Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №160/24205/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Дата: 03 червня 2026 р.

Справа: №160/24205/25

Суддя: Лукманова О.М.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/24205/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання: Іванченко М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 року (суддя Ніколайчук С.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 18.12.2025 року) в справі №160/24205/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність, стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

в с т а н о в и в:

21.08.2025 року ПрАТ «Суха Балка» (далі по тексту – позивач) звернулось до суду з позовом до Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі по тексту – відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі по тексту – відповідач-2) в якому просило визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у формі нездійснення передбачених законодавством дій, спрямованих на повернення узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету по декларації за травень 2022 року у сумі 4063,00 грн.; стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь товариства заборгованість з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації за травень 2022 року в розмірі 4063,00грн. (чотири тисячі шістдесят три грн. 00 коп.) та пеню, нараховану у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 978,93 (дев`ятсот сімдесят вісім) грн. 93 коп.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 року позовні вимоги ПрАТ «Суха Балка» задоволено.

Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не погодившись з рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення та у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що суму ПДВ 4063,00 грн. не було відшкодовано з причини відсутності її на той час в індивідуальній картці платника податків (ІКП) внаслідок того, що на момент узгодження передплату у сумі 4 063,00 грн було зараховано 13.12.2024 по донарахованим ШС по ППР В1 №000/633/32-00-07-04-19 вiд 26.06.2024. На дату поновлення в ІКП суми 4 063,00 грн. вже діяла (з 01 серпня 2024 року ) норма закону, згідно пп. 200.4 1 п. 200.4 ст. 200 ПК України (зі змінами та доповненнями)), відповідно до якої платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від`ємного значення. Апелянт вказував, що відповідно до п. 200.23. ст. 200 Податкового кодексу України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Нарахування пені згідно з абзацом першим цього пункту не здійснюється у разі, якщо така заборгованість зумовлена: виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв`язку із введенням воєнного, надзвичайного стану; зупиненням/відмовою у наданні бюджетного відшкодування за рішенням про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятим у порядку, встановленому Законом України «Про санкції». У зв`язку із введенням воєнного стану, нарахування пені згідно з п.п. 200.23. ст. 200 ПК України взагалі не здійснюється.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 200.2 статті 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. За приписами пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Суд першої інстанції вказував, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 по справі № 160/1567/23 позов задоволено, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення рішення № 4/32-00-07-01-26 від 06.01.2023, № 3/32-00-07-01-26 від 06.01.2023. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 по справі № 160/1567/23 набрало законної сили відповідно до постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024. Задекларована платником податків в декларації з ПДВ за травень 2022 року сума бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 4063,00 грн стала узгодженою з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/1567/23, а саме: з 18.03.2024, яке отримано контролюючим органом, що останнім не заперечується. Доказів внесення відповідач-1 до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 4063,00грн. на наступний робочий день після отримання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024 відповідач-1 не надав. Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України. На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом 5 операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України). Суд першої інстанції вказував, що після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду податковий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку. Посилання відповідача-1 на наявність підсанкційних осіб серед учасників позивача, суд першої інстанції не прийняв, оскільки з наданих доказів неможливо ідентифікувати особу як засновника, учасника або кінцевого бенефіціарного власника ПрАТ «Суха Балка». На момент виникнення спірних правовідносин з моменту формування показників податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2022 року (31.05.2022 до винесення податкових повідомлень рішень № 4/32-00-07-01-26 від 06.01.2023, № 3/32-00-07-01-26 від 06.01.2023, підпунктом 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України було визначено, що платники податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від`ємного значення. Вирішення питання щодо здійснення бюджетного відшкодування, заявленого у податковій декларації позивача з податку на додану вартість за травень 2022 року, має відбуватись із застосування норми підпункту 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України, у відповідній редакції, що діяла до 01.08.2024 року. Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику ПДВ суму бюджетного відшкодування протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня. Пеня за пунктом 200.23 статті 200 ПК України починає нараховуватися за фактом виникнення заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ. Заборгованість з відшкодування ПДВ у свою чергу виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням державними органами комплексу дій, необхідних для повернення платнику узгодженої суми бюджетного відшкодування. Норма чітко вказує на те, що нарахування пені не застосовується лише у випадку, якщо бюджетна заборгованість зумовлена (спричинена, викликана) виникненням форс-мажорних обставин у зв`язку із введенням воєнного, надзвичайного стану, тобто, якщо причиною утворення такої заборгованості стали форс-мажорні обставини або іншими словами утворення/виникнення такої заборгованості було викликано настанням форс-мажорних обставин, а тому заборона щодо нарахування пені не поширюється на ту бюджетну заборгованість, яка утворилась внаслідок настання інших обставин, зокрема, внаслідок невиконання податковим органом вимог податкового законодавства. Суд першої інстанції вказував, що є прийнятними позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача пені у сумі 978,93 грн. за порушення строків бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 4063,00 грн. за період травень 2022 року.

Відповідно до матеріалів справи, ПрАТ «Суха Балка» 20.09.2023 року подало до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків декларацію з податку на додану вартість за травень 2022 року, згідно якої: 14578317,00грн. - заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку та 21707060,00грн. - до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку, за результатами якої складено акт № 513/32-00-07- 01-03-27/191329 від 18.11.2022 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Суха Балка» з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., по декларації з податку на додану вартість за травень 2022 року.

На підставі акту № 513/32-00-07-01-03-27/00191329 від 18.11.2022 року, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено податкові повідомлення – рішення: - № 4/32-00-07-01-26 від 06.01.2023 року про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі – 4707,00 грн.; № 3/32-00-07-01-26 від 06.01.2023 року зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 4063,00 грн. та застосовні штрафні санкції в розмірі – 1015,75 грн.

Позивач, не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями оскаржило їх у судовому порядку. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 року у справі № 160/1567/23 визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення – рішення № 4/32-00-07-01-26 від 06.01.2023 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі – 4707,00грн., № 3/32-00-07-01-26 від 06.01.2023 зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 4063,00грн. та застосовні штрафні санкції в розмірі – 1015,75грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 року залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 23.04.2024 року у справі № 160/1567/23 було відмовлено Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою останнього.

Слід зважати на набрання рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 року законної сили 18.03.2024 року.

25.02.2025 року ПрАТ «Суха Балка» направлено до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків заяву № 61.6/407 від 25.02.2025 року про повернення суми бюджетного відшкодування по справі № 160/1567/23 (податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2022 року).

06.05.2025 року ПрАТ «Суха Балка» повторно направило заяву № 61.6/989, якою просило внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування у розмірі – 4063,00грн. по податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2022 року. Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не повідомляє про розгляд заяв.

Згідно пунктів 14.1.18, 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, а пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки. Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 цього Кодексу.

Згідно п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно п. 200.7, п. 200.8 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

У відповідності п. 200.12, п. 200.13 ст. 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки; б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки; г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення- рішення; ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення- рішення. У випадках, передбачених підпунктами «б» і «в» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку. У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України. На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Відповідно до абз. 2 п. 200.15 ст. 200 ПК України після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Згідно Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість», завтердженого постановою Кабінет Міністрів України постановою від 25.01.2017 № 26, заяви автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження, а повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до цього Реєстру в межах сум, визначених законом про державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 року у справі № 160/1567/23 набрало законної сили відповідно до постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024 року.

Контролюючий податковий орган, представляючи державу у відносинах з питань повернення ПДВ зобов`язаний повернути платнику податку суму бюджетного відшкодування ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої.

Сума бюджетного відшкодування в розмірі 4063,00 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість за період травень 2022 року підлягала відшкодуванню, шляхом внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника на наступний день після отримання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024 по справі № 160/1567/23. Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, не внесено дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування в розмірі 4063,00грн. по податковій декларації з податку на додану вартість за період травень 2022 року та відповідно вказана сума не відшкодована ПрАТ «Суха Балка», що є порушенням абз. 2 п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України.

Пунктом 9 Закону України від 18.06.2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» в абзаці другому пункту 43.1 статті 43, абзацах першому і другому пункту 100.15 статті 100, абзаці першому пункту 200.4-1 статті 200, абзаці другому пункту 291.3 статті 291 слова «щодо яких» замінено словами «щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких)».

Відповідно до розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України від 18.06.2024 №3813-IX закон набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування, крім: пунктів 9 і 25 розділу I цього Закону (щодо змін до пункту 43.1 статті 43, пункту 100.15 статті 100, пункту 200.4-1 статті 200, пункту 291.3 статті 291 і пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України), які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, але не раніше 1 липня 2024 року. Закон набрав чинності 01.08.2024 року.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про санкції» з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).

Згідно з ч. 3, ч. 5 ст. 5 Закону України «Про санкції» рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1-21, 23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов`язковим до виконання. Реалізація санкцій щодо особи, щодо якої застосовано санкції, у сфері відносин, які регулюються Податковим кодексом України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, забезпечується контролюючим органом шляхом здійснення заходів, передбачених пунктом 21-1.1 статті 21-1 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 21-1.1 ст.21-1 ПК України контролюючі органи виконують рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняті у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», шляхом здійснення таких заходів: анулювання ліцензій на право здійснення діяльності у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального - у разі застосування санкції щодо анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності; відмова/зупинення у поверненні помилково та/або надміру сплачених сум податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, пені, штрафів - у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; відмова в наданні розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), а також у прийнятті рішення про перенесення строків сплати розстрочених (відстрочених) сум - у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; зупинення/відмова в наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість - у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань.

Отже, у відповідності до п. 200.4-1 ст. 200 ПК України (у редакції станом на 01.08.2024 року) платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від`ємного значення. Суми такого від`ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Східне міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків не ставить під сумнів відшкодування суми ПДВ за травень 2022 року у сумі 4063,00 року. Проте вважає, що у відповідності до п. 200.4-1 ст. 200 ПК України платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від`ємного значення.

Вирішення питання щодо здійснення бюджетного відшкодування, заявленого у податковій декларації позивача з податку на додану вартість за травень 2022 року, повинне відбутись до 01.08.2024 року і отже при вирішенні питання про відшкодування ПДВ мають застосовуватись норми підпункту 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України, у відповідній редакції, що діяла до 01.08.2024 року.

Вищеприведеної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постановах від 12.08.2025 у справі № 280/6631/24, від 17.09.2025 у справі № 160/30975/24.

Відповідно до п. 200.23 ст. 200 ПК України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Пеня за пунктом 200.23 статті 200 ПК України починає нараховуватися за фактом виникнення заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ. Заборгованість з відшкодування ПДВ у свою чергу виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням державними органами комплексу дій, необхідних для повернення платнику узгодженої суми бюджетного відшкодування.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 року в справі №160/24205/25 – залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 – 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua