Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами
Дата: 01 червня 2026 р.
Справа: №440/17121/25
Суддя: Макаренко Я.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2026 р.Справа № 440/17121/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської обласної прокуратури на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2026, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, м. Полтава, по справі № 440/17121/25
за позовом Заступника керівника Лубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу
до Комунального підприємства "Господар" Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області треті особи Хорольська міська рада Лубенського району Полтавського області
про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Заступник керівника Лубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу (далі – позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комунального підприємства «Господар» Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області (далі – відповідач), третя особа: Хорольська міська рада, в якій просив:
- визнанати протиправною бездіяльність Комунального підприємства «Господар» щодо незабезпечення ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища розташованого поблизу с. Тарасівка Хорольської територіальної громади Лубенського району Полтавської області;
- зобов`язати Комунального підприємства «Господар» забезпечити ліквідацію несанкціонованого сміттєзвалища розташованого поблизу с. Тарасівка Хорольської територіальної громади Лубенського району Полтавської області на земельній ділянці площею 1 195 кв.м. з географічними координатами 49.89402, 33.03979.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції cкасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 року по справі №440/17121/25 та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає що Лубенською окружною прокуратурою встановлено, що КП «Господар», порушуючи вимоги ст. 50, 66 Конституції України, ч. 1 ст. 5, ст. 34, 40 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», не вжило заходів щодо виконання норм законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, не інформувало своєчасно відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок, не забезпечило їх захист від засмічення, не організувало прибирання території зони обслуговування та через свою бездіяльність допустило забруднення земель твердими побутовими відходами. Позивач зазначив, що предметом позову був не формальний обов`язок відповідача здійснювати прибирання за межами населеного пункту, а наслідки неналежного виконання ним своїх обов`язків у межах населеного пункту, що призвело до утворення стихійного сміттєзвалища поблизу такого населеного пункту. Факт неналежного виконання обов`язків з боку КП «Господар» також підтверджується тим, що Лубенською окружною прокуратурою 28.10.2025 скеровано до Хорольського районного суду Полтавської області кримінальне провадження №12025170590000329 за обвинуваченням директора КП «Господар» ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, разом із цивільним позовом про відшкодування збитків, завданих злочином, у сумі 2624715,85 грн. Таким чином, Комунальне підприємство «Господар» є спеціалізованим суб`єктом, створеним органом місцевого самоврядування для організації та забезпечення належного поводження з відходами, і не може бути звільнене від відповідальності за наслідки власної бездіяльності лише з підстав формального розташування сміттєзвалища за межами адміністративної межі населеного пункту.
Відповідач, подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просив суд апеляційної інстанції, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Лубенською окружною прокуратурою в ході здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42024172040000010 від 09.02.2024 проведено огляд місцевості, в ході якого виявлені та зафіксовано несанкціоноване сміттєзвалище, розміщене в межах Хорольської територіальної громади.
Протоколом огляду від 01.04.2024 зафіксована ділянка місцевості з географічними координатами 49.89402, 33.03979 поблизу с. Тарасівка Лубенського району Полтавської області, на якій виявлено несанкціоноване сміттєзвалище змішаних відходів площею 0,1195 га середньою висотою 1,5 м.
Відповідно до акту обстеження №72/02.2-14, складеного 01.04.2024 Державною екологічною інспекцією Центрального округу обстежено земельну ділянку поблизу с. Тарасівка Лубенського району Полтавської області. Під час натурного обстеження земельної ділянки, виявлено розміщення на відкритому ґрунті відходів комунальних змішаних, відходів тканин рослинного походження, будівельних відходів. Площа засмічення становить 1195 кв.м. Середня висота відходів становить 1,5 м.
Згідно листа Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області від 29.07.2024 №02-22/4153 рішень про відведення земельної ділянки під виявленим сміттєзвалищем у с. Тарасівка неможливо, так як міською радою рішення не приймалося, технічна документація із землеустрою відсутня.
Рішенням Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області від 31.08.2021 №818 «Про затвердження Програми покращення благоустрою старостинських округів Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області на 2022-2024 роки для КП «Господар», яким затверджено Паспорт Програми покращення благоустрою старостинських округів Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області на 2022-2024 роки для КП «Господар».
Відповідно до даної Програми, до зони обслуговування КП «Господар» Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області належать наступні старостинські округи: Андріївський старостинський округ; Покровсько-Багачанський старостинський округ; Вишневий старостинський округ; Мусіївський старостинський округ; Штомпелівський старостинський округ.
Визначено, що реалізація Програми відбуватиметься шляхом виконання містобудівних, архітектурно – художніх, організаційних, інженерно-технічних, екологічних та економічних заходів, що забезпечать комплексний благоустрій територій та сприятливе для життєдіяльності людини середовище. Для розв`язання поставлених завдань необхідно, зокрема, запровадити схеми санітарної очистки та прибирання населених пунктів; проведення роз`яснювальної роботи з населенням з питань благоустрою та санітарного стану; розроблення та затвердження відповідного переліку норм і правил, дотримання яких забезпечить покращення благоустрою населених пунктів; здійснення постійного контролю за станом благоустрою населених пунктів та за виконанням робіт з благоустрою.
Відповідальним виконавцем програми визначено КП «Господар».
Рішенням 3 сесії Хорольської міської ради 8 скликання від 23.12.2020 №18 затверджено статут Комунального підприємства «Господар». Відповідно до статуту КП «Господар»: останнє є юридичною особою, яка має самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням, штамп і фірмовий бланк. Підприємство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації у встановленому законом порядку. Підприємство є самостійним господарським суб`єктом, може від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов`язки, бути позивачем та відповідачем в господарському суді, судах загальної юрисдикції, третейському суді, укладати угоди. Також КП «Господар» уповноважене на здійснення іншої господарської діяльності, що пов`язана з наданням послуг та виконанням робіт для досягнення додаткової економічної вигоди з метою отримання прибутку.
Згідно з положеннями статуту КП «Господар» до зони обслуговування підприємства входять населені пункти Хорольського громади Полтавської області, зокрема: с. Андріївка, с. Новий Байрак, с. Третякове, с. Софино, с. Хильківка, с. Березняки, с. Тарасівка, с. Єрківці, с. Покровська Багачка, с. Штомпелівка.
Відповідно до рішень Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області №8 від 08.12.2020 «Про початок реорганізації сільських рад шляхом приєднання до Хорольської міської ради» та № 20 від 23.12.2020 «Про внесення змін до рішення 1 сесії міської ради 8 скликання «Про початок реорганізації сільських рад шляхом приєднання до Хорольської міської ради» від 08.12.2020 №8» визначено, що Хорольська міська рада Лубенського району Полтавської області є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району.
Відповідно до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та господарських формувань, видами діяльності КП «Господар» є зокрема 81.29 Інші види діяльності із прибирання (основний), 38.11 Збирання безпечних відходів.
Позивач зазначив, що наразі КП «Господар» є установою до компетенції якого віднесені повноваження щодо ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ, виявлених на території Покровськобагачанського старостинського округу.
Позивач зазначив, що несанкціоноване сміттєзвалище розташоване за межами населеного пункту поблизу с. Тарасівка Хорольської територіальної громади Лубенського району Полтавської області, наразі КП «Господар» є установою до компетенції якого віднесені повноваження щодо ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ, виявлених на території Покровськобагачанського старостинського округу, отже КП «Господар» зобов`язане забезпечити ліквідацію несанкціонованого сміттєзвалища розташованого поблизу с. Тарасівка Хорольської територіальної громади Лубенського району Полтавської області на земельній ділянці площею 1 195 кв. м з географічними координатами 49.89402, 33.03979 та звернувся до суду із даною позовною заявою.
Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів встановлення утворювача або власника виявлених відходів на основі підстав, визначених в пунктах 1-4 статті 12 Закону № 2320-IX органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади із залученням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та територіального органу Національної поліції України.
Крім того, судом першої інстанції зазначено, що несанкціоноване сміттєзвалище розташоване за межами населених пунктів поблизу с. Тарасівка Хорольської територіальної громади Лубенського району Полтавської області на земельній ділянці площею 1 195 кв.м. з географічними координатами 49.89402, 33.03979. Отже, місцезнаходження сміттєзвалищ (поза межами вказаних населених пунктів) повністю узгоджується з компетенцією військової адміністрації, оскільки саме місцеві державні адміністрації відповідають за організацію ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ у випадках знаходження сміттєзвалища поза межами населених пунктів.
