Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №199/3656/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/3656/26

(2/199/4296/26)

РІШЕННЯ

іменем України

04.06.2026

м. Дніпро

справа №199/3656/26

провадження №2/199/4296/26

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

секретаря судового засідання Костючик В.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини, -

за участі учасників справи:

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини.

В обґрунтування позову посилався на те, що він та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 23.04.2021, від якого вони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 28 листопада 2022 року шлюб між сторонами було розірвано.

06 березня 2023 року Софіївським районним судом Дніпропетровської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини аліменти у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27 січня 2023 року до досягнення дитиною повноліття.

31.01.2025 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, від якого вони мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У зв`язку з вищевикладеним, позивач просив суд зменшити розмір стягнутих за судовим наказом виданим 06 березня 2023 року Софіївським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини аліменти у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27 січня 2023 року до досягнення дитиною повноліття, до 1/6 частини його доходів.

Ухвалою суду від 30.03.2026 відкрито провадження по справі та визначено проводити її розгляд в порядку загального позовного провадження. По справі розпочато підготовче провадження.

Протокольною ухвалою суду від 28.05.2026 закрито підготовче провадження по справі та призначено її до судового розгляду.

Позивач в судовому засіданні позовну заяву підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити, врахувавши, що його дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною і він є єдиним кормильцем в сім`ї.

Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти позову, посилаючись на те, що позивачем не доведено погіршення його матерільного стану. Спільна дитина сторін по справі росте і потребує кожного року більше витрат, а тому просила у позові відмовити.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що сторони по справі – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 23.04.2021, який рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 28 листопада 2022 року розірвано, що підтверджується свідоцтвом про шлюб та рішенням суду.

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження.

Судовим наказом виданим 06 березня 2023 року Софіївським районним судом Дніпропетровської області стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27 січня 2023 року, і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у прибуток держави судовий збір в сумі 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 40 коп.

31 січня 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

ІНФОРМАЦІЯ_5 від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 народилася дитина – ОСОБА_4 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачається, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і той із батьків хто проживає окремо від дитини може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Стаття 182 СК України встановлює, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десяти кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд, також враховує положення статті 27 Конвенції «Про права дитини», яку ратифіковано постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, відповідно до якої передбачено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

За змістом ч. 2 ст. 27 цієї Конвенції батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

З аналізу наведених норм слідує, що батьки мають рівні права та обов`язки відносно дітей і повинні забезпечити дитині умови для її повноцінного розвитку.

У силу положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом збільшено або зменшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20 (провадження № 61-7397св21) зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 СК України «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 СК України «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 СК України «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13.

Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Зменшення розміру аліментів є правом суду, а не його обов`язком, виходячи з диспозиції ст. 192 СК України, тобто, навіть за умови доведеності факту зміни матеріального стану платника аліментів, суд, який розглядає справу, може не задовольняти вимоги останнього про зменшення розміру аліментів, зважаючи на інші обставини справи, зокрема, у разі, якщо зменшення розміру аліментів не відповідатиме інтересам малолітніх дітей, які мають право на рівень життя, достатній для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У даній справі з`ясуванню підлягає питання зміни матеріального становища платника аліментів та зміна його сімейного стану з часу ухвалення судового рішення про стягнення аліментів.

У постанові від 03 липня 2024 року по справі №552/2073/23 Верховний Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, ОСОБА_1 посилався на те, що у нього змінився матеріальний та сімейний стан, оскільки у другому шлюбі у нього народився син і на його утриманні перебувають малолітній син та дружина, яка перебуває у декретній відпустці, що зумовило збільшення витрат на утримання нової сім`ї.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що зменшення розміру аліментів у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні дитину, яка народилась в іншому шлюбі, та дружину, яка перебуває у декретній відпустці, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини від шлюбу з ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , та суперечитиме її інтересам».

У даному випадку, позивачем ОСОБА_1 не надано жодних належних і достатніх доказів на підтвердження обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів, зокрема, щодо погіршення майнового стану позивача ОСОБА_1 , або таких, що свідчили б про його неможливість сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у визначеному судовими наказом розмірі.

Зміна сімейного стану позивача - народження другої дитини в іншому шлюбі, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.

Аналогічний за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 760/9783/18-ц (провадження № 61-9460св20), від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19 (провадження № 61-9460св20), від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20 (провадження № 61-1031св21).

Зазначені у позові доводи позивача суд відхиляє, оскільки вони не свідчать про безумовність підстав для зменшення розміру аліментів.

З урахуванням наведенного, позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини – відмовити у повному обсязі.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання – АДРЕСА_3 .

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації – АДРЕСА_4 .

Суддя О.Б.Подорець