Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №160/31840/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки)

Дата: 04 червня 2026 р.

Справа: №160/31840/25

Суддя: Бевзенко В.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року

м. Київ

справа №160/31840/25

адміністративне провадження № К/990/11063/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

суддя-доповідач - Бевзенко В.М.,

судді: Стеценко С.Г., Шарапа В.М.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2026 року (прийняту у складі головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.) у справі №160/31840/25 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст обставин справи і судових рішень

1. У листопаді 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Нікопольської міської ради №397 від 11 квітня 2025 року, яким затверджено акт комісії з визначення та відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів, завданих Нікопольській міській раді як власнику землі ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року задоволено заяву представника Виконавчого комітету Нікопольської міської ради і закрито провадження у справі №160/31840/25.

Не погодившись з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі №160/31840/25, представник позивача звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року у справі №160/31840/25 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: не додано документа про сплату судового збору та заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2026 року у справі №160/31840/25 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що станом на час постановлення оскаржуваної ухвали строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху, сплинув, і скаржник не зазначив поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Апеляційний суд виходив з того, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена 26 листопада 2025 року в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні), а апеляційна скарга подана представником позивача Шашликовим Д.Г. через «Електронний суд» 05 лютого 2026 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження.

Суд апеляційної інстанції не визнав поважними причини пропуску строку, на які посилався представник позивача в клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження, стверджуючи, що позивач не отримував оскаржуваної ухвали ані засобами поштового зв`язку, ані шляхом доставки в Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» через його відсутність у позивача.

Крім того, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги посилання в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження на ту обставину, що адвокат Кравчук С.О. не є стороною у справі в розумінні КАС України і на момент постановлення ухвали суду першої інстанції не була представником ОСОБА_1 (оскільки додатковою угодою від 20 листопада 2025 року представництво інтересів ОСОБА_1 адвокатом Кравчук С.О. на підставі договору про надання правничої допомоги №113/2025 від 22 травня 2025 року було припинено), адже в матеріалах електронної справи №160/31840/25 відсутні будь-які заяви чи пояснення позивача щодо повідомлення суду про зміну та/або відмову від представника.

Натомість з матеріалів електронної справи вбачається, що адміністративний позов поданий адвокатом Кравчук С.О. в інтересах ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» з електронного кабінету Кравчук С.О., підписаний електронним підписом адвоката Кравчук С.О., а до позову додано ордер на надання правової допомоги на ім`я Кравчук С.О.

Оскільки вказана додаткова угода від 20 листопада 2025 року про припинення договору про надання правничої допомоги ані позивачем, ані адвокатом Кравчук С.О. до суду першої інстанції не направлялася, суд першої інстанції відповідно до положень частини сьомої статті 251 КАС України направив копію ухвали суду представнику позивача Кравчук С.О. в електронний кабінет, визначений в адміністративному позові.

Суд апеляційної інстанції встановив, що згідно з відомостями з матеріалів електронної справи №160/31840/25, адвокат Кравчук С.О. отримав вказану ухвалу в електронний кабінет 26 листопада 2025 року о 20:04. Доказів протилежного позивачем не надано, і в матеріалах справи такі докази відсутні.

Як зазначалося вище, апеляційна скарга на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року подана представником позивача - Шашликовим Д.Г. через «Електронний суд» 05 лютого 2026 року, тобто поза межами процесуального строку, через два місяці після постановлення відповідної ухвали.

Апеляційний суд наголосив, що неналежне виконання позивачем та/або його представником - адвокатом Кравчук С.О. вимог КАС України в частині своєчасного повідомлення суду про зміну представництва інтересів позивача, а також зволікання самого позивача з повідомленням суду в будь-який спосіб про відмову від послуг адвоката протягом двох місяців не може бути визнано поважною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Також апеляційний суд вказав, що укладення додаткової угоди про припинення представництва інтересів позивача адвокатом Кравчук С.О. втрачає процесуальне значення, якщо така угода до суду не направлялась і суд про ці обставини не був повідомлений.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Короткий зміст вимог касаційної скарги

2. Не погоджуючись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2026 року, позивач просить її скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та розгляду апеляційної скарги по суті.

Із касаційної скарги вбачається, що скаржник вважає необґрунтованим і помилковим висновок суду апеляційної інстанції щодо неповажності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та наявності правових підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року.

На думку скаржника, апеляційний суд, відмовляючи у поновленні строку, не врахував той факт, що ОСОБА_1 як сторона адміністративної справи ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі №160/31840/25 не отримував ані засобами поштового зв`язку, ані шляхом доставки в Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд», оскільки такий кабінет у нього відсутній, що підтверджується матеріалами справи.

Обґрунтовуючи позицію, скаржник зазначає, що адвокат Кравчук С.О. не є стороною у справі в розумінні КАС України і на момент постановлення ухвали не була представником ОСОБА_1, оскільки додатковою угодою від 20 листопада 2025 року до договору про надання правничої допомоги №113/2025 від 22 травня 2025 року представництво інтересів ОСОБА_1 вказаним адвокатом було припинено. На підтвердження цих обставин до касаційної скарги було долучено копію відповідної додаткової угоди.

Скаржник вважає, що оскільки станом на момент постановлення ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі №160/31840/25 адвокат Кравчук С.О. не була представником позивача, надсилання їй копії судового рішення в підсистемі «Електронний суд» не може вважатися належним повідомленням позивача як сторони спору про ухвалене судом процесуальне рішення.

Позивач зазначає, що місто Нікополь Дніпропетровської області, де він зареєстрований та проживає, відповідно до Наказу Мінреінтеграції від 28 лютого 2025 року № 376 віднесене до території активних бойових дій. Цей статус території підтверджує наявність об`єктивних, надзвичайних та невідворотних обставин, що істотно впливають на можливість реалізації особою своїх процесуальних прав.

Таким чином, на переконання позивача, мала місце сукупність об`єктивних і незалежних від його волі перешкод для своєчасного подання апеляційної скарги, які є поважними причинами пропуску процесуального строку в розумінні статті 121 КАС України, оскільки цей пропуск був зумовлений непереборними факторами, а не недобросовісною поведінкою чи зловживанням процесуальними правами з його боку.

Незважаючи на це, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги вказані аргументи та безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.

23 квітня 2026 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Виконавчий комітет Нікопольської міської ради просить Верховний Суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

3. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.

4. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

5. Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

6. Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

7. Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

9. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

10. При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

11. Згідно із частиною п`ятою статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

12. Відповідно частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

13. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

14. Відповідно до частини сьомої статті 251 КАС України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

15. У частині першій статті 18 КАС України передбачено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

16. Позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів (частина друга статті 18 КАС України).

17. Згідно із частиною четвертою статті 18 КАС України Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

18. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 18 КАС України).

19. Відповідно до частин шостої, сьомої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

20. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

21. За частиною восьмою статті 18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

22. Відповідно до статті 42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

23. За частинами першою, другою статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

24. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

25. Згідно із частинами першою, другою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

26. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

27. Відповідно до частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

28. За частиною четвертою статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

29. Відповідно до частин першої, другої статті 60 КАС України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

30. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

31. За частиною третьою статті 60 КАС України про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суду шляхом подання письмової заяви.

32. Частиною третьою статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

33. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

34. За змістом наведених правових норм однією з обставин, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, є визнання неповажними наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

35. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску указаного строку (при цьому поважність причин повинен доводити скаржник).

36. Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин, підтверджених належними доказами.

37. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

38. Як убачається з матеріалів справи, інтереси позивача у суді першої інстанції представляв адвокат Кравчук С.О., яка діяла на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги та договору.

39. 26 листопада 2025 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у цій справі в порядку письмового провадження без виклику сторін та 26 листопада 2025 року о 20:04 це судове рішення було доставлено до електронного кабінету адвоката Кравчук С.О., що підтверджується довідкою відповідного змісту.

40. Апеляційну скаргу на зазначене судове рішення представник позивача адвокат Шашликов Д.Г. направив до суду апеляційної інстанції за допомогою електронної системи «Електронний суд» 05 лютого 2026 року, тобто поза межами п`ятнадцятиденного строку, встановленого частиною першою статті 295 КАС України.

41. В апеляційній скарзі представник позивача просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року, мотивувавши підстави пропуску цього строку тим, що мало місце припинення представництва попереднім адвокатом до моменту постановлення ухвали, відсутність у позивача власного електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», відсутність належного вручення копії судового рішення безпосередньо позивачу, а також перебування позивача на території активних бойових дій, що у своїй сукупності свідчить про наявність об`єктивних, незалежних від волі позивача перешкод для своєчасного подання апеляційної скарги.

42. Ухвалою від 11 лютого 2026 року Третій апеляційний адміністративний суд залишив скаргу без руху через пропуск процесуального строку, вказавши на відсутність обґрунтувань пропуску строку на апеляційне оскарження, та надав скаржнику 10 днів для усунення недоліків. 18 лютого 2026 року представник позивача через «Електронний суд» подав відповідну заяву, в якій повторно зазначив, що позивач не отримував ухвалу суду першої інстанції.

43. Оцінюючи наведені в заяві аргументи, суд апеляційної інстанції вказав, що посилання на те, що ніби адвокат Кравчук С.О. на момент постановлення ухвали вже не представляв інтереси ОСОБА_1 (згідно з додатковою угодою від 20 листопада 2025 року до договору №113/2025), колегія суддів суду апеляційної інстанції до уваги не бере, оскільки в матеріалах електронної справи №160/31840/25 відсутні будь-які заяви позивача про відмову від представника чи його зміну. Натомість матеріали справи свідчать, що позов подав та підписав саме адвокат Кравчук С.О. через свій електронний кабінет, додавши відповідний ордер. Оскільки ні позивач, ні адвокат не повідомили суд першої інстанції про припинення договору, копію ухвали від 26 листопада 2025 року було надіслано в електронний кабінет Кравчук С.О. згідно з частиною сьомою статті 251 КАС України. Відповідно до матеріалів справи, адвокат отримав документ 26 листопада 2025 року о 20:04, і інших доказів до суду не надано.

44. Оцінюючи наведені в заяві аргументи, суд апеляційної інстанції зауважив, що, як зазначалося вище, апеляційну скаргу на ухвалу суду від 26 листопада 2025 року представник позивача Шашликов Д.Г. подав через «Електронний суд» 05 лютого 2026 року. Тобто поза межами встановленого процесуального строку - через два місяці після постановлення оскаржуваного судового рішення.

45. Неналежне виконання позивачем та/або його представником - адвокатом Кравчук С.О. - вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо своєчасного повідомлення суду про зміну представника, а також двомісячне зволікання самого позивача з інформуванням суду про відмову від послуг адвоката не можуть бути визнані поважними підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження.

46. Верховний Суд уважає такий висновок суду апеляційної інстанції обґрунтованим та зазначає, що у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, що були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи складнощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.

47. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, суд виходить з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

48. При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, що слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

49. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

50. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з оцінкою апеляційного суду, який критично сприйняв доводи представника позивача, з огляду на відсутність підстав вважати, що зазначені обставини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи складнощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

51. Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 08 лютого 2024 року в справі №480/8341/22 (провадження №К/990/34473/23), зокрема, зазначив, що адвокат як представник (стаття 57 КАС України) бере участь у судовому процесі від імені особи (сторони чи третьої особи), інтереси якої він представляє, відповідно наділений правами та обов`язками останньої (за умови, що в ордері немає застережень про обмеження повноважень адвоката). Відомо й те, що адвокат як представник не є і не може бути учасником (стороною) матеріально-правового спору, як і не може мати в ньому особистого інтересу; участь адвоката як представника у судовому процесі головним чином полягає у реалізації процесуальних прав та обов`язків особи, яку він представляє, від імені цієї особи і для цієї особи. Це означає також, що процесуальні дії/рішення/позиція представника у судовому процесі створюють юридичні наслідки саме для особи, від імені якої він діє, й вона має теж це розуміти.

52. Суд не мають цікавити взаємовідносини адвоката та особи, інтереси якої він представляє (окрім тих, що стосуються обсягу повноважень адвоката), водночас участь сторони у судовому процесі через свого представника (адвоката) - що є правом сторони - дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію з цим представником, тому застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні казуальні підстави.

53. Зважаючи на наведені міркування, об`єднана палата тлумачила участь позивача (як учасника справи) у судовому процесі через свого представника - повноваження якого належно підтверджені - саме як участь позивача, тобто «учасника справи», для якого у статті 295 КАС України визначені строки на апеляційне оскарження судового рішення.

54. Отож, відповідаючи на поставлені в справі №480/8341/22 питання, об`єднана палата зазначила, що в ситуації, коли позивач (як фізична особа) не має офіційної електронної адреси, але її має адвокат, який представляв в суді його інтереси, суд, відповідно до приписів частини п`ятої статті 18 КАС України, надсилає електронну копію судового рішення адвокату як представнику позивача на офіційну електронну адресу, що, в розумінні приписів частини сьомої статті 251 КАС України, є належним і достатнім способом вручення судового рішення учаснику справи, з датою якого можна пов`язувати строк на його апеляційне оскарження позивачем як «учасником справи».

55. Отже, суд апеляційної інстанції цілком слушно відхилив наведені представником позивача підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції як неповажні.

56. Таким чином, реалізація права на апеляційне оскарження покладає на позивача, як на особу, що безпосередньо заінтересована в результатах розгляду справи, обов`язок виявляти належну процесуальну активність. Позивач зобов`язаний самостійно цікавитися станом судового провадження, вчиняти залежні від нього дії та не перекладати тягар власної бездіяльності або неналежної організації роботи зі своїми представниками на суд, оскільки процесуальне законодавство не передбачає автоматичного поновлення строків без доведення об`єктивної неможливості вчинення таких дій.

57. Суд апеляційної інстанції не обмежений повноваженнями щодо поновлення строку апеляційного оскарження в порядку, передбаченому частиною третьою статті 295 КАС України, однак такі висновки не дають абсолютного права скаржнику на поновлення пропущеного процесуального строку, без поважних на те причин та відповідних підстав.

58. Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

59. Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи складнощами для своєчасного вчинення відповідних дій. За відсутності таких обставин, у суду будуть відсутні і підстави для поновлення процесуального строку.

60. Водночас право на звернення до суду не є абсолютним, а здійснюється на підставах і в порядку, установлених законом. Кожний із процесуальних кодексів установлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур, та осіб, котрі можуть ініціювати їхнє вирішення. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу, що не є порушенням прав на справедливий судовий розгляд та ефективний засіб юридичного захисту, гарантованих статтями 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

61. Зважаючи на те, що наведені у касаційній скарзі доводи не виправдовують безпідставності порушення процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, та не свідчать про поважність причин пропуску цього строку, Верховний Суд констатує, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі, передбачених пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

62. Отже, Верховний Суд уважає, що суд апеляційної інстанції постановив ухвалу від 03 березня 2026 року у справі №160/31840/25 з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування немає.

63. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

64. З урахуванням викладеного, Верховний Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

65. З огляду на результат касаційного розгляду, Суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2026 року у справі №160/31840/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Бевзенко

Судді: С.Г. Стеценко

В.М. Шарапа

Оригінал: reyestr.court.gov.ua