Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №580/4657/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року справа № 580/4657/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гайдаш В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі – відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення №971010161107 Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 08.04.2026 року про відмову у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 30.03.2026 року відповідно до довідки № 38, виданої 01.07.2025 року Приватним Акціонерним Товариством "Черкаське автотранспортне підприємство 17154";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 30 березня 2026 року на підставі довідки Приватного Акціонерного Товариства "Черкаське автотранспортне підприємство 17154" № 38 від 01.07.2026 року про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження ЧАЕС за період з 18.12.1986 по 29.12.1986 року, відповідно до ст. ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Постанови Кабінету Міністрів України Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №1210 від 23.11.2011 року, з урахуванням проведених виплат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 30.03.2026 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату йому пенсії з 30 березня 2026 року на підставі довідки Приватного Акціонерного Товариства "Черкаське автотранспортне підприємство 17154" від 01.07.2025 № 38 про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження ЧАЕС за період з 18.12.1986 по 29.12.1986 року відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ від 28.02.1991 року з урахуванням проведених виплат. Рішенням від 08.04.2026 №971010161107 відповідач відмовив позивачу в задоволенні його заяви від 30.03.2026 року, у зв`язку з тим, що 30.03.2026 позивач надав довідку про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження за грудень 1986 року від 01.07.2025 № 38, видану ПрАТ «Черкаське АТП 17154» про роботу в м. Іванків, колона №2 Мінавто в період з 18.12.1986 до 29.12.1986 - 11 днів, у І зоні небезпеки із застосуванням кратності 2, яка не підтверджена первинними документами. Населені пункти зони відчуження, де працював позивач, у документах підприємством не зазначені. Позивач зазначає, що станом на 01.08.2025 року основний розмір нарахованої його пенсії від середнього заробітку складав 36412,28 грн. Крім того позивач зазначає, що 15.08.2025 року відповідач протиправно на підставі рішення від 15.08.2025 № 971010161107 провів перерахунок його пенсії з її пониженням із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати згідно із статтею 54 Закону № 796 та Порядком №1210. Станом на 01.09.2025 року основний розмір нарахованої йому пенсії від середнього заробітку складав 20689,07 грн.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідач позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити повністю, надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» перераховані шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт 1,115 та з урахуванням обмежень, визначених пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168, пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 та пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 (понад 1500,00 грн). Виплата пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, зазначеній категорії осіб після проведення індексації з 01.03.2025 здійснюється без обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб. Розмір пенсії порзивача по інвалідності із 01.09.2025 приведено у відповідність до норм законодавства та обчислено із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати згідно із статтею 54 Закону № 796 та Порядком №1210. Розмір пенсії із 01.09.2025 становить 19106,20 грн, із 01.03.2026 – 21609,57 грн.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що в грудні 1986 року позивач перебував в трудових правовідносинах з «Черкаським АТП № 17154 », де працював водієм, в подальшому правонаступником якого є Відкрите Акціонерне Товариство «Черкаське АТП 17154» на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна у Черкаській області № 758-АТ від 07.09.1997 року.

Черкаська автоколона № 2233 була перейменована в Черкаське АТП 17154 на підставі наказу Міністерства автомобільного транспорту УРСР № 91 від 29.04.1986 року.

Черкаське АТП 17154 перетворено у ВАТ «Черкаське АТП 17154» на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна у Черкаській області № 758-АТ від 07.09.1997 року.

ВАТ "Черкаське АТП 17154" перейменовано в Публічне Акціонерне Товариство "Черкаське АТП 17154" згідно з Протоколом загальних зборів акціонерів № 1-2012 від 02 березня 2012 року.

Публічне Акціонерне Товариство "Черкаське АТП 17154" перейменовано згідно з Протоколом загальних зборів акціонерів № 1 від 30 червня 2017 року Приватне Акціонерне Товариство "Черкаське ATII 17154".

В період часу з 18.12.1986 по 29.12.1986 року позивач згідно наказу № 412 від 16.12.1986 року по Черкаській автоколоні № 17154 був відрядженний для участі в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильськії атомній електростанції.

Станом на час подачі адміністративного позову до суду позивач є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЄС в 1986 році категорії 1, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 25.09.2019 року, виданим Черкаською обласною державною адміністрацію та інвалідом 2 групи, отриманої від захворювання, пов`язаного з роботою по ліквідації наслідків аварії в зоні відчуження ЧАЕС в 1986 році та перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного Фонду України в Черкаській області, де отримує пенсію, обчислену із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до ст.54 Закону Української РСР № 796-ХІІ від 28.02.1991 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі Закон № 796-XII) та Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 1210).

01.07.2025 року ПАТ «Автотранспортне підприємство 17154» на підставі заяви останньому надало позивачу довідку №38 від 01.07.2025 року про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС за період з 18.12.1986 по 29.12.1986 року.

Позивач 30.03.2026 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату його пенсії з 30 березня 2026 року на підставі довідки Приватного Акціонерного Товариства "Черкаське автотранспортне підприємство 17154" від 01.07.2025 № 38 про заробітну плату одержану за роботу в зоні відчуження ЧАЕС за період з 18.12.1986 по 29.12.1986 року відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ від 28.02.1991 року з урахуванням проведених виплат.

Заяву розглянуто відповідачем та прийнято рішенням від 08.04.2026 №971010161107 про відмову позивачу в задоволенні його заяви від 30.03.2026 року.

Свою відмову відповідач мотивував тим, що 30.03.2026 позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії, надавши довідку про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження за грудень 1986 року від 01.07.2025 № 38, видану ПрАТ «Черкаське АТП 17154» про роботу в м. Іванків, колона №2 Мінавто в період з 18.12.1986 до 29.12.1986 - 11 днів, у І зоні небезпеки із застосуванням кратності 2, яка не підтверджена первинними документами. Населені пункти зони відчуження, де працював позивач, у документах підприємством не зазначені.

Позивач, вважаючи рішення відповідача протиправим та винесеним з порушенням норм чинного законодавства, звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Правовідносини щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення врегульовані Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.01.1991 № 796-ХІІ (далі – Закон № 796-ХІІ).

Згідно зі ст. 54 Закону № 796-ХІІ порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначає Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі – Порядок № 1210).

Відповідно до пп. 4 п. 3 Порядку № 1210 у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Згідно з пункту 1 Порядку № 1210 механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків. Заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи (пункт 2 Порядку № 1210). Згідно з підпунктом 3 пункту 3 Порядку № 1210 у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється, виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1210 пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати (доходу), яку (який) вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата (дохід) для розрахунку пенсії не може бути нижчою (нижчим) від фактично одержаної суми у зазначений період.

Відповідно до статті 15 Закону №796-XII видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).

Постановою Ради міністрів Української РСР та Української республіканської Ради професійних спілок “Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, зайнятих на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забруднення навколишнього середовища” від 10 червня 1986 року № 207-7 установлено, що оплата праці робітників, зайнятих на роботах в третій, другій, першій зони небезпеки, проводиться відповідно в 4-, 3-, 2- кратному розмірі, понад розмір середньомісячної заробітної плати, виходячи із тарифної ставки (окладу), установленого за основним місцем роботи. Працівникам і службовцям, відрядженим у зону ЧАЕС та призваним на військові збори, за якими зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна зарплата, відповідно до абзацу 4 підпункту 1 пункту 1 постанови № 207-7, працю оплачували у ІІІ, ІІ та І зонах небезпеки у 4-, 3-, та 2-кратному розмірі, виходячи із тарифної ставки за основним місцем роботи, тобто на одну кратність менше, оскільки за основним місцем роботи за ними зберігається середня зарплата. А тому загальний показник кратності не може перевищувати 5-кратний розмір у найвищій ІІІ зоні небезпеки.

Суд встановив, що згідно наяної в матеріалах справи копії наказу № 412 від 16.12.1986 року по Черкаській автоколоні № 17154 ОСОБА_1 був відряджений для участі в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в автоколону м. Іванків Київської області. Автоколоною позивачу був наданий пропуск № 058961 на виїзд і в`їзд в зону небезпеки ЧАЕС на закріпленому за ним автомобіль КАМАЗ.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії довідки «Киевдорстрой 2» Іванківського дорожньо будівельного управління № 39 Главдорстрою тресту «Киевдорстрой 2» в період часу з 18.12.1986 до 29.12.1986 ОСОБА_1 приймав участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на протязі 99 годин у І зоні небезпеки ЧАЕС.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії довідки АТП 17154 від 05.11.1992 ОСОБА_1 за роботу в м. Чорнобиль зони відчуження за період з 18.12.1986 по 29.12.1986 по місту роботи в АТП 17154 згідно наказу № 412 від 16.12.1986 нарахована та виплачена заробітна плата в сумі 220 крб.23 коп. із розрахунку кратності 2.

Згідно з наявною в матеріалах справи копією наказу № 95 від 25.07.1997 року по Черкаському АТП № 17154 ОСОБА_1 проведено перерахунок суми заробітної плати за роботу в зоні відчуження ЧАЕС за період з 18.12.1986 по 29.12.1986 в сумі 223,30 крб. із розрахунку кратності 2.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії рішення Урядової комісії від 07 08.1986 року № 87 населений пункт м. Чорнобиль Київської області відносилось до II зони небезпеки до 14 липня 1986 р. включно, з 15 липня 1986 р. до 1 березня 1987 р. до І зони небезпеки, де для обрахування заробітної плати встановлений коефіцієнт кратності 2.

Аналіз зазначених доказів у своїй сукупності вказує на те, що позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час відрядження Черкаською автоколоною №17154 в період з 18 грудня 1986 року до 29 грудня 1986 року в автоколону м. Іванків, Київської області. Автоколоною позивачу був наданий пропуск №058961 на виїзд і вїзд в зону небезпеки ЧАЕС на закріпленому за позивачем автомобілі КАМАЗ.

Суд відхиляє посилання відповідача у рішенні від 08.04.2025 №971010161107 про те, що у наданій позивачем довідці про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження за грудень 1986 року від 01.07.2025 № 38, виданій ПрАТ «Черкаське АТП 17154» про роботу позивача в м. Іванків, колона №2 Мінавто в період з 18.12.1986 до 29.12.1986 - 11 днів, у І зоні небезпеки із застосуванням кратності 2, не підтверджена первинними документами. Населені пункти зони відчуження, де працював позивач, у документах підприємством не зазначені.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що відомості про заробітну плату за вказаний період роботи мають бути включені під час розрахунку пенсії позивача та, як наслідок, про протиправність дій відповідача щодо перерахунку пенсії позивача з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати із 30 березня 2026 року без урахування відомостей про заробітну плату за період із 18.12.1986 до 29.12.1986.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 30.03.2026 на підставі довідки Приватного Акціонерного Товариства "Черкаське автотранспортне підприємство 17154" № 38 від 01.07.2026 року про заробітну плату одержану за роботу в зоні відчуження ЧАЕС за період з 18.12.1986 по 29.12.1986 року, відповідно до ст. ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Постанови Кабінету Міністрів України Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №1210 від 23.11.2011 року, з урахуванням проведених виплат.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір” та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 08.04.2026 №971010161107 про відмову у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 30.03.2026 року відповідно до довідки № 38, виданої 01.07.2025 року Приватним Акціонерним Товариством "Черкаське автотранспортне підприємство 17154".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 30 березня 2026 року на підставі довідки Приватного Акціонерного Товариства "Черкаське автотранспортне підприємство 17154" № 38 від 01.07.2026 року про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження ЧАЕС за період з 18.12.1986 по 29.12.1986 року, відповідно до ст. ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №1210 від 23.11.2011 року, з урахуванням проведених виплат.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