За висновками суду першої інстанції, всупереч викладеному, позивачем заявлені вимоги саме стосовно бездіяльності КП «Господар» щодо незабезпечення ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища розташованого поблизу с. Тарасівка Хорольської територіальної громади Лубенського району Полтавської області на земельній ділянці площею 1 195 кв.м. з географічними координатами 49.89402, 33.03979 та зобов`язання забезпечити ліквідацію такого несанкціонованого сміттєзвалища, тоді як обов`язок саме відповідача і саме наразі щодо ліквідації сміттєзвалища у даному випадку не встановлений у порядку встановленому Законом №2320-IX та Порядком №1217, а тому, суд першої інстанції дійшов висновку про констатує відсутність належного обґрунтування позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля визначає Закон України від 19.06.2003 №962-IV "Про охорону земель" (далі Закон – № 962-IV).
Відповідно до ст. 1 Закону № 962-IV, охорона земель – система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Згідно зі статтею 35 Закону № 962-IV власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів; сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 45 Закону № 962-IV господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені граничнодопустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.
У разі виявлення фактів забруднення ґрунтів небезпечними речовинами спеціально уповноважені органи виконавчої влади у галузі охорони земель вживають заходів до обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, притягнення винних до відповідальності згідно із законом і проведення в установленому порядку робіт з дезактивації, відновлення забруднених земель, консервації угідь і визначення режимів їх подальшого використання.
Згідно з ч .ч. 3, 5 ст. 46 Закону № 962-IV забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.
09 липня 2023 року набув чинності Закон України "Про управління відходами" (далі – Закон № 2320-IX), який визначає правові, організаційні, економічні засади діяльності щодо запобігання утворенню, зменшення обсягів утворення відходів, зниження негативних наслідків від діяльності з управління відходами, сприяння підготовці відходів до повторного використання, рециклінгу і відновленню з метою запобігання їх негативному впливу на здоров`я людей та навколишнє природне середовище.
Відповідно до приписів статті 1 Закону № 2320-IX:
відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися;
відходи будівництва та знесення - відходи, що утворилися внаслідок діяльності з капітального ремонту, будівництва або знесення будівель і споруд;
власник відходів - фізична особа, юридична особа, яка утворює відходи або яка відповідно до закону володіє, користується і розпоряджається відходами;
зберігання відходів - утримання відходів на об`єктах збирання, у тому числі до їх оброблення, протягом не більше одного року з моменту їх утворення, що є безпечним для здоров`я людей та навколишнього природного середовища відповідно до екологічних та санітарно-епідеміологічних вимог;
збирання відходів - операція, що полягає у вилученні, купівлі, накопиченні та зберіганні відходів суб`єктами господарювання у сфері управління відходами, включаючи роздільне збирання, з метою подальшого перевезення відходів на об`єкти оброблення відходів;
оброблення відходів - операція з відновлення або видалення відходів, включаючи підготовку відходів до таких операцій;
операції з управління відходами - збирання, перевезення, відновлення та видалення відходів;
перевезення відходів - операція, що полягає у транспортуванні відходів від місця їх утворення до об`єкта оброблення відходів, а також від одного місця/об`єкта до іншого;
побутові відходи - змішані та/або роздільно зібрані відходи від домогосподарств, включаючи відходи паперу, картону, скла, пластику, деревини, текстилю, металу, упаковки, біовідходи, відходи електричного та електронного обладнання, відходи батарей та акумуляторів, небезпечні відходи у складі побутових, великогабаритні та ремонтні відходи, а також змішані та/або роздільно зібрані відходи з інших джерел, якщо ці відходи подібні за своїм складом до відходів домогосподарств;
послуга з управління побутовими відходами - операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів, а також діяльність, пов`язана з організацією роботи системи управління побутовими відходами, що здійснюється виконавцем послуги з управління побутовими відходами;
приймання відходів - отримання відходів, що утворилися в результаті споживання/використання продукції, до виробників якої законом встановлена розширена відповідальність виробника, у місцях продажу, адміністративних, соціальних, громадських, комерційних, розважальних, рекреаційних, туристичних та інших закладах, а також мобільними пунктами приймання відходів у встановленому законом порядку;
ремонтні відходи - залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, що утворилися під час переобладнання, перепланування або поточного ремонту у житловому будинку, окремій квартирі або будинку громадського призначення;
суб`єкт господарювання у сфері управління відходами - юридична особа або фізична особа-підприємець, що здійснює збирання, купівлю, зберігання, перевезення, відновлення та/або видалення відходів відповідно до законодавства;
управління відходами - комплекс заходів із збирання, перевезення, оброблення (відновлення, у тому числі сортування, та видалення) відходів, включаючи нагляд за такими операціями та подальший догляд за об`єктами видалення відходів;
утворювач відходів - фізична особа, юридична особа, в результаті діяльності якої утворюються відходи, а також суб`єкти управління відходами, які здійснюють операції із сортування, змішування або інші операції, що призводять до зміни характеристик або складу відходів.
Згідно з п. 7, 8 ч. 1 ст. 25 Закону № 2320-IX, до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері управління відходами належить, зокрема, облік несанкціонованих сміттєзвалищ та відходів, власник яких не встановлений; ліквідація несанкціонованих сміттєзвалищ.
Відповідно до ст. 55 Закону № 2320-IX фінансування заходів у сфері управління відходами здійснюється за рахунок коштів утворювачів та власників відходів. Для фінансування заходів у сфері управління відходами можуть залучатися кошти державного та місцевих бюджетів, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільні внески підприємств, установ, організацій, громадян України та їх об`єднань, а також інші джерела, не заборонені законом.
Виявлення та облік відходів, власник яких не встановлений врегульовано статтею 12 Закону № 2320-IX .
Так, у відповідності до ч. 5 ст. 12 Закону № 2320-IX визначено, що збирання, перевезення та/або оброблення відходів, власник яких не встановлений організовують:
1) виявлених за межами населених пунктів - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації;
2) виявлених у межах населених пунктів - органи місцевого самоврядування. Збирання, перевезення та/або оброблення таких відходів здійснюють суб`єкти господарювання у сфері управління відходами.
Поряд з цим, відповідно до ч. 3 ст. ст. 12 Закону № 2320-IX, якщо власник відходів встановлений, він зобов`язаний відшкодувати всі витрати на його пошук, а також витрати на збирання, перевезення та оброблення відходів суб`єктом господарювання у сфері управління відходами, компенсувати інші збитки та шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом відходів на здоров`я людини та навколишнє природне середовище.
Витрати, збитки та шкода, заподіяна забрудненням або іншим негативним впливом відходів на навколишнє природне середовище, відшкодовуються в судовому порядку за позовом органу місцевого самоврядування або місцевого органу виконавчої влади.
Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону № 2320-IX, якщо власник відходів не встановлений, передача відходів до суб`єкта господарювання у сфері управління відходами та усунення негативних наслідків, спричинених відходами, здійснюється за рахунок державного або місцевого бюджету.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону № 2320-IX власник або користувач земельної ділянки, на якій виявлено відходи, власник яких не встановлений, невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту виявлення таких відходів, інформує про це орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону № 2320-IX орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади із залученням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, територіального органу Національної поліції України встановлює утворювача або власника виявлених відходів на основі:
1) інформації, наданої власником або користувачем земельної ділянки, на якій виявлено відходи;
2) інформації, наданої громадянами, підприємствами, установами та організаціями, медіа;
3) аудіо- та відеозаписів, наданих громадянами, підприємствами, установами, організаціями;
4) інших джерел, визначених законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону № 2320-IX, порядок виявлення та обліку відходів, власник яких не встановлений, визначається Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, для визначення відповідального суб`єкта на якого відповідно до Закону № 2320-IX покладено обов`язок щодо ліквідації відходів, необхідно спершу дотриматися порядку встановлення власника відходів.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 02.07.2025 року у справі № 440/6819/24.
Так, судовим розглядом встановлено, що Лубенською окружною прокуратурою в ході здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42024172040000010 від 09.02.2024 проведено огляд місцевості, в ході якого виявлені та зафіксовано несанкціоноване сміттєзвалище, розміщене в межах Хорольської територіальної громади.
Згідно з протоколом огляду від 01.04.2024 зафіксована ділянка місцевості з географічними координатами 49.89402, 33.03979 поблизу с. Тарасівка Лубенського району Полтавської області, на якій виявлено несанкціоноване сміттєзвалище змішаних відходів площею 0,1195 га середньою висотою 1,5 м.
