Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №520/19462/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Бадюков Ю.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 р. Справа № 520/19462/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Мінаєвої К.В. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2026, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 11.03.26 по справі № 520/19462/25

за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал"

до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство "ХАРКІВВОДОКАНАЛ" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій просив суд: визнати незаконним та скасувати Рішення № 9/4-3500 від 18.07.2025 року про стягнення безготівкових коштів з рахунків/електронних гаманців платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що контролюючим органом у відношенні підприємства вже застосовані положення ст. 95.5 ПК України, оскільки на теперішній час є діючим рішення Податкової, винесене із застосуванням спрощеної процедури ще у 2018 році. (Рішення, від 05.12.2018 року №1 про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платників податків), яке передбачає стягнення усієї суми податкового боргу за рахунок готівкових коштів КП «Харківводоканал», отже рішення № 9/4-3500 від 18.07.2025 року про стягнення безготівкових коштів з рахунків/електронних гаманців платника у банках є протиправним та таким таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2026 адміністративний позов Комунального підприємства "Харківводоканал" до Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання незаконним та скасування рішення – задоволено.

Визнано незаконним та скасовано Рішення № 9/4-3500 від 18.07.2025 року про стягнення безготівкових коштів з рахунків/електронних гаманців платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422, 40 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що за очевидними ознаками наявного податкового боргу, який виник після 24.02.2022 в сумі 14 123 140,12 грн., він підлягав стягненню за рішенням заступника начальника Північного міжрегіонального управління від 18.07.2025 № 9/4-3500, яке прийнято на підставі п.95.5 ст. 95 ПКУ, оскільки, сума боргу не сплачена протягом 90 календарних днів наступних за останнім днем граничного строку його сплати. Відповідно до п. 95.5 ст. 95 ПКУ контролюючому органу надано право на здійснення заходів щодо погашення платником податків податкового боргу.

На переконання представника відповідача, контролюючим органом правомірно та на законних підставах проведено необхідний перелік дій, визначений законодавцем відповідно до ст. 95 ПК України щодо стягнення коштів платника в рахунок погашення податкового боргу КП «Харківводоканал» за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду відповідно до умов п.95.5 ст.95 ПКУ та з урахуванням пп. 69.40 ПКУ.

Позивач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що контролюючим органом систематично здійснюється вилучення готівкових коштів з кас Підприємства. При цьому позивач жодним чином не здійснює перешкод таким діям Північного МУ ДПС ВПП (Реєстр актів вилучення готівки у рахунок погашення податкового боргу КП “Харківводоканал” за період з 07.12.2018 по 21.07.2025 року та, як приклад, копії Актів про вилучення готівки у рахунок погашення податкового боргу від 03.02.2021 №1, від 09.12.2021 № 232, від 11.01.2022 №1, від 24.01.2023 №1, від 25.01.2023 № 2, від 02.10.2023).

Наведене аргументовано доводить, що контролюючий орган вже застосував, унормовану приписами п. 95.5 ПК України, процедуру стягнення грошових коштів за спрощеною процедурою, що унеможливлює повторне її використання.

Вказує також на те, що відповідач припустився порушення приписів п.п. 69.40 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України де унормовано, що тимчасово з 1 серпня 2023 року контролюючі органи не здійснюють заходи з погашення податкового боргу, що виник до 24 лютого 2022 року щодо платників податків - суб`єктів господарювання, податкова адреса яких, станом на дату початку можливих бойових дій, є території можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідних територіях.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією визначено Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (із змінами та доповненнями), серед яких окремим рядком зафіксовано, що Харківська міська територіальна громада (UA63120270000028556) з 15.09.2022 заходиться в зоні виникнення можливих бойових дій до не визначеного строку, а відтак на Позивача розповсюджується дія вказаної норми податкового законодавства.

Фіскальним органом неодноразово було проведено опис майна Підприємства та прийнято рішення про його поміщення у режим податкової застави (Реєстр актів опису майна КП «Харківводоканал» у податкову заставу станом на 21.07.2025 додається), що є обов`язковим етапом погашення податкового боргу комунального підприємства у порядку п.96.1 ст. 96 ПК України.

Наступним етапом стягнення податкового боргу КП «Харківводоканал» за умовами діючого законодавства, має бути отримання Відповідачем судового дозволу на реалізацію майна.

На переконання представника позивача, контролюючий орган безпідставно застосовує приписи п. 95.5 ст.95 ПК України, які не врегульовують спірні правовідносини та намагається стягнути податковий борг позивача всупереч процедурі та алгоритму такого стягнення.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Комунальне підприємство "Харківводоканал" (код ЄДРПОУ - 03361715) зареєстроване у встановленому законом порядку Виконавчим комітетом Харківської міської ради як юридична особа та перебуває на обліку в Північному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків як платник податків.

Згідно з п.п. 1.2., 1.3 Розділу І Статуту Комунального підприємства "Харківводоканал", затвердженого у новій редакції заступником директора Департаменту - начальником Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та погоджено директором Департаменту з питань забезпечення життєдіяльності Харківської міської ради, КП "Харківводоканал" належить до комунальної власності Харківської міської територіальної громади.

Засновником підприємства є Харківська міська рада. Власником підприємства є Харківська міська територіальна громада в особі Харківської міської ради.

Підприємство як юридична особа, має відокремлене майно, яке передане йому засновником на праві господарського відання, самостійний баланс, поточні, валютні, та інші рахунки в установах банків, знак для товарів та послуг, фірмовий знак, круглу печатку та кутовий штамп зі своєю назвою та ідентифікаційним кодом (п.2.3 Статуту).

Майно Підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.(п. 5.1 Статуту).

