Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №440/3443/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 р. Справа № 440/3443/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Семененко М.О.,

Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2026, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Ясиновський, м. Полтава у справі № 440/3443/26

за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФУ в Полтавській області, в якому просила суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо прийняття рішення про відмову у нарахуванні та виплаті їй державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю ОСОБА_2 згідно із Законом України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" та визначення характеру соціальної допомоги, яка виплачувалась ОСОБА_3 як дитину, над якою встановлена опіка.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю віком до 18 років - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з серпня 2025 року по день ухвалення рішення у даній справі та щомісячну виплату у розмірі 3 000 грн. як внутрішньо переміщеній особі на одну дитину на оренду житла.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 повернуто позивачу.

Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 у справі №440/3443/26 скасувати, справу направити до Полтавського окружного адміністративного суду для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначила, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позовна заява повертається позивачеві, якщо вона підписана особою, яка не мала права її підписувати. Однак, позовна заява підписана нею - бабусею малолітнього ОСОБА_2 , яка рішенням Зіньківської міської ради Полтавської області №198 від 14.07.2023 призначена його опікуном. На підтвердження цих обставин, позивачем разом із позовною заявою було подано до суду засвідчену належним чином копію зазначеного рішення. Представлення інших документів на підтвердження повноважень законного представника ОСОБА_2 , чинним законодавством не передбачено. У випадку виникнення у суду сумніву щодо справжності підпису позивачки та її особи існує досить простий та зрозумілий механізм його вирішення, передбачений частинами 1-3 статті 169 КАС України - залишення позовної заяви без руху. Водночас, на думку апелянта, суддя безпідставно повернув позов. Наведені вище обставини свідчать, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 позивача було позбавлено можливості захистити своє право в суді. Такий підхід є доказом штучного створення перешкоди у доступі до правосуддя, яке захищається ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому, на переконання апелянта, вищевказана ухвала підлягає скасуванню.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 294 КАС України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно з частиною 4 статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши судове рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що позов підписано від імені позивача, однак до позову не додано засвідченої належним чином копії паспорту ОСОБА_1 та належних документів на підтвердження її повноважень з представлення інтересів неповнолітнього ОСОБА_2 у зв`язку з чим суд позбавлений можливості перевірити відповідність особи позивача та підтвердити належність підпису. Суд зазначив, що згідно з пунктом 3 частини 1 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовну заяву належить повернути позивачу.

Проте, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спірного питання, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Частиною 1 статті 168 КАС України встановлено, що позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Статтею 160 КАС України передбачено вимоги до позовної заяви, регламентовано форму і зміст такої, передбачено певну послідовність викладу приписів.

Так, відповідно до частин 5, 6, 7, 8, 9 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Згідно з вимогами статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

У разі подання до суду суб`єктом владних повноважень позову про заборону політичної партії направлення копії позовної заяви та копій доданих до неї документів здійснюється відповідно до абзацу другого частини третьої статті 289-3 цього Кодексу.

До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Частиною 1 статті 55 КАС України визначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Згідно з частиною 1 статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Як убачається з матеріалів справи, позовну заяву подано ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , якому надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування та який перебуває під її опікою. В позові позивач, зокрема, зазначила, що Зіньківська міська рада Полтавської області, своїм рішенням №198 призначила її опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Цим же рішенням визначено місце їхнього проживання: АДРЕСА_1 . На підтвердження повноважень законного представника позивачем до позовної заяви було додано копію рішення органу місцевого самоврядування про призначення ОСОБА_1 опікуном.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень статей 56 та 59 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність захищають у суді їхні законні представники, зокрема опікуни. В свою чергу, повноваження опікуна підтверджуються, зокрема, рішенням про призначення опікуном.

Отже, рішення органу місцевого самоврядування про призначення опікуном є належним документом на підтвердження повноважень такої особи діяти в інтересах неповнолітнього.

При цьому норми статей 160 та 161 КАС України не містять вимоги щодо обов`язкового додавання до позовної заяви копії паспорта законного представника як умови прийняття позовної заяви до розгляду. Відсутність у матеріалах позову копії паспорта особи, яка підписала позовну заяву, за наявності документів, що підтверджують її процесуальний статус та повноваження, сама по собі не може свідчити про те, що позов подано або підписано особою, яка не має права його підписувати.

Суд апеляційної інстанції позбавлений можливості перевірити фактичну наявність та зміст доданих до позову документів, оскільки документи, подані разом із позовом, були повернуті позивачу, а в матеріалах справи наявна лише копія позовної заяви без додатків.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що, повертаючи позовну заяву з підстав не надання позивачем належних документів на підтвердження повноважень щодо представництва інтересів неповнолітнього, суд першої інстанції не навів мотивів того, що зазначене у додатках до позову рішення органу місцевого самоврядування про призначення опікуном ОСОБА_1 фактично не було подано до суду. Так само в матеріалах справи відсутній акт про відсутність документів, доданих до позовної заяви, який би підтверджував ненадходження відповідного рішення разом із позовом. Судом також не наведено мотивів з яких рішення органу місцевого самоврядування про призначення позивача опікуном, на яке вона посилається у позовній заяві та яке зазначене у переліку додатків, не може вважатися належним документом на підтвердження її повноважень щодо представництва інтересів неповнолітнього. Відсутність таких мотивів не дає підстав вважати висновок суду про неподання належних доказів повноважень достатньо обґрунтованим.

Більше того, навіть у разі виникнення у суду сумнівів щодо належного підтвердження повноважень законного представника або відповідності поданої позовної заяви вимогам статей 160 та 161 КАС України, такі недоліки підлягають усуненню шляхом залишення позовної заяви без руху із наданням заявнику строку для їх усунення, а не шляхом повернення позовної заяви.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про те, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права та не підтверджується матеріалами справи. За наведених обставин підстави для повернення позовної заяви відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України були відсутні.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції, мотивуючи ухвалу тим, що позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, керується нормою пункту 3 частини 1 статті 169 КАС України, яка не визначає підстави для повернення позовної заяви. Відповідні підстави передбачені пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України.

Таке посилання суду першої інстанції на неналежну норму процесуального права свідчить про неправильне застосування положень КАС України під час вирішення питання про повернення позовної заяви. При цьому допущена помилка не має виключно формального характеру, оскільки ухвала повинна містити чітке правове обґрунтування застосованих процесуальних наслідків із зазначенням належної норми закону, яка є підставою для їх застосування.

Наведене додатково підтверджує передчасність та необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення позовної заяви та свідчить про порушення норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали.

Колегія суддів також враховує, що спірні правовідносини стосуються захисту прав та інтересів неповнолітньої дитини, від імені та в інтересах якої подано позов.

Згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

За таких обставин надмірно формальне застосування процесуальних норм, наслідком якого є повернення позовної заяви без надання можливості усунути виявлені судом недоліки, не відповідає принципу найкращого забезпечення інтересів дитини та може призвести до необґрунтованого обмеження її права на доступ до правосуддя.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання та безпідставного обмеження права особи на доступ до суду, у зв`язку з чим підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

За змістом частини 1 статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання і є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до цього суду для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 у справі № 440/3443/26 - скасувати.

Направити справу №440/3443/26 для продовження розгляду до Полтавського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло