Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №758/5698/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5698/26

3/758/2631/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року м. Київ

Суддя Подільського районного суду м. Києва Казмиренко Л.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

26.03.2026 року, о 23 год. 03 хв., в м. Києві, вул. Набережно-Лугова 2, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку було проведено на приладі Alcotest Drager 6820, номер тесту 4837, результат позитивний - 0,90 проміле.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП як керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

В судовому засіданні захисник адвокат Кравчун Д.В. просив провадження у справі закрити за відсутності складу адміністативного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На адресу суду адвокатом Кравчуном Д.В було подано клопотання про закриття адміністративного провадження, у якому зазначає, що всупереч вимогам закону співробітниками поліції було проведено огляд на стан сп`яніння не на місці зупинки транспортного засобу, а у невідомому місці, а отже, результати такого огляду слід вважати недійсними. Окрім цього, вказує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Також захисник особи яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Кравчун Д.В. звернувся до суду з клопотаннями про розгляд справи з урахуванням принципу індивідуалізації юридичної відповідальності, а саме, просив у разі визнання ОСОБА_1 винним в адміністративному правопорушенні, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, застосувати за аналогією закону ст. 69 КК України й не призначати йому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на один рік.

За клопотанням захисника судом було здійснено виклик поліцейського 2 взводу 4 роти 4 батальйону полку 1 Управління патрульної поліції у місті Києві, сержанта поліції Рибчинського Б.С., однак останній у судове засідання не з`явився.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, врахувавши позицію захисника, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджена дослідженими судом доказами:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 625110 від 27.03.2026 року;

- роздруківкою тестування на алкоголь DRAGER Alcotest 6820, тест №4837, від 27.03.2026 року о 00:00, результат – 0,90 ‰;

- Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини роти, порушення координації рухів, поведінка, яка не відповідає обстановці;

- Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 26.03.2026 року о 23 год. 10 хв., відповідно до якого у ОСОБА_1 у результаті огляду, проведеного поліцейським, були виявлені наступні ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці;

- даними постанови серії ЕНА № 6913635 від 27.03.2026, за якою ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП – водій, керуючи транспортним засобом, проїхав перехрестя на заборонений «червоний» сигнал світлофора;

- даними протоколу про адміністративне затримання серії АПЗ18 за №007443;

- даними відеозапису, що міститься на компакт-диску з бодікамери працівника поліції 472979, початок запису 26.03.2026, о 23 год. 04 хв., з якого вбачається наступне. Працівниками поліції зупинено автомобіль «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебуває ОСОБА_1 , двигун заведений, включені фари. Поліцейський повідомляє, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги ПДР України, а саме проїхав на червоний сигнал світлофора. О 23 год. 07 хв., у зв`язку із виявлянням у водія ознак сп`яніння, останньому було запропоновано пройти огляд на місці зупинки за допомогою приладу «Drager». В подальшому місце події залишив, був затриманий. По дорозі до медичного закладу, о 23 год. 55 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, 20, водій ОСОБА_1 повідомляє, що бажає пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою технічного приладу «Драгер», результат позитивний – 0,90 проміле. О 00 год. 02 хв. з результатом погоджується. При цьому поліцейський чітко повідомив ОСОБА_1 адресу місця його зупинки – м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 4, та адресу фактичного проходження огляду - м. Київ, вул. Петра Запорожця, 20.

Доводи захисника про те, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом спростовуються даними відеозапису, на якому зафіксовано, як під час розмови із працівниками поліції, на запитання останніх «чому проїхали на червоний сигнал світлофора» о 23 год. 10 хв., ОСОБА_1 повідомляє, що «ну може десь на секунду проїхав».

Долучений до матеріалів справи відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки на даному відеозаписі об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.

Суд встановлює, що огляд на стан сп`яніння проведено відповідно до вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та ст. 266 КУпАП.

Щодо клопотання захисника про застосування положень ст. 69 КК України за аналогією закону, суд зазначає наступне.

Санкція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає стягнення у виді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Отже, санкція ч. 1 ст.130 КУпАП є безальтернативною в частині накладення на водіїв стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк, що позбавляє суд можливості накласти стягнення без позбавлення права керування транспортними засобами.

При цьому, положеннями КУпАП не передбачено можливості накладення адміністративного стягнення нижче від найнижчої межі, визначеної в санкції певної норми, або не накладення одного з видів стягнень, передбаченого санкцією відповідної норми як обов`язкового.

З огляду на вищенаведене, суд відхиляє доводи адвоката щодо можливості застосування ст. 69 КК України у контексті призначення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, сукупність наведених доказів підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи наведені докази в їх сукупності, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суд накладає стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковані його дії, у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно Закону України "Про судовий збір" до стягнення із ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 283, 284 КУпАП

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.).

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Суддя Л. В. Казмиренко