Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №440/10580/25 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/10580/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/10580/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

30.07.2025 ОСОБА_1 звернулася з вищезазначеним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» (надалі - Інститут) №ЦО 6903 від 17.02.2025 щодо висновку про необґрунтованість і невідповідність чинному законодавству встановлення ОСОБА_1 16.01.2024 другої групи інвалідності, загальне захворювання, терміном на 3 роки.

Заявниця повідомляє, що працює у Полтавській обласній прокуратурі. Має стаж роботи в органах прокуратури понад 20 років. 16.01.2025 працівник кадрового підрозділу вручив їй під розписку лист-повідомлення від 27.12.2024 №454/03-19 про виклик до клініки Інституту для проведення аналізу документів медико-експертної справи та обстеження. Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №ЦО 6903 від 17.02.2025 сформульовано висновок, відповідно до якого на 16.01.2024 друга група інвалідності, загальне захворювання, терміном на 3 роки, встановлена необґрунтовано та не відповідає вимогам чинного законодавства. При оцінюванні функціонального стану ОСОБА_1 мають місце незначні патологічні зміни, які не дають підстав визнати її особою з інвалідністю.

Позивач вважає, що надані нею під час проходження обстеження медичні документи, які безпосередньо впливають на оцінювання функціонального стану, не знайшли свого відображення у рішенні, оскільки взагалі не оцінювалися, а необхідні дослідження для повного медичного обстеження відповідачем не проводилися. Висновок відповідача про те, що на 16.01.2024 друга група інвалідності встановлена необґрунтовано, зроблений відповідно до законодавства, яке станом на 16.01.2024 ще не діяло та не має зворотної дії у часі. Відповідач під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК від 16.01.2024 допустив порушення положень Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, оскільки підставою для проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішень про встановлення інвалідності має бути постанова слідчого, прокурора або ухвала слідчого судді.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 позовну заяву залишено без руху.

Після усунення недоліків, ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі із призначенням її розгляду за правилами загального позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача висловив свої заперечення проти задоволення позову (а.с. 72-77). Зазначив, що в рамках кримінального провадження №62024000000000923 від 21.10.2024 Державним бюро розслідувань було надіслано відповідачу листа №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025, до якого долучено постанову від 31.01.2025 про залучення спеціалістів працівників Інституту для проведення дослідження з питання обґрунтованості прийняття рішення медико-соціальними експертними комісіями про встановлення групи інвалідності, у т.ч. щодо ОСОБА_1 . За результатами проведеного аналізу медико-експертної справи позивача було встановлено, що на 16.01.2024 ІІ (друга) група інвалідності, загальне захворювання, терміном на 3 роки, встановлена необґрунтовано. При оцінюванні функціонального стану ОСОБА_1 мають місце незначні патологічні зміни, які не дають підстав визнати її особою з інвалідністю. Тобто, ступені функціональних порушень органів та систем, зазначені у діагнозі позивача, а також відповідний ступінь обмеження життєдіяльності не відповідають критеріям для визначення групи інвалідності згідно з чинним законодавством. З приводу закидів позивача про прийняття рішення щодо скасування інвалідності "заочно" та "без проведення необхідних медичних обстежень", "без повторного огляду", зазначив, що позивач не враховує обставин того, що огляд (повторний огляд) не проводився та не передбачався, адже проводилася саме перевірка на предмет обґрунтованості прийнятих рішень медико-соціальними експертними комісіями про встановлення групи інвалідності.

Представник відповідача звертав увагу суду також на те, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 25.09.2018 у справі №804/800/16, від 26.09.2018 у справі №817/820/16, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів законодавчих актів про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

У відповіді на відзив позивач повторила доводи, наведені у позовній заяві (а.с. 82-95).

Розгляд справи судом здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилася у смт. Нові Санжари Полтавської області, працює прокурором відділу Полтавської обласної прокуратури.

16.01.2024 ОСОБА_1 була встановлена 2 група інвалідності строком до 01.02.2026, про що Міжрайонною МСЕК №2 м. Полтава видано довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААГ №527813. Підстава: акт огляду МСЕК №158 (а.с. 51).

Позивач повідомляє, що 16.01.2025 їй на роботі працівником кадрового підрозділу був вручений під розпис лист-повідомлення від 27.12.2024 №454/03-19 за підписом голови Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ України І.Ханюкової про виклик на обстеження до клініки Інституту з 06.01.2025 до 17.01.2025 з метою проведення ретельного аналізу документів медико-експертної справи та підтвердження законних підстав експертного рішення МСЕК щодо встановлення групи інвалідності (а.с. 33-34).

У вищевказаному листі також повідомлялося, що до ЦМСЕК МОЗ України надійшов лист Служби безпеки України від 04.11.2024 №14/1-6971 та ДБР від 06.11.2024 №10-2-02-01-27449, згідно з якими Комісію зобов`язано провести перевірку обґрунтованості рішення щодо встановлення ОСОБА_1 відповідної групи інвалідності шляхом проведення медико-соціальної експертизи згідно з нормами Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2024 №1276.

У період з 27.01.2025 по 31.01.2025 ОСОБА_1 пройшла обстеження у відділенні експертизи, відновлення функціонування і тифлореабілітації Інституту, що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №442 від 31.01.2025 (а.с. 36) та довідкою №120 від 31.01.2025 (а.с. 35).

Відповідно до протоколу та рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 17.02.2025 №ЦО 6903 (а.с. 110-112) стосовно позивача установлено наступне.

Здійснено перевірку рішення від 16.01.2024 №158. Підстава для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці: перевірка спецконтингенту. Реквізити документів, на підставі яких ініційовано перевірку обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці: Лист від ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025, кримінальне провадження №62024000000000923 від 21.10.2024. Дата перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці, з 31.01.2025 до 17.02.2025.

Рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці: Команда вивчила надану експертну документацію, та прийшла до висновку, що на 16.01.2024 ІІ (друга) група інвалідності, загальне захворювання, терміном на 3 роки, встановлена необґрунтовано та не відповідає чинному законодавству. При оцінюванні функціонального стану ОСОБА_1 мають місце незначні патологічні зміни, які не дають підстав визнати її особою з інвалідністю. Підстава: "Постанова КМУ від 03.12.2009р №1317"; "Наказ МОЗ України №561 від 05.09.2011р", "Постанова КМУ від 21.01.2015 №10".

У контексті аналізу спірних правовідносин суд одразу ж зазначає, що вирішення питання щодо визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційними повноваженнями відповідних МСЕК, які суд не може перебирати на себе.

Тож у рамках даного спору суд надає оцінку спірному рішенню відповідача лише на предмет відповідності його критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема чи прийнято таке рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Позивач зазначає, що Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №ЦО6903 від 17.02.2025 був направлений їй лише 26.06.2025, тобто більш ніж через чотири місяці, який вона отримала 05.07.2025. Зволікання з направленням витягу позивач вважає суттєвим порушенням термінів, визначених п. 53 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою КМ від 15.11.2024 №1338, а рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центр оцінювання функціонального стану особи №ЦО 6903 від 17.02.2025 в цілому позивач вважає необґрунтованим та прийнятим із порушенням вимог законодавства.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам в окресленій площині, суд враховує наступне.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 №875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (надалі - Закон №875-ХІІ в редакції, чинній на момент встановлення позивачу 2 групи інвалідності).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №875-ХІІ, особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно зі статтею 3 Закону №875-ХІІ, інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Громадянин має право в судовому порядку оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю (ч. 2 ст. 6 Закону №875-ХІІ).

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2015 №2961-IV "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" (надалі - Закон №2961-IV в редакції, чинній на момент встановлення позивачу 2 групи інвалідності).

За визначенням, наведеним в абзацах 4, 8 частини першої статті 1 Закону №2961-IV, інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист; медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.

Передумовою виникнення спірних правовідносин у цій справі слугували обставини введення Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024 в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 "Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів" (далі - Рішення РНБО), яким рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Підпунктом "б" пункту 2 Рішення РНБО делеговано Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочі групи із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.

Вказане рішення ухвалене в умовах воєнного стану України з метою захисту національної безпеки.

На виконання Рішення РНБО Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про внесення зміни до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу" від 25.10.2024 №1207 та постанову "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317" від 08.11.2024 №1276, якими вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України "Питання медико-соціальної експертизи" від 03.12.2009 №1317.

