Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №420/41095/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/41095/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_1 , що полягають у:

- повторному взятті ОСОБА_1 , на військовий облік як військовозобов`язаного (зі статусом «військовозобов`язаний будівельних робіт, робітник підсобник», військове звання «солдат» тощо) всупереч рішенню про виключення позивача з військового обліку за станом здоров`я на підставі ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;

- невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку за станом здоров`я згідно з відміткою у військовому квитку від 12.08.2014 р;

- ініціюванні розшуку позивача (направленні повідомлення/подання до органів Національної поліції) у зв`язку з нібито «ухиленням від проходження ВЛК» за відсутності законних підстав для повторного проходження ВЛК та за умов чинного рішення про моє виключення з військового обліку за станом здоров`я.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 :

- внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (реєстру «Оберіг») відомості про виключення позивача з військового обліку за станом здоров`я на підставі ст. 37, п. 6, підп. ІІ Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» відповідно до відмітки у військовому квитку від 12.08.2014 р;

-виключити (скасувати) з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів усі наявні відомості, згідно з якими позивач обліковується як військовозобов`язаний (зокрема відомості про військове звання «солдат», ВОС № 956647, категорію обліку «військовозобов`язаний будівельних робіт, робітник підсобник» тощо), та привести обліковий статус у реєстрі у відповідність до рішення про виключення з військового обліку за станом здоров`я;

- скасувати (відкликати) усі направлені до органів Національної поліції повідомлення, подання чи інші документи, на підставі яких позивач був оголошений у розшук у зв`язку з нібито ухиленням від проходження ВЛК, та вжити заходів для виключення відповідних відомостей про позивача з обліків осіб, які перебувають у розшуку;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому відповідно до довідки та акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 10 ААВ №741496 від 05 листопада 2014 року встановлено другу групу інвалідності.

Відомості про виключення позивача з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 внесені до військового квитка серії ВЧ № НОМЕР_1 .

У листопаді 2025 року, після встановлення додатку «Резерв+», позивач дізнався, що інформація щодо виключення його з військового обліку в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відсутня та він, як військовозобов`язаний, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 у АДРЕСА_1 .

У зв`язку з виявленням позивачем невідповідності даних Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даним військового квитка, звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із письмовою заявою, в якій просив: вчинити дії щодо зняття з військового обліку на підставі п. 6 ч. 3 ст. 37 «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме у зв`язку з визнанням позивача непридатним до військової служби; вчинити дії, щодо внесення відповідних відомостей до Єдиного електронного реєстру військовозобов`язаних: вчинити дії щодо зняття позивача з розшуку з відповідної бази, а саме у зв`язку з тим, що він не має статусу військовозобов`язаної особи. Також, на адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 скеровано адвокатський запит щодо результатів розгляду заяви позивача та підстав повторного взяття позивача на військовий облік. 21.11.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_6 надійшов лист № Воб/22529, в якому було повідомлено, що: заяву ОСОБА_1 задоволено не буде, оскільки «відсутнє свідоцтво про хворобу військовозобов`язаного», а надані копії документів (довідка МСЕК, пенсійне посвідчення, військовий квиток) нібито «не є підставою» для внесення до Єдиного державного реєстру інформації щодо виключення позивача з військового обліку; з посиланням на абз. 4 п. 9 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 р., зазначено, що строк дії довідки з висновком ВЛК складає один рік, а тому, з огляду на те, що протягом останнього року позивач не проходив ВЛК, дії щодо перебування ОСОБА_1 на обліку та оголошення в розшук відповідач вважає правомірними.

Вважає бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я, такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства та є протиправною.

Відповідно до ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 11.12.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Згідно з ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на час розгляду справи відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є особою з інвалідністю другої групи загального захворювання з ураженням опорно-рухового апарату.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 10 AAB № 741496 від 05.11.2014 р., виданої Обласною МСЕК №1 м. Одеси, встановлено другу групу інвалідності загального захворювання з порушенням функцій опорнорухового апарату, безстроково.

На підставі цієї довідки позивачу видано пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 від 26.11.2014 р.

Згідно з військовим квитком серії ВЧ № НОМЕР_1 від 05.09.1990 р., позивач має військове звання лейтенант.

На сторінці 19 військового квитка в розділі «Прийом на військовий облік і зняття з обліку» містяться записи про: прийняття на військовий облік 05.09.1990 року; зняття з військового обліку 12.08.2014 року за станом здоров`я.

На сторінці 20 військового квитка в розділі «Відмітка про виключення з військового обліку» міститься наступний запис (мовою оригіналу): « 12.08.2014 исключен с учета Приморским военкоматом м. Одеси за станом здоров`я, ст. 37, пункт 6, підпункт III Закону України про ВО і ВС». Запис завірений підписом посадової особи та печаткою ІНФОРМАЦІЯ_8 .

У листопаді 2025 року позивачу стало відомо з даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (реєстру «Оберіг»), що він знову перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 зі статусом: військове звання: солдат; НОМЕР_3 ; категорія обліку: «військовозобов`язаний будівельних робіт, робітник підсобник».

Також, наявна відмітка, що ІНФОРМАЦІЯ_10 звернувся до органів поліції із заявою про оголошення в розшук у зв`язку «ухиленням від проходження військово-лікарської комісії».

Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із письмовою заявою, в якій просив: вчинити дії щодо зняття з військового обліку на підставі п. 6 ч. 3 ст. 37 «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме у зв`язку з визнанням мене непридатним до військової служби; вчинити дії, щодо внесення відповідних відомостей до Єдиного електронного реєстру військовозобов`язаних: вчинити дії щодо зняття мене з розшуку з відповідної бази, а саме у зв`язку з тим, що не маю статусу військовозобов`язаної особи.

До заяви були додані копії наступних документів:

довідка МСЕК серія 10 ААВ № 741496 від 05.11.2014 р.;

пенсійне посвідчення серія НОМЕР_2 від 26.11.2014 р.;

військовий квиток ВЧ № НОМЕР_1 із відміткою про виключення з військового обліку за станом здоров`я.

паспорт громадянина України та код РНОКПП.

скріншот із системи «Оберіг"

На адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 було скеровано адвокатський запит щодо результатів розгляду заяви позивача та підстав повторного взяття на військовий облік.

21.11.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_6 надійшов лист № Воб/22529, в якому було повідомлено, що: заяву задоволено не буде, оскільки «відсутнє свідоцтво про хворобу військовозобов`язаного», а надані мною копії документів (довідка МСЕК, пенсійне посвідчення, військовий квиток) нібито «не є підставою» для внесення до Єдиного державного реєстру інформації щодо виключення мене з військового обліку; з посиланням на абз. 4 п. 9 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 р., зазначено, що строк дії довідки з висновком ВЛК складає один рік, а тому, з огляду на те, що протягом останнього року ОСОБА_1 не проходив ВЛК, дії щодо перебування на обліку та оголошення в розшук відповідач вважає правомірними.

Згідно з консультаційним висновком спеціаліста-ревматолога від 10.2025 р. (форма № 028/0): встановлено діагноз: М45.0 анкілозуючий спондиліт, множинні відділи хребта; анкілозуючий спондилоартрит, центральна форма, HLA-B27-асоційований, швидко прогресуючий перебіг з ураженням усіх відділів хребта, активність II ст. (BASDAI 4), рентгенологічна стадія III; анкілоз шийного відділу хребта, кіфоз III ст.; двобічний анкілозуючий сакроілеїт IV ст.; функціональний клас III; анкілозування груднинно-реберних і реберно-хребцевих з`єднань з обмеженням дихальної екскурсії; вторинний двобічний коксартроз; рецидивуючий хронічний двобічний увеїт рекомендовано постійне спостереження ревматолога та ортопеда-травматолога і тривале лікування.

