Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №362/3895/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа 362/3895/26

Провадження 3/362/1260/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2026 року м. Васильків

Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Рубан Тетяна Петрівна, розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції № 1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 27.04.2026 серії ВАД № 966881 гр. ОСОБА_1 ухилилася від виконання вимог статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" відносно своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до того, що 10.04.2026 її донька в приміщенні ОЗО ВАЛ "Престиж" в місті Васильків на уроці фізкультури ударила кулаком в око ОСОБА_3 , чим спричинила останній тілесні ушкодження. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано як адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 184 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання з`явилась, вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП, не визнала та пояснила, що її дитина навчається в даному навчальному закладі в класі з інклюзивною формою навчання з супроводом асистента вчителя, оскільки дитина має певні вади розвитку, що підтверджується висновком психолого-педагогічної оцінки розвитку особи від 12.03.2026. На уроках, крім вчителя, завжди повинен бути присутній асистент вчителя, який допомагає та слідкує за поведінкою дітей. Також зазначила, що її доньку в класі діти постійно ображають, оскільки дитина постійно скаржиться. Директор школи та класний керівник на неодноразові заяви ОСОБА_1 про образи з боку учнів по відношенню до її дитини не реагують та наполягають на переведенні до іншої школи. Вважає, що вона виконує всі батьківські обов`язки стосовно своєї дитини, забезпечила їй належні умови проживання та навчання відповідно до її освітніх потреб, необхідний огляд лікарями-спеціалістами та виконує рекомендації вказаних лікарів. Зважаючи на інклюзивну форму навчання її дитини, вважає, що всю відповідальність за дитину та її поведінку в навчальному закладі мають нести вчитель, асистент вчителя та директор школи.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та додані до них докази, суд дійшов таких висновків.

Частиною першою статті 184 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Бланкетна диспозиція цієї норми для встановлення об`єктивної сторони вказаного правопорушення відсилає до інших законодавчих актів, якими передбачені відповідні обов`язки батьків.

Так, відповідно до частин першої – третьої статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (частина четверта статті 155 Сімейного кодексу України).

Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частинами першою, шостою статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 17 червня 2021 року у справі № 466/9380/17).

Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова судді згідно зі статтею 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених під час розгляду справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

За змістом статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З огляду на зазначені норми законодавства, а також суть викладеного адміністративного правопорушення, прихожу до висновку, що в діях ОСОБА_1 , відносно якої складено протокол, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП, оскільки не встановлено, що вона будь-яким чином ухилилась або ухиляється від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своєї дитини.

Під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, що ОСОБА_1 будь-яким видом експлуатує свою дитину, застосовує до неї фізичні покарання чи інші види покарань, які принижують людську гідність останньої або здійснює свої права матері всупереч інтересам доньки.

Також матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять письмових даних про те, що з боку ОСОБА_1 порушувалось чи порушується право малолітньої доньки на належне батьківське виховання.

Як вбачається з матеріалів справи, малолітня ОСОБА_2 має статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (рішення виконавчого комітету Глевахівської селищної ради від 28.02.2004 № 36-05). Мати ОСОБА_2 постійно відвідує з дитиною лікарів-спеціалістів (психіатра, психолога). Так, згідно з висновком повторної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи, наданої Комунальною установою "Інклюзивно-ресурсний центр" 02.03.2026, ОСОБА_2 рекомендовано навчання в закладі освіти з інклюзивною формою навчання. 05.03.2026 мати дитини - ОСОБА_1 звернулась зі скаргою до управління освіти Васильківської міської ради на дії директора ОЗО ВАЛ "Престиж" щодо відмови організувати для ОСОБА_2 інклюзивне навчання згідно наданих рекомендацій. З письмових матеріалів вбачається, що ОСОБА_2 під час вчинення дій, які ставляться у провину її матері (10.04.2026), перебувала на інклюзивній формі навчання та мала супровід асистента вчителя. Таким чином, приходжу до висновку, що матір дитини ОСОБА_1 організувала для своєї дитини рекомендовані лікарями умови навчання.

Будь-які докази або відомості про те, що дитина або інші особи зверталися за захистом прав та інтересів дитини від неправомірних дій з боку матері до органу опіки та піклування, правоохоронних органів, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій або безпосередньо до суду, відсутні.

Ні протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , ні матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей щодо того, від яких саме передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дитини ухилилась ОСОБА_1 .

З наданих матеріалів вбачається, що між діями або бездіяльністю ОСОБА_1 та діями її доньки щодо завдання травми іншій дитині відсутній причинно-наслідковий зв`язок. Самого факту нанесення дитиною травми іншій дитині недостатньо для визначення складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП. Дії малолітньої ОСОБА_2 з урахуванням її психічно-емоційного розвитку в даному випадку не залежать від умислу чи бажання її матері, що могли б призвести до відповідних наслідків.

Таким чином, під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено того факту, що ОСОБА_1 ухилилась або ухиляється від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своєї доньки та є винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП.

Відповідно статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Ураховуючи наведені вимоги закону, встановлені обставини справи, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку, що провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП.

Керуючись статтями 7, 9, 184, 245, 247, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 184 КУпАП закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП – за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Т.П. Рубан