Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №760/10924/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/10924/26

2/760/15079/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Сердюк Н.В., за участю секретаря судового засідання Гержової С.О., розглянувши за відсутністю учасників справи у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий виклад обставин справи

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування доводів позовної заяви зазначено, що 02 жовтня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений шлюб. Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. Спільне життя із відповідачем не склалось, з січня 2022 року шлюбні відносини між подружжям припинено, спільне господарство не ведеться, сторони проживають окремо. Позивачка вказує, що подальше збереження шлюбу неможливе та є недоцільним. Строку на примирення просить не надавати.

ІІ. Процесуальні дії по справі, заяви сторін

Ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 30 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судовий розгляд, про що належним чином повідомлені учасники справи.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, на позовних вимогах наполягала, проти надання строку для примирення заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явився, судові документи надсилалися за останньою відомою адресою реєстрації. Заяв та клопотань не надходило, відзиву не подано, про причини неявки не повідомлено.

Відповідно до статті 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи ухваливши заочне рішення.

За приписами частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом

02 жовтня 2013 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у місті Києві зареєстровано шлюб, актовий запис № 2103, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_4 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.

Сторони шлюбні відносини не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, позивачка на примирення не згодна, відповідач не висловив свою позицію щодо заявлених позивачкою вимог.

ІV. Застосовані судом норми права.

Відповідно до частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3 та 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з частиною 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Судом встановлено, що шлюбні відносини сторонами не підтримуються, сторони не ведуть спільне господарство, шлюб між сторонами фактично розпався, а сім`я носить формальний характер, позивачка наполягає на розірванні шлюбу, відповідач свою позицію щодо позовних вимог позивачки не висловив.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що збереження сім`ї буде суперечити інтересам кожної із сторін, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка при реєстрації шлюбу змінила своє дошлюбне прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_4 », та оскільки позивачкою не заявлено вимогу щодо відновлення дошлюбного прізвища, суд вважає за доцільне залишити позивачці прізвище « ОСОБА_4 ».

На підставі ст.ст. 24, 56, 105,110-112, 113, 114 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 12,76-81, 137, 141, 142, 247,263-265,354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 02 жовтня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис №2103.

Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище « ОСОБА_4 ».

Судові витрати залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 04.06.2026.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України або в підсистемі "Електронний суд".

Головуюча суддя Сердюк Н.В.