Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №758/8679/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/8679/26

3/758/3266/26

Категорія 139

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року суддя Подільського районного суду міста Києва Лещенко О.В., за участю особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріалами про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 122 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

23.02.2026 року 17:30:00 годині у м.Києві, по просп. Європейського Союзу, 102, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Renault Master д.н.з. НОМЕР_2 , при наявності дорожньої розмітки 1.3 Подвійна суцільна лінія, здійснив її частковий перетин та виїхав на смугу зустрічного руху, чим змусив водія автомобіля марки Ford Focus д.н.з. НОМЕР_3 екстренно змінити напрямок руху для уникнення зіткнення, чим створив аварійну ситуацію, чим порушив п.п. 8.5.1, 11.4 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

До суду ОСОБА_1 з`явився, про місце й час розгляду справи сповіщений належним чином. У судовому засіданні вину не визнав, зазначив, що на незначну відстань перетнув суцільну подвійну смугу та його дії не могли створити аварійну ситуацію.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях водія ОСОБА_1 убачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з огляду на наступне.

Диспозиція ч.5 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.

У свою чергу відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до п. 8.5.1 ПДР України дорожня розмітка поділяється на горизонтальну та вертикальну і використовується окремо або разом з дорожніми знаками, вимоги яких вона підкреслює або уточнює. Горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 34.1 цих Правил.

Відповідно до п. 11.4 ПДР України на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.

Згідно ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, схемою місця і т.д.

Вина ОСОБА_1 , у вчинені правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 122 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 659788 від 07 травня 2026 року;

-письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відповідно до яких він виконував об`їзд громадського транспортного засобу, побачив, що два автомобілі їдуть з перевищенням швидкості, по зустрічній полосі. Після закінчення маневру він не помітив нічого. Подвійну суцільну смугу він повністю не перетнув;

- відеозаписом з камер спостереження «Безпечне місто», який є додатком до протоколу, з якого встановлено, що автомобіль Renault Master д.н.з. НОМЕР_2 , здійснюючи об`їзд маршрутного таксі, пересік подвійну суцільну смугу, саме в цей момент автомобілі, які рухались в зустрічному напрямку були змушені різко змінити напрямок руху для уникнення зіткнення, та один автомобіль заїхав на узбіччя, та отримав механічні пошкодження.

Отже, саме дії ОСОБА_1 , порушення ним правил дорожнього руху, призвели до створення аварійної ситуації, що поза розумним сумнівом встановлено матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що з матеріалів справи слідує, що вони містять переконливі та беззаперечні докази, які підтверджують порушення ОСОБА_1 п.п. 8.5.1, 11.4 ПДР України, що призвело до створення аварійної ситуації.

Згідно з п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення припиняється в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Статтею 280 КУпАП встановлено обов`язок суду з`ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 284 КУпАП передбачено, що у справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 КУпАП; про закриття справи.

При цьому, постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження на підставі ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе за одночасної наявності таких умов:

- вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення;

- сплив встановленого законом строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушенні - з дня його виявлення).

При цьому для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв`язку з його спливом необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.

Тобто закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.

Наявність можливого адміністративного правопорушення, не доведеного та не підтвердженого належними та допустимими доказами, не може бути достатньою підставою для закриття провадження у справі відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

ОСОБА_1 вчинив 23.02.2025 року адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 122 КУпАП, тобто ще до моменту надходження до суду 27.05.2026 року протоколу про адміністративне правопорушення, строки накладення адміністративного стягнення вже минули.

Підсумовуючи вищевикладене, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, слід закрити у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення згідно зі ст. 38 та п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

При цьому суд зазначає, що закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи у вчиненні правопорушення.

ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення передбачені ч.5 ст. 122 КУпАП 23.02.2025 року, тобто на момент направлення протоколу про адміністративне правопорушення до суду 27.05.2026 року, строки накладення адміністративного стягнення минули.

За таких обставин провадження підлягає закриттю, оскільки сплинули строки накладення адміністративного стягнення, встановлені ч. 2 ст. 38 КУпАП.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 9, 38, 122 ч.5, 268, 280 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 122 КУпАП.

Провадження по справі № 758/8679/26 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 122 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням ще до моменту надходження справи до суду строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення, через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: О.В. Лещенко