Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №300/9162/25 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2026 р. справа № 300/9162/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військової частина НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Падалка Аліна Олександрівна, 19.12.2025 звернувся в суд з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі, також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військової частина НОМЕР_2 (надалі, також - третя особа) згідно якого просить суд: визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 , щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за званням, вислуга років, надбавки, доплати, премії) за період з 01 березня 2024 року по 02 вересня 2025 року за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та час очікування між плановими хірургічними втручаннями, у зв`язку з тяжким пораненням (травмою), пов`язаним із захистом Батьківщини; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 , нарахувати та виплати ОСОБА_1 щомісячне грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за званням, вислуга років, надбавки, доплати, премії) за період з 01 березня 2024 року по 02 вересня 2025 року за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та час очікування між плановими хірургічними втручаннями, у зв`язку з тяжким пораненням (травмою), пов`язаним із захистом Батьківщини; визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 , щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та час очікування між плановими хірургічними втручаннями, у зв`язку з тяжким пораненням (травмою), пов`язаним із захистом Батьківщини, за період 01 вересня 2023 року по 02 вересня 2025 року; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 , нарахувати та виплати ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду в розмірі до 100000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та час очікування між плановими хірургічними втручаннями, у зв`язку з тяжким пораненням (травмою), пов`язаним із захистом Батьківщини, за період 01 вересня 2023 року по 02 вересня 2025 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є учасником бойових дій, особою з інвалідністю 2 групи, внаслідок поранення отриманого під час захисту Батьківщини, проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 та був звільнений з військової служби за станом здоров`я згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 за №285 від 09.10.2025. Так, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) у зв`язку з тяжким пораненням (травмою), пов`язаним із захистом Батьківщини у період з 31.10.2022 року по 02.09.2025, проте починаючи з 01 вересня 2023 року припинено виплату додаткової винагороди передбаченої Постановою КМУ №168 у розмірі до 100 000 грн щомісячно, а з 01 березня 2024 року - взагалі припинено виплату грошового забезпечення. Однак, на думку представника позивача, ОСОБА_1 має право на виплату щомісячного грошового забезпечення за період з 01 березня 2024 року по дату виключення зі списків військової частини та додаткової винагороди передбаченої Постановою КМУ №168 у розмірі до 100 000 грн щомісячно, з 01 вересня 2023 року по 02 вересня 2025 року, оскільки додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень зберігається за увесь період стаціонарного лікування, включаючи час переміщення з одного лікувального закладу охорони здоров`я до іншого, без будь-яких часових обмежень. Також згідно картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 №5/6867 від 29.11.2025, виданої військовою частиною НОМЕР_2 , у березні 2024 року позивачу було нараховано 6493,07 грн. Проте дані кошти не було фактично виплачено, що підтверджується банківською випискою по рахунку ОСОБА_1 , де відображено всі надходження за весь період проходження служби. У зв`язку з чим спірний період в частині щомісячного грошового забезпечення обчислюється саме з 01 березня 2024 року. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.12.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), згідно із правилами, встановленими статтею 262 КАС України та залучено Військову частину НОМЕР_2 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 26.01.2026 та міститься в матеріалах справи. Проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, вказавши, що додаткова винагорода на період дії воєнного етану входить до складу грошового забезпечення військовослужбовця та відноситься до одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Так, грошове забезпечення виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва)), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини. Виплата грошового забезпечення може бути проведена наказом командира військової частини, але на підставі відповідного висновку ВЛК про потребу у тривалому лікуванні. В той же час загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустім для ліку ванни у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль. Враховуючи те, що додаткова винагорода на період дії воєнного стану входить до складу грошового забезпечення військовослужбовця її виплата не може здійснюватися у випадку коли час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) перевищує 12 місяців поспіль. При цьому, позивачем за період лікування з 31.10.2022 по 30.06.2025 не було надамо жодного підтверджуючого документу, щодо проходженням ВЛК, чого вимагає чинне законодавство України для здійснення нарахувань під чає проходження лікування, в тому числі в закордонних закладах охорони здоров`я. В зв`язку із наведеним просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

09.02.2026 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що чинним законодавством не передбачено обов`язку у військовослужбовця (ветерана) та учасника бойових дій здійснювати додатковий контроль за законністю дій військової частини, адже згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порушення соціальних прав та гарантій захисників України, які віддали своє життя або здоров`я за незалежність нашої держави, призводить до руйнування відчуття легітимних очікувань, що є несумісним з вимогою юридичної визначеності, яка є складовою принципу верховенства права.

У зв`язку з відрахуванням судді ОСОБА_2 зі штату Івано-Франківського окружного адміністративного суду (наказ від 03.03.2026 №55-ОС) 17.03.2026 проведено повторний автоматизований розподіл даної судової справи між суддями.

Згідно із витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №300/9162/25 передано на розгляд судді Микитин Н.М.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 прийнято до провадження адміністративну справу №300/9162/25, розгляд справи розпочато з початку за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.

ОСОБА_1 з 15.03.2022 проходив військову службу у Збройних Силах України, зокрема, в період з 02.06.2022 по 04.01.2024 у Військовій частині НОМЕР_3 , яка перебувала на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_4 , що підтверджується відомостями військового квитка (а.с.49-52).

Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №760 від 11.11.2022, під час проходження військової служби, 31.10.2022 позивач отримав вогнепальний осколковий відкритий перелом правої плечової кістки. Садно в ділянці грудної клітки справа. Акубаротравма. Обставини поранення пов`язані з виконанням ним обов`язків військової служби під час захисту Батьківщини, та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження (а.с.61).

Згідно історії лікування ОСОБА_1 :

- 01.11.2022 - 07.11.2022 - перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні політравми КНП КМР «МЛШМД», що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №7180 (а.с.62);

- 08.11.2022 - 16.12.2022 - перебував на стаціонарному лікуванні у військовій частині НОМЕР_5 що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №1277 (перевідний епікриз) (63-64);

- 16.12.2023 - 11.01.2023 - перебував на стаціонарному лікуванні у КПН «Косівська ЦРЛ», що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №6683 (а.с.65-66);

- 11.01.2023 - 13.01.2023 - перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «1 територіальному медичному об`єднанню м. Львова» що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №2610 (а.с.67);

- 13.01.2023 - 30.06.2025 - перебував на стаціонарному лікуванні у клініці Vivantes (м.Берлін), що підтверджується нотаріально засвідченими перекладами медичних документів (а.с.68-132);

- 30.06.2025 - 17.07.2025 - переведений до неврологічного відділення ВМКЦ ЗР на стаціонарне лікування та для проведення ВЛК з метою визначення придатності;

- 18.07.2025 - 02.09.2025 - перебував на стаціонарному лікуванні у КНП ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім.Ю.Липи», що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №15571 та випискою із медичної карти стаціонарного хворого №17644 (136-140).

Згідно свідоцтва про хворобу № 2025-0717-0846-0291-0 від 17.07.2025, ОСОБА_1 па підставі статті 61а, 78а, 76а графи ІІ Розкладу хвороб визнано непридатним до військової служби (а.с.133-135).

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.10.2025 №285, солдата ОСОБА_1 , який звільнений наказом від 07.10.2025 №204-РС, з військової служби за станом здоров`я, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Згідно відповіді військової частини НОМЕР_1 від 29.11.2025 №4140, ОСОБА_1 відмовлено у виплаті належних йому коштів та зазначено, що законодавством, яке діяло у період проходження ним лікування було передбачено загальний час перебування на лікуванні за кордоном - не більше 12 місяців підряд, та визначено, що після закінчення встановленого строку безперервного перебування на лікуванні військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність його до військової служби, однак «в переліку перекладених та нотаріально завірених виписок, які були вами надані у листопаді 2025 року, відсутня інформація про потребу у довготривалому лікуванні...».

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування і невиплати щомісячного грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди в період проходження ним лікування, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.

За змістом частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно статті 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визнано обов`язком громадянина України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України №2232-XII).

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, дія якого в подальшому була неодноразово продовжена та наразі триває.

Воєнний стан в розумінні положень ст.1 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 №389-VIII - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Окрім того, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 Про загальну мобілізацію постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни відповідно до Конституції України визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20.12.1991 (надалі по тексту також Закон №2011-XII).