Вважає бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я, такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства та є протиправною.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частин першої, третьої та п`ятої статті 16 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон України № 2232-XII) для проведення призову громадян України на строкову військову службу в районах (містах) утворюються призовні комісії. На районні (міські) призовні комісії покладається, зокрема, звільнення призовників від призову на строкову військову службу на підставах, передбачених статтею 18 цього Закону, взяття їх на облік військовозобов`язаних або виключення з військового обліку. Рішення призовної комісії може бути оскаржено громадянином України до призовної комісії вищого рівня або до суду в порядку, передбаченому законом.

За змістом частини першої статті 18 Закону України № 2232-XII від призову на строкову військову службу звільняються громадяни України, зокрема, які визнані особами з інвалідністю або за станом здоров`я непридатними до військової служби в мирний час.

Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 5 год. 30 хв 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжувався та є чинним на теперішній час.

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 33 Закону № 2232-XII загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі Порядок № 1487).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1487 організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 79 Порядку визначено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

- організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;

- організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;

- забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів.

Згідно з пунктом 81 Порядку № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пункті 15 цього Порядку).

Вказане свідчить, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов`язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені в Закону України від 16 березня 2017 року № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі Закон № 1951-VIII).

Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Реєстр) це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Так, частиною першою статті 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 2 частини першої статті 9 Закону № 1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено Порядком ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94 (далі Порядок №94) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктами 2 та 6 розділу І Порядку № 94 реєстр це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Дані Реєстру використовуються для реалізації завдань військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також для інформаційного забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Відповідно до пунктів 1, 2, 16 та 18 розділу ІІ Порядку № 94 суб`єктами Реєстру є володілець Реєстру, розпорядник Реєстру, органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру.

Володільцем Реєстру є Міністерство оборони України.

Органами ведення Реєстру є ТЦК та СП, Центральне управління СБУ та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи СЗРУ.

Призначена відповідальна особа за ведення Реєстру відповідно до покладених на неї обов`язків здійснює:

- внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку, взяття (зняття) на військовий облік з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів з існуючими обліковими даними;

- внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військових частин, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними та резервістами;

- верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних або резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію;

- перегляд та друк облікових документів, звітів та статистичних відомостей Реєстру відповідного ТЦК та СП, Центрального управління СБУ та відповідного регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗРУ;

- знищення повторного запису з Реєстру.

Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку № 94 передбачено, що виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 94 отримання призовником, військовозобов`язаним та резервістом інформації про своє включення (не включення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, здійснюється після особистого звернення та письмового запиту (в якому вказується прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує особу, яка подає запит) до органу ведення Реєстру або в електронному вигляді через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації.

Письмовий запит задовольняється протягом десяти календарних днів з дня його надходження.

Згідно з пунктом 2 розділу IV Поряду № 94 актуалізація (внесення змін) відомостей Реєстру здійснюється:

- в електронному режимі шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи;

- у ручному режимі шляхом внесення призначеною відповідальною особою за ведення Реєстру відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку.

Пунктом 8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 (далі Порядок № 559), визначені відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності), які містяться у військово-обліковому документі в електронній формі.

Згідно з абзацом 5 пункту 7 Порядку № 559 у разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.

Пунктом 4 Порядку № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

- у паперовій формі повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

- в електронній формі повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов`язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов`язаними.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Відповідно до п. 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 встановлено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

За змістом п.1.1 глави 2 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду.

Медичний огляд проводиться ВЛК, крім іншого, з метою визначення придатності до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

На дату проставлення у військовому квитку відомостей про зняття позивача з обліку ВЛК, діяло Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 04.01.1994 № 2, п. 261 якого передбачав, що свідоцтво про хворобу у воєнний час складається:

на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби зі зняттям з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби зі зняттям з військового обліку.

У всіх інших випадках у воєнний час постанова ВЛК оформляється довідкою. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.

