Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №510/1488/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 510/1488/25

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:

м. Рені;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

01.08.2025 року;

Головуючий в 1 інстанції: Дудник В.І.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді – Єщенка О.В.

суддів – Бітова А.І.

– Градовського Ю.М.

За участю: секретаря – Недашковської Я.О.

представника відповідача – Чегодар С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ренійського районного суду Одеської області від 01 серпня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:

скасувати постанову капітана поліції Буценко Є.В. відділення поліції №2 (м. Рені) Ізмаїльського РВ ГУНП в Одеській області від 14.07.2025 ЕГА №1821289 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, та накладення стягнення у розмірі 850 гривень;

закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки поліцейського про здійснення позивачкою завідомо неправдивого виклику поліції та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, є необґрунтованими та непідтвердженими належними і допустимими доказами, такими, що не відповідають дійсним обставинам.

Позивачка зауважує на тому, що факт вчинення протиправних дій громадянином ОСОБА_2 щодо її власності (викрадення велосипеда) мав місце, у зв`язку із чим вона обґрунтовано повідомила поліцію про це, здійснивши відповідний виклик. При цьому, позивачка діяла цілком правосвідомо, оскільки потребувала захисту своїх прав та інтересів внаслідок вчинення неправомірних дій іншою особою. Отже, ознаку «завідомо неправомірного виклику» не було, оскільки на момент виклику вона дійсно вважала, що відносно неї були вчинені неправомірні дії, тому й звернулась за допомогою до належного органу із відповідним викликом.

Оспорювану ж постанову складено працівником поліції без врахування пояснень та зауважень з боку позивачки, без ретельного дослідження матеріалів справи, без збирання об`єктивних, допустимих та достовірних доказів. Позивачці не було надано реальної можливості скористатися правом на захист, надати письмові пояснення, заперечення, докази або залучити представника.

Рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 01 серпня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що факт вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами, розгляд справи проведено об`єктивно та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Доводи ж позивачки про відсутність у її діях умислу стосовно повідомлення поліції неправдивих відомостей під час виклику поліції є неправдивими, такими, що носять захисний характер, та спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянтка зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням законодавства, що регулює спірні правовідносини, та обставинам справи, помилково залишено поза увагою те, що об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, полягає у виклику представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби. При цьому, у спірному ж випадку, позивачка зазнала від сторонньої особи фізичного насильства та побоювалась за власне майно, тому мала усі законні очікування на захист, а виклик поліції не відбувся безпідставно.

Апелянтка зауважує на тому, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся не об`єктивно, без роз`яснення позивачці її прав та заслуховування пояснень, без забезпечення права на правову допомогу, без дослідження доказів та встановлення дійсних обставин правопорушення. Сама по собі постанова за своєю природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, однак не доводить дотримання установленого порядку складання постанови.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Національної поліції в Одеській області посилається на необґрунтованість доводів апелянтки, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для скасування судового рішення. Заперечуючи проти обґрунтованості доводів та вимог апелянтки, відповідач зазначає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, проведено з дотриманням норм діючого законодавства України та роз`ясненням процесуальних прав особі, відносно якої складалась постанова. Встановивши склад адміністративного правопорушення, винуватість позивачки у вчиненні адміністративного правопорушення, врахувавши усі обставини справи, посадовою особою винесено постанову про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу. Отже, у спірному випадку орган поліції діяв на виконання своїх повноважень, об`єктивно та з дотриманням чинного законодавства.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 підтримує свою правову позицію.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, 09.07.2025 о 09 год. 16 хв. до ВП №2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення (ЄО за №4907 від 09.07.2025р.) від громадянки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає в АДРЕСА_1 , про те, що її знайомий ОСОБА_2 вчинив відносно неї домашнє насильство. В той же день на лінію « 102» надійшло звернення про викрадення, ймовірно ОСОБА_2 , за даною адресою велосипеда. Подія виклику була зареєстрована за №233771216.

