Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №300/1556/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2026 р. справа №300/1556/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання відмови протиправною та зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Винник Юрій Григорович (далі – представник позивача, адвокат Винник Ю.Г.), який діє в інтересах ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач 1, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – відповідач 2, ІНФОРМАЦІЯ_4 ) в якій просить:

- визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у звільненні ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) з військової служби за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за членом своєї сім`ї – матір`ю ОСОБА_2 , (РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ), яка є особою з інвалідністю І групи та потребує постійного стороннього догляду;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звільнити ОСОБА_1 , (РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) з військової служби за сімейними обставинами відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" шляхом видання наказу по особовому складу;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 (код ЄДРПОУ – НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 ) звільнити ОСОБА_1 , (РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) з військової служби за сімейними обставинами відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" шляхом видання наказу по стройовій частині з виключенням його зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_7 та всіх видів забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог представник позивач зазначив, що відповідно до наказу ІНФОРМАЦІЯ_7 від 06.09.2025 №711 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період", та поіменного списку №4278 від 06.09.2025 військовозобов`язаний ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлений для проходження служби до ІНФОРМАЦІЯ_7 . Адвокат ОСОБА_3 вказує, що 30.12.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_8 , засобами поштового зв`язку, надіслав для розгляду оригінал рапорту від 30.12.2025 штаб-сержанта 3 категорії відділення ЦВС ІНФОРМАЦІЯ_8 молодшого сержанта ОСОБА_1 з додатками про звільнення його з військової служби у запас на підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12, підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі – Закон №2232-ХІІ). Оскільки станом на 02.02.2026 відповіді про результати розгляду рапорту від 30.12.2025 не надано ні ОСОБА_1 , ні його представнику - адвокату Виннику Ю.Г., останнім до ІНФОРМАЦІЯ_7 надіслано адвокатський запит від 02.02.2026 №11/26 з метою встановлення причин не розгляду рапорту ОСОБА_1 . На адвокатський запит №11/26 ІНФОРМАЦІЯ_4 за вих.№711 від 10.02.2026 надіслано письмову відповідь, зі змісту якої вбачається, що за результатами розгляду рапорту молодшого сержанта ОСОБА_1 від 30.12.2025, ІНФОРМАЦІЯ_9 вищевказаний рапорт не може бути реалізований, у зв`язку із тим, що відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 (по стройовій частині) від 29.12.2025 №363, відповідно до наказу командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_11 " від 24.12.2025 №996-РС молодший сержант 3-ї категорії відділення цивільно-військового співробітництва ІНФОРМАЦІЯ_7 , як такий, що самовільно залишив ІНФОРМАЦІЯ_4 , звільнений від займаної посади та зарахований в розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 . Рекомендовано ОСОБА_1 із рапортом щодо звільнення з військової служби у запас на підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12 підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ звернутися за належністю до начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Представник позивача зазначає, що 11.02.2026 останнім до ІНФОРМАЦІЯ_13 та СІІ надіслано для розгляду рапорт молодшого сержанта ОСОБА_1 про звільнення його з військової служби у запас на підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12 підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ. На адвокатський запит №14/26 ІНФОРМАЦІЯ_3 25.02.2026 надіслано письмову відповідь, згідно з якою, із доданих до рапорту документальних матеріалів, а саме Акту перевірки сімейного стану військовослужбовця від 08.12.2025 вбачається, що у матері молодшого сержанта ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі – мати позивача, ОСОБА_4 ), яка потребує постійного стороннього догляду, є повнолітній внук - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_14 (далі – син позивача, ОСОБА_5 ), член сім`ї другого ступеня споріднення. Таким чином, начальник ІНФОРМАЦІЯ_12 у вищезазначеній відповіді повідомив, що у ОСОБА_1 відсутні підстави для звільнення з військової служби в запас відповідно до пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ за підпунктом "г".

Водночас, адвокат Винник Ю.Г. наголошує, щодо відсутності у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , (матері позивача) інших членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення, які могли б здійснювати за нею постійний догляд, при перевірці сімейного стану військовослужбовця та складанні акту, ОСОБА_1 надавав комісії ряд документів, що свідчать про перебування його сина - ОСОБА_5 , поза межами території України протягом тривалого часу в Об`єднаних Арабських Еміратах (далі – ОАЕ), і його перебування на консульському обліку МЗС України в ОАЕ. Представник позивача стверджує, що ОСОБА_5 , який є онуком, ОСОБА_2 виїхав за межі державного кордону України і 17.09.2020 прибув до ОАЕ.