Отже, несанкціоноване сміттєзвалище розташоване поблизу с. Тарасівка Лубенського району Полтавської області.
З матеріалів справи слідує, що власник відходів не встановлений та несанкціоноване сміттєзвалище розташоване за межами населеного пункту (т.1 а.с. 25).
Позивач як у своєму позову так і в апеляційній скарзі зазначив, що несанкціоноване сміттєзвалище розташоване за межами населеного пункту поблизу с. Тарасівка Хорольської територіальної громади Лубенського району Полтавської області та КП «Господар» є установою до компетенції якого віднесені повноваження щодо ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ, виявлених на території Покровськобагачанського старостинського округу.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що Рішенням 3 сесії Хорольської міської ради 8 скликання від 23.12.2020 №18 затверджено статут Комунального підприємства «Господар».
Відповідно до статуту КП «Господар»: останнє є юридичною особою, яка має самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням, штамп і фірмовий бланк. Підприємство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації у встановленому законом порядку. Підприємство є самостійним господарським суб`єктом, може від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов`язки, бути позивачем та відповідачем в господарському суді, судах загальної юрисдикції, третейському суді, укладати угоди. Також КП «Господар» уповноважене на здійснення іншої господарської діяльності, що пов`язана з наданням послуг та виконанням робіт для досягнення додаткової економічної вигоди з метою отримання прибутку.
Згідно з положеннями статуту КП «Господар» до зони обслуговування підприємства входять населені пункти Хорольського громади Полтавської області, зокрема: с. Андріївка, с. Новий Байрак, с. Третякове, с. Софино, с. Хильківка, с. Березняки, с. Тарасівка, с. Єрківці, с. Покровська Багачка, с. Штомпелівка.
З наведеного слідує, що матеріалами справи не підтверджено, що до сфери повноважень Комунального підприємства "Господар" входить збирання відходів за межами населених пунктів, в тому числі сміттєзвалища розташованого поблизу с.Тарасівка Хорольської територіальної громади Лубенського району Полтавської області.
Окрім того, за змістом листа Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області від 29.07.2024 №02-22/4153, рішень про відведення земельної ділянки під виявленим сміттєзвалищем у с. Тарасівка не приймалося, технічна документація із землеустрою відсутня (т. 1 а.с. 91).
Отже, факт віднесення до зони обслуговування КП «Господар» с. Тарасівка, Хорольського громади Полтавської області, не підтверджує, що цей орган має обов`язок щодо ліквідації відходів, які розміщено на виявленому сміттєзвалищі.
Разом з тим, є чинним Порядок виявлення та обліку безхазяйних відходів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 року № 1217 (далі Порядок-1217).
Так, у відповідності до пунктів 5-8 Порядку-1217, заяви (повідомлення) про факти виявлення відходів розглядаються на черговому (позачерговому) засіданні постійно діючої комісії з питань поводження з безхазяйними відходами (далі - комісія).
Комісія визначає кількість, склад, властивості, вартість відходів, ступінь їх небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров`я людини та вживає заходів до визначення власника відходів.
У разі необхідності для визначення власника відходів та їх оцінки можуть залучатися правоохоронні органи, відповідні спеціалісти та експерти.
За результатами своєї роботи комісія складає акт, який передається до місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування для вирішення питання про подальше поводження з відходами.
На підставі акта комісії місцеві державні адміністрації або органи місцевого самоврядування приймають рішення щодо подальшого поводження з відходами та в разі необхідності порушують справу про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про відходи, та відшкодування заподіяної шкоди.
Так, в ході судового розгляду не встановлено ініціювання відповідної процедури, як органом прокуратури, так і Державною екологічною інспекцією Центрального округу, як суб`єктом, в інтересах якого подано даний позов.
Як вірно визначено судом першої інстанції, позивачем не було надано належних та допустимих доказів в підтвердження відповідного звернення до постійно діючої комісії з питань поводження з безхазяйними відходами.
Крім того, у справі відсутні докази на підтвердження здійснення заходів зі встановлення утворювача або власника виявлених відходів місцевим органом виконавчої влади із залученням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, територіального органу Національної поліції України на виконання вимог частини другої статті 12 Закону №2320.
