Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №754/9584/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Суд: Деснянський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 01 червня 2026 р.

Справа: №754/9584/26

Суддя: Салайчук Т. І.

Номер провадження 3/754/1987/26

Справа №754/9584/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 червня 2026 року місто Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Салайчук Т.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Узбекистану, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

16.05.2026 о 21 год. 40 хв. у м. Києві, на вул. Мендельштама, 1А, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Kia Forte, державний номерний знак НОМЕР_1 , при перестроюванні не надав переваги в русі автомобілю Renault Megane, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку ОСОБА_1 мав намір перестроїтися, унаслідок чого допустив зіткнення з ним. Унаслідок дорожньо-транспортної події обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження із заподіянням матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.3 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, та не оспорював їх. Просив звільнити його від сплати судового збору, оскільки є особою з інвалідністю ІІ групи.

Суд, заслухавши особу, що притягається до адміністративної відповідальності, та дослідивши матеріали справи, робить такий висновок.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та у сфері власності. Об`єктивна сторона правопорушення виражається в порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад). Суб`єктом адміністративного проступку є загальний суб`єкт, тобто фізична осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку. Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням особи до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Оскільки склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є матеріальним, відповідальність настає за умови, що порушення правил дорожнього руху спричинило пошкодження транспортних засобів або іншого майна, причому між порушенням і наслідками має існувати причинний зв`язок.

Для встановлення складу правопорушення слід з`ясувати, які саме правила дорожнього руху порушила особа. Обов`язки водія, недотримання яких призвело до цієї події, закріплені в Правилах дорожнього руху.

Відповідно до п. 10.3 Правил дорожнього руху, у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, окрім його пояснень, наданих у судовому засіданні, підтверджується дослідженими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №667892 від 16.05.2026, складеним відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, у якому зафіксовано дату, час, місце та спосіб вчинення правопорушення; схемою місця дорожньо-транспортної події, на якій відображено розташування транспортних засобів, траєкторію їх руху, ширину ділянки дороги та локалізацію механічних пошкоджень і яку засвідчено підписами учасників; письмовими поясненнями водіїв, що підтверджують обставини дорожньо-транспортної події.

Проаналізувавши досліджені докази, суд вважає, що вони отримані в установленому законом порядку уповноваженою посадовою особою, узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин події, а тому є належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП і у своїй сукупності достатніми для вирішення справи. Доказів, які б спростовували викладені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви в їх достовірності, суду не надано.

Оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, його дії кваліфіковано правильно, як порушення учасником дорожнього руху п. 10.3 Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та обставини, визначені ст. 33 КУпАП. Обставиною, що пом`якшує відповідальність, суд визнає повне визнання ОСОБА_1 своєї вини. Обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено. З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ст. 124 КУпАП, у виді штрафу, яке за своїм видом і розміром відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, буде необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, підлягає стягненню судовий збір. Водночас, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Оскільки ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується наданим посвідченням, суд вважає за необхідне звільнити його від сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, 124, 245, 251, 252, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як особу з інвалідністю ІІ групи.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно зі ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Суддя Тарас САЛАЙЧУК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua