Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №560/18460/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 04 червня 2026 р.

Справа: №560/18460/25

Суддя: Михайлов О.О.

Справа № 560/18460/25

РІШЕННЯ

іменем України

05 червня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 11 Регіональної військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернуся в суд з позовом до 11 Регіональної військово-лікарської комісії, в якому просить:

1. Визнати протиправною та скасувати постанову 11 регіональної військово-лікарської комісії №2025-0608-1125 від 08.06.2025 року.

2. Зобов`язати 11 регіональну військово-лікарську комісію (вул. Князів Коріатовичів, буд. 185, м. Вінниця, Вінницька обл., 21014, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_1 ) затвердити постанову позаштатної постійно діючою військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлену свідоцтвом про хворобу №2025-0331-1420 від 31.03.2025 року відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами обстеження позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією при хмельницькому об`єднаному міському територіальному центру комплектування та соціальної підтримки позивачу було видано свідоцтво про хворобу №2025-0331-1420 від 31.03.2025 року, згідно якого останній визнаний непридатним до військової служби. Однак, постановою 11 Регіональної військово-лікарської комісії №2025-0608-1125 від 08.06.2025 року не затверджено постанову військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлену свідоцтвом про хворобу.

Ухвалою суду від 30.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ). Витребувано в 11 Регіональної військово-лікарської комісії належним чином засвідчені копії усіх матеріалів, які стали підставою для винесення постанови 11 регіональної військово-лікарської комісії №2025-0608-1125 від 08.06.2025 року.

06.11.2025 року на адресу суду надійшов відзив від 11 Регіональної військово-лікарської комісії, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що відмова у затверджені рішення Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про непридатність заявника до військової служби у формі свідоцтва про хворобу №2025-0331-1420 від 31.03.2025 є правомірною та обгрунтованою. Зазначає, що в судовому порядку переглядаються та скасовуються виключно постанови штатних ВЛК, а саме: ВЛК регіону та ЦВЛК. Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є повноваженнями військово-лікарської комісії. Надання оцінки стану здоров`я позивача та його діагнозам, що визначають ступінь придатності до військової служби, не входять до повноважень суду при вирішенні адміністративної справи. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону та вирішувати питання які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень. Крім того, вказує, що представником позивача не реалізовано передбачене Положенням право на оскарження до ЦВЛК, як найвищого органу у структурі військово-лікарської експертизи.

Представник позивача 10.11.2025 року надіслав до суду відповідь на відзив, в якій просить задовольнити позовні вимоги.

12.11.2025 року 11 Регіональна військово-лікарська комісія подала заперечення на відповідь на відзив, у яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що здійснюючи перевірку постанови підпорядкованої ВЛК та виявивши процедурні недоліки, діяла у межах своєї компетенції, реалізуючи покладений на неї обов`язок забезпечення законності, об`єктивності та доброчесності у сфері військово-лікарської експертизи.

ІНФОРМАЦІЯ_3 пояснення або відзив на підтримку або заперечення проти позову у встановлений судом строк не надав.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

31 березня 2025 року позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 за розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.02.2025 року №2199 проведено огляд з метою визначення придатності до військової служби ОСОБА_1 . За результатами цього обстеження було видано свідоцтво про хворобу № 2025-0331 1420 від 31.03.2025 року, відповідно до якого визначено ступінь придатності до військової служби як «Непридатний до військової служби».

Постановою 11 регіональною військово-лікарською комісією №2025-0608-1125 від 08.06.2025 не затверджено постанову військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлену свідоцтвом про хворобу. Зі змісту оскаржуваної постанови 11 РВЛК вбачається, що: 1) відсутня медична документація, що підтверджується звернення за медичною допомогою з приводу основного захворювання за попередні роки. 2) Відсутні рентгендослідження хребта. 3) Діагноз радикулопатії необгрунтований. 4) Відсутні прізвища та імена голови, членів і секретаря комісії. 5) Свідоцтво про хворобу підлягає переоформленню.

Позивач, не погоджуючись з рішенням 11 РВЛК звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також засади проходження в Україні військової служби. передбачені Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно із ч. 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 3 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За змістом ч. 5 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Згідно з абз. 1 ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату.

Частиною 2 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ визначено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Відповідно до ч. 12 ст. 12 Закону № 2232-ХІІ військовозобов`язані, які, зокрема, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України та центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).

Згідно п. 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I - II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів ( п. 1.2 розділу І Положення № 402).

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

В силу пункту 2.4.5. глави 2 Розділу І Положення військово-лікарська комісія регіону має право: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК.