На переконання адвоката Винника Ю.Г., з наданих ОСОБА_1 документів вбачається, що його син - ОСОБА_5 який є членом сім`ї другого ступеня споріднення по відношенню до ОСОБА_2 , не може здійснювати постійний догляд за матір`ю позивача з об`єктивних причин, а саме через його постійне проживання в ОАЕ, перебуванням на його утриманні малолітньої доньки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , яка теж разом із ним проживає в ОАЕ.

Вважаючи протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_12 у звільненні ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за членом своєї сім`ї – матір`ю ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю І групи та потребує постійного стороннього догляду, позивач, через уповноваженого представника, звернулася до суду з цією позовною заявою.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом долучення документу про сплату (доплату) судового збору за подання даної позовної заяви у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (а.с.124-126).

За наслідками усунення недоліків позовної заяви Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 26.03.2026 відкрив провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.130-132).

Пунктом 5 резолютивної частини коментованої ухвали суду витребувано у відповідачів вичерпний обсяг доказів, які слугували підставою для відмови позивачу у звільненні з військової служби за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідач 1 скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який сформував у підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи 02.04.2026 (а.с.138-163). ІНФОРМАЦІЯ_3 позовні вимоги не визнає з огляду на наступне.

Мотивуючи свою позицію відповідач 1 вказав, що при розгляді рапорту ОСОБА_1 комісією встановлено наявність інших осіб, які можуть здійснювати догляд, а саме: онук особи, що потребує догляд - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , щодо якого відсутні документи чи відомості про наявність інвалідності чи потреби в догляді. ІНФОРМАЦІЯ_3 наголошує, що доводи позивача про те, що ОСОБА_5 перебуває за межами території України та позбавлений можливості здійснення догляду за хворою бабусею також необґрунтовані, оскільки останній не позбавлений можливості забрати хвору бабусю до свого місця проживання, укласти договір про надання послуг з догляду за хворою бабусею з іншою фізичною особою, забезпечити перебування бабусі у пансіонаті для людей похилого віку, чи вжити будь яких інших можливих заходів.

Також відповідач 1 звертає увагу, що оскільки "постійний сторонній догляд" може здійснюватися лише за фізичною особою, яка повністю або частково позбавлена цивільної дієздатності, а до моменту винесення рішення суду та/або іншого уповноваженого органу держави про визнання постійної/тимчасової втрати/обмеження цивільної дієздатності у ОСОБА_2 , жодна стороння особа, у тому числі позивач не набуває цивільно правових або соціальних обов`язків по реалізації медичних рекомендацій медико соціальної експертної комісії щодо "необхідності здійснення постійного стороннього догляду" за інвалідом першої (Б) групи ОСОБА_2 . На сьогоднішній день позивач, а також будь-яка інша стороння особа за погодженням з інвалідом першої групи ОСОБА_2 , або органом опіки та піклування може набути статусу "опікуна", або "піклувальника", або "надавача соціальної послуги по здійсненню догляду". Оскільки до рапорту позивача не було додано рішення суду або рішення уповноваженого органу держави про призначення його "опікуном", або "піклувальником", та/або "надавачем соціальної послуги по здійсненню догляду" за його матір`ю - інвалідом першої (Б) групи ОСОБА_7 , то ІНФОРМАЦІЯ_3 було залишено без розгляду та відмовлено у звільненні з військової служби позивача.

З урахуванням зазначеного, ІНФОРМАЦІЯ_3 вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Представник позивача 07.04.2026 сформував у підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи відповідь на відзив (а.с.164-176). Адвокат Винник Ю.Г. вказав, що в даному випадку саме позивач, як син і член сім`ї першого ступеня споріднення, зобов`язаний утримувати свою матір ОСОБА_2 , яка є непрацездатною особою з інвалідністю першої групи і потребує постійного стороннього догляду, а поважних причин, які би могли свідчити про неможливість надання ОСОБА_1 їй належного утримання - немає. Водночас, представник позивача наголошує, що онук ОСОБА_2 – ОСОБА_5 перебуваючи тривалий час за кордоном не спроможний забезпечити реальний необхідний постійний сторонній догляд своїй бабусі при наявності у останньої сина (позивача), який реально і постійно здійснює такий догляд, в тому числі з моменту його призову по мобілізації (06.09.2025) і по даний час. На переконання адвоката Винника Ю.Г. твердження відповідача 1 щодо можливості у ОСОБА_5 забрати хвору бабусю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , до свого місця проживання у м. Дубай в ОАЕ без дотримання візового режиму та з врахуванням стану її здоров`я у віці 93 років, необхідного для перельоту літаком, в умовах запровадженого в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 воєнного стану, виглядають досить "цинічними".

ІНФОРМАЦІЯ_3 07.04.2026 сформував у підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи заперечення на відповідь на відзив (а.с.177-184). Відповідач 1 вказав, що доводи представника позивача про те, що ОСОБА_5 перебуває за межами території України та позбавлений можливості здійснення догляду за хворою бабусею також необґрунтовані, оскільки останній не позбавлений можливості забрати хвору бабусю до свого місця проживання, укласти договір про надання послуг з догляду за хворою бабусею з іншою фізичною особою, забезпечити перебування бабусі у пансіонаті для людей похилого віку, чи вжити будь яких інших можливих заходів, які представник позивача вважає не "цинічними".

Також, ІНФОРМАЦІЯ_3 07.04.2026 сформував у підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи клопотання про зупинення розгляду справи, у якому просив зупинити провадження у справі №300/1556/26 у зв`язку із об`єктивною неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи №344/17937/25, що розглядається Івано-Франківським міським судом в порядку цивільного судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в цій справі, оскільки прийняття судом рішення про призначення чи не призначення опікуном ОСОБА_2 її сина ОСОБА_1 має суттєве значення для об`єктивного та всебічного розгляду даного спору (а.с.185-188).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.04.2026 у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.04.2026 про зупинення провадження у справі – відмовлено (а.с.189-191).

Суд зазначає, що відповідач 2 у встановлені судом строки, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Згідно із частиною 6 статті 162 Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та докази, наявні в матеріалах цієї адміністративної справи, встановив такі обставини.

Адвокат Винник Ю.Г., діючи в інтересах ОСОБА_1 , супровідним листом від 30.12.2025 №74/25 направив до ІНФОРМАЦІЯ_7 рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби у запас на підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12, підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" через сімейні обставини або інші поважні причини , а саме необхідність здійснювати постійний догляд за матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , яка є особою з інвалідністю І групи (а.с.57-59).

Далі, представник позивача 02.02.2026 надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_7 адвокатський запит №11/26, в якому просив надати інформацію та належним чином засвідчені копії документів, зокрема: з яких причин не розглянутий рапорт штаб-сержанта 3 категорії відділення ЦВС ІНФОРМАЦІЯ_8 молодшого сержанта ОСОБА_1 , якщо рапорт згідно з підпунктом 2 пункту 225 "Положення" від 10.12.2008 за №1153/2008 направлено на розгляд до начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 , як особи уповноваженої відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України видавати накази про звільнення військовослужбовців із військової служби під час дії особливого періоду на підставах, передбачених частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами, надати копію подання та супровідного листа про направлення рапорту ОСОБА_1 від 30.12.2025 для розгляду по суті (а.с.60-64).

ІНФОРМАЦІЯ_4 листом від 10.02.2026 №711, у відповідь на адвокатський запит повідомив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 рапорт позивача не може бути реалізованим, у зв`язку із тим, що відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 (по стройовій частині) від 29.12.2025 №363, наказу командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_11 " від 24.12.2025 №966-РС позивач звільнений від займаної посади та зарахований в розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 та знятий з усіх видів забезпечення з 24.12.2024. Рекомендовано ОСОБА_1 із рапортом щодо звільнення з військової служби у запас на підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12, підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" звернутися за належністю до ІНФОРМАЦІЯ_12 (а.с.65-зворотній бік а.с.65).

