Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №520/1499/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 р. Справа № 520/1499/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 по справі № 520/1499/26

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду в інтересах ОСОБА_1 звернувся адвокат Острицький Андрій Олегович та просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не підготовці та ненадані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, з урахуванням окремого доручення Міністра оборони України від 06.01.2026 №38/уд, із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, а саме: надбавки за особливості проходження служби (65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років), надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу), премії (390% від посадового окладу) та із зазначенням відомостей про доплату за науковий ступінь (15% від посадового окладу) та доплату за вчене звання (25% від посадового окладу) відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту" для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2026 року основного розміру його пенсії;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011- XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, з урахуванням окремого доручення Міністра оборони України від 06.01.2026 року№38/уд, із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, а саме: надбавки за особливості проходження служби (65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років), надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу), премії (390% від посадового окладу) та із зазначенням відомостей про доплату за науковий ступінь (15% від посадового окладу) та доплату за вчене звання (25% від посадового окладу) відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту" для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2026 року основного розміру його пенсії.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху.

Повідомлено позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви, а саме:

- надати до суду заяву на виконання вимог п.8 ч. 5 ст. 160 КАС України стосовно доказів, які свідчать про порушення прав малолітньої дитини як людини, з урахуванням висновків цієї ухвали.

До Харківського окружного адміністративного суду від представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 надійшли заяви про усунення недоліків.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2026 заяви від 06.02.2026 визнано зловживанням процесуальними правами та повернуто заявнику без розгляду.

Стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) у дохід державного бюджету (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01021, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5; код ЄДРПОУ 26255795) штраф у сумі 3328,0 грн. (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.

Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив із того, що недоліки позовної заяви позивачем усунуто не було, позовна заява та додані до неї матеріали підлягають поверненню, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 не погодився з ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 у справі №520/1499/26 про повернення позовної заяви скасувати.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про помилковість висновків суду щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без руху, що призвело до повернення позову.

Відповідач не реалізував своє процесуальне право на подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Враховуючи обставини цієї справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, з таких підстав.

За приписами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Положеннями статей 160 та 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також визначено документи, що до неї додаються.

Частинами 1, 2 статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що залишення позовної заяви без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.

Ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху не може бути оскаржена окремо в апеляційному порядку, оскільки не включена до переліку ухвал, визначеного частиною другою статті 294 КАС України.

Разом з тим, суд першої інстанції не повинен тлумачити положення цієї статті у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі, а також, застосовуючи положення статей 169 КАС України, формально підходити до цієї норми, у зв`язку з чим позовні заяви безпідставно залишати без руху та повертати їх.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що правомірність застосування до позовної заяви судом першої інстанції положення статті 169 КАС України та залишення її без руху перевіряється судом апеляційної інстанції під час перегляду ухвали, зокрема, про повернення позовної заяви.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної чи касаційної скарги на відповідне рішення суду.

Ураховуючи, що оскаржувана ухвала про повернення позовної заяви постановлена судом першої інстанції за наслідками оцінки усунення позивачем недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі судді Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 про залишення позовної заяви без руху, яка не може бути оскаржена окремо, то правова оцінка їй надається судом під час апеляційного перегляду справи на ухвалу про повернення позовної заяви.

Постановляючи ухвалу від 02.02.2026 про залишення позовної заяви без руху суд першої інстанції виходив з того, позивачем в позовній заяві не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів або електронних доказів, копії яких додано до заяви, які свідчать про зазначені вище обставини, а саме: стосовно інтересів малолітньої особи, в інтересах якої діє позивач, як людини. Зокрема, відсутніми є докази наявності у позивача ОСОБА_1 малолітньої дитини (як людини).

Колегія суддів не погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Так, згідно із частиною першою ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Частина п`ята статті 160 КАС України передбачає, що в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб – громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, – якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору – у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень – обґрунтування (25% від посадового окладу) відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту" для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2026 року основного розміру його пенсії;

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 21 липня 2022 року у справі № 9901/17/22, від 13 лютого 2025 року у справі № 990/361/24 вказувала, що необхідність дотримання позивачем вимог частини п`ятої статті 160 КАС України спрямована на формування у суду та учасників справи стійкого уявлення про предмет і засоби доказування в адміністративній справі, зміст і особливості спірних адміністративно-правових відносин.

Змістом позовних вимог вважають запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини на їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Такий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 08 вересня 2022 року у справі № 9901/517/21.

Суд першої інстанції на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі не має права давати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права, доказам та встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги.

Після відкриття провадження у справі суд першої інстанції в разі наявності підстав, визначених адміністративним процесуальним законодавством, може провести підготовче судове засіданні, у якому мають бути з`ясовані всі питання, визначені статтею 173 КАС України, зокрема, щодо остаточної визначеності предмета спору, характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів тощо.

Так, із позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржується бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 яка полягає у не підготовці та ненадані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 року для перерахунку пенсії та зобов`язати вчинити певні дії для відновлення порушеного права позивача.

Колегія суддів зауважує, що зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем викладено правове та документальне вмотивування позовних вимог та додано докази, які на думку позивача підтверджують обґрунтованість позовних вимог.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС для залишення позовної заяви без руху та в подальшому повернення позовної заяви.

Згідно з частиною 1 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до частини 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, тому ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 312, 320, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 по справі № 520/1499/26 - скасувати.

Справу № 520/1499/26 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя С.П. Жигилій

Судді Т.С. Перцова Я.М. Макаренко