Згідно пункту 3.8 глави 2 Розділу ІІ Положення, після перевірки ВЛК обласних, Київського та ІНФОРМАЦІЯ_4 та у разі відсутності помилок електронні документи з постановами ВЛК про непридатність до військової служби направляються через ІКС до штатних ВЛК відповідно до адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово лікарської експертизи. Інші документи з результатами проходження військовозобов`язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) направляються до відповідних штатних ВЛК не пізніше наступного дня після закінчення перевірки.

Відповідно до пункту 22.4. глави 22 (Оформлення постанов ВЛК) Розділу ІІ Положення у штатних ВЛК протоколом є також бланк свідоцтва про хворобу, довідки, надіслані для затвердження (контролю) або перегляду постанов, якщо документ, яким оформлено остаточну постанову, підписується головою, членами комісії, які брали участь у засіданні, і секретарем. Відповідно до методичних рекомендацій по організації роботи військово-лікарських комісій та проведені військово-лікарських експертиз в особливий період, затверджені Командувачем Медичних сил Збройних Сил України від 01.08.2023 року, а саме розділом 8 «Порядок оформлення постанов ВЛК», зазначено, що у разі коли при розгляді Свідоцтва про хворобу штатною ВЛК виявлено порушення вимог Положення № 402, невідповідність прийнятої постанови встановленому діагнозу, необхідність проведення додаткових досліджень для встановлення ступеня порушення функцій органів та систем органів та інше, свідоцтво про хворобу з незатвердженою штатною ВЛК постановою повертається до госпітальної (гарнізонної) ВЛК, яка склала його, з викладенням у постанові штатної ВЛК причин незатвердження та необхідними рекомендаціями. Після виконання рекомендацій штатної ВЛК, свідоцтво про хворобу повторно надсилається на затвердження до штатної ВЛК. Свідоцтво про хворобу з постановами, які підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, направляється на затвердження (контроль) до штатної ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності не пізніше 5-денного терміну після медичного огляду.

8 травня 2025 року за до 11 РВЛК, відповідно до вимог пункту 3.8 глави 2 Розділу ІІ Положення, надійшло на затвердження Свідоцтво про хворобу № 2025-0331-1420. 8 червня 2025 року, відповідно до вимог пункту 2.4.5. глави 2 Розділу І Положення, Свідоцтво про хворобу № 2025-0331-1420 було не затверджене. Рішення про незатвердження Свідоцтва про хворобу № 2025-0331-1420, було викладене у постанові 11 РВЛК від 8 червня 2025 року, відповідно до вимог пунктів 2.1, 2.2 глави 2 Розділу І Положення та пункту 22.4. глави 22 (Оформлення постанов ВЛК) Розділу ІІ Положення. В подальшому незатверджене Свідоцтво про хворобу № 2025-0331-1420 з причинами незатвердження та необхідними рекомендаціями, відповідно до вимог методичних рекомендацій по організації роботи військово-лікарських комісій та проведені військово-лікарських експертиз в особливий період, затверджені Командувачем Медичних сил Збройних Сил України від 01.08.2023 року, було направлене до ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний момент рекомендацій 11 РВЛК не виконані, Свідоцтво про хворобу № 2025-0331-1420 повторно не надсилалось на затвердження до НОМЕР_3 РВЛК.

Щодо тверджень представника позивача про те, що пункт 4 постанови 11 РВЛК «Відсутні прізвища та імена голови, членів і секретаря комісії» в повній мірі не відповідає дійсності , оскільки із свідоцтва про хворобу № 2025-0331-1420 від 31.03.2025 року вбачається, що головою ВЛК був(-ла) ОСОБА_2 , а секретарем ВЛК – була ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту додатка 11 Положення, зокрема пункту 14, у свідоцтві мають бути зазначені військове звання, підпис, ім`я та прізвище голови, членів і секретаря ВЛК. Натомість у Свідоцтві про хворобу № 2025-0331-1420 ця інформація зазначена лише щодо голови та секретаря ВЛК, тоді як щодо семи членів комісії відповідні відомості відсутні.

Щодо тверджень представника позивача про те, що Положення не містить приписів, які б надавали штатній ВЛК право не затверджувати постанову у разі відсутності рентгенологічних досліджень хребта, медичної документації, що підтверджує звернення за медичною допомогою з приводу основного захворювання за попередні роки, а також документів з КНП «Хмельницька міська лікарня» та КНП «Хмельницька обласна лікарня».

Відповідно до пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення, після перевірки ВЛК обласних, Київського та ІНФОРМАЦІЯ_4 та у разі відсутності помилок електронні документи з постановами ВЛК про непридатність до військової служби направляються через ІКС до штатних ВЛК відповідно до адміністративно територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи. Інші документи з результатами проходження військовозобов`язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) направляються до відповідних штатних ВЛК не пізніше наступного дня після закінчення перевірки. Враховуючи, що згідно з пунктом 3.8 глави 3 розділу II Положення вся медична документація, яка підтверджує наявність або відсутність патологічних змін, повинна передаватися разом зі свідоцтвом про хворобу до штатної ВЛК, ненадання таких матеріалів є істотним порушенням порядку проведення військово-лікарської експертизи, що ставить під сумнів повноту та достовірність висновку ВЛК щодо ступеня придатності позивача до військової служби.

Щодо тверджень представника позивача про те, що відсутність необґрунтованості діагнозу радикулопатія не надавало право штатній ВЛК не затверджувати Свідоцтво про хворобу № 2025-0331-1420.

1 серпня 2023 року Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України, Українською військово-медичною академією спільно з командуванням Медичних сил Збройних Сил України, були розроблені «Методичні рекомендації по організації роботи військово-лікарських комісій та проведені військово-лікарських експертиз в особливий період» (далі – Рекомендації). У передмові зазначених Рекомендацій вказано, що в них викладено теоретико методологічні та організаційні питання, основні закономірності формування і функціонування системи військово-лікарської експертизи, що визначають правові та практичні аспекти діяльності військово-лікарських комісій. Методичні рекомендації призначені для використання в особливий період у практичній діяльності закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, інших закладах охорони здоров`я державної та комунальної форми власності та державних установах Національної академії медичних наук при яких створені позаштатні військово лікарські комісії, а також для викладання слухачам Української військово-медичної академії. В той же час розробка може бути застосована для практичної роботи лікарів-фахівців різного профілю, та їхньої підготовки з військово-лікарської експертизи. Апробацію положень цих рекомендацій передбачено здійснити після прийняття у 2023 році відповідних змін до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402.

Приписами змісту розділу 8 «Порядок оформлення постанов ВЛК» Рекомендацій, зазначено, що у разі коли при розгляді Свідоцтва про хворобу штатною ВЛК виявлено порушення вимог Положення № 402, невідповідність прийнятої постанови встановленому діагнозу, необхідність проведення додаткових досліджень для встановлення ступеня порушення функцій органів та систем органів та інше, свідоцтво про хворобу з незатвердженою штатною ВЛК постановою повертається до госпітальної (гарнізонної) ВЛК, яка склала його, з викладенням у постанові штатної ВЛК причин незатвердження та необхідними рекомендаціями.

За правилами пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до пункту 1.3 глави 1 розділу І Положення, основними завданнями військово-лікарської експертизи є: добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров`я; контроль за організацією і станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій із удосконалення цієї роботи; контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності (далі заклади охорони здоров`я (установи) та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи; надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, закладам охорони здоров`я (установам); визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) і Міністерства оборони України вимог щодо стану здоров`я призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, резервістів для найдоцільнішого використання їх на військовій службі; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням; проведення наукової роботи з питань військово-лікарської експертизи; підготовка кадрів для військово-лікарських комісій; формування висновку про необхідність забезпечення особи з обмеженнями повсякденного функціонування допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) за формою, наведеною в додатку до Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) або з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року № 321.

Таким чином, законодавчо закріплено мету, предмет і поняття військово лікарської експертизи, а також її основні завдання, які належать до виключної компетенції військово-лікарських комісії.

У зв`язку зі специфікою роботи, військово-лікарські комісії наділені специфічними повноваженнями, які потребують необхідних знань у медичній галузі, які у свою чергу відсутні у позивача та представника позивача.

Суд звертає увагу, що 11 РВЛК є військово-медичною установою в системі Міністерства оборони України, до повноважень якої належить забезпечення кваліфікованого, об`єктивного і своєчасного розгляду постанов ВЛК та їх правомірність.

Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі».

Також Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 зазначив, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарських комісій, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби.

Суд не ставить під сумнів право позивача на звернення безпосередньо до суду із цим позовом з урахуванням вимог ст.5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Суд звертає увагу, що у разі наявності сумніву щодо правильності висновку Регіональної військово-лікарської комісії щодо придатності до військової служби, позивач мав право звернутись до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідного висновку відповідно до підпункту 2.4.10. глави 2 розділу І Положення №402.

При цьому суд не встановив допущених з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались саме процедури проведення медичного огляду позивача та оформлення його результатів.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, норми чинного законодавства стосовно медичного огляду військовозобов`язаних під час призову по мобілізації, а також з урахуванням правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 )

Відповідач:11 Регіональна військово-лікарська комісія (вул. Князів Коріатовичів, 185,м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21018 , код ЄДРПОУ - 24979848)

Третя особа:ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )

Головуючий суддя О.О. Михайлов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua