Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №447/1043/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №3/447/493/26

Справа №447/1043/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.06.2026 місто Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Джус Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділу поліцейської діяльності №2 Стрийського районного управління поліції Головного управління національної поліції у Львівській області,

про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянинки України, яказареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

за участю:

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 ,

потерпілого: ОСОБА_2 ,

законного представника потерпілого: ОСОБА_3

в с т а н о в и в:

на розгляд Миколаївського районного суду Львівської області, надійшла справа про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.154 КУпАП,

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №211087 від 18.03.2026, вбачається, що ОСОБА_1 , будучи власницею дворової собаки, 12.03.2026 близько 13 год. 10 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , гр., не створила належних умов для утримання собак, внаслідок чого собака вкусила за праву ногу ОСОБА_2 , 2016 року народження, чим завдала шкоди здоров`ю, відповідальність за що передбачена ч.3 ст.154 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала, вказала, що це не її собака вкусила малолітнього ОСОБА_2 , оскільки її собака постійно знаходиться на подвір`ї на прив`язі, та не могла заподіяти комусь шкоди. Вважає, що із змісту протоколу не зрозуміло, яке саме адміністративне правопорушення вона вчинила, з якого саме подвір`я вибігла собака, чи було це її господарство, яка це собака. Посилається на те, що матеріали справи не містять жодних доказів про те, що саме її собака вкусив потерпілого, та жодних медичних доказів заподіяння шкоди потерпілому. Також посилається на те, що працівник поліції вніс до протоколу неправдиві дані про те, що нею не створено належних умов утримання собак, оскільки такий до неї в господарство не приходив, та не перевіряв умов утримання нею собаки. Також зазначила, що її собака має рижо-буре забарвлення шерсті.

Потерпілий ОСОБА_2 за присутності законного представника, своєї матері ОСОБА_3 , надав суду пояснення, у яких зазначив, що повертаючись із школи додому, по вул. Болоня, на подвір`ї, повз яке він проходив, лежала собака чорного кольору. В цей час, з вулиці на подвір`я забігла ще одна собака сірого кольору, яка почала гавкати на нього а потім через дірку в огорожі вибігла до нього і вкусила його, після чого знову забігла на подвір`я, а від пішов додому та одразу зателефонував мамі. Чия це була собака йому точно не відомо, та її породу він не знає.

ОСОБА_3 , в судовому засіданні пояснила, що є матір`ю потерпілого ОСОБА_2 та про обставини за яких її сина вкусив собака вона знає з його слів. Зокрема син зателефонував до неї та повідомив, що його вкусив сусідський собака сірого кольору, коли він повертався додому зі школи. Після цього вона завезла сина до лікаря, де йому обробили рану, однак жодних медичних документів з приводу цього звернення вона не має.

Викликаний за клопотанням ОСОБА_1 в судове засідання дільничий інспектор поліції Улинець Ю.Ю., який складав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , був допитаний в судовому засіданні в якості свідка, та пояснив, що про те, що собака, яка покусала ОСОБА_2 , належить ОСОБА_1 , він встановив із слів потерпілого та його матері, а також в результаті усного опитування мешканців вул. Болоня, м. Миколаєва, які повідомили, що у гр. ОСОБА_1 є собаки. Однак які саме собаки є у громадянки ОСОБА_1 , якої породи, якого кольору він не встановлював, за місцем проживання ОСОБА_1 він не виходив, на території її господарства не був та не перевіряв наявність у неї собак та умови їх утримання.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно приписів ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 254 КУпАП, законодавцем визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Частиною першою статі 256 КУпАП закріплені вимоги, згідно яких у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення має відбуватися виключно в межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення. Суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, в якій уповноваженою на те особою зазначаються всі ознаки складу адміністративного правопорушення та обставини його вчинення, перекваліфіковувати дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, самостійно відшукувати докази винуватості такої особи.

З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

Згідно положень ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України»), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»).

За таких обставин є переконливим висновок, що вчинення адміністративного правопорушення особою повинно доводитися чіткими, узгодженими та неспростовними доказами.

Згідно з диспозицією ч.3 ст.154 КУпАП, адміністративна відповідальність настає, як за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях), що спричинило заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

В підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 154 КУпАП, суду надано:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №211087 від 18.03.2026, з якого вбачається, 12.03.2026 близько 13 год. 10 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 , будучи власницею дворової собаки, не створила належних умов для утримання собак, внаслідок чого собака вкусила за праву ногу ОСОБА_2 2016 року народження, чим завдала шкоди здоров`ю;

- письмові пояснення (заяву) ОСОБА_3 від 12.03.2026, в яких вона вказала, що 12.03.2026 її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в телефонному режимі повідомив, що його вкусила сусідська собака, яка належить ОСОБА_1 , коли він повертався зі школи по вулиці Болоня м. Миколаєва. Зазначила, що внаслідок даного випадку її син отримав тілесні ушкодження;

- письмові поясненнями ОСОБА_2 від 17.03.2026, в яких він підтвердив, 12.03.2026 близько 13:10, в той час, коли повертався зі школи по вул. Болоня м.Миколаєва, його вкусила сусідська собака. Про даний випадок він повідомив свою матір в телефонному режимі, коли прийшов до дому та вказав, що собака належить сусідці ОСОБА_1 , оскільки остання була свідком події та яка перед тим, як собака його вкусила, казала щоб не рухався і собака його не зачепить;

- світлокопію паспорта на ім`я ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 .

- дві фотографії на яких зафіксовано рану від укусу;

Однак, вказані докази не можуть вважатись такими, що беззаперечно доводять вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП.

Так, частиною першою статті 154 КУпАП передбачена відповідальність за 1) утримання собак у місцях, де це заборонено відповідними правилами, 2) утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, 3) вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, при цьому ч. 3 ст.154 КУпАП передбачено відповідальність за ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людей або їх майну.

Відповідно до частини третьої вказаної статті, дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 211087 від 18.03.2026 року, ОСОБА_1 , будучи власницею дворової собаки, не створила належних умов для утримання собак, внаслідок чого собака вкусила за праву ногу ОСОБА_2 2016 року народження, чим завдала шкоди здоров`ю.

Однак протокол не містить об`єктивні дані, на яких ґрунтується висновок про те, що собака, яка вкусила потерпілого належить ОСОБА_1 . Таких доказів не долучено і до матеріалів справи. Більше того, в протоколі не наведено жодних характеризуючих ознак собаки, її порода, колір. В протоколі не наведено жодних даних про те, що собака вибігла саме з території господарства ОСОБА_1 .

Допитаний в якості свідка дільничий інспектор поліції ОСОБА_4 , який складав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , пояснив, що за місцем проживання ОСОБА_1 він не виходив, на території її господарства не був та не перевіряв наявність у неї собак та умови їх утримання.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій у ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до вимог ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Згідно із ст.129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, а тому суд не може виконувати одночасно функцію дізнання, обвинувачення і правосуддя.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 8 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, враховуючи викладене та беручи до уваги ту обставину, що особами уповноваженими на складання протоколів про адміністративне правопорушення не надано достатніх, допустимих доказів, які б «поза розумним сумнівом» доводили що ОСОБА_1 здійснила неналежне утримання собаки, що мало наслідком заподіяння шкоди потерпілому, та доводили її винуватість у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 24,27,40-1, 154, 247, 280,283,284 КпАП України, суддя,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КпАП України закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Миколаївський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Суддя Роман ДЖУС