Матеріали справи не містять акту постійно діючої комісії з питань поводження з безхазяйними відходами, який має нею складатися за результатами її роботи.
За наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що наявне порушення порядку встановлення власника відходів, що передує встановленню відповідального суб`єкта, на якого відповідно до Закону №2320-IX покладено обов`язок щодо ліквідації відходів.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що предметом позову був не формальний обов`язок відповідача здійснювати прибирання за межами населеного пункту, а наслідки неналежного виконання ним своїх обов`язків у межах населеного пункту, що призвело до утворення стихійного сміттєзвалища поблизу такого населеного пункту, колегія суддів відхиляє, оскільки позов стосувався саме незабезпечення ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища розташованого поблизу с. Тарасівка Хорольської територіальної громади Лубенського району Полтавської області.
Також, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції висновків експерта від 29.05.2025 №635, оскільки згідно з наведеним висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи, до недотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища у випадку, що досліджується (дії/бездіяльність яких осіб знаходяться з технічної точки зору у причинному зв`язку з засміченням та забрудненням земельної ділянки) могли призвести дії (бездіяльність) службових осіб КП «Господар», службових осіб КП «Комунсервіс», службових осіб відділу з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства та благоустрою виконавчого комітету Хорольської міської ради.
Отже, вказаний висновок містить припущення щодо можливості спричинення діями (бездіяльністю) службових осіб КП «Господар», службових осіб КП «Комунсервіс», службових осіб відділу з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства та благоустрою виконавчого комітету Хорольської міської ради, порушення вимог законодавства про охорону навколишнього середовища.
Втім, доказів про те, що до утворення несанкціонованого сміттєзвалища поблизу Тарасівка Хорольської територіальної громади Лубенського району Полтавської області, призвели дії (бездіяльність) Комунального підприємства "Господар" матеріали справи не містять та позивачем надано не було.
Стосовно посилань апеляційної скарги на програму на КП «Господар», відповідно до якої на підприємство покладено обов`язок діяти відповідно до рішень свого засновника та забезпечувати належний санітарний стан території старостинських округів, визначених програмою, то колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до програми покращення благоустрою старостинських окургів Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області на 2022-2024 роки для КП «Господар», затвердженої рішенням сімнадцятої сесії Хорольської міської ради восьмого скликання від 31.08.2021 року № 818, метою програми є визначення й реалізація комплексу заходів, спрямованих на поліпшення загального благоустрою населених пунктів для створення оптимальних умов праці, побуту і відпочинку людей (т. 1 а.с. 138).
До зони обслуговування КП «Господар» Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області належать наступні старостинські округи: Андріївський старостинський округ; Покровсько-Багачанський старостинський округ; Вишневий старостинський округ; Мусіївський старостинський округ; Штомпелівський старостинський округ.
Тобто, комплекс заходів, визначений програмою покращення благоустрою старостинських окургів Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області для КП «Господар», спрямований на поліпшення загального благоустрою саме населених пунктів.
При цьому, програма не містить приписів про покладення на відповідача обов`язку здійснення вивезення відходів, що знаходяться за межами населених пунктів.
До того ж, програма покращення благоустрою старостинських окургів Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області для КП «Господар», не спростовує висновки суду про те, що для визначення відповідального суб`єкта на якого відповідно до Закону № 2320-IX покладено обов`язок щодо ліквідації відходів, необхідно спершу дотриматися порядку встановлення власника відходів.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про що передчасність позовних вимог стосовно бездіяльності КП «Господар» саме щодо незабезпечення ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища розташованого поблизу с. Тарасівка Хорольської територіальної громади Лубенського району Полтавської області на земельній ділянці площею 1 195 кв.м з географічними координатами 49.89402, 33.03979 та зобов`язання забезпечити ліквідацію такого несанкціонованого сміттєзвалища, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в підтвердження встановлення власника таких відходів у порядку передбаченому чинним законодавством.
Апеляційна скарга не містить обґрунтованих доводів, які б спростовували зазначені висновки суду першої інстанції.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За пунктом 1 частини першої статті 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Полтавської обласної прокуратури залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 по справі № 440/17121/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова
Повний текст постанови складено 05.06.2026 року
Оригінал: reyestr.court.gov.ua