Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №380/20324/25 — Львівський окружний адміністративний суд

Суд: Львівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 04 червня 2026 р.

Справа: №380/20324/25

Суддя: Качур Роксолана Петрівна

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 рокусправа № 380/20324/25

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) (далі - відповідач-1), Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-2), Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач-3), в якому просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), в частині виключення з обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) громадянина ОСОБА_1 , на військову службу під час мобілізації;

- визнати протиправними дії командира військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 вчинити необхідні дії для виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , у зв`язку із порушенням процедури мобілізації.

Представник позивача в обґрунтування позовних вимог вказав, ОСОБА_1 було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до 31.08.2025 року на підставі п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв`язку із займанням посади керівника гуртка середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 91 м. Львова. Однак, незважаючи на наявність права на відстрочку від мобілізації та маючи намір продовжити відстрочку від мобілізації, 01 вересня 2025 року посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) здійснили щодо позивача мобілізаційні заходи, зокрема, направили останнього на проходження військово-лікарської комісії, хоча відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особа з підтвердженою підставою для відстрочки не зобов`язана проходити військово-лікарську комісію. Зазначив, що позивача передано для подальшого зарахування до особового складу військової частини НОМЕР_1 , що безпідставно примусило його до виконання мобілізаційних заходів попри наявність підстав для оформлення відстрочки, а також волевиявлення оформити довідку про надання відстрочки. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, тому звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 13.10.2025 суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 21.01.2026 за клопотанням представника позивача залучено співвідповідачем Військову частину НОМЕР_2 .

Ухвалою суду від 16.02.2026 витребувано додаткові докази у справі.

На адресу суду від відповідача-1 надійшов відзив, в якому проти позову заперечив. Вказав, що 02.09.2025 позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження ВЛК та уточнення облікових даних. Після уточнення даних визнаний придатним для проходження військової служби та вибув на подальше проходження військової служби. Ствердив, що заява про відстрочку відповідно п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не надходила та встановленому порядку не реєструвалась. Таким чином, враховуючи що позивач не подав заяву про надання відстрочки та не представив жодних документів які дають право на відстрочку, вищевказаний військовозобов`язаний призваний на військову службу. Просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідач-2 подав на адресу суду відзив, у якому вказав, що Військова частина НОМЕР_1 , видаючи наказ про зарахування позивача до списків особового складу, діяла на підставі іменного списку, наданого ІНФОРМАЦІЯ_4 , та виходила з презумпції належного виконання цим органом обов`язку щодо перевірки наявності або відсутності підстав для надання відстрочки. Перевірка таких підстав та надання відстрочок не належать до компетенції військової частини. Згідно з п. 14 розділу ІІ Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міноборони, затвердженої наказом МО України № 280 від 15.09.2022, зарахування військовозобов`язаного до списків особового складу здійснюється в день прибуття на підставі іменних списків команд, приписів та документів, що посвідчують особу. У межах повноважень військова частина НОМЕР_1 , на підставі наказу № 256 від 02.09.2025, зарахувала позивача, направленого зі ІНФОРМАЦІЯ_3 до списків особового складу для проходження базової та фахової підготовки, поставила його на всі види забезпечення та призначила на посаду курсанта. Тому, протиправних дій військової частини НОМЕР_1 щодо зарахування позивача до списків особового складу - немає. Просив відмовити у задоволенні позову.

Суд всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

Відповідно до довідки Середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 91 м. Львова від 01.09.2025 № 57, ОСОБА_1 працює на посаді керівника гуртка по даний час на 1,0 ставки за основним місцем праці.

Згідно інформації з військово-облікового документа мобільного застосунку "Резерв+" позивач мав відстрочку до 31.08.2025.

З п. 34 облікової картки позивача слідує, що згідно протоколу № 28 позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії у Жидачівському районі від 21.05.2019 позивач визнаний непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час. Відповідно протоколу № 2025-0311-0325 Жидачівської територіальної позаштатної постійно діючої військово-лікарської (льотно-лікарської) комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 від 11.03.2025 позивач визнаний придатним. (а.с.50-51)

Згідно Витягу із Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 02.09.2025 № 256 ОСОБА_1 зараховано до списку особового складу військової частини та на всі види забезпечення.

Відповідно до Витягу із Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 06.11.2025 № 324 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення, та направлено до військової частини НОМЕР_2 .

Згідно Витягу із Наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 07.11.2025 № 315 позивача зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.

Представник позивача скерував на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 адвокатський запит.

Згідно відповіді № 4590 від 13.09.2025, ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив представника позивача про те, що позивача призвано на військову службу з 02.09.2025, та додатково повідомлено про те, що на момент призову від позивача заяви про продовження відстрочки від призову на військову службу згідно п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не надходило та у встановленому порядку не реєструвалась.

Позивач вважає, що його право на отримання відстрочки порушено, а дії відповідача щодо призову його на військову службу протиправними, тому звернувся до суду із цим позовом.

Суд при вирішенні спору по суті керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Цей порядок визначає порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

Відповідно до ч. 7 ст. 23 Закону № 3543-XII перевірка підстав, щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

Відповідно до п. 1 Порядку № 560 він, серед іншого, визначає процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Відповідно до п. 56 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Пунктом 58 Порядку № 560 встановлено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Згідно з п. 60 Порядку № 560 Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Додатком № 5 до Порядку № 560 затверджено Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Суд враховує положення ч. 5 ст. 22 та ч. 7 ст. 23 Закону № 3543-XII, а також норми Порядку № 560 (п. 56, 58, 60) та зазначає, що відстрочка від призову існує в особи не в силу відповідності такої особи нормам закону, а надається центром комплектування та соціальної підтримки шляхом оформлення такої відстрочки окремим індивідуально-правовим актом (рішенням у протоколі, на підтвердження якого в подальшому видається відповідна довідка).

Право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки). При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.

Право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, особливого періоду, кореспондує з обов`язком військовозобов`язаного дотримуватися правил військового обліку.

Призов на військову службу унеможливлюється за наявності оформленої належним чином відстрочки, а не за наявності в особи неоформленого права на оформлення такої відстрочки.

Як слідує з матеріалів справи, відповідно до Витягу із Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 02.09.2025 № 256 ОСОБА_1 зараховано до списку особового складу військової частини та на всі види забезпечення.

Відповідно до Витягу із Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 06.11.2025 № 324 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення, та направлено до військової частини НОМЕР_2 .

Згідно Витягу із Наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 07.11.2025 № 315 позивача зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.

Відповідач-1 ствердив, що на момент призову від позивача заяви про продовження відстрочки від призову на військову службу згідно п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не надходило та у встановленому порядку не реєструвалась. (а.с. 19)

Позивач таких доводів відповідача не спростував, та доказів на підтвердження протилежного не надав.

Суд звертає увагу, що питання факту сторонами доводяться на засадах рівності, в той час як при вирішенні питання права в частині правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме останній доводить правомірність своїх дій.

Обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19.

Згідно п. 253 Положення № 1153/2008 та ст. 24 Закону № 2232-XII початок проходження військової служби визначається певним днем. Деталізація нормативно-правового регулювання відносно обставин, які склались в даній справі, відсутня.

Суд звертає увагу, що наявні в матеріалах справи докази, зокрема, Витяг із Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 02.09.2025 № 256 підтверджує, що позивача призвано на військову службу 02.09.2025.

Докази скерування відповідачу чи реєстрації заяви позивача про надання відстрочки в матеріалах справи відсутні.

Суд відхиляє твердження представника позивача про те, що позивач прибув 01.09.2025 разом з заявою про надання відстрочки. Так, дата прибуття позивача до відповідача сама по собі юридичного значення не має, оскільки вирішення спору залежить від встановлення чи спростування факту та часу подання позивачем заяви про відстрочку, адже саме подання такої заяви могло б зумовлювати зупинення процедури мобілізації позивача. При цьому не надано доказів не лише наявності у позивача з собою заяви про продовження відстрочки, а й докази її подання відповідачу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивача призвано на військову службу під час мобілізації раніше, ніж була подана заява по відповідачу, що свідчить про правомірність мобілізації позивача в аспекті реалізації ним права на відстрочку, адже спосіб подання такої заяви залежав від волі позивача, в той час як відповідач-1 не мав розумних підстав не здійснювати 01.09.2025 процедуру мобілізації позивача, оскільки заяви про надання відстрочки на відповідний момент ще не отримано, а існування інших перешкод для мобілізації позивача не згадувалося, а судом не встановлено.

Аналогічна позиція викладена у постановах Третього апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025 у справі № 160/27419/24, Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026 у справі № 300/511/25.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами по справі, як суб`єктами владних повноважень дії та рішення яких оскаржуються, належним чином доведено правомірність таких дій та прийняття рішень.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

В силу приписів статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 256, 293, 295 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 )

Відповідач-2: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 )

Відповідач-3: Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_5 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).

Суддя Р.П. Качур

Оригінал: reyestr.court.gov.ua