Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №182/6578/25 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/6578/25

Провадження № 2-о/0182/20/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26.05.2026 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Рунчевої О.В.,

секретаря Паламарчук П.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі в порядку окремого позовного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Покровська сільська рада Нікопольського району Дніпропетровської області про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, як чоловіка та дружини, суд –

В С Т А Н О В И В:

13.10.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із заявою про встановлення факту її проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої позовні вимоги обґрунтовує наступним.

Більше 30 років ОСОБА_1 перебувала у фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_2 , але офіційно шлюб між ними не був зареєстрований. Від даних стосунків у них народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Подружжя проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 . У сім`ї був спільний бюджет, вони спільно вирішували, на які потреби спрямувати доходи, сплачували комунальні послуги. За спільні кошти облаштовували будинок. Оформлювати свої стосунки офіційно не вважали за потрібне.

ІНФОРМАЦІЯ_3 під час ракетно-артилерійського обстрілу ОСОБА_3 трагічно загинув. Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з домоволодіння АДРЕСА_2 , яке належало померлому на підставі договору купівлі-продажу від 26.09.2018 року.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер чоловік заявниці – ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з частки житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , які він прийняв фактично після смерті сина ОСОБА_3 , але не встиг оформити.

Заявниця звернулась до приватного нотаріуса Бойко Л.П. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . Однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки неможливо перевірити факт спільного проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем однією сім`єю більш ніж 5 років до часу відкриття спадщини. Крім того, неможливо встановити місце відкриття спадщини після померлого сина, так як місце його реєстрації та місце фактичного проживання не співпадають.

З цих підстав заявниця просить суд встановити факт її проживання однією сім`єю, як чоловіка і дружини без реєстрації шлюбу, з ОСОБА_2 , встановити факт останнього місця проживання сина ОСОБА_3 .

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.11.2025 року постановлено розглянути справу за правилами окремого позовного провадження, призначено судове засідання (а.с.25).

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.11.2025 року у приватного нотаріуса Бойко Л.П. витребувано матеріали спадкової справи після смерті ОСОБА_2 (а.с.26-27).

Листом суду від 14.11.2025 року у Нікопольського відділу ДРАЦС витребувано відомості щодо наявності в державному реєстрі актових записів щодо реєстрації шлюбу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , або народження дітей у ОСОБА_3 (а.с.29).

Сторони в судове засідання не з`явились.

26.05.2026 року заявниця ОСОБА_1 надала суду заяву про розгляд справи без її участі, на заявлених вимогах наполягає (а.с.66).

19.01.2026 року в.о. голови Покровської сільської ради ОСОБА_4 направила на адресу суду клопотання про слухання справи без участі представника заінтересованої особи. Вважає позовні вимоги обґрунтованими та законними, а тому не заперечує проти їх задоволення (а.с.60).

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, враховує наступне.

Відповідно до ст.6 Конвенції „ Про захист прав людини і основоположних свобод", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , тривалий час перебувала у фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Від даних стосунків ІНФОРМАЦІЯ_6 у них народився син – ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про встановлення батьківства серії НОМЕР_1 та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.8,9).

Сім`я жила за адресою: АДРЕСА_1 . Вони були зареєстровані, постійно проживали за даною адресою та вели спільне господарство, що підтверджується довідкою Покровської сільської ради (а.с.18). Сім`я мала спільний бюджет, спільно вирішували всі родинні питання, несли витрати по сплаті комунальних послуг, придбання їжі, одягу, інших продуктів, необхідних для побуту. За рахунок спільних коштів оплачували лікування, облаштовували будинок та підтримували його в належному стані.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 трагічно загинув, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.11).

Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з домоволодіння АДРЕСА_2 , яке належало померлому на підставі договору купівлі-продажу від 26.09.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Балабекяном А.Е., зареєстрованим в реєстрі за №1768 (а.с.14-15).

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 (а.с.20). Після його смерті відкрилась спадщина, яку складається з частки житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , які він прийняв після смерті сина ОСОБА_3 , але не встиг оформити.

ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Бойко Л.П. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . Однак постановою від 12.12.2024 року їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки неможливо перевірити факт спільного проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем однією сім`єю більш ніж 5 років до часу відкриття спадщини. Крім того, неможливо встановити місце відкриття спадщини після померлого сина, так як місце його реєстрації та місце фактичного проживання не співпадають (а.с.21).

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факт повинен мати юридичне значення, тобто від нього залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів (постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21).

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Як зазначає заявниця, встановлення факту спільного проживання з ОСОБА_2 необхідне їй для прийняття спадщини після його смерті. Наявність спору про право судом не встановлено, оскільки інших спадкоємців померлий немає. В іншому порядку, аніж в судовому, заявниця вирішити дане питання не має можливості. З урахуванням наведеного, вимоги заявниці за загальним правилом можуть бути предметом розгляду суду у порядку, передбаченому главою 6 розділу IV ЦПК України.

Положеннями ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно положень ч.4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка.

Положеннями ч.1 ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Відповідно до положеньч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із роз`ясненнями Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо. Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за №5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

У справі "Джонстон проти Ірландії" (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім`ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом. Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 СК України.

Згідно вимог сімейного законодавства сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і, водночас, як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню. Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства, - що є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

На підтвердження заявлених вимог заявницею наданий акт обстеження від 18.05.2026 року, складений Покровською сільською радою, згідно якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на момент смерті сина ОСОБА_3 проживали разом в його будинку за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.67).

Відповідно до статті 25 СК України жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.

Судом перевірено, що ані ОСОБА_1 , ані ОСОБА_2 під час спільного проживання не перебували в зареєстрованому шлюбі з іншими особами.

В пункті 27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції " роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою, оскільки факт спільного проживання вказаних осіб знайшов своє підтвердження та був доведений належними доказами, у зв`язку з чим заява підлягає задоволенню в цій частині заявлених вимог.

Встановлення цього факту не суперечить чинному законодавству України і не порушує чиїх-небудь прав або охоронюваних законом інтересів.

Предметом розгляду даної заяви є також встановлення факту, що місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 є с. Капулівка, Нікопольського району Дніпропетровської області.

За змістом п.п1.12, 1.13 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (надалі – Порядок) в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця відповідно до ст. 29 ЦК України. Місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть.

Відповідно до п. 1.14. Порядку, у разі відсутності у спадкоємців документів, що підтверджують місце відкриття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям їх право на звернення до суду із заявою про встановлення місця відкриття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 на час своєї смерті фактично проживав в своєму будинку без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповідною довідкою (а.с.10).

Враховуючи той факт, що в матеріалах справи наявна постанова приватного нотаріуса Бойко Л.П. про відмову у вчиненні нотаріальної дії з підстав неможливості встановлення місця відкриття спадщини, а тому встановлення вказаного факту має юридичне значення для заявниці, оскільки вона не може в повному обсязі реалізувати свої спадкові права.

З огляду на встановлені судом та наведені вище обставини, які були підтверджені доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що заявником доведено, що місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 є с. Капулівка, Нікопольського району, Дніпропетровської області, а тому заява в цій частині також підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні рішення судом у справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 4 - 10, 76 - 81, 315, ЦПК України, ст.ст.3,4,21,25,36,74 СК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Покровська сільська рада Нікопольського району Дніпропетровської області про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, як чоловіка та дружини - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто по день смерті ОСОБА_2 .

Встановити факт того, що місцем відкриття спадщини, тобто останнім місцем проживання спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , є житловий будинок АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О. В. Рунчева