За змістом статті 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 1 Закону №2011 соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх з службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Згідно з частини 1 статті 9 Закону №2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошеве та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до пунктів 2-3 статті 9 Закону №2011 до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно з абзаців 1-2 пункту 4 статті 9 Закону №2011 грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Частиною 11 статті 10-1 Закону №2011 в редакції, чинній на час отримання позивачем поранення, у зв`язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою не повинен перевищувати 4 місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні). Після закінчення встановленого безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність його до військової служби. Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби відпустка для лікування у зв`язку з хворобою не надається.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту військовослужбовців, поліцейських та деяких інших осіб» від 06.09.2023 № 3379-IX, який набрав чинності з 05.10.2023, абзац перший пункту 11 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ викладено в такій редакції:

« 11. Військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв`язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) становить не менше тижня та не може перевищувати в цілому чотирьох місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні). У разі направлення військовослужбовця на лікування за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, загальний час його перебування на лікуванні за кордоном, включаючи час переміщення з одного іноземного закладу охорони здоров`я до іншого та час очікування між плановими хірургічними втручаннями, не може перевищувати дванадцяти місяців підряд».

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений у Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі Порядок №260) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за змістом пункту 2 розділу І якого грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років); щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги).

У пункті 8 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення виплачується:

щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий;

одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 168, якою передбачено на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди та встановлено загальні умови щодо її виплати.

У пункті 1 Постанови №168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.

Згідно з положеннями пункту 1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Також пункт 1 Постанови №168 передбачає, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Приписами пункту 2-1 Постанови №168 передбачено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають: порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови; особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту; порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги та одноразової винагороди.

Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану регламентовано розділом XXXIV Порядку №260.

Пунктом 11 розділу ХХХІV Порядку № 260, визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (пункт 12 розділу ХХХІV Порядку № 260).

Згідно з пунктом 13 розділу ХХХІV Порядку № 260 військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров`я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров`я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що встановлена Постановою №168 додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, що виплачується їм на період дії воєнного стану.

Ця додаткова винагорода підлягає виплаті, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого.

Суд зазначає, що питання можливості отримання військовослужбовцями збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у тому числі за період лікування досліджувалося Верховним Судом, зокрема, у постанові від 27 серпня 2025 року у справі № 280/7364/23. Суд касаційної інстанції вказав, що у період дії воєнного стану додаткова винагорода до 100 000 грн на місяць виплачується за час перебування вказаних військовослужбовців на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Підставою для виплати є відповідна довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва).

Таким чином, Верховний Суд звернув увагу, що умовою її виплати є належне підтвердження фактів: виконання бойових завдань; отримання поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини; перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) у зв`язку з таким пораненням, а також надання відпусток за станом здоров`я через отримане тяжке поранення на підставі висновку військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Також Верховний Суд прийшов до висновку, що предметом доказування у таких справах має бути з`ясування (у сукупності): за якій конкретний період позивач не отримав належні йому грошове забезпечення та додаткову винагороду; чи перебував він у спірний період на лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних); якщо перебував на лікуванні, то з яких причин - зокрема, чи було це пов`язано з пораненням, контузією, травмою або каліцтвом, отриманими у зв`язку із захистом Батьківщини; чи проходив він у такому випадку саме стаціонарне лікування; чи перебував він після тяжкого поранення у відпустках за станом здоров`я за висновками (постановами) військово-лікарської комісії; та чим це все підтверджується.

У постанові від 19 березня 2026 року у справі №600/367/24 Верховний Суд дійшов висновку, що у період дії воєнного стану додаткова винагорода у розмірі до 100 000 грн на місяць підлягає виплаті військовослужбовцям за час їх перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а також у відпустці для лікування після тяжкого поранення - за наявності відповідного підтвердження, зокрема висновків ВЛК та медичних документів.

З аналізу нормативного регулювання слідує, що саме військово-лікарська комісія у своїй постанові встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм та каліцтв. При цьому відповідне Положення розмежовує такі формулювання: «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини»; «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби»; а також «Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» та ін.

Саме формулювання постанови ВЛК має вирішальне значення для вирішення питання про право на виплату додаткової винагороди. Зокрема, якщо поранення (контузія, травма, каліцтво) кваліфіковане як пов`язане із захистом Батьківщини - виплата здійснюється. Натомість, якщо встановлено, що поранення (контузія, травма, каліцтво) пов`язане лише з виконанням обов`язків військової служби (поза бойовими діями) або взагалі не пов`язане з проходженням військової служби - підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн відсутні.

Постанова № 168 чітко передбачає, що додаткова винагорода виплачується саме за перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у тому числі закордонних, виключно у зв`язку з лікуванням поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини.

Суд зазначає, що згідно матеріалів справи відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №760 від 11.11.2022, під час проходження військової служби, 31.10.2022 позивач отримав вогнепальний осколковий відкритий перелом правої плечової кістки. Садно в ділянці грудної клітки справа. Акубаротравма. Обставини поранення пов`язані з виконанням ним обов`язків військової служби під час захисту Батьківщини, та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Пов`язане з виконанням ним обов`язків військової служби під час захисту Батьківщини. (а.с.61).

Так, Згідно історії лікування ОСОБА_1 :

- 01.11.2022-07.11.2022 - перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні політравми КНП КМР «МЛШМД», що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №7180 (а.с.62);

- 08.11.2022-16.12.2022 - перебував на стаціонарному лікуванні у військовій частині НОМЕР_5 що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №1277 (перевідний епікриз) (63-64);

- 16.12.2023-11.01.2023 - перебував на стаціонарному лікуванні у КПН «Косівська ЦРЛ», що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №6683 (а.с.65-66);

- 11.01.2023-13.01.2023 - перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «1 територіальному медичному об`єднанню м. Львова» що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №2610 (а.с.67);

- 13.01.2023-30.06.2025 - перебував на стаціонарному лікуванні у клініці Vivantes (м.Берлін), що підтверджується нотаріально засвідченими перекладами медичних документів (а.с.68-132);

- 30.06.2025-17.07.2025 - переведений до неврологічного відділення ВМКЦ ЗР на стаціонарне лікування та для проведення ВЛК з метою визначення придатності;

- 18.07.2025-02.09.2025 - перебував на стаціонарному лікуванні у КНП ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім.Ю.Липи» , що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №15571 та випискою із медичної карти стаціонарного хворого №17644 (136-140).

З аналізу вищенаведених медичних документів (виписні епікризи, виписки) слідує, що діагнози, з якими позивач перебував на стаціонарному лікуванні у спірні періоди, є наслідками перенесеного поранення 31.10.2022.

Таким чином, за наявними у матеріалах справи медичними документами позивач з 01.11.2022 по 02.09.2025 перебував на безперервному довготривалому стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та час очікування між плановими хірургічними втручаннями, у зв`язку з тяжким пораненням (травмою), пов`язаним із захистом Батьківщини.

Вищенаведені обставини також підтверджуються наказом командира військової частини НОМЕР_1 №552 від 12.08.2025, де зазначено, що «в діях солдата ОСОБА_1 відсутні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 (СЗЧ) ККУ, так як військовослужбовець солдат ОСОБА_1 дійсно проходив курс довготривалого лікування у Федеративній Республіці Німеччина та по прибуттю в Україну пройшов військово-лікарську комісію в ВМКЦ ЗР м. Львів».

Відтак, матеріалами справи підтверджено, що позивач у період з 01.11.2022 по 02.09.2025 проходив лікування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаного із захистом Батьківщини.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX статтю 9 Закону №2011-ХІІ доповнено пунктом 9 такого змісту:

«За військовослужбовцями, виведеними у розпорядження командира (начальника) військової частини у зв`язку з потребою у тривалому лікуванні, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення протягом усього строку безперервного перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, зокрема іноземних держав, та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), встановленого абзацом першим пункту 11 статті 10-1 цього Закону».

Наведені зміни врахували необхідність забезпечення військовослужбовців, які потребують тривалого лікування, грошовим забезпеченням, у тому числі додатковими його видами, протягом усього строку безперервного перебування на лікуванні, включаючи період перебування на лікуванні в закордонних закладах охорони здоров`я, що усунуло відповідну правову невизначеність.

При цьому, слід зазначити, що положення Постанови № 168 не містять жодних обмежень щодо періоду та/або кількості днів перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних із тяжким пораненням, одержаним під час захисту Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100 000 грн винагорода, а відтак доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими.

З огляду на викладене, суд зазначає, що сукупність наявних у матеріалах справи документів підтверджують право позивача на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн за періоди перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з наслідками поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Крім того, як підтверджується матеріалами справи, у період перебування позивача на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, йому не нараховувалося та не виплачувалося не лише додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, а й належне грошове забезпечення загалом.

Так, згідно картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 №5/6867 від 29.11.2025, виданої військовою частиною НОМЕР_2 , у березні 2024 року позивачу було нараховано 6493,07 грн (а.с.193).

Проте дані кошти не було фактично виплачено, що підтверджується банківською випискою по рахунку ОСОБА_1 , де відображено всі надходження за весь період проходження служби (а.с.152-155).

Таким чином, суд зазначає, за період з 01 березня 2024 року по 02 вересня 2025 року відповідачем не проведено виплати позивачу грошового забезпечення.

При цьому, відсутність відповідних наказів командира в/ч НОМЕР_1 не може позбавляти військовослужбовця права на належне грошове забезпечення, гарантоване законом.

З огляду на вищенаведене, відповідачем не забезпечено своєчасне та повне нарахування і виплату належних позивачу сум грошового забезпечення за час перебування на стаціонарному лікуванні, чим допущено протиправну бездіяльність.

Відтак, враховуючи встановлені в ході розгляду обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, порушене право позивача підлягає захисту шляхом:

- визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за званням, вислуга років, надбавки, доплати, премії) за період з 01 березня 2024 року по 02 вересня 2025 року за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та час очікування між плановими хірургічними втручаннями, у зв`язку з тяжким пораненням (травмою), пов`язаним із захистом Батьківщини;

- зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 щомісячне грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за званням, вислуга років, надбавки, доплати, премії) за період з 01 березня 2024 року по 02 вересня 2025 року за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та час очікування між плановими хірургічними втручаннями, у зв`язку з тяжким пораненням (травмою), пов`язаним із захистом Батьківщини.

- визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та час очікування між плановими хірургічними втручаннями, у зв`язку з тяжким пораненням (травмою), пов`язаним із захистом Батьківщини, за період 01 вересня 2023 року по 02 вересня 2025 року;

- зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 , нарахувати та виплати ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду в розмірі до 100000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та час очікування між плановими хірургічними втручаннями, у зв`язку з тяжким пораненням (травмою), пов`язаним із захистом Батьківщини, за період 01 вересня 2023 року по 02 вересня 2025 року.

Решта доводів та аргументів учасників справи не впливають на результати вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

З огляду на те, що позивач не поніс судових витрат по сплаті судового збору, за відсутності доказів понесення сторонами інших судових витрат у справі, керуючись частиною 1 статті 139 КАС України, відсутні підстави для розподілу судових витрат у справі.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за званням, вислуга років, надбавки, доплати, премії) за період з 01 березня 2024 року по 02 вересня 2025 року за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та час очікування між плановими хірургічними втручаннями, у зв`язку з тяжким пораненням (травмою), пов`язаним із захистом Батьківщини;

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 щомісячне грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за званням, вислуга років, надбавки, доплати, премії) за період з 01 березня 2024 року по 02 вересня 2025 року за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та час очікування між плановими хірургічними втручаннями, у зв`язку з тяжким пораненням (травмою), пов`язаним із захистом Батьківщини.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та час очікування між плановими хірургічними втручаннями, у зв`язку з тяжким пораненням (травмою), пов`язаним із захистом Батьківщини, за період 01 вересня 2023 року по 02 вересня 2025 року;

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 , нарахувати та виплати ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду в розмірі до 100000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та час очікування між плановими хірургічними втручаннями, у зв`язку з тяжким пораненням (травмою), пов`язаним із захистом Батьківщини, за період 01 вересня 2023 року по 02 вересня 2025 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 );

відповідач: Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 );

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військової частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ – НОМЕР_8 , АДРЕСА_3 ).

Суддя Микитин Н.М.