрального районного суду м. Дніпра від 20 квітня 2026 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстави для її зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст. 294 КпАП України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Південно-Східної митниці Фещенко І.С. — залишити без задоволення.

Постанову Центрального районного суду міста Дніпра від 20 квітня 2026 року, якою провадження відносно ОСОБА_1 у справі про порушення митних правил за ст. 485 Митного кодексу України закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, — залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду О.Ю. Іванченко