Адвокат Винник Ю.Г., діючи в інтересах ОСОБА_1 , супровідним листом від 11.02.2026 №14/26 направив до ІНФОРМАЦІЯ_12 рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби у запас на підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12, підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" через сімейні обставини або інші поважні причини, а саме необхідність здійснювати постійний догляд за матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , яка є особою з інвалідністю І групи (а.с.67-70).

ІНФОРМАЦІЯ_3 листом від 25.02.2026 №4/367 повідомив представнику позивача, що із доданих до рапорту документальних матеріалів, перевірки сімейного стану військовослужбовця від 08.12.2025 а саме акту вбачається, що у матері молодшого сержанта ОСОБА_1 , ОСОБА_2 яка потребує постійного стороннього догляду, є повнолітній внук - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , член сім`ї другого ступеня споріднення. Документи чи відомості, які б могли свідчити про те, що ОСОБА_5 сам потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, у поданих матеріалах відсутні. Враховуючи вищевикладене, у молодшого сержанта ОСОБА_1 , відсутні підстави для звільнення його з військової служби в запас відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" за підпунктом "г".

Вважаючи протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_12 у звільненні ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за членом своєї сім`ї – матір`ю ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю І групи та потребує постійного стороннього догляду, позивач звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні цієї справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу".

Статтею 1 Закону №2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 1 статті 2 Закону №2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VІІІ (надалі, також - Закон №389-VІІІ) визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Аналогічне визначення воєнного стану міститься і у статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 №1932-XII (надалі, також - Закон №1932-XII).

Також, статтею 1 Закону №1932-XII передбачено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану" у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває по теперішній час.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію", у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.

Підстави для звільнення військовослужбовців з військової служби передбачено статтею 26 Закону № 2232-XII.

За змістом підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-XII (тут і ділі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Відповідно до абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-XII військовослужбовці звільняються з військової служби під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин - необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Зі змісту наведеної норми висновується, що для звільнення з військової служби у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, достатньою є наявність однієї з таких умов:

- відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи;

- інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Таким чином "відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи" означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж "юридичної наявності" інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятою статті 26 Закону № 2122-IX.

Аналогічні правові висновки при розгляді подібних до спірних правовідносин були зроблені у поставі Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі №380/16966/24 та в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Відповідно до частини 7 статті 26 Закону № 2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення), затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153, визначає Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України 10.04.2009 №170, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 року за №148/16454 (далі - Інструкція №170).

Пунктом 14.30 Розділу XIV Інструкції №170 визначено, що під час дії особливого періоду, періоду проведення мобілізації та дії воєнного стану, за наявності підстав для звільнення з військової служби через сімейні обставини або інших поважних причин, визначених абзацами дванадцятим, чотирнадцятим, п`ятнадцятим пункту 2 та абзацами тринадцятим, чотирнадцятим пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", військовослужбовець особисто, за підпорядкованістю, подає на ім`я командира (начальника) військової частини або керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання/перебування особи, за якою здійснює або здійснюватиме постійний догляд, рапорт (заяву) за формою, визначеною у додатку 22 до цієї Інструкції. До рапорту (заяви) додаються документи, що підтверджують право на звільнення (зазначені в підпунктах 22, 25-28 пункту 5 додатку 19 до цієї Інструкції), або копії таких документів, засвідчених в установленому порядку.

Після подання військовослужбовцем рапорту (додаток 22 до цієї Інструкції), командир (начальник) військової частини з урахуванням вимог, визначених Порядком організації роботи з рапортами військовослужбовців, зобов`язаний надіслати у триденний строк з дня отримання такого рапорту до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зазначеному у рапорті, запит на перевірку його сімейного стану.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, протягом одного календарного дня після одержання заяви військовослужбовця або запиту від військової частини про перевірку сімейного стану військовослужбовця призначає комісію.

Комісія з перевірки сімейного стану військовослужбовця утворюється при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки у такому складі:

голова комісії - заступник керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

члени комісії - представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки (не менше трьох осіб).

Під час своєї роботи комісія з перевірки сімейного стану військовослужбовця:

вивчає отримані заяву (запит) та підтвердні документи;

відвідує задеклароване/зареєстроване місце проживання/перебування особи, за якою військовослужбовець здійснює або здійснюватиме постійний догляд;

перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших членів сім`ї, які здійснюють або можуть здійснювати постійний догляд за особою, зазначеною у заяві або запиті, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських державних адміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за такою особою;

використовує відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну;

за потреби, готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання необхідної інформації або використовує інформацію з публічних електронних ресурсів.