Так, пунктом 4 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 (надалі - Положення №1317) з урахуванням змін, внесених зазначеними вище постановами Уряду, передбачено, що МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, визначає її голову та заступника голови. За рішенням МОЗ права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Документи, оформлені Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ, підписуються її головою або заступником голови (у разі відсутності голови) та засвідчуються штампом Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.

На виконання Рішення РНБО наказом Міністерства охорони здоров`я України "Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ" від 26.10.2024 №1809 права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ покладено на відповідача у справі з дати підписання наказу. Затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ (далі - Положення №1809); зазначено, що виконуючій обов`язки головного лікаря державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» (Валентині Зражевській) протягом двох робочих днів з дати підписання цього наказу забезпечити передачу медико-експертних справ, скарг та документів, які пов`язані з виконанням повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» згідно з актом приймання-передачі; в процесі передачі медико-експертних справ та скарг відображати їх черговість для подальшого розгляду з урахування реєстрації в державному закладі "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України".

Відповідно до пунктів 1, 2 Положення №1809, Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ утворюється Міністерством охорони здоров`я України. За рішенням МОЗ права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

Таким чином, з 26.10.2024 на Інститут було покладено права та обов`язки ЦМСЕК МОЗ України.

Пунктом 3 Положення №1317 передбачено, що медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Згідно з абзацами першим - п`ятим пункту 4 Положення №1317, медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Центр (бюро) очолює головний лікар, який призначається Міністром охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, керівником управління охорони здоров`я обласної (міської) держадміністрації.

Комісії перебувають у віданні МОЗ і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у мм. Києві та Севастополі (далі - центральні міські); міські, міжрайонні, районні.

Міські та районні комісії утворюються з розрахунку одна комісія на 100 тис. чоловік віком 18 років і старше, міжрайонні - у районах і містах з кількістю населення менш як 100 тис. чоловік.

МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, визначає її голову та заступника голови. За рішенням МОЗ права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Документи, оформлені Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ, підписуються її головою або заступником голови (у разі відсутності голови) та засвідчуються штампом Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.

Згідно з пунктом 13 Положення №1317 ЦМСЕК МОЗ:

здійснює організаційно-методичне керівництво обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами (бюро) медико-соціальної експертизи;

розробляє комплексні заходи щодо профілактики і зниження рівня інвалідності, а також удосконалення порядку проведення реабілітації осіб з інвалідністю;

проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх;

узагальнює та аналізує випадки необґрунтованого прийняття рішень обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними комісіями та направлення осіб лікарсько-консультативними комісіями на огляд до комісій для встановлення інвалідності;

повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми;

проводить у складних випадках огляд хворих та осіб з інвалідністю за направленнями обласних, Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи;

надає консультаційну допомогу фахівцям з питань проведення медико-соціальної експертизи та обласним, Київській та Севастопольській центральним міським комісіям;

направляє в особливо складних випадках осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова;

на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил;

забезпечує здійснення обміну інформацією з питань, пов`язаних з організацією проведення медико-соціальної експертизи, відповідно до наказу МОЗ про покладення обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ;

впроваджує у практику роботи комісій наукові принципи і методи, розроблені науково-дослідними інститутами, готує пропозиції щодо вдосконалення медико-соціальної експертизи, узагальнює і поширює передовий досвід роботи;

бере участь в акредитації обласних, Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи та атестації лікарів, які входять до складу комісій, вживає заходів до підвищення їх кваліфікації;

проводить разом з профспілковими та громадськими організаціями осіб з інвалідністю конференції, наради, семінари з питань профілактики інвалідності, реабілітації та адаптації осіб з інвалідністю;

бере участь у здійсненні заходів щодо профілактики інвалідності.

Відповідно до пункту 14 Положення №1317, комісії мають право:

одержувати від державних органів, закладів охорони здоров`я, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і виду їх діяльності відомості, необхідні для роботи комісій;

направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, до лікувально-профілактичних закладів для проведення огляду з метою уточнення діагнозу і призначення відповідного лікування;

відвідувати в установленому порядку підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і виду їх діяльності, обстежувати робочі місця, виробничі та службові приміщення, ознайомлюватися із звітами, статистичними та іншими матеріалами з питань, що належать до компетенції комісій;

подавати державним органам необхідні матеріали для вжиття щодо посадових осіб підприємств, установ та організацій, що порушують права осіб з інвалідністю, заходів впливу;

допускати за письмовою заявою особи, що звертається для встановлення інвалідності, довірену особу на засідання комісії.

Згідно з пунктом 20 Положення №1317, комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.

Отже, відповідно до абзаців четвертого та десятого пункту 13 Положення №1317, відповідач мав право проводити перевірку обґрунтованості рішень стосовно особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями і приймати відповідне рішення.

Як встановлено судом, до ЦМСЕК МОЗ України надійшов лист Служби безпеки України від 04.11.2024 №14/1-6971 та ДБР від 06.11.2024 №10-2-02-01-27449, згідно з якими Комісію зобов`язано провести перевірку обґрунтованості рішення щодо встановлення ОСОБА_1 відповідної групи інвалідності шляхом проведення медико-соціальної експертизи згідно з нормами Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2024 №1276.

Серед інших медико-експертних справ до відповідача була передана й справа ОСОБА_1 за №1347 (а.с. 106).

01.01.2025 набули чинності положення постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", якою затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

Абзацами 2, 6 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" установлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31.12.2024.

Перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Пунктом 10 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:

на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;

за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу);

за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи (п. 51 Порядку №1338).

Враховуючи вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338, яка у повному обсязі набула чинності з 01.01.2025, Державним бюро розслідувань було скеровано на адресу відповідача, на якого з 01.01.2025 покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи, лист з додатком до нього, а саме - постановою слідчого від 31.01.2025, прийняту в рамках кримінального провадження № 62024000000000923 для її виконання, що кореспондується з абз. 1 п. 51 Порядку.

Інститут є самостійним суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тож наявність будь-якого листа чи запиту від правоохоронних органів не звільняє відповідача від обов`язку застосовувати норми права, чинні безпосередньо на дату ухвалення рішення.

За таких обставин відповідач мав прямий обов`язок виконати вимоги Положення №1317 (у редакції постанови КМ №1276) та наказу МОЗ №1809 за повідомленнями правоохоронних органів щодо необхідності проведення перевірки обґрунтованості рішення щодо позивача.

ЦМЕК МОЗ, маючи достатні правові підстави та в межах наданих повноважень листом від 27.12.2024 №454/03-19 повідомила позивача про необхідність прибуття до Інституту з метою надання всіх медичних документів та проходження медичного обстеження для перевірки і підтвердження законності підстав встановлення їй групи інвалідності.

У подальшому експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи було здійснено перевірку обґрунтованості рішення медико-соціальної комісії серія 12ААГ №527813 від 16.01.2024 щодо встановлення позивачу ІІ групи інвалідності до 01.02.2026.

За наслідками такої перевірки відповідачем прийнято оскаржуване рішення 17.02.2025 №ЦО6903 щодо скасування встановленої інвалідності ОСОБА_1 .

Мотивуючи цей індивідуальний акт, експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи вказує на те, що на 16.01.2024 ІІ (друга) група інвалідності, загальне захворювання, терміном на 3 роки, встановлена необґрунтовано та не відповідає чинному законодавству. При оцінюванні функціонального стану ОСОБА_2 мають місце незначні патологічні зміни, які не дають підстав визнати її особою з інвалідністю. Підстава "Постанова КМУ від 03.12.2009р №1317", "Наказ МОЗ України №561 від 05.09.2011", "Постанова КМУ від 21.01.2015 №10".

Відповідач виконав доручення правоохоронних органів відповідно до Переліку осіб, які були зазначені в додатках до документів, де і зазначений позивач, як працівник органів прокуратури.

Отже, в даному випадку вчинені відповідачем заходи щодо перевірки обґрунтованості отримання ОСОБА_1 у 2024 році статусу особи з інвалідністю (ІІ група до 01.02.2026) є реалізацією покладених на нього норм чинного законодавства України.

Відповідачем здійснено саме аналіз документів без виклику/огляду особи, оскільки для прийняття спірного рішення було достатньо тих медичних документів, які наявні в матеріалах медико-експертної справи, тобто на підставі документів, які були подані позивачем до МСЕК у 2024 році.

Суд зауважує, що спірне рішення прийняте з дотриманням вимог законодавства та на виконання Рішення РНБО від 22.10.2024, доручень МОЗ України, СБУ, ДБР про здійснення перевірок обґрунтованості рішень Обласних МСЕК щодо зазначених у додатках до запитів осіб.

Повноваження відповідача щодо виклику особи для переогляду виникають лише в разі сумніву щодо документів, на підставі яких визначалася група інвалідності особі.

За наслідком дослідження змістового наповнення оскаржуваного рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи від 17.02.2025 №ЦО6903 судом установлено, що такий акт індивідуальної дії є цілком обґрунтованим, прийнятим суб`єктом владних повноважень у межах по повноважень та у спосіб, визначений вищенаведеними законодавчими приписами.

Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України" від 08.03.2022 №225 (надалі - Постанова №225) був спрощений принцип заочного прийняття рішень комісією у зв`язку з адаптацією всієї системи МСЕК до умов воєнного стану.

Згідно з пунктом 1 Постанови №225, на період дії воєнного стану на території України та протягом шести місяців після його припинення або скасування:

1) у разі коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до медико-соціальної експертної комісії, така комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії;

2) Кримська республіканська, обласні, центральні міські у мм. Києві та Севастополі, міські, міжрайонні та районні медико-соціальні експертні комісії здійснюють свої функції з забезпеченням принципу екстериторіальності та забезпечують проведення медико-соціальної експертизи за направленням лікарсько-консультативною комісією незалежно від місця реєстрації, проживання або перебування особи, що звертається для встановлення інвалідності.

Відповідно абзацу першого пункту 2 Постанови №225, на період дії воєнного стану на території України, зокрема пункт 5 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 "Питання медико-соціальної експертизи", не застосовується.

Спеціальний порядок проведення медико-соціальної експертизи в умовах воєнного стану, передбачений Постановою №225, спрямований на забезпечення безперервності соціального захисту шляхом спрощення процедур, зокрема через запровадження принципу екстериторіальності та можливості заочного прийняття рішень. Водночас таке спрощення не звільняє контролюючий орган від обов`язку забезпечити високий стандарт доказування при скасуванні раніше встановленого статусу особи з інвалідністю. Заочна процедура перевірки є правомірною лише у тому разі, якщо вона ґрунтується на всебічному аналізі наявних медичних даних.

Системний аналіз пункту 13 Положення №1317 та пункту 1 Постанови №225 дає суду підстави для формулювання висновку про те, що у період дії воєнного стану ЦМСЕК МОЗ наділена повноваженням приймати рішення за результатами перевірки обґрунтованості рішень МСЕК заочно, якщо виявлена невідповідність медичної документації критеріям інвалідності є очевидною і не потребує повторного клінічного підтвердження.

При цьому в умовах воєнного стану та з урахуванням Постанови №225 пріоритетом є забезпечення національної безпеки та недопущення зловживань. Відсутність необхідності у збиранні додаткових медичних аналізів станом на день проведення огляду позивача свідчить про те, що матеріали його медичної справи містять об`єктивні медичні дані, що однозначно спростовують встановлений раніше статус особи з інвалідністю.

Тож суд відкидає як безпідставні доводи позивача з приводу того, що під час її обстеження не було досліджено надані нею (під час проходження обстеження) медичні документи, оскільки перевірка раніше встановленої групи інвалідності проводилася за документами медико-експертної справи ОСОБА_1 станом на момент встановлення їй ІІ групи у 2024 році.

Враховуючи наведене вище, суд зазначає, що оскаржуване рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи від 17.02.2025 №ЦО 6903 прийняте компетентним адміністративним органом відповідно до приписів чинного законодавства.

З таких обставин суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого позову, у зв`язку з чим залишає його без задоволення у повному обсязі.

За відсутності підстав для задоволення позову, відсутні й підстави для розподілу судових витрат, які складаються лише із витрат позивача на сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 у справі №440/10580/25 - залишити без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (код ЄДРПОУ 03191673; пров. Ф. Макаревського, 1-А, м. Дніпро, 49005).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.

Суддя Є.Б. Супрун