Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №400/2527/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 р. № 400/2527/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивачка) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач) про:

визнання протиправним висновку відповідача щодо направлення заяви позивачки про отримання одноразової грошової допомоги на доопрацювання у зв`язку з неврахуванням висновку експерта № 214;

зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивачки про отримання виплат у зв`язку зі смертю її сина та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки суду.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вони є матір`ю ОСОБА_2 , який проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно з актом службового розслідування від 08.12.2023 його загибель настала внаслідок підриву невідомого вибухового пристрою, не пов`язане з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 смерть її сина пов`язана із захистом Батьківщини. Позивачка звернулась до відповідача із заявою про отримання виплат у зв`язку зі смертю сина. Однак, її документи були повернуті на доопрацювання, оскільки нібито при судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа її сина виявлено етиловий спирт, а також рекомендовано їй надати акт судово-токсикологічного дослідження крові від 04.12.2023 № 3245. На думку позивачки, таке рішення відповідача є протиправним.

У відзиві на позовну заяву від 30.03.2026 відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволенні відмовити у повному обсязі. Відзив умотивовано тим, що відповідач не має повноважень самостійно розглядати заяви на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Натомість він приймає від заявника документи, завіряє копії цих документів та надсилає всі документи обласному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки. Рішення про виплату вказаної допомоги приймає відповідана комісія при Міністерстві оборони України.

Позивачка правом на подання відповіді на відзив не скористалася.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

12.03.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також про витребування у відповідача та Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області докази.

Ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі № 400/2527/26 була отримана Вознесенським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області 19.03.2026, що підтверджується судовою повісткою до поштового відправлення № R068072138051.

Відповідач надав суду витребувані в нього докази.

Натомість Вознесенське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області не надав витребуваний в нього доказ, про причини його неподання не повідомив.

01.05.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про повторне витребування у Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області копії Висновку експерта від 04.12.2023 № 3245, складеного у межах кримінального провадження 120231521900012733.

У заяві від 07.05.2026 Головне управління Національної поліції в Миколаївській області повідомило, що 06.05.2026 за вих. № 8920-2026 ним отримано відповідь від Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, що в матеріалах кримінального провадження № 12023152190001273 від 29.11.2023 за фактом смерті ОСОБА_2 , відсутній Висновок експерта № 3245 від 04.12.2023. Даний висновок є висновком судово-токсикологічного дослідження, який зберігається в бюро судово-медичних експертиз. В додатках вказано, що наявний в матеріалах кримінального провадження № 12023152190001273 висновок експерта №214 від 01.02.2024.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.05.2026 витребувано у Державної спеціалізованої установи «Миколаївське обласне бюро судово-медичної експертизи» копію Акта від 04.12.2023 № 3245.

Супровідним листом від 28.05.2026 № 1292 Державна спеціалізована установа «Миколаївське обласне бюро судово-медичної експертизи» подала до Миколаївського окружного адміністративного суду витребуваний доказ.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Позивачка є матір`ю ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження (повторно) від 07.12.2015 серія НОМЕР_2 .

14.08.2019 ОСОБА_2 уклав з Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_1 контракт на проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України осіб рядового складу строком на 3 роки.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 29.11.2023 серія НОМЕР_3 .

Згідно з Актом проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), затвердженого 08.12.2023 командиром військової частини НОМЕР_1 , смерть сина позивачки визнана такою, що не була пов`язана з виконанням ним обов`язків служби, а тому не підлягає обліку зі складання акту за формою НВ-3.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.02.2024 № 46 смерть позивача пов`язана із захистом Батьківщини.

У висновку експерта від 01.02.2024 № 214 зазначено, що при судово-токсикологічному дослідженні крові трупа ОСОБА_2 етиловий спирт не виявлений.

Протоколом засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії від 31.01.2024 № 387 встановлено, що травма ОСОБА_2 , які призвели до смерті, пов`язана із захистом Батьківщини.

Згідно з Актом судово-токсикологічного дослідження від 04.12.2023 № 3245 при судово-токсикологічному дослідженні крові трупа ОСОБА_2 етиловий спирт не виявлено.

Державна спеціалізована установа «Миколаївське обласне бюро судово-медичної експертизи» листом від 26.09.2024 № 2583 повідомила відповідача про виявлення при судово-токсикологічному дослідженні крові трупа ОСОБА_2 виявлений етиловий спирт (акт № 3254 від 04.12.2023).

09.12.2024 позивачка подала на ім`я ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) її сина.

Листом від 10.12.2024 № 16637 відповідач надіслав ІНФОРМАЦІЯ_3 документи щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги позивачці у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_2 її сина.

