Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №280/6158/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 червня 2026 року м. Дніпросправа № 280/6158/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.01.2026р. у справі №280/6158/25

за позовом:ОСОБА_1

до: про:ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень, визнання протиправними та скасування рішень суб`єкта владних повноважень, зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

16.07.2025р. ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шокарєва А.В., звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.07.2025р. було задоволено заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову та заборонено ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти будь-які дії щодо призову (мобілізації) ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили судовим рішенням в даній адміністративній справі.

19.07.2025р. ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шокарєва А.В., звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправними дій та вчинити певні дії.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.11.2025р. за вищезазначеним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №280/6158/25 та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

04.11.2025р. представником позивача подано клопотання про залучення, як співвідповідача, військову частину НОМЕР_1 та уточнений адміністративний позов.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.11.2025р. у справі №280/6158/25 залучено до справи як співвідповідача – Військову частину НОМЕР_1 .

Позивач, звернувся до суду з адміністративним позовом, з урахуванням уточненого позову, в якому просив суд:

– визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

– визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення на медичний огляд військово-лікарської комісії з метою визначення його придатності/непридатності до військової служби та скасувати довідку військово-лікарської комісії про придатність позивача до проходження військової служби;

– зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 прийняти управлінське рішення у формі наказу про звільнення з посади стрільця-зенітника 1 зенітного кулеметного відділення 3 зенітного кулеметного взводу 2 зенітної кулеметної роти Військової частини НОМЕР_1 ;

– зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.01.2026р. у справі №280/6158/25 адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період; визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення ОСОБА_1 на медичний огляд військово-лікарської комісії з метою визначення його придатності/непридатності до військової служби; зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 прийняти управлінське рішення у формі наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади стрільця-зенітника 1 зенітного кулеметного відділення 3 зенітного кулеметного взводу 2 зенітної кулеметної роти Військової частини НОМЕР_1 ; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 виключити зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ; у решті позовних вимог відмовлено.

Відповідач – Військова частина НОМЕР_1 , не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, за допомогою системи «Електронний суд», безпосередньо до суду апеляційної інстанції подала апеляційну скаргу, з застосуванням системи автоматизованого розподілу справи між суддями Третього апеляційного адміністративного суду визначено колегію суддів, що розглядає справу у складі: головуючий (доповідач) - суддя Коршун А.О., судді Сафронова С.В., Чепурнов Д.В.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.04.2026р. у справі №280/6158/25 поновлено Військовій частині НОМЕР_1 строк на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.01.2026р. у даній справі, апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.01.2026р. у справі №280/6158/25 залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Відповідач на виконання вищезазначеної ухвали суду подав 03.04.2026р. за допомогою системи «Електронний суд» клопотання про усунення недоліків і ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.04.2026р. у справі №280/6158/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.01.2026р. у справі №280/6158/25 та з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи.

Матеріали адміністративної справи №280/6158/25 надійшли до суду апеляційної інстанції 16.04.2026р.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.04.2026р. справу №280/6158/25 призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 12.05.2026р., про що учасники справи були повідомлені відповідно до чинного законодавства.

Позивач, відповідачі - ІНФОРМАЦІЯ_2 та військова частина НОМЕР_2 правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду даної адміністративної справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивача у справі, взято на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_2 та виключено з військового обліку відповідно до копії тимчасового посвідчення військовозобов`язаного від 08.08.2022 №2/5/956.

Відповідно до вищезазначеного посвідчення ОСОБА_1 - є непридатний до проходження військової служби ст. 62А наказ Міністерства оброни України № 402-08, з виключенням, призивною комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 зарахований у запас за ст.64В згідно наказу МОУ №402-08 пр.№5 від 07.10.2021р.

Що також підтверджується карткою обстеження та медичного огляду від 01.08.2022р. та актом дослідження стану здоров`я військовозобов`язаного від 26.07.2022 №116837.

Відповідно до довідки від 05.10.2022р. №130/5800, яка видана ОСОБА_1 2000р.н. ІНФОРМАЦІЯ_2 військово-лікарської комісії, вбачається, що: «Проведено медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 протокол №159 від 04.10.2022р. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) Діагноз: Вроджена двобічна порожниста деформація стоп, ускладнююча носіння стандартного взуття. На підставі статті 62А графи ІІ Розкладу хвороб, ТДВ Б додатку 3 до наказу Міністерства оброни України від 14.08.2008 № 402 (зі змінами). Не придатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з наданої роздруківки щодо оновлення даних із застосунку «Резерв+» - позивач є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Постановою ВЛК від 07.10.2021р. визнаний не придатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.

