Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №757/38686/25-п — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного судуІгнатов Р.М., за участю захисника ОСОБА_1 - адвоката Ходаківського С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Ходаківського С.І. на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 22.07.2025 о 00 год. 55 хв. в м. Києві по вул. М. Грушевського, 1, керував автомобілем Фольцваген, д.н.з. НОМЕР_2 , всупереч вимогам п. 2.5 Правил дорожнього руху, з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога відмовився, що зафіксовано на бодікамері № 472850 та 470780 працівників поліції.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Не погоджуючись з постановою суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Ходаківський С.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог захисник вказав, що постанова суду є незаконною, не відповідає фактичним обставинам справи, винесена з порушенням матеріального та процесуального права. Станом на 29 грудня 2025 року повний текст постанови від 19 грудня 2025 року не виготовлений та не надісланий учасникам справи, що також вбачається з інформації Єдиного державного реєстру судових рішень.

Захисник вказує, що на відеозаписах не зафіксоване керування водієм транспортним засобом, запис розпочався з спілкування з ОСОБА_1 , автомобіль якого стояв. Не зафіксована зупинка автомобіля. Працівники поліції всупереч вимогам КУпАП не забезпечили відповідного доказового матеріалу у справі, а саме факту керування та зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

Як вбачається із долучених до матеріалів справи відеозаписів події за участі ОСОБА_1 , йому всупереч вимогам КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року №1452/735, не було роз`яснено прав та, зокрема права на правову допомогу адвоката, процедури проходження огляду на стан сп`яніння, можливості проходження огляду в медичній установі, не було вказано, в яку медичну установу його може бути скеровано.

Чинним законодавством передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Працівник поліції не може свавільно звинувачувати будь-яку особу в тому, що вона перебуває в стані сп`яніння і таким чином надмірно втручатися в її особисте життя. Із оглянутих відеозаписів чітко вбачається, що працівники поліції жодних спроб щодо огляду зіниць та перевірки їх реагування на світло, не проводили. Що стосується порушення координації рухів та порушення мови, то таке із оглянутого відеозапису події, не вбачається, оскільки ОСОБА_1 впродовж усього спілкування із працівниками поліції, поводить себе врівноважено, мова у нього не порушена, пальці рук не тремтять, тому мав цілком природній вигляд, координація рухів не порушена, відповідав на усі запитання поліцейських. Викладені в протоколі ознаки наркотичного сп`яніння не були оголошені поліцейськими. Таким чином, намір провести огляд водія на стан сп`яніння виник у працівників поліції без наявності на це вагомих причин.

Захисник звертає увагу, що як видно із відеозапису, на який працівники поліцію посилаються як на доказ відмови від проходження огляду, то ОСОБА_1 погоджувався поїхати із працівниками поліції для проведення огляду на стан сп`яніння, жодним чином відмова з його боку не зафіксована.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Ходаківського С.І., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, його відповіді на запитання суду, вивчивши письмові матеріали справи та відеозапис, який стосувався обставин вчиненого правопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови місцевого суду в межах апеляційної скарги, а також доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає апеляційні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Насамперед, суд з`ясував у захисника питання щодо участі в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Адвокат Ходаківський С.І повідомив, що ОСОБА_1 обізнаний про день, час і місце розгляду його апеляційної скарги і не бажає безпосередньо приймати участь в судовому засіданні, довіряючи права захисту адвокату.

Щодо можливої участі у судовому засіданні прокурора, то суд апеляційної інстанції зазначає, що під час розгляду апеляційної скарги, він не збирає нових доказів, а лише частково, за клопотанням сторони захисту, у разі його задоволення передосліджує вже наявні у матеріалах справи докази, на які посилається суд першої інстанції, і відповідно не перебирає на себе функцію сторони обвинувачення. Захисник Ходаківський С.І. вважав за можливе провести розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні і клопотань про виклик прокурора до судового засідання не заявляв.

Крім того, у аналогічних справах Київська міська прокуратура направляла ряд листів з ідентичним змістом, зокрема лист № 23-153вих-22 від 17.11.2022 року, у яких вказувала, що законодавством України прокуратуру не наділено повноваженнями щодо підтримання обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, таким чином участь прокурора у розгляді такої категорії справ законом не передбачена та буде виходити за межі повноважень органів прокуратури. Вказану позицію Київська міська прокуратура просить враховувати при розгляді аналогічних справ (а. с. 40-41).

Як вбачається з оскаржуваної постанови, своє рішення про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом обґрунтовано сукупністю доказів, наявних в матеріалах справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №398875 від 22.07.2025 року та відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції.

Разом з тим, перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_1 - адвоката Ходаківського С.І. та безпосередньо вказані ним під час апеляційного розгляду, суд апеляційної інстанції встановив, що наведені вище висновки суду першої інстанції, так само як і докази, зібрані по справі, на які суд послався у своїй постанові, не дають підстав вважати, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою.

Зокрема, як встановлено під час апеляційного розгляду протокол про адміністративне правопорушення, який було складено щодо ОСОБА_1 , а також інші докази, як окремо, так і в сукупності, не можуть служити достатнім підтвердженням вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, що останній, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, за обставин, які зазначені у вказаному протоколі, оскільки всупереч висновкам суду першої інстанції, який розглядав справу, поліцейськими не були дотримані в повному обсязі вимоги ст. 266 КУпАП, а також вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735(надалі - Інструкція від 09.11.2015 року № 1452/735).

Відповідно до вимог, передбачених ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, як це передбачено ч. 2 ст. 266 КУпАП, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 398875 від 22 липня 2025 року, який було складено щодо ОСОБА_1 , а також відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, який долучений до матеріалів справи, не дозволяють зробити висновок про те, що вина ОСОБА_1 відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, безспірно доведена належними та допустимими доказами, оскільки всупереч висновкам суду першої інстанції, поліцейськими не були дотримані в повному обсязі вимоги ст. 266 КУпАП, а також вимоги відомчих Інструкцій, якими вони повинні були керуватися під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Відеозапис, який було долучено до протоколу про адміністративне правопорушення починається із того, що ОСОБА_1 стоїть біля припаркованого транспортного засобу. Працівники поліції повідомили про наявність ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 та запропонували проїхати до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, на що ОСОБА_1 погодився. Працівник поліції запитав «поїдете? Інспекторам сказали, що ні», ОСОБА_1 сказав, що не відмовлявся. Працівник поліції з`ясував, чи складався раніше протокол про адміністративне правопорушення і чи проїде ОСОБА_1 на огляд ще раз, на що останній відповів «якщо ви так кажете, то так». Працівник поліції роз`яснив порядок проходження огляду та наслідки відмови від огляду, ОСОБА_1 запитав, чи можна на своїй машині поїхати, на що працівники поліції повідомили про відсторонення від керування транспортним засобом та сказали закривати автомобіль, після чого мали їхати до лікаря. В подальшому працