Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №160/11292/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 рокуСправа № 160/11292/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Верхньодніпровський відділ державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування постанов,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Верхньодніпровський відділ державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування постанов, в якій позивач просить:

- Визнати протиправною та скасувати постанову Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору від 27.04.2026 ВІІ № НОМЕР_3.

- Визнати протиправною та скасувати постанову Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження від 27.04.2026 ВП № НОМЕР_4.

- Визнати протиправною та скасувати постанову Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про арешт коштів боржника від 27.04.2026 В11 № НОМЕР_4.

- Визнати протиправною та скасувати постанову Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 27.04.2026 ВП № НОМЕР_4.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Виконавче провадження № НОМЕР_3 закінчено 27.04.2026 па підставі п. 7 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII, відповідно до якого виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів. Державним виконавцем нараховано виконавчий збір із суми заборгованості, визначеної у розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 17.04.2026. У той же час, станом на 27.04.2026 заборгованості у ОСОБА_1 зі сплати аліментів не було.

Позивач зазначив, що у постанові про закінчення виконавчого провадження від 27.04.2026 ВП № НОМЕР_3 значиться, що залишок нестягненої суми за виконавчим документом становить 0 гривень; сума стягнутого виконавчого збору становить 0 гривень. Тобто, державний виконавець підтвердив, що станом на 27.04.2026 заборгованості зі сплати аліментів у ОСОБА_1 не було, а тому розрахунок суми виконавчого збору с неправомірним.

Також, вважає, що не можна брати до уваги розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 , який викладений па сторінці ВП НОМЕР_3, в якому зазначений розмір доходу Боржника, як середня заробітна плата працівника відповідної місцевості. Адже, ОСОБА_1 після звільнення з КП «Дніпровський електротранспорт» у 2017 році постійно перебував та перебуває на військовій службі у Збройних Силах України, тобто отримував та отримує офіційний дохід. В матеріалах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_3 навіть містяться запити державного виконавця (у 2023 та 2025 роках) до відповідного Пенсійного фонду щодо надання відомостей про заробітну плату Боржника, який підтвердив, що ОСОБА_1 отримував дохід у вигляді заробітної плати з Військових частин: у 2023 році - В/Ч НОМЕР_1 та у 2025 році - В/Ч НОМЕР_2 . Тоді, з яких законних підстав державний виконавець взяв до розрахунку середню заробітну плату працівника відповідної місцевості, розрахував з квітня 2017 року по 17 квітня 2026 року борг, тоді коли Стягувач підтвердив, що боргу вже станом на 22.04.2026 не було, а значить не було підстав для нарахування виконавчого збору.

Також позивач наголошує, що у постанові про стягнення виконавчого збору від 27.04.2026 ВП НОМЕР_3, яка винесена державним виконавцем Верхньодніпровського ВДВС у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, зазначена сума виконавчого збору у розмірі 32838,14 гри., при цьому розрахунок суми виконавчого збору у постанові не наведено, як і не зазначено і розміру боргу Позивача по аліментам. В постанові також не вказано період виникнення заборгованості. Відтак, у державного виконавця не було підстав для стягнення виконавчого збору в тому розмірі, який визначений в оскаржуваній постанові, а отже, така постанова не відповідає вимогам статті 27 Закону № 1404-VIII та підлягає скасуванню.

Крім того, з 2015 року ОСОБА_1 не мешкає та не прописаний за адресою: АДРЕСА_1 , а з серпня 2015 року мешкає та зареєстрований у місті Дніпро, тобто Верхньодніпровський відділ державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України взагалі не мав ніякого законного відношення до примусового виконання рішення зі сплати аліментів за відповідним виконавчим листом. Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VII виконавець під час здійснення виконавчого провадження мас право з метою захисту інтересів стягувана одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну. Тобто, отримати запит від відповідного органу щодо діючого місця реєстрації Боржника у державного виконавця не вимагає складнощів та передбачено в їх законних повноваженнях.

З урахуванням тієї обставини, що підставою для прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_4 від 27.04.2026, постанови про арешт коштів боржника ВП НОМЕР_4 від 27.04.2026, постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВИ № НОМЕР_4 від 27.04.2026 була постанова про стягнення виконавчого збору від 27.04.2026 у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_3, яка є протиправною та яка підлягає скасуванню, вважаю, що відповідні постанови від 27.04.2026 також є протиправними та їх належить скасувати.

Визнання протиправними та скасування судом постанови від 27.04.2026 у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_3 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору, яка є виконавчим документом, та постанов від 27.04.2026 про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП НОМЕР_4, є належним і ефективним способом захисту порушеного права Позивача. Застосування такого способу захисту є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що за весь цей період і до сьогоднішнього дня до органу державної виконавчої служби Позивачем не було надано жодних квитанцій, платіжних документів чи звітів, які б підтверджували факт здійснення регулярних та своєчасних оплат на виконання аліментних зобов`язань. За таких обставин у державного виконавця були відсутні будь-які документальні підстави вважати заборгованість погашеною, у зв`язку з чим розрахунок заборгованості за середньою заробітною платою (яка станом на 17.04.2026 склала 328381,40 грн) є повністю законним та обґрунтованим. Під час опрацювання матеріалів виконавчого провадження та листування з учасниками процесу державним виконавцем було встановлено беззаперечний факт того, що Боржник ( ОСОБА_1 ) та Стягувач ( ОСОБА_2 ) використовують абсолютно ідентичну адресу для листування, а також вели офіційне листування з органом ДВС з однієї спільної електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_4. Більш того, одразу після вчинення виконавцем примусових дій (внесення відомостей до ЄРБ та арешт рахунків від 22.04.2026), Стягувач подала заяву від 23.04.2026 про відсутність претензій, у тексті якої зазначила окрему вимогу: «не стягувати виконавчий збір». Даний факт є ключовим, оскільки прямо доводить повну обізнаність Стягувача та Боржника про наявність законного обов`язку сплати виконавчого збору та свідчить про свідому, штучно створену спробу приватних осіб скасувати обов`язковий платіж до Державного бюджету всупереч імперативним нормам закону. Вказана обставина свідчить про наявність постійного та сталого зв`язку між Боржником та Стягувачем, що повністю спростовує твердження Позивача про його «необізнаність» щодо наявності та ходу виконавчого провадження. Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору, якщо заборгованість перевищує суму платежів за 12 місяців. Оскільки борг склав 328381,40 грн, виконавець виніс постанову про виконавчий збір у розмірі 10% - 32838,14 грн. Стала судова практика Верховного Суду чітко вказує: добровільне врегулювання спору між сторонами або відкликання виконавчого листа стягувачем після початку примусового виконання не скасовує обов`язку боржника сплатити виконавчий збір. Цей збір є обов`язковим платежем до Державного бюджету за вже проведену державним виконавцем роботу (направлення запитів, формування розрахунків, винесення процесуальних документів). Згідно з ч. 3 ст. 40 Закону, у разі закінчення провадження за заявою стягувача, постанова про стягнення збору виділяється в окреме виконавче провадження. Таким чином, відкриття ВП № НОМЕР_4 та накладення арешту на кошти в його межах є правомірною та безальтернативною процедурою виконання закону перед державою.

Третя особа прибула в засідання та надала пояснення, аналогічні обґрунтуванню позовної заяви.

В останнє засідання сторони не з`явилися, повідомлені належним чином, отже суд ухвалив розглянути справу в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 27.06.2013 по справі № 199/6629/13 стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, про що 15.07.2013 видано відповідний виконавчий лист.

На підставі заяви ОСОБА_2 від 23.07.2013 про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 02.08.2013 ВП НОМЕР_3. Також, державним виконавцем була винесена постанова про стягнення з Боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 53,51 гри.

Відповідні постанови були направлені на виконання за місцем роботи ОСОБА_1 - МКГ1 «Дніпропетровський електротранспорт», та надані державним виконавцем наступні приписи щодо виконання: 1. Звернути стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_1 в розмірі суми боргу по аліментам та поточних аліментів у розмірі 1/4 частини від заробітної плати боржника, після відрахування податків щомісячно. 2. Проводити щомісячне утримання з усіх видів заробітку (доходу), що належить до виплати боржнику, після відрахування податківці розмірі 1/4 частини, але не менше 30 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) повноліття. Заборгованість по аліментам нарахувати з 11.06.2013, після відрахування податків, в розмірі 1/4 частини, але не менше 30% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Пропонується утримання проводити у розмірі 50 % до повного погашення боргу, потім по 1/4 частини, але не менше 30 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, від заробітної плати боржника, після відрахування податків щомісячно. - Витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 53,51 гри стягнути першочергово та перерахувати на реквізити Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУІО. 3. Утриманні із заробітної плати кошти перерахувати: ОСОБА_2 на її реквізити. 4. Здійснювати відрахування із заробітної плати боржника і перерахувати кошти у строк встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а якщо такий строк не встановлено - до десятого числа кожного місяця, наступного за звітним. 5. Підприємству кожні 6 (шість) місяців надсилати державному виконавцю звіт про здійснення відрахування та виплати за формою, встановленою Мінюстиції України. 6. У разі припинення перерахування коштів стягувану у зв`язку із зміною боржником місця роботи, проживання, перебування чи навчання або з інших причин підприємствам, установам, організаціями, фізичній особі, фізичній особі підприємцю не пізніше як у семиденний строк надіслати письмове повідомлення державному виконавцю про причини припинення виплат та із зазначенням нового місця роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме. 7. Попередити відповідальну за утримання коштів особу про відповідальність за попадання таких відомостей без поважних причин. 8. Заборонити відповідальний за утримання коштів особі самостійно змінювати порядок стягнення суми боргу та розмір відрахувань.

03.04.2017 ОСОБА_1 , був звільнений з КП «Дніпропетровський електротранспорт», у зв`язку з чим виконавчий лист від 15.07.2013 №199/6629/13 був перенаправлений до виконання до Верхньодніпровського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області (відповідно до адреси реєстрації, зазначеної у виконавчому листі: АДРЕСА_2 ).

06.07.2017 державним виконавцем ВРВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області був прийнятий виконавчий документ до виконання.

28.01.2020 виконавче провадження № НОМЕР_3 було передано до новоутвореного Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

17.04.2026 дитині, ОСОБА_3 , виповнилось 18 (вісімнадцять) років. У зв`язку з цим у державного виконавця Верхньодніпровського ВДВС у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виникла підстава закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_3.

31.03.2026 державним виконавцем Верхньодніпровського ВДВС у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України були здійснені дії по внесенню відомостей про боржника до Єдиного державного реєстру боржників. Так, у відповідному повідомленні державного виконавця було зазначено, що станом на 22.04.2026 у ОСОБА_1 наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 31.03.2026 за період з 04.04.2017 по 31.03.2026 становить 325366,44 гри., що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці.

22.04.2026 стягувачем за ВП НОМЕР_3 ОСОБА_2 було повідомлено електронним та поштовим зв`язком Верхньодніпровський ВДВС у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, що з 2017 року, протягом всього часу, отримувала від Боржника, ОСОБА_1 , в добровільному порядку аліменти на дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Станом на 22.04.2026 ОСОБА_2 аліменти отримала в повному обсязі, боргу зі сплати аліментів перед нею у ОСОБА_1 немає, претензій до Боржника немає. У зв`язку з чим, просила закрити виконавче провадження НОМЕР_3 у строки та в порядку, передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Також, ОСОБА_2 повідомила виконавчу службу, що наразі немає підстав для нарахування виконавчого збору за ВП № НОМЕР_3, адже сума боргу не виникала, аліменти сплачувались в добровільному порядку, жодних примусових дій виконавчою службою з 2017 року проведено не було.

27.04.2026 в Автоматизованій системі виконавчих проваджень ВП № НОМЕР_3 в графі «Інші документи» викладений розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 , відповідно до якого для розрахунку заборгованості державний виконавець взяв розмір доходу/середню заробітну плату працівника для цієї місцевості. Відповідно до цього розрахунку станом па 17.04.2026 заборгованість становить 328344,42 грн.

27.04.2026 державним виконавцем Верхньодніпровського ВДВС у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесена постанова про стягнення виконавчого збору за ВП № НОМЕР_3, у якій зазначено, що з ОСОБА_1 підлягає стягненню виконавчий збір у розмірі 32838,14 грн.

27.04.2026 у ВП НОМЕР_3 державним виконавцем Верхньодніпровського ВДВС у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанови про скасування заходів примусового виконання та про закінчення виконавчого провадження. У постанові про закінчення виконавчого провадження від 27.04.2026 зазначено що залишок нестягненої суми за виконавчим документом 0 гривень; сума стягнутого виконавчого збору/сума стягненої винагороди приватного виконавця 0 гривень. Ураховуючи викладене, керуючись вимогами п.7 частини першої статті 29, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню.

27.04.2026 державним виконавцем Верхньодніпровського ВДВС у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4, у якій зазначено, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави виконавчий збір у розмірі 32838,14 грн.

27.04.2026 державним виконавцем Верхньодніпровського ВДВС у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження НОМЕР_4, відповідно до якої з ОСОБА_1 підлягає стягненню мінімальна сума витрат виконавчого провадження у розмірі 369,00 гри.

27.04.2026 державним виконавцем Верхньодніпровського ВДВС у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесена постанова про арешт коштів боржника у ВП № НОМЕР_4.

Позивач не погодився з постановою за ВП НОМЕР_3 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 32838,14 грн. та постановами у ВП № НОМЕР_4 про відкриття виконавчого провадження, постановою про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження НОМЕР_4, про стягнення мінімальної суми витрат виконавчого провадження у розмірі 369,00 грн. та постановою про арешт коштів боржника у ВП № НОМЕР_4, що стало підставою для звернення з цією позовною заявою до суду.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).

Статтею 1 вищевказаного Закону передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 1404-VІІІ, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VІІІ, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Положеннями частини 1 статті 27 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до частини 2 статті 27 Закону № 1404-VIII, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Частиною 4 статті 27 Закону № 1404-VIII передбачено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов`язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Згідно частини 5 статті 27 Закону № 1404-VIII, виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню (крім спеціальної виписки з Реєстру аграрних нот);

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем Верхньодніпровського ВДВС у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесена постанова від 27.04.2026 про стягнення виконавчого збору за ВП № НОМЕР_3, у якій зазначено, що з ОСОБА_1 підлягає стягненню виконавчий збір у розмірі 32838,14 грн.

В Автоматизованій системі виконавчих проваджень ВП НОМЕР_3 в графі «Інші документи» 27.04.2026 розміщений розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 , відповідно до якого в розрахунку заборгованості державним виконавцем використано розмір доходу/середньої заробітної плати працівника для цієї місцевості. Відповідно до цього розрахунку станом на 17.04.2026 заборгованість становить 328344,42 грн.

Оскільки у позивача відсутні підстави для звільнення від сплати виконавчого збору встановлені ст. 27 Закону №1404-VIII та, з огляду на наявність розрахунку заборгованості по сплаті аліментів на утримання дитини, що сформований станом на 17.04.2026 (розмір заборгованості 328344,42 грн.), який не оскаржений, а тому, отримання заяви стягувача про закінчення виконавчого провадження з зазначенням про відсутність підстав для нарахування виконавчого збору, у зв`язку з відсутністю заборгованості зі сплати аліментів, не впливає на стягнення виконавчого збору та виконавчих витрат у виконавчому провадженні НОМЕР_3.

Разом з тим, позивач в позовній заяві зазначає, що сплачував аліментів, щомісячно перераховував кошти на картковий рахунок, який йому було надано стягувачем - ОСОБА_5 Також, заявник зазначає, що інколи надавав кошти стягувачу готівкою, проте, з боку стягувача ніяких претензій не висловлювалося.

Судом з пояснень третьої особи та доданих до них виписок по картковому рахунку ОСОБА_2 встановлено, що по рахунку у АТ КБ Приватбанк за період з 2020 по 2026 роки надходили платежі від ОСОБА_1 щомісяця різними сумами.

Суд також зазначає, що ОСОБА_2 звертаючись до державного виконавця із заявою від 22 квітня 2026 року про закриття виконавчого провадження НОМЕР_3 зазначила про відсутність претензій щодо сплати аліментів за весь період.

Відповідно ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно ч. 3 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем в порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

За ч. 3 ст. 195 СК розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Відповідно до ст. 71 ч. 4 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Відповідно до п. 4 розділу Х «Інструкції з організації примусового виконання», виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із:

- звіту про здійснені відрахування та виплати;

- квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником;

- заяв та (або) розписок стягувача;

- інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості;

- інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

При цьому, відповідно до статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як передбачено частиною 4 статті 19 Закону №1404-VІІІ, сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

За приписами частини 1 статті 36 Закону №1404-VІІІ у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

Згідно зі статтею 438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача. Суд має право витребувати від виконавця всі необхідні документи для вирішення питання про оголошення розшуку. Суд розглядає подання виконавця протягом десяти днів.

Відповідно до пункту 4 розділу ІХ Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5, за неможливості з`ясування місцезнаходження боржника чи дитини державний виконавець звертається з поданням до суду про розшук дитини або боржника.

За змістом указаних правових норм обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені законом. До заходів, які необхідні для своєчасного та повного виконання рішення, зокрема, належить оголошення розшуку боржника.

Підставою для звернення до суду з відповідним поданням є відсутність відомостей про місце проживання чи місце перебування боржника фізичної особи.

Звертаючись до суду з таким поданням, виконавець повинен надати докази про те, що ним вживалися заходи, спрямовані на встановлення фактичного місцезнаходження боржника, але це не дало позитивних результатів. Такими доказами можуть бути: а) отримані відповіді на запит від відповідних територіальних органів МВС України щодо місця реєстрації особи; б) отримана інформація від учасників виконавчого провадження та інших осіб, у тому числі усно (в такому випадку отримана інформація відображається в акті державного виконавця), про можливі місця перебування боржниці; в) перевірка наявності боржника за можливими місцями його перебування, встановленими під час проведення виконавчих дій; г) отримана інформація щодо місця роботи боржника; ґ)отримана інформація про боржника з інших джерел.

Отже, звернення виконавця до суду з поданням про розшук боржника фізичної особи повинно бути підтверджене відповідними документами, що обґрунтовують наявність невиконаного виконавчого провадження та безрезультатність виконавчих дій через не виявлення фактичного місцезнаходження боржника.

Разом з тим, з автоматизованої системи виконавчих проваджень судом з`ясовано, що державним виконавцем у період 2020 - 2026 років здійснювалися запити до органів ПФУ, у відповідях з яких зазначено, що страхувальник, по яким надано відомості про заробітну плату щодо боржника є В/Ч НОМЕР_1 (запит грудня 2023 ) та В/Ч НОМЕР_2 (червень 2025).

Інших доказів не надано, підтвердження інших примусових дій щодо стягнення аліментів з боржника не має у цей проміжок часу, отже неможливо у повній мірі встановити, що державним виконавцем вчинялись дії щодо з`ясування місця знаходження боржника, чи підтвердження ухилення боржника від виконання виконавчого документу та про відсутність боржника за останнім зареєстрованим місцем .

Також, матеріали справи свідчать, що позивачем надано суду копію військового квитка, згідно якого судом встановлено, що з 2020 року позивач знаходився на військовій службі в лавах ЗСУ, при цьому в автоматизованій системі виконавчих проваджень відсутні підтвердження дій державних виконавців по встановленню місцезнаходження боржника, або направлення виконавчого листа про відрахування аліментів із заробітної плати або іншого доходу платника аліментів безпосередньо за місцем виплати платникові аліментів заробітної плати або іншого доходу.

Отже, судом з виписок по картковому рахунку ОСОБА_2 встановлено, що по рахунку у АТ КБ Приватбанк за період з 2020 р по 2026 роки надходили платежі від ОСОБА_1 , за попередніми підрахунками у розмірі 393500 грн.

Водночас, державним виконавцем в довідці-розрахунку від 24.04.2026 року вказано про наявність у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів на загальну суму 328344,42 грн, та зазначено, що позивач за період з квітня 2017 року по квітень 2026 року не сплачував аліментів зовсім.

Отже, з вищевказаного вбачається, що державним виконавцем у довідці-розрахунку від 24.04.2026 року не перевірено та отже безпідставно вказано про наявність у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів на загальну суму 328344,42 грн, адже позивачем надано докази сплати аліментів, а стягувачем - ОСОБА_2 зазначено про відсутність претензій щодо сплати аліментів за весь період.

Слід зазначити, що з приписів частини 4 статті 27 Закону №1404-VIII слідує, що нарахування виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів допускається виключно за умови наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, при цьому, така заборгованість має бути належним чином встановлена та підтверджена.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 здійснював сплату аліментів, що підтверджується випискою з банку за 2020- 2026 роки, а стягувач у заяві від 22.04.2026 року прямо зазначила про відсутність будь-яких претензій щодо сплати аліментів за весь період.

За таких обставин, відповідачем не досліджено належним чином факт наявності заборгованості, необхідний для застосування частини 4 статті 27 Закону №1404-VIII.

Водночас, складена відповідачем довідка-розрахунок державного виконавця від 27.04.2026 року, на підставі якої винесено оскаржувану постанову не враховує фактичні платежі боржника та ґрунтується на помилковому твердженні про повну несплату аліментів у період з квітня 2017 року по квітень 2026 року.

Отже, на переконання суду, такий розрахунок не може вважатися належною та допустимою підставою для нарахування виконавчого збору, оскільки, не відображає реального стану виконання зобов`язання зі сплати аліментів.

Крім того, приймаючи оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору, державний виконавець діяв всупереч вимогам статті 19 Конституції України та принципам законності й обґрунтованості діяльності суб`єктів владних повноважень, оскільки, не забезпечив повного та всебічного з`ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення питання про нарахування виконавчого збору.

За відсутності належно встановленої заборгованості зі сплати аліментів у державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення постанови про стягнення виконавчого збору, у зв`язку з чим, така постанова підлягає скасуванню, як протиправна.

Враховуючи вищезазначене, постанова старшого державного виконавця Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору від 27.04.2026 ВП № НОМЕР_3 є протиправною та підлягає скасуванню.

Позивач зазначає, що після нарахування йому протиправно грошового зобов`язання було відкрито виконавче провадження щодо стягнення виконавчого збору, в межах якого було арештовано кошти боржника (позивача) та визначено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 27.04.2026 ВП № НОМЕР_4.

Оскільки, постанова відповідача 27.04.2026 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_3 є протиправною та підлягає скасуванню, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними та скасування постанов старшого державного виконавця Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження від 27.04.2026 ВП № НОМЕР_4, постанови про арешт коштів боржника від 27.04.2026 В11 № НОМЕР_4 та постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 27.04.2026 ВП № НОМЕР_4.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 243-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору від 27.04.2026 ВІІ № НОМЕР_3.

Визнати протиправною та скасувати постанову Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження від 27.04.2026 ВП № НОМЕР_4.

Визнати протиправною та скасувати постанову Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про арешт коштів боржника від 27.04.2026 В11 № НОМЕР_4.

Визнати протиправною та скасувати постанову Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 27.04.2026 ВП № НОМЕР_4.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції згідно статті 297 КАС України.

Суддя О.В. Єфанова