Адвокат Шокарєва А.В. представник позивача, звернулася із адвокатським запитом до ІНФОРМАЦІЯ_4 , про внесення зміни до Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно внесення відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних.

Листом від 22.10.2024 №8639 ІНФОРМАЦІЯ_2 на адвокатський запит повідомив, про те, що у ІНФОРМАЦІЯ_5 відсутні відомості щодо проходження військовозобов`язаним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , медичного огляду військово-лікарської комісії 04-05.10.2022. У книзі протоколів засідань військово-лікарської комісії (протокол №159 від 04.10.2022, протокол №160 від 05.10.2022) відсутній запис щодо результатів медичного огляду вказаного громадянина. У зв`язку з цим підстави для внесення відомостей щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку відсутні, також зазначено про те, що для уточнення облікових даних та проходження медичного огляду військово-лікарської комісії з метою визначення придатності до військової служби ОСОБА_1 необхідно у строк до 01.11.2024 прибути до 2 відділу відповідача 1 (с. Новомиколаївка) для отримання відповідного направлення.

У червні 2025 року представник позивача звернулася з адвокатським запитом до ІНФОРМАЦІЯ_4 та 20 регіональної військово-лікарської комісії щодо результатів медичного огляду позивача.

Листом від 17.06.2025р. №1854/4569 20 регіональна військово-лікарська комісія на адвокатський запит повідомила про те, що 20 РВЛК була створена з березня 2023 року. Будь-яка інформація про проходження ВЛК ОСОБА_1 у період з липня 2022 року по жовтень 2022 року у НОМЕР_4 РВЛК відсутня.

23.06.2025р. ІНФОРМАЦІЯ_2 на адвокатський запит повідомив листом № 5268 представника позивача про те, що у книзі протоколів засідань військово-лікарської комісії відсутній запис щодо результатів медичного огляду позивача. Довідка військово-лікарської комісії від 05.10.2022 викликає сумнів, у зв`язку з цим позивачу потрібно прибути для затвердження (погодження) постанови про непридатність до військової служби.

16.07.2025р. представником позивача до Запорізького окружного адміністративного суду подано заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.07.2025 було задоволено заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову та заборонено ІНФОРМАЦІЯ_5 вчиняти будь-які дії щодо призову (мобілізації) ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили судовим рішенням в даній адміністративній справі.

Не зважаючи на вищезазначену ухвалу суду від 18.07.2025р., ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснив призов позивача на військову службу під час мобілізації та направив його до військової частини НОМЕР_3 .

В подальшому, позивача зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, що підтверджується довідкою від 16.09.2025р. №686.

Позивач не погоджуючись з діями відповідача щодо призову його на військову службу, звернувся до суду з цим позовом за захистом свого порушеного права.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі також - Закон №2232-XII).

Статтею 1 Закону №2232-XII передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно із частиною 9 статті 1 Закону №2232-XII, щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону № 2232-ХІІ у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч. 1 ст. 34 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ).

Частиною 6 ст.37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;

6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів «й» або «к» пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року №389-VІІІ (далі - Закон №389) визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 1 Закону України «Про оборону» передбачено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та триває по теперішній час.

Крім того Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-XII (далі - Закон №3543-XII).

Відповідно до абзаців 4 та 5 статті 1 Закону №3543-XII мобілізація це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано; особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно до ст.3 Закону №3543-XII, мобілізаційна підготовка та мобілізація є складовими частинами комплексу заходів, які здійснюються з метою забезпечення оборони держави, за винятком цільової мобілізації.

Статті 22 Закону №3543-XII, встановлено, що громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Згідно з абз.1 ч.1 ст.22 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

У ч.5 ст.22 Закону № 3543-XII закріплено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» (далі – Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За змістом положень п. 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:

ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”;

оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;

здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).

Відповідно до п. 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза – це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Нормою п. 2.1. розділу І Положення № 402 встановлено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 05.10.2022 №130/5800 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 було проведено медичний огляд, яким позивачу встановлено діагноз «вроджена двобічна порожниста деформація стоп, ускладнююча носіння стандартного взуття». На підставі статті 62А графи ІІ Розкладу хвороб, ТДВ Б додатку 3 до наказу Міністерства оброни України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» (далі – Наказ Міністерства оброни України від 14.08.2008 № 402) позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що також підтверджується копіями акту дослідження стану здоров`я військовозобов`язаного від 26.07.2022 № 116837 та картки обстеження та медичного огляду від 01.08.2022

Відповідно до копії тимчасового посвідчення військовозобов`язаного від 08.08.2022 №2/5/956 позивач є непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Але 18.07.2025р. ОСОБА_1 було доставлено до ВЛК та визнано придатним до служби та позивач призваний на військову службу за мобілізацією та направлений в розпорядження до військової частини НОМЕР_3 та згодом був направлений до Військової частини НОМЕР_1 .

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції , що суб`єкт владних повноважень не може з одного й того ж самого предмету приймати різні взаємовиключаючі правові рішення, оскільки це суперечить принципу правової визначеності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2025 по справі № 990/341/24 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 132789634) здійснила посилання на правову позицію Конституційного Суду України та зазначила, що останній у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що одним з елементів конституційного принципу верховенства права є принцип правової визначеності. Юридична визначеність є ключовою у питанні розуміння верховенства права; держава зобов`язана дотримуватися та застосовувати у прогнозований і послідовний спосіб ті закони, які вона ввела в дію; юридична визначеність передбачає, що норми права повинні бути зрозумілими і точними, а також спрямованими на забезпечення постійної прогнозованості ситуацій і правових відносин. Принцип юридичної визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності. У контексті статті 8 Конституції України юридична визначеність забезпечує адаптацію суб`єкта правозастосування до нормативних умов правової дійсності та його впевненість у своєму правовому становищі, а також захист від свавільного втручання з боку держави (рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017, від 27 лютого 2018 року № 1-р/2018, від 20 червня 2019 року № 6-р/2019).

Конституційний Суд України виходить із того, що принцип правової визначеності не виключає визнання за органом державної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними. Цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого - можливість в особи передбачати дії цих органів (рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 3-рп/2016, від 11 жовтня 2018 року № 7-р/2018).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 вже було прийнято рішення щодо непридатності позивача з виключенням його з військового обліку, факт такого прийняття виключає можливість прийняття ним нового рішення про придатність позивача за тих самих обставин стану його здоров`я.

Колегія суддів вважає, що під час призову позивача на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 діяв поза межами повноважень та у не спосіб, що визначений законами України, всупереч положенням Закону України від 25.03.1992 №2232-XII, Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII та Положенню № 402.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно визнав протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо направлення позивача на медичний огляд військово-лікарської комісії з метою визначення його придатності/непридатності до військової служби.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання військової частини НОМЕР_2 прийняти управлінське рішення у формі наказу про звільнення позивача з посади стрільця-зенітника 1 зенітного кулеметного відділення 3 зенітного кулеметного взводу 2 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_1 та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 виключити зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , колегія суддів вважає зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Отже на момент виникнення спірних правовідносин правового регулювання вбачається, що проходження медичного огляду та встановлення придатності до військової служби є обов`язковими умовами, без дотримання яких призов особи на військову службу є неможливим.

З огляду на те, що судом першої інстанції було визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо направлення позивача на військово-лікарську комісію, у зв`язку із суттєвими порушеннями зі сторони відповідача організації проведення військово-лікарської комісії стосовно позивача та оформлення документів за наслідками її проведення.

Таким чином, призов позивача на військову службу та подальше направлення для проходження військової служби до військової частини є протиправними.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що ефективним захистом порушеного права позивача є визнання протиправними та скасування всіх рішень, прийнятих за наслідками порушення процедури призову позивача на військову службу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 винести рішення про звільнення позивача з військової служби та Військову частину НОМЕР_1 виключити зі списків особового складу позивача

З огляду на вищенаведене колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про часткове задоволення заявлених позивачем вимог, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 05.01.2026р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311,315,316,321,322 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.01.2026р. у справі №280/6158/25 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст. ст. 329,331 КАС України.

Постанову виготовлено та підписано – 04.06.2026р.

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова