Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №686/7074/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/7074/26

Провадження № 2-а/686/152/26

РІШЕННЯ

Іменем України

05 червня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючої судді Хараджі Н.В., за участю секретаря судового засідання Козуляк І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції Вінницької області Департаменту патрульної поліції (ГУНП у Вінницькій області) про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із вказаним адміністративним позовом про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила ,що 20.02.2026 близько 14 год. 55 хв. інспектором поліції-поліцейський 2 взводу 1 роти 1 батальйону з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП капралом поліції Даценко Наталією Іванівною було винесено постанову серії ЕНА № 6695937 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 122 КУПАП. Згідно мотивувальної частини постанови 20.02.2026 року о 14.55 у м Могилів-Полідьський, дорога М-21, 24 км, водій, керуючи транспортним засобом MERCEDES BENZ GLE 300D, д.н.з. НОМЕР_1 , нібито перевищила встановлену обмеження швидкість руху в населеному пункті (вказано на 58 км/год), чим порушила пункт 12.4 ПДР та накладено стягнення 1700 грн. Вважає вказану постанову протизаконною, враховуючи відсутність доказів провини позивача, оскільки оскаржувана постанова взагалі не містить посилань на перелічені ст. 251 КУПАП докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, графа «До постанови додаються…» є незаповненою. Крім того застосований поліцейським прилад TruCam не може вважатися технічним засобом, що здійснює вимірювання швидкості. У зв`язку з чим оскаржувану постанову просить скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУПАП.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (без виклику) сторін.

До суду відповідач надіслав відзив на позовну заяву, за яким заперечував проти задоволення позову, посилаючись на законність дій поліцейського під час складання оскаржуваної постанови, підтвердженність доказами скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУПАП, та додавши до справи копію матеріалів адміністративного провадження та відеоматеріали.

Суд, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Предметом розгляду даної справи є законність постанови по справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.213 КУпАП України справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

За змістом статті 222 КУпАП України органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (у тому числі передбачених частиною першою статті 122).

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII.

Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями, далі ПДР).

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За пунктом 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з положеннями п. 2.3 розд. 2 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, серед іншого, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Пунктом 1.9 розд. 1 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 12.4. ПДР передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (ч. 4 ст. 122 КУпАП).

З матеріалів справи вбачається, що у відношенні позивача було прийнято постанову та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст. 122 КУпАП за те, що 20.02.2026 року о 14.55.39 с. Махнівка (Комсомольське), дорога АДМ-21, 24 км, водій, керуючи транспортним засобом (MERCEDES BENZ GLE 300D, д.н.з. НОМЕР_1 ), в населеному пункті с. Махнівка, позначеному дорожнім знаком 5.49, АД М-21 244 км, рухався зі швидкістю 108 км\год, перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 58 км/год, швидкість руху вимірювалася приладом TruCAM ТС000804, відео з портативного реєстратора 476006 та 476584, чим порушив пункт 12.4 ПДР та накладено стягнення 1700 грн.

Положення статті 251 КУпАП України закріплюють, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто, положення Закону №580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

Суд зазначає, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому, враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.

Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення Правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.

Згідно технічних характеристик, прилад, за допомогою якого проводився замір швидкості TruCam LTI 20/20, спроможний робити фото- та відео зйомку в автоматичному режимі, тому його покази можливо розцінювати, як беззаперечний доказ по справі.

Суд звертає увагу, що згідно до офіційного листа Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 01.07.2025 року № 22-38130, прилади TruCam можуть працювати як в ручному режимі, так й в автоматичному.

Отже, оцінюючи вказані докази суд вважає їх належними, оскільки факт фіксування швидкості лазерним приладом TruCAM, серійний номер ТС000804, відображено в спірній постанові., та зазначено данні відео з портативного реєстратора 476006 та 476584, тобто доводи позивача щодо відсутності доказів вчинення інкримінованого правопорушення спростовані оскаржуваною постановою

Крім того, суд зазначає, що дорожній знак 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху» є обов`язковим лише при фіксації правопорушень, зафіксованих в автоматичному режимі (камер автофіксації), про що зазначено у п. 5 Порядку функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього рух у в автоматичному режим і затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2017р. № 833. Дорожній знак 5.76, передбачає: «Інформування учасників дорожнього руху про фіксацію (фотозйомку або відеозапис) фактів адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього рух у стаціонарними технічними засобами (приладами контролю) здійснюється не пізніше початку робот и таких технічних засобів (приладів контролю) на визначених місцях (ділянках вулично-дорожньої мереж і) шляхом установлення відповідних дорожніх знаків на вулично-дорожній мереж і, а також: шляхом розміщення відповідних відомостей на офіційних веб-сайтах МВС та Національної поліції.

При цьому, наявність або відсутність дорожнього знаку 5.76 не звільняє водіїв від обов`язку виконувати вимоги ПДР щодо дотримання швидкості руху саме у населених пунктах.

Встановлення даного дорожнього знаку перед використанням приладу TruCAM має рекомендаційний характер і законодавством не передбачено обов`язковість їх встановлення.

Крім того згідно листа від 11.04.2023 року № 433 вказано, що дорожні знаки 5.49 Початок населено пункту та 5.50 Кінець населеного пункту с. Махнівка встановлено на автомобільній дорозі М-21 із зазначенням відповідних адрес.

Наявність вказаних знаків позивачем не оспорюється, як й сам факт керування транспортним засобом, у зазначеному в постанові місці та часі.

При цьому, суд наголошує, що водій при керуванні автомобілем зобов`язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України, не розраховуючи на те, що факт вчинення правопорушення не буде належним чином зафіксований.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена в постановах апеляційних судів, зокрема: Другого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2025 р. (справа № 592/18187/24), П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2025 р. (справа № 650/1368/25), від 13 травня 2026 р.(справа № 766/14015/24) тощо.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Резюмуючи усе вищевикладене, суд вважає, що відповідачем було доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Водночас, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, а отже і правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а тому підстави для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову, судові витрати понесені позивачем не підлягають розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 8,9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції Вінницької області Департаменту патрульної поліції (ГУНП у Вінницькій області) про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, залишити без задоволення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хмельницького

міськрайонного суду Н.В. Хараджа