Рішенням Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04.04.2025 № 23/д, документи повернуті на доопрацювання. Підставою для прийняття такого рішення зазначено, що відповідно до листа Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи від 26.09.2024 № 2583 при судово-токсикологічному дослідженні крові трупа ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт, посилання на акт № 3245 від 04.12.2023, проте копію самого акту не надано. Для прийняття відповідного рішення запропоновано витребувати від Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи акт № 3245 від 04.12.2023.

Про вищевказане рішення позивачка була повідомлена листом відповідача від 09.04.2025 № 5933. Для прийняття відповідного рішення їй запропоновано витребувати від Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи акт від 04.12.2023 № 3245. У зв`язку з цим позивачці було повернуто на доопрацювання.

Вважаючи, що відповідач протиправно відмовив їй у виплаті відповідної одноразової грошової допомоги, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Згідно з частиною п`ятою статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Статтею 40 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Пунктом першим статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі – одноразова грошова допомога), – гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до підпунктів 1 і 2 пункту 2 статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

Згідно з пунктом 1 статті 161 Закону № 2011-ХІІ у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті) (абзац четвертий пункту 4 статті 161 Закону № 2011-ХІІ).

Отже, батьки мають право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця.

Відповідно до статті 164 Закону № 2011-ХІІ призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Таким чином, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця внаслідок вчинення ним дій, що передбачені статтею 164 Закону № 2011-ХІІ, така одноразова допомога не призначається і не виплачується, зокрема у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп`яніння. Сам факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного / наркотичного сп`яніння на час загибелі (смерті) не є підставою для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги його членам сім`ї.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 813/4502/17, від 12.11.2020 у справі № 186/1129/16-а, від 29.06.2022 у справі № 640/6477/19 тощо.

Суд встановив, що позивачка є матір`ю ОСОБА_2 , який проходив військову службу за контрактом, що підтверджується свідоцтвом про народження (повторно) від 07.12.2015 серія НОМЕР_2 і контрактом на проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, укладеним 14.08.2019 між ОСОБА_2 і Міністерством оборони України.

В постанові старшого слідчого СВ Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області від 29.12.2023 про закриття кримінального провадження, зазначено, що згідно з висновком експерта смерть ОСОБА_2 настала в результаті травматичного шоку, вибухових травм тощо.

Згідно з Протоколом засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії від 31.01.2024 № 387 і наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.02.2024 № 46 смерть сина позивачки пов`язана із захистом Батьківщини.

У листі від 26.09.2024 № 2583 Державна спеціалізована установа «Миколаївське обласне бюро судово-медичної експертизи» вказала на те, що при судово-токсикологічному дослідженні крові трупа ОСОБА_2 виявлений етиловий спирт (акт № 3254 від 04.12.2023). Судово-токсикологічне дослідження біоматеріалу на наявність наркотичних або токсичних речовин не проводилось.

Натомість відповідно до Акта судово-токсикологічного дослідження від 04.12.2023 № 3245 і висновку експерта від 01.02.2024 № 214 при судово-токсикологічному дослідженні крові трупа ОСОБА_2 етиловий спирт не виявлено.

З вищевикладеного слідує, що у листі від 26.09.2024 № 2583 Державна спеціалізована установа «Миколаївське обласне бюро судово-медичної експертизи» надала відповідачу недостовірні дані про виявлення у крові трупа ОСОБА_2 етилового спирту.

Таким чином, смерть сина позивачки не була наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння.

У позовній заяві позивачка просить визнати протиправними висновки відповідача щодо направлення її заяви про отримання одноразової грошової допомоги на доопрацювання. З приводу цих позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 10 статті 163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом першим пункту 20 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2024 № 714) (далі – Порядок № 975), особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі – уповноважений орган), у паперовій або електронній формі засобами електронної пошти заяву кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей – іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги.

Абзацами другим і третім пункту 23 Порядку № 975 встановлено, що розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження від уповноваженого органу висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, зазначених у пунктах 20 і 21 цього Порядку, приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення зазначених документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують підтвердження обставин, зазначених у документах, чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання – для письмового повідомлення заявнику з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Доопрацювання документів здійснюється у порядку, визначеному абзацом другим цього пункту, а після надходження додаткових документів приймається рішення про призначення одноразової грошової допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження заяви до розпорядника бюджетних коштів або про відмову в її призначенні.

Відповідно до абзацу другого пункту 30 Порядку № 975 розпорядники бюджетних коштів за погодженням з Мінфіном та Мінекономіки визначають порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов`язків військової служби.

Алгоритм опрацювання документів, які подаються для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Силу України в період дії воєнного стану визначений Порядком і умовами призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженого наказом Міністра оборони України від 25.01.2023 № 45, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за № 176/39232 (далі – Порядок № 45).

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 45 члени сім`ї звертаються до районного (міського) ТЦКСП незалежно від місця реєстрації та подають документи, зазначені в додатку 2.

Районний (міський) ТЦКСП приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів (додаток 5) надсилає їх обласному (Київському міському) ТЦКСП за підпорядкуванням (абзац перший пункту 4.2 Порядку № 45).

Згідно з абзацом третім пункту 4.3 Порядку № 45 результати опрацювання документів обласним (Київським міським) ТЦКСП зазначаються у висновку (додаток 4) та доповіді (додаток 3), які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (через Управління соціальної підтримки).

Відповідно до абзаців третього і четвертого пункту 4.4 Порядку № 45 після тримання підтвердження Кадрового центру Збройних Сил України щодо віднесення загиблого військовослужбовця до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану Департамент соціального забезпечення доводить до обласних (Київського міського) ТЦКСП результати попереднього опрацювання документів для їх перевірки щодо відповідності чинному законодавству та впродовж 3-х робочих днів опрацьовує отримані від них пропозиції.

В подальшому документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міноборони.

Згідно з пунктом 4.5 Порядку № 45 після прийняття головним розпорядником бюджетних коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання – у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) Департамент соціального забезпечення не пізніше 3 робочих днів доводить його до фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_4 для інформування обласних (Київського міського, районних, міських) ТЦКСП, та, у разі її призначення, – готує проєкти розподілів відкритих асигнувань для виплати допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження документів з обласного (Київського міського) ТЦКСП.

Таким чином, до повноважень районних (міських) ТЦКСП належить лише прийняття від заявників документів, завірення копі’ цих документів та їх надсилання для опрацювання обласному (Київському міському) ТЦКСП за підпорядкуванням.

Натомість прийняття рішень про призначення одноразової грошової допомоги, відмови в її призначенні та поверненні документів на доопрацювання належать до компетенції Міністерства оборони України в особі відповідної комісії.

Згідно з наявними матеріалами справи 09.12.2024 позивачка подала на ім`я ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) її сина.

Листом від 10.12.2024 № 16637 відповідач надіслав ІНФОРМАЦІЯ_3 документи щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги позивачці у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_2 її сина.

Рішенням Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04.04.2025 № 23/д, документи повернуті на доопрацювання.

Отже, рішення про направлення документів на доопрацювання документів позивачки щодо виплати їй одноразової грошової допомоги було прийнято не відповідачем, а Міністерством оборони України.

За таких обставин, позовні вимоги до відповідача задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ця мета перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до неї кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (пункт 64 рішення Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15.10.2009 (заява № 40450/04).

Засіб юридичного захисту має бути «ефективним» в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (пункт 95 рішення ЄСПЛ у справі «Аксой проти Туреччини» від 18.12.1996 (заява № 21987/93).

При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (пункт 101 рішення ЄСПЛ у справі «Джорджевич проти Хорватії» від 24.07.2012 (заява № 41526/10); пункти 36-40 рішення ЄСПЛ у справі «Ван Остервійк проти Бельгії» від 06.11.1980 (заява № 7654/76). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29.08.2012 № 16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 02.11.2011 № 13-рп/2011).

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 підкреслив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Отже, рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Рішенням Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04.04.2025 № 23/д, документи повернуті на доопрацювання, а саме: запропоновано витребувати від Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи акт № 3245 від 04.12.2023.

Супровідним листом від 28.05.2026 № 1292 Державна спеціалізована установа «Миколаївське обласне бюро судово-медичної експертизи» подала до Миколаївського окружного адміністративного суду копію Акта від 04.12.2023 № 3245, яким підтверджується відсутність етилового спирту у крові трупа ОСОБА_2 .

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, про необхідність виходу за межі позовних вимог шляхом зобов`язання відповідача повторно оформити документи для призначення та виплати позивачці одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її сина ОСОБА_2 і надіслати їх ІНФОРМАЦІЯ_3 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги позивачів частковому задоволенню.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Квитанціями до платіжної інструкції на переказ готівки від 02.03.2026 № 22 підтверджується понесення позивачкою судових витрат у розмірі 1331,20 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову, а тому ця сума підлягає відшкодуванню на її користь шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.

2. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 повторно оформити документи для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її сина ОСОБА_2 і надіслати їх ІНФОРМАЦІЯ_3 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 1331 (Одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

8. Учасники справи:

позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 );

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

9. Повний текст рішення суду складений 05.06.2026.

Суддя В.Г.Ярощук