Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №520/1741/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 р. № 520/1741/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, буд. 24,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61057) про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області оформлене у вигляді висновку «Про результати службової перевірки щодо законності набуття громадянином ОСОБА_1 громадянства України» від 03.08.2021 року, яким відмінено рішення ГУ МВС України в Харківській області від 10.06.2009 про набуття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України від 18 січня 2001 року «Про громадянство України» у зв`язку з перебуванням у громадянстві України його батька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

2. Вирішити питання щодо стягнення на користь громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судових витрат.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області оформлене у вигляді висновку «Про результати службової перевірки щодо законності набуття громадянином ОСОБА_1 громадянства України» від 03.08.2021 року, яким відмінено рішення ГУ МВС України в Харківській області від 10.06.2009 про набуття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України від 18 січня 2001 року «Про громадянство України» у зв`язку з перебуванням у громадянстві України його батька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 29.01.2026 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій, розгляд справи було відтерміновано.

Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у відпустці.

Представником відповідача 12.02.2026 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зазначає, що в спірних правовідносинах діяв в межах чинного законодавства України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с-ща Габала Габалинського району Азербайджанської Республіки.

10.03.2009 року громадянин України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (батько позивача) звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області із заявою «Про оформлення набуття громадянства України дитиною у зв`язку з перебуванням у громадянстві України її батьків чи одного з них», якою просив оформити набуття громадянства України його дитиною - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до частини 4 ст. 14 Закону України «Про громадянство України» у зв`язку з його перебуванням у громадянстві України як батька дитини.

Дитина, яка є іноземцем чи особою без громадянства, один з батьків якої є громадянином України, а другий є іноземцем чи особою без громадянств, реєструється громадянином України за клопотанням того з батьків, хто є громадянином України.

Так, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 рішенням ГУМВС України в Харківській області від 10.06.2009 набув громадянство України на підставі Закону України «Про громадянство України» та отримав довідку УГІРФО УMBC України в Харківській області № 2512 «Про реєстрацію особи громадянином України» оформлену на його ім`я.

Також судом встановлено, що батько ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рішенням ГУМВС України в Харківській області від 15.04.2006 набув громадянство України за територіальним походженням відповідно до частини 1 статті 8 Закону України від 18 січня 2001 року «Про громадянство України» на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 15.01.2006 про встановлення факту постійного проживання на території України.

Разом з тим, рішенням ГУМВС України в Харківській області від 14.11.2011 громадянину ОСОБА_2 на підставі ст. 21 Закону України «Про громадянство України» було скасовано рішення ГУМВС України в Харківській області від 15.04.2006 про набуття громадянства України унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей.

Рішенням Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області оформленим у вигляді висновку «Про результати службової перевірки щодо законності набуття громадянином ОСОБА_1 огли громадянства України» від 03.08.2021 року відмінено рішення ГУMBC України в Харківській області від 10.06.2009 про набуття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянства України відповідно до частини 4 статті 14 Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року у зв`язку з перебуванням у громадянстві України його батька ОСОБА_2 , а Довідку № 2512 про реєстрацію особи громадянином України, видану 10.06.2009 ГУМВС України в Харківській області на ім`я позивача визнано недійсною та такою, що підлягає вилученню.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

Відповідно до ст. 25 Конституції України, громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство.

Пунктом 2 статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються громадянство, правосуб`єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства.

Згідно з пунктом 26 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначено Законом України "Про громадянство України" від 18.01.2001 за №2235-ІІІ (далі також - Закон № 2235-ІІІ).

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 2235-III, громадянство України - це правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках; особа - фізична особа; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України; іноземець - особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав; особа без громадянства - особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином; міжнародний договір України - міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 2 Закону № 2235-III законодавство України про громадянство ґрунтується, зокрема, на принципах: єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України; запобігання виникненню випадків без громадянства.

Статтею 6 Закону України "Про громадянство України" визначено, що громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в заклад охорони здоров`я, заклад освіти або інший дитячий заклад, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про громадянство України" особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.

Суд зазначає, що спірні правовідносини виникли на підставі прийнятого ГУ ДМС в Харківській області адміністративного акта у вигляді висновку «Про результати службової перевірки щодо законності набуття громадянином ОСОБА_1 громадянства України».

Підставою для відміни рішення ГУМВС України в Харківській області від 10.06.2009 про набуття ОСОБА_1 громадянства України було рішення ГУ МВС України в Харківській області від 14.11.2011, яким батькові позивача, громадянину Гусейінову ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , скасовано громадянство України.

Згідно КП "ДСС" судом встановлено, що 16.07.2024 року ОСОБА_2 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 14.11.2011, яким гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , скасовано громадянства України в зв`язку з тим, що громадянство було набуто у наслідок подання свідомо неправдивих відомостей, відповідно до статті 21 Закону України “Про громадянства”;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області поновити стан чинності паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 оформленого Київським МВ РВ ХМУ УМВС України в Харківській області на його ім`я гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом видалення з інформаційної системи підсистеми ФМ “Недійсні документи” ЄІАС УМП ДМС України інформації (відомостей) про недійсність паспорту громадянина України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 року по справі № 520/19940/24 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволено.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 по справі № 520/19940/24 - скасовано.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 14.11.2011 року, яким гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , скасовано громадянство України в зв`язку з тим, що громадянство було набуто унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей.

Зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області поновити стан чинності паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 оформленого Київським МВ РВ ХМУ УМВС України в Харківській області на його ім`я гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом видалення з інформаційної системи підсистеми ФМ “Недійсні документи” ЄІАС УМП ДМС України інформації (відомостей) про недійсність паспорту громадянина України.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже суд зазначає, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 року по справі 520/19940/24 скасовано рішення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 14.11.2011 року, яким гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , скасовано громадянство України в зв`язку з тим, що громадянство було набуто унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей, яке стало підставою для відміни рішення ГУМВС України в Харківській області від 10.06.2009 про набуття ОСОБА_1 громадянства України та зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області поновити стан чинності паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 оформленого Київським МВ РВ ХМУ УМВС України в Харківській області на його ім`я гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом видалення з інформаційної системи підсистеми ФМ “Недійсні документи” ЄІАС УМП ДМС України інформації (відомостей) про недійсність паспорту громадянина України.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що оскаржуване позивачем рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області оформлене у вигляді висновку «Про результати службової перевірки щодо законності набуття громадянином ОСОБА_1 громадянства України» від 03.08.2021 року, яким відмінено рішення ГУ МВС України в Харківській області від 10.06.2009 про набуття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України від 18 січня 2001 року «Про громадянство України» у зв`язку з перебуванням у громадянстві України його батька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 є таким, що підлягає скасуванню.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, буд. 24,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61057) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області оформлене у вигляді висновку «Про результати службової перевірки щодо законності набуття громадянином ОСОБА_1 громадянства України» від 03.08.2021 року, яким відмінено рішення ГУ МВС України в Харківській області від 10.06.2009 про набуття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України від 18 січня 2001 року «Про громадянство України» у зв`язку з перебуванням у громадянстві України його батька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп. в дохід держави на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 2203010.

Стягувачем визначити Державну судову адміністрацію України (м. Київ, вул. Липська, 18/5, ЄДРПОУ 26255795), боржником - Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, буд. 24,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61057).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.