Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №440/10287/25 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/10287/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ясиновського І.Г., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Полтава-Консалтинг" до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Полтава-Консалтинг" (надалі також – ПП "Полтава-Консалтинг", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті , визнання протиправними та скасування постанов від 17.06.2025 №065967 та №065968.

В обґрунтування позовних вимог вказано про безпідставне зазначення в акті перевірки про порушення перевізником вимог ст. 34 ЗУ “Про автомобільний транспорт”, відповідальність за яке передбачена абзацом 8 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ – порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів. Наголошував, що відповідачем жодних посилань на Наказ «Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортів» під час перевірки і винесенні оскаржуваних постанов не було. Зауважує, що відповідач мав встановити порушення, зафіксувати його та підтвердити відповідним чином та з`ясувати всі обставини щодо вчиненого порушення, у даному випадку відбулось формальне притягнення до відповідальності юридичної особи за непідтверджене порушення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено до участі у справі в якості другого відповідача Державну службу України з безпеки на транспорті (ідентифікаційний код 39816845).

08.08.2025 від Державної служби України з безпеки на транспорті (далі – Укртрансбезпека, відповідач) надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечував. В обґрунтування відзиву зазначив, що зі змісту наданої роздруківки з цифрового тахографа було встановлено, що 03.05.2025 та 06.05.2025 водієм ОСОБА_1 керування транспортним засобом здійснювалося з порушенням встановлених режимів праці та відпочинку, а саме безперервний час керування транспортним засобом перевищує 4 години 30 хв (відмітки під знаком 35 та 38 на роздруківці): 1) 03.05.2025 – розпочавши після перерви керування транспортним засобом о 10.55 год. по UTC, у водія відсутня обов`язкова перерва для відпочинку та харчування тривалістю не менше 45 хвилин до 15.30 год. по UTC, безперервний період становить 4 год. 35 хв; 2) 06.05.20245 – розпочавши після перерви керування транспортним засобом о 06.20 год. по UTC, у водія відсутня обов`язкова перерва для відпочинку та харчування тривалістю не менше 45 хвилин до 16.45 год. по UTC, безперервний період становить 10 год. 25 хв. В цьому контексті, з приводу доводів Позивача про нібито відсутність в його діях порушення вимог статті 34 Закону №2344-ІІІ, посилання на яку міститься в оскаржуваних постановах, в частині незабезпечення умов праці та відпочинку водіїв через можливе недотримання такими водіями встановлених режимів праці, оскільки поняття «умови праці» та «режими праці», на думку позивача, є різними поняттями та не можуть бути ототожненими, вважаємо за доцільне також звернути увагу суду на помилковості таких тверджень позивача, адже поняття «умови праці» є загальним поняттям та включає в себе сукупність факторів виробничого середовища, які впливають на стан здоров`я та працездатність працівника в процесі праці, а також установлена тривалість робочого часу та часу відпочинку, надання відпусток, оплата праці, а також заходи в галузі соціального забезпечення відповідно до законодавства про працю. Відповідно, умови праці включають в себе і режими праці та відпочинку. А тому, порушення таких режимів праці та відпочинку є порушенням умов праці водіїв транспортних засобів, обов`язок щодо належного забезпечення яких покладено на автомобільного перевізника (Позивача у спірних правовідносинах). Звертаємо увагу, що відповідні порушення режимів праці та відпочинку вчинялися водієм належного Позивачу транспортного засобу 2 рази – 03.05.2025 та 06.05.2025 (2 дні) та кожне з зафіксованих порушень є окремим та самостійним складом порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт. /а.с. 29-38/.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали позовної заяви, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

09.05.2025 на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №000710 від 05.05.2025 відповідно до графіку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області проведено рейдову перевірку додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якої встановлено порушення перевізником ПП “Полтава-Консалтинг” вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено відповідний Акт проведення перевірки №098273 від 09.05.2025, відповідно до висновків якого встановлено порушення перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме безперервний час керування т/з водієм ОСОБА_1 перевищує більше ніж 4 год 30 хвилин за 03.05.2025, 06.05.2025, відповідальність за яке передбачена абзацом 8 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ – порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів /а.с. 47/.

За змістом вказаного акту та виявлених порушень ознайомлений, що засвідчив власним підписом.

17.06.2025 за результатами розгляду справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, в.о. начальника Відділу Д.Ткаченко прийняв постанови № 065967, № 065968 про застосування адміністративно-господарського штрафу, згідно з якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом застосування на підставі абзацу 8 частини першої статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” штрафу у розмірі 340 грн /а.с. 44-45/.