Комісія зобов`язана провести перевірку сімейного стану військовослужбовця та особи, за якою військовослужбовець здійснює або здійснюватиме постійний догляд протягом десяти календарних днів з дати надходження заяви або запиту, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запит до органів державної влади, інших державних органів.

У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісії не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви або запиту, комісія приймає рішення на підставі поданих заявником документів та отриманих відомостей з реєстрів, баз даних та публічних електронних ресурсів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в акті перевірки сімейного стану.

За результатами перевірки комісія складає акт перевірки сімейного стану військовослужбовця за формою, визначеною у додатку 23 до цієї Інструкції, який не пізніше п`яти календарних днів з дати його складання надсилає командиру (начальнику) військової частини, який надіслав запит, а також військовослужбовцю.

Додатком 19 до Інструкції №170 визначено перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби.

Наведеним додатком, зокрема, визначено, що при поданні до звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", документами, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, є: документи, які підтверджують відповідні родинні зв`язки з цією особою (особами); один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки; один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року №2067, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою згідно з наказом Мінсоцполітики від 21 вересня 2015 року № 946; висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, про потребу в постійному догляді.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що адвокат Винник Ю.Г., діючи в інтересах ОСОБА_1 , супровідним листом від 11.02.2026 №14/26 направив до ІНФОРМАЦІЯ_12 рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби у запас на підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12, підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" через сімейні обставини або інші поважні причини, а саме необхідність здійснювати постійний догляд за матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , яка є особою з інвалідністю І групи (а.с.67-70).

ІНФОРМАЦІЯ_3 листом від 25.02.2026 №4/367 повідомив представнику позивача, що із доданих до рапорту документальних матеріалів, перевірки сімейного стану військовослужбовця від 08.12.2025 а саме акту вбачається, що у матері молодшого сержанта ОСОБА_1 , ОСОБА_2 яка потребує постійного стороннього догляду, є повнолітній внук - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , член сім`ї другого ступеня споріднення. Документи чи відомості, які б могли свідчити про те, що ОСОБА_5 сам потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, у поданих матеріалах відсутні. Враховуючи вищевикладене, у молодшого сержанта ОСОБА_1 , відсутні підстави для звільнення його з військової служби в запас відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" за підпунктом "г".

Суд зазначає, що згідно з Актом перевірки сімейного стану військовослужбовця від 08.12.2025 факт необхідності здійснення постійного догляду за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_15 підтверджено, водночас встановлено наявність у ОСОБА_2 онука – ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_14 (а.с.56).

Так, представник позивача у позовній заяві вказує про відсутність у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , (матері позивача) інших членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення, які могли б здійснювати за нею постійний догляд, при перевірці сімейного стану військовослужбовця та складанні акту, ОСОБА_1 надавав комісії ряд документів, що свідчать про перебування його сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , водночас єдиного онука ОСОБА_2 та члена сім`ї другого ступеня споріднення, поза межами території України протягом тривалого часу в ОАЕ, і його перебування на консульському обліку МЗС України в ОАЕ.

Вказав, що залишені поза увагою комісії ІНФОРМАЦІЯ_12 та не були враховані при складанні акту перевірки сімейного стану від 08.12.2025 ряд документів, зокрема:

- ідентифікаційна карта резидента №784-1992-4886660-2 від 31.05.2025 на ім`я ОСОБА_5 видана федеральним управлінням з питань ідентифікації, громадянства, митної служби та безпеки портів Об`єднаних Арабських Еміратів, дійсна до 30.05.2027;

- картка резидента як дозвіл на проживання з ідентифікаційним номером № НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_8 , номер паспорта НОМЕР_6 , видана 31.05.2025 в Об`єднаних Арабських Еміратах;

- свідоцтво про народження доньки ОСОБА_5 - на ім`я ОСОБА_9 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_16 , видане 23.01.2023 в Об`єднаних Арабських Еміратах;

- картка резидента ОАЕ на ім`я ОСОБА_9 , номер паспорта НОМЕР_7 , видана 31.05.2025 в Об`єднаних Арабських Еміратах;

- ідентифікаційна карта резидента №784-2023-8741780-5 від 31.05.2025 на ім`я ОСОБА_9 , видана федеральним управлінням з питань ідентифікації, громадянства, митної служби та безпеки портів Об`єднаних Арабських Еміратів, дійсна до 30.05.2027;

- ідентифікаційна карта резидента №784-1991-2335701-6 від 19.05.2025 на ім`я ОСОБА_10 , видана федеральним управлінням з питань ідентифікації, громадянства, митної служби та безпеки портів Об`єднаних Арабських Еміратів, дійсна до 18.05.2027;

- свідоцтво про шлюб НОМЕР_8 від 21.02.2020 видане Франківським районним у м. Львові РАЦС Західного МРУЮ (а.с.9-10).

Водночас, представник позивача та сам позивач не надали суду доказів які б свідчили про долучення вищезазначених документів до рапорту ОСОБА_1 від 11.02.2026.

Суд наголошує, що згідно з матеріалами справи, до рапорту ОСОБА_1 від 11.02.2026 долучено:

1. Копія відповіді ІНФОРМАЦІЯ_7 від 10.02.2026 №711;

2. Копія наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 29.12.2025 №363;

3. Завірена копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ;

4. Завірена копія витягу від 04.12.2025 №254/25/9893/ВТ з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

5. Завірена копія висновку №2290 від 11.09.2025 КНП "ЦПМКДД" СП "MП №2";

6. Завірена копія висновку №2318 від 12.09.2025 КНП "ЦПМКДД" СП "МП №2";

7. Завірена копія акту перевірки сімейного стану військовослужбовця від 08.12.2025 із супровідним листом від 22.12.2025 №1/1/5747;

8. Завірена копія паспорта ОСОБА_1 ;

9. Завірена копія витягу з Реєстру територіальної громади від 19.08.2024 №2024/009944080 щодо ОСОБА_1 ;

10. Завірена копія паспорта ОСОБА_2 ;

11. Завірена копія витягу Реєстру територіальної громади від 19.08.2024 №2024/009944001 щодо ОСОБА_2 (а.с.70).

Відтак, перелічені представником позивача у позовній заяві документи (а.с.9-10), щодо проживання ОСОБА_5 не були предметом розгляду ІНФОРМАЦІЯ_12 , останній не надавав їм оцінку при прийнятті рішення про відмову у звільненні ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за членом своєї сім`ї – матір`ю ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю І групи та потребує постійного стороннього догляду.

Водночас, суд наголошує, що позивач не надав суду доказів подання до ІНФОРМАЦІЯ_12 разом із рапортом від 11.02.2026 доказів того що ОСОБА_5 (онук особи, що потребує постійного догляду) потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, чи будь яких інших доказів, які б свідчили про неможливість здійснення ОСОБА_5 догляду за ОСОБА_2 .

Таким чином, беручи до уваги зазначене вище по тексту судового рішення, суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_3 відмовляючи ОСОБА_1 у звільненні з військової служби за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" діяв у відповідності до вимог чинного законодавства.

З огляду на викладене, в суду відсутні підстави для визнання протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_12 у звільненні ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за членом своєї сім`ї – матір`ю ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю І групи та потребує постійного стороннього догляду та як наслідок зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 звільнити ОСОБА_1 з військової служби за сімейними обставинами відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" шляхом видання наказу по особовому складу та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 звільнити ОСОБА_1 з військової служби за сімейними обставинами відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" шляхом видання наказу по стройовій частині з виключенням його зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_7 та всіх видів забезпечення.

Разом з тим, суд наголошує, що позивач не позбавлений права на повторне звернення із рапортом про звільнення з військової служби за наявності належних доказів, що підтверджують підстави для такого звільнення.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спірних правовідносин не змінюють.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

У силу статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відтак, з урахуванням зазначеного вище по тексту судового рішення, суд, на підставі наданих доказів та системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Враховуючи висновок суду про необґрунтованість позову, в силу вимог статті 139 КАС України витрати позивача, пов`язані з розглядом даної справи, розподілу не підлягають.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_2 ;

відповідач 1: ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ – НОМЕР_1 ;

відповідач 2: ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ – НОМЕР_4 .

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.