Майно підприємства знаходиться у комунальній власності Харківської міської територіальної громади та закріплюється за підприємством на праві господарського відання. Основні фонди передаються підприємству власником на підставі відповідного договору укладеного з Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (п. 5.2. Статуту).

Здійснюючи право господарського відання, Підприємство володіє користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочностей розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених чинним законодавством України та цим Статутом (п. 5.3 Статуту).

Підприємство має право здійснювати всі дії, пов`язані з рухом основних фондів, списувати, а також передавати в оренду, а також надавати у тимчасове користування іншим підприємствам, установам і організаціям рухоме та нерухоме майно, яке закріплюється за Підприємством на праві господарського відання, за дозволом Управління комунального та майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та за погодженням з Департаментом з питань забезпечення життєдіяльності міста Харківської міської ради. Відчуження майна, переданого Підприємству за договором господарського відання, здійснюється на підставі рішення сесії Харківської міської ради (п. 5.5 Статуту).

Рішенням від 05.12.2018 року №1 про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платників податків додається), яке передбачає стягнення усієї суми податкового боргу за рахунок готівкових коштів КП «Харківводоканал». За вказаним Рішенням контролюючим органом періодично здійснюється вилучення готівкових коштів з кас підприємства Північним МУ ДПС ВПП про що свідчать копії Реєстру актів вилучення готівки у рахунок погашення податкового боргу КП “Харківводоканал” за період з 07.12.2018 по 21.07.2025 року, копії актів про вилучення готівки у рахунок погашення податкового боргу від 03.02.2021 №1, від 09.12.2021 № 232, від 11.01.2022 №1, від 24.01.2023 №1, від 25.01.2023 № 2, від 02.10.2023 р.

Заступником начальника Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Тетяною Самойленко прийнято рішення від 18.07.2025 № 9/4-3500, яким відповідно до п. 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу, який не сплачено протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати в сумі 14 123 140, 12 грн. по податковій декларації з ПДВ № 9038285973 від 20.02.2025 з терміном сплати 03.03.2025, уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ по декларації № 9022511165 за 01.01.2023 з терміном сплати 10.02.2025, податковій декларації з податку на додану вартість № 9071693694 від 20.03.2025 з терміном сплати 31.03.2025, шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей Комунального підприємства "Харківводоканал", 033461715.

Позивач, не погоджуючись із прийнятим контролюючим органом рішенням, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, про відсутність у рішенні Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків № 9/4-3500 від 18.07.2025 вичерпних відомостей, які б давали змогу перевірити його законність і обґрунтованість, позбавляє можливості встановити дійсний предмет доказування у справі. Такий суттєвий недолік свідчить про недотримання відповідачем вимог, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно до статті 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95 - 99 ПК України.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Вищенаведене узгоджується з приписами пункту 59.1 статті 59 ПК України, за якими у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо процедури стягнення боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника.

З матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що оскаржуваним рішенням № 9/4-3500 від 18.07.2025 року вирішено відповідно до п. 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України здійснити погашення усієї суми податкового боргу Комунального підприємства "Харківводоканал", який не сплачено протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, в сумі 14123140,12 грн.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що Комунальне підприємство "Харківводоканал" має податковий борг з 2016 року.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється положеннями статей 95 - 99 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до положень пункту 96.1 статті 96 ПК України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Відповідно до пункту 96.3 статті 96 ПК України, відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пункті 96.1 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Для цього контролюючий орган звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 ПК України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України, у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань.

У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.

Системний аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу. Якщо вказані заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке підприємство, для погашення податкового боргу останнього.

У справі, що розглядається судом першої інстанції вірно встановлено невжиття контролюючим органом усіх указаних заходів.

Отже, оскільки позивач є підприємством комунальної власності, яке має непогашений податковий борг, та в якого відсутнє власне майно, а відповідачем не надано доказів звернення до органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого належить майно позивача, з поданням щодо прийняття відповідного рішення, як це передбачено положеннями пункту 96.1 статті 96 ПК України, то контролюючим органом не дотримано встановленого положеннями статті 96 ПК України обов`язкового порядку погашення податкового боргу комунального підприємства.

Такий висновок узгоджується зі правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах Верховного Суду від 06.05.2020 у справі № 820/899/17 та від 18.11.2022 № 520/11571/19.

З цих підстав, колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги відповідача про те, що Податковий кодекс України надав контролюючому органу право обирати в який спосіб буде здійснено стягнення в рахунок погашення податкового боргу платника.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції помилково зазначив про відсутність у рішенні Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків № 9/4-3500 від 18.07.2025 вичерпних відомостей, які б давали змогу перевірити його законність та обґрунтованість, що позбавляє можливості встановити дійсний предмет доказування у справі.

Отже, суд першої інстанції помилково поклав в основу судового рішення висновок про відсутність вичерпних відомостей, які б давали змогу перевірити законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення контролюючого органу № 9/4-3500 від 18.07.2025.

З огляду на що дане мотивування повинно бути виключено з рішення суду першої інстанції.

Водночас із матеріалів справи вбачається, що в оскаржуваному рішенні наведено відомості щодо податкових декларацій та уточнюючих розрахунків, поданих позивачем до контролюючого органу, визначено розмір суми, яка підлягає стягненню, а також зазначено строк її сплати.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків № 9/4-3500 від 18.07.2025 про стягнення коштів з рахунків (електронних гаманців) платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг та емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом із тим, оскільки суд першої інстанції не повною мірою навів мотиви прийнятого рішення, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції необхідно змінити в частині підстав та мотивів прийнятого рішення.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2026 по справі № 520/19462/25 змінити з підстав та мотивів прийнятого рішення.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2026 по справі № 520/19462/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач І.М. Ральченко

Судді К.В. Мінаєва В.В. Катунов