Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце тимчасового перебування у разі винесення такого припису
Дата: 27 травня 2026 р.
Справа: №205/1284/26
Суддя: Дахно М. М.
Єдиний унікальний номер 205/1284/26
Номер провадження3/205/663/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.05.2026 м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Дахно М.М., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП№1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.173-8 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з протоколом ВАД № 954870 від 10.01.2026 ОСОБА_1 10.01.2026 о 16:00 за адресою: АДРЕСА_1 , у стані алкогольного сп`яніння вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї матері, чим порушив пункти 1,2,3 термінового заборонного припису: зобов`язання залишити місце проживання постраждалої особи, заборони на вхід та перебування, заборони в будь-якій спосіб контактувати з постраждалою.
На підтвердження обставин вчинення адміністративного правопорушення до вказаного протоколу долучено такі матеріали:
-пояснення ОСОБА_2 про те, що 10.01.2026 о 16:00 за адресою: АДРЕСА_1 , до будинку прийшов її син ОСОБА_1 у нетверезому стані, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, та 08.01.2026 відносно нього було складено терміновий заборонний припис,
-копію термінового заборонного припису АА №577556 від 08.01.2026 відносно ОСОБА_1 ,
-рапорт інспектора чергового про реєстрацію правопорушення.
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду.
Зважаючи на те, що судом вжито вичерпних заходів для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і висловити свою позицію стосовно складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, враховуючи, що остання, будучи обізнаною під час складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення про розгляд справи про адміністративне правопорушення у приміщенні Новокодацького районного суду міста Дніпра, що засвідчує її підпис у вказаному протоколі, з моменту складання відповідного протоколу і по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, аби з`явитися до суду та дізнатися про рух справи, заходів для явки до суду не вжила, суд вважає можливим розглянути справу без участі останньої.
Потерпіла ОСОБА_2 надала суду письмові пояснення, у яких підтвердила обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, додала, що її син у неї просив пробачення та обіцяв не повторювати своїх помилок.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точності відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, а також іншими документами.
Згідно з вимогами п.1, п.15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 06.11.2015, складання протоколів про адміністративні правопорушення, отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків здійснюють уповноважені на те посадові особи органів поліції; до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Частиною 2 статті 173-8 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Суд зауважує, що в порушення вимог Інструкції та ст. 251 КУпАП уповноваженою особою, окрім пояснення потерпілої, до протоколу не долучено інших доказів порушення ОСОБА_1 термінового заборонного припису.
Не отримано пояснення від ОСОБА_1 , не з`ясовано у останнього факт порушення ним термінового заборонного припису, чи був він ознайомлений із таким приписом, чи отримував його копію.
Інших доказів на підтвердження суб`єктивної та об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 статті 173-8 КупАП, суду не надано.
Суд вважає, що одних лише пояснень потерпілої, не підтверджених іншими належними та допустимими доказами, недостатньо для визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене, і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в України та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» вказується, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпції факту. Тобто таких, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
У справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У постанові Верховного суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а висловлена правова позиція суду про те, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
На підставі викладеного, враховуючи, що суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, суд дійшов висновку про те, що за таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП, є недоведеним, що має наслідком закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.33, 38, 247, 251, 280 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-8 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М.М.Дахно
Оригінал: reyestr.court.gov.ua