Не погодившись із постановами про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

Відповідно до пункту першого Положення № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно із підпунктом 1 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті.

Згідно з пунктом 8 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 5 Положення № 103 визначено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Статтею 2 Закону України “Про автомобільний транспорт” визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України “Про транспорт”, Про дорожній рух”, чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про транспорт” нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, організації безпеки руху тощо, є обов`язковими для власників транспорту.

Відповідно до статті 18 Закону України “Про автомобільний транспорт”: З метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006.

Відповідно до п. п. 2-4 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок.

Відповідно до п. 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені пунктами 20-30 цього Порядку.

Так, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Статтею 34 Закону України “Про автомобільний транспорт” автомобільний перевізник повинен:

виконувати вимоги цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері перевезення пасажирів та/або вантажів;

використовувати на маршруті транспортні засоби, пристосовані для перевезення пасажирів, у тому числі для перевезення пасажирів у кріслах колісних, пасажирів з порушенням зору або слуху, у кількості, визначеній замовником перевезень;

утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону;

забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;

забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв;

організовувати проведення початкового та періодичного навчання водіїв, у тому числі з питань супроводу осіб з інвалідністю під час посадки у транспортний засіб і висадки з нього, згідно з вимогами законодавства;

забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

забезпечувати безпеку дорожнього руху;

забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів та/або вантажів.

Автомобільний перевізник зобов`язаний забезпечувати ознайомлення з документами щодо умов провадження та організації господарської діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом особам, уповноваженим на здійснення заходів державного нагляду (контролю) на автомобільному транспорті.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України “Про автомобільний транспорт” автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Відповідно до абз. 8 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється дотримання автомобільними перевізниками та водієм вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Вичерпний перелік питань щодо дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, який перевіряється під час проведення рейдової перевірки посадовими особами, розробляється Укртрансбезпекою і затверджується Мінрозвитку. Вичерпний перелік питань щодо дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, який перевіряється під час проведення рейдової перевірки посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 703 від 16.04.2025 (далі Вичерпний перелік).

У відповідності до пункту 1 розділу ІІ Вичерпного переліку товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документом на вантаж повинен бути в наявності та надаватися водієм транспортного засобу під час проведення рейдової перевірки.

У відповідності до пункту 1 розділу ІІ Вичерпного переліку водій вантажного автомобіля з повною масою понад 3,5 тони повинен мати та передавати інспектору під час проведення рейдової перевірки картку водія або інформацію з діючого та повіреного тахографа (заповнені реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти у кількості, встановленій ЄУТР), або бланк підтвердження діяльності, або у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом - роздруковану на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водія (водіїв).

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі Положення про робочий час і час відпочинку водіїв), яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Пунктом 1.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв передбачено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

За приписами пункту 1.4 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв передбачено, що вимоги цього Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв.

Отже, позивач не є тим суб`єктом господарювання, на кого не поширюється дія Положення про робочий час і час відпочинку водіїв.

Згідно пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

За визначенням абзацу дванадцятого пункту 1.5. Положення про робочий час і час відпочинку водії, тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.

Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція № 385).

Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу ІІ Інструкції № 385, виробники транспортних засобів здійснюють установлення тахографів згідно з вимогами законодавства. ПСТ установлюють тахографи (крім аналогових тахографів) за вибором власника транспортного засобу (замовника) та виконують роботи з його технічного обслуговування, а також виробників тахографів та транспортних засобів.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Інструкції № 385 автомобільні перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів чи смарт-тахографів, зразки яких затверджено відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Інструкції № 385 використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа, у тому числі смарт-тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом або смарт-тахографом.

Отже, законодавством установлений обов`язок щодо установлення діючого та повіреного тахографа на вантажний транспортний засіб з повною масою понад 3,5 тон та наявності записів водія щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення (пункт 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водії та пункт 3 розділу ІІІ Інструкції № 385).

В свою чергу, вимога п.6.1 Положення №340 є імперативною, і її невиконання позивачем не повинно звільняти його від відповідальності, за умови, що транспортний засіб підпадає під вимоги п.6.1 Положення №340.

Чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена.

У відповідності до п. «а» ч. 1 ст. 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 «Про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті» (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.

Згідно з ч.3 ст.10 даної Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

Приписи п. «а» ч.1 ст. 10 вказаної Конвенції, на думку суду, є універсальними для будь - якого транспортного засобу, на якому використовується наймана праця водія.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що водії, які здійснюють перевезення вантажів автомобілями з повною масою понад 3,5 тонн, зобов`язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо ТЗ не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Так, з матеріалів справи судом установлено, що в ході проведення перевірки, посадовими особами відповідача був зупинений транспортний засіб марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складено акт №098273 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 09.05.2025, яким встановлено наступне: під час перевезення вантажу згідно з ТТН №22513 від 09.05.2025 перевізник не забезпечив дотримання умов праці та відпочинку водія за 03.05.2025, 06.05.2025.

Відповідачем було долучено до матеріалів справи дані роботи тахографа, з якого встановлено:

- 03.05.2025 - безперервне керування з 10: 55 год по 15:30 год;

- 06.05.2025 – безперервне керування з 06: 20 год по 16: 45 год, що перевищує 4 год 30 хв.

Так, відповідачем було встановлено факт відсутності дотримання умов праці та відпочинку водія за 03.05.2025 та 06.05.2025, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Разом з тим, суд враховує, що, звертаючись до суду, позивач не навів жодних доводів, які б доводили відсутність допущених водієм порушень вимог законодавства у сфері безпеки на транспорті.

Твердження позивача про те, що тахограф працює в залежності від роботи двигуна транспортного засобу, а не під час руху автомобіля, таким чином робота двигуна не означає роботу водія, суд вважає необґрунтованими, оскільки жодних доказів на підтвердження вказаних тверджень позивачем до суду не надавалися.

Також суд відхиляє твердження позивача про те, що встановлене порушення є триваючим, а тому є протиправним притягнення особи до відповідальності за одне порушення кілька разів, з огляду на наступне.

Суд зазначає, що під складом порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт розуміється встановлена в законодавстві сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно-господарських санкцій. До складу порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт входять: об`єкт порушення; об`єктивна сторона порушення; суб`єкт порушення; суб`єктивна сторона порушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.

Об`єктивна сторона порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт знаходить прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені законодавством про автомобільний транспорт. Вона залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння порушення, а також від причинного зв`язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності.

Так, факт вчинення позивачем порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт зафіксовано актом проведення перевірки №АР098273 від 09.05.2025. При цьому, вказаним актом зафіксовано 2 окремих та самостійними порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт з огляду на різницю кожного в даті та часі вчинення порушення (06.05.2025 та 03.05.2025), тривалості порушення та фактичних обставинах вчинення порушення.

В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 у справі №804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення – це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону

Водночас встановлені порушення є закінченими з моменту перевищення безперервного керування транспортним засобом 04 годин 30 хвилин, а отже не можуть вважатися триваючими.

У цій справі суд також вважає за необхідне звернути увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 29 листопада 2019 року у справі № 359/7194/16-а, від 24 жовтня 2019 року у справі № 806/1243/17, від 11 лютого 2020 року у справі № 210/3268/15-а, від 23 квітня 2020 року у справі №813/1790/18, від 20 грудня 2019 року у справі № 820/3914/17, від 29 квітня 2020 року у справі № 826/15358/17, від 22 травня 2022 року у справі №825/2328/16, від 18 січня 2023 року у справі №826/10888/18 та 04 серпня 2023 року у справі № 320/9672/21, 17 липня 2025 року у справі № 200/1560/22 про те, що дефекти адміністративного акта можуть не стосуватися його змісту, а бути пов`язаними з процедурою прийняття.

Ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

З огляду на вищевикладене, суд звертає увагу, що позивачем не було доведено наявності порушень суб`єктом владних повноважень процедури прийняття оскаржуваного рішення, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанови №065967, №065968 від 17.06.2025, винесена Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області, про накладення на ПП "Полтава-Консалтинг" адміністративно-господарського штрафу в розмірі 340,00 грн за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 8 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ, винесена відповідно до чинного законодавства уповноваженим державним органом, в рамках повноважень, визначених Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), та щодо належного суб`єкта за наявності встановленого факту порушення.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого позову, у зв`язку з чим відмовляє у його задоволенні в повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні позову Приватного підприємства "Полтава-Консалтинг" (вул. Комарова, буд.4, м. Карлівка, Полтавський район, Полтавська область, 39500, ідентифікаційний код 32886226) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, буд.51,м. Київ,03150, ідентифікаційний код 39816845), Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області ( вул. Європейська, буд. 155,м. Полтава, Полтавська область,36008) про визнання протиправною та скасування постанов.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на дане рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І.Г. Ясиновський