Для з`ясування та перевірки обставин виклику за місцем мешкання ОСОБА_1 виїхали працівники поліції. У відібраних під час виїзду пояснень ОСОБА_1 зазначила, що дійсно вона періодично співмешкала із ОСОБА_2 , він приїхав до неї 05.07.2025, вони відпочивали разом, а також разом із їхніми спільними друзями. У неї в володінні був велосипед, вона дозволила ОСОБА_2 користуватися ним, він брав його для власних потреб. 09.07.2025 вранці ОСОБА_1 помітила, що велосипед вдома відсутній, на що остання попросила ОСОБА_2 повернути їй велосипед, однак ОСОБА_2 повідомив, що він брав його, однак залишив тимчасово на зберіганні у свого знайомого та поверне велосипед найближчим часом. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зав`язалась сутичка, трапився конфлікт, у зв`язку із чим ОСОБА_1 прийняла рішення подзвонити на лінію « 102» з повідомленням про крадіжку та сімейне насилля.

Також, 09.07.2025 ОСОБА_1 на адресу начальника ВП №2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області написала заяву, в якій просила раніше подане нею звернення до поліції не розглядати, велосипед вона добровільно надала для тимчасового користування ОСОБА_2 , з яким перебувала у дружніх відносинах, ніякого фізичного насильства він до неї не застосовував та тілесних пошкоджень не завдавав, ніяких претензій до нього вона не має.

14.07.2025 посадовою особою відділення поліції №2 (м. Рені) Ізмаїльського РВ ГУНП в Одеській області у відношенні ОСОБА_1 винесено постанову Серії ЕГА №1821289 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 850 гривень.

Не погоджуючись з правомірністю та обґрунтованістю адміністративного стягнення, позивачка звернулась до адміністративного суду із позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 183 КУпАП завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Слід враховувати, що відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Поряд з цим, відповідно до частини 2 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

За правилами статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

За змістом статей 278, 279 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 283 КУпАП передбачено, що, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Також, виходячи з обставин справи, слід враховувати, що позивачка заперечує вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, та правомірність винесення постанови, що в силу приписів частини 2 статті 77 КАС України зобов`язує відповідача довести правомірність свого рішення та дій і обґрунтованість адміністративного стягнення.

Водночас, відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Поряд з цим, слід враховувати, що розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням установленої процедури, яка створює умови об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Закріплений на законодавчому рівні механізм притягнення особи до адміністративної відповідальності, серед іншого, передбачає, що розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу; оголошення посадовою особою, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності; роз`яснення особі, яка бере участь у розгляді справи, її прав і обов`язків; заслуховування особи, яка бере участь у розгляді справи; дослідження доказів і вирішення відповідних клопотань.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити на тому, що розгляд цієї категорії справ носить спрощений терміновий характер і здійснюється на місці вчинення адміністративного правопорушення. Зазначеною процедурою не передбачається відкладення справи та зумовлює учасників процесу до активних дій задля забезпечення повного і об`єктивного її вирішення.

Одночасно, спрощений порядок розгляду справи не виключає обов`язок дотримання установлених процедур.

Наявними в матеріалах справи доказами не зафіксовано виконання поліцейським однієї із стадій розгляду справи як роз`яснення особі права на правову допомогу, заслуховування пояснень особи чи забезпечення вирішення будь-яких інших клопотань. Зазначене впливає на права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, свідчить про порушення порядку розгляду справи, що мало місце до прийняття спірної постанови та мало значення для правильного вирішення справи, а тому є безумовною підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Підсумовуючи, колегія суддів вказує на помилковість висновків суду першої інстанції щодо доведеності правомірності та обґрунтованості постанови відповідача.

Оскільки не підтвердженими залишаються обставини про дотримання органом поліції процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, колегія суддів вважає за необхідне погодитись із обґрунтованістю адміністративного позову, наявністю у зв`язку із цим підстав для скасування постанови поліцейського із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.

З огляду на те, що висновки суду першої інстанції не у повній мірі відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до статті 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Рішення Ренійського районного суду Одеської області від 01 серпня 2025 року – скасувати.

Визнати протиправною та скасувати постанову капітана поліції Буценко Є.В. відділення поліції №2 (м. Рені) Ізмаїльського РВ ГУНП в Одеській області від 14.07.2025 ЕГА №1821289 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, та накладення стягнення у розмірі 850 гривень;

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено та підписано 04.06.2026 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: А.І. Бітов

Ю.М. Градовський