Відповідна відмітка проставлена у військовий квиток серії ВЧ № НОМЕР_1 (ст"20. 12.08.2014 року відмітка про виключення з військового обліку відповідно до ст. 37, пункт 6, підпункт ІІІ Закону України про ВО і ВС).

03.11.2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_11 з метою актуалізувати відомості про ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідності до записів, що містяться у військовому квитку серії ВЧ № НОМЕР_1 від 05.09.1990 шляхом внесення даних про його виключення з військового обліку.

Відповідач всупереч вимог законодавства фактично відмовив у внесенні змін, вказав, що оскільки «відсутнє свідоцтво про хворобу військовозобов`язаного», а надані позивачем копії документів (довідка МСЕК, пенсійне посвідчення, військовий квиток) «не є підставою» для внесення до Єдиного державного реєстру інформації щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку; з посиланням на абз. 4 п. 9 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 р., зазначено, що строк дії довідки з висновком ВЛК складає один рік, а тому, з огляду на те, що протягом останнього року ОСОБА_1 не проходив ВЛК, дії щодо перебування на обліку та оголошення в розшук відповідач вважає правомірними.

З роздруківки військово-облікового документу із застосунку «Резерв+» вбачається, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 , та має статус військовозобов`язаного.

Враховуючи, що позивач разом із поданою заявою від 03.11.2025 не надав усі належні докази для підтвердження визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби, згідно відмітки у військовому квитку, а саме відсутнє «свідоцтво про хворобу» за результатами пройденої ним ВЛК, то дії відповідача є правомірними.

Разом з тим, позивачем оскаржуються дії відповідача щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку за станом здоров`я згідно з відміткою у військовому квитку від 12.08.2014 р.

Проте, такого обов`язку у відповідача на момент визнання позивача непридатним до військової служби у 2014 році не виникло.

Як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Аналогічний правовий підхід застосовано в постановах Верховного Суду від 21.12.2018 у справі 3813/4640/17, від 17.04.2019 у справі № 342/158/17, від 18.02.2021 у справі № 160/6885/19, від 16.11.2022 у справі № 280/3841/21, від 24.01.2023 у справі № 420/7138/19.

Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що протиправних дій по відношенню до позивача з боку відповідача у спірних правовідносинах судом не встановлено.

Суд зазначає, що у даній справі суд не перебирає повноваження ВЛК та не надає власну оцінку поставленому діагнозу щодо наявності підстав для визнання позивача таким, що непридатний до військової служби, а лише перевіряє дотримання процедури внесення відомостей про позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно визнання його не придатним до військової служби з виключенням з військового обліку згідно поданих документів, які оформлені відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України та Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, місять всі необхідні реквізити та відомості, а також гербові печатки відповідача.

Верховний Суд у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 806/526/16 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Верховний Суд у постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 160/7153/20 зазначив, що дискреційні повноваження це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Отже, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними) (рішення Верховного Суду у справі № 826/10085/16).

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17 грудня 2004 року у справі «Педерсен і Бодзгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних державних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.

Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належали б до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.

Таким чином, суд вбачає відсутність підстав для визнання протиправних дій відповідача щодо повторному взятті ОСОБА_1 , на військовий облік як військовозобов`язаного (зі статусом «військовозобов`язаний будівельних робіт, робітник підсобник», військове звання «солдат» тощо) всупереч рішенню про виключення позивача з військового обліку за станом здоров`я на підставі ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»; невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку за станом здоров`я згідно з відміткою у військовому квитку від 12.08.2014 р;. - ініціюванні розшуку позивача (направленні повідомлення/подання до органів Національної поліції) у зв`язку з нібито «ухиленням від проходження ВЛК» за відсутності законних підстав для повторного проходження ВЛК та за умов чинного рішення про виключення з військового обліку за станом здоров`я.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, тому суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії належить відмовити повністю.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 судовий збір на користь позивача не стягується.

Керуючись ст.9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.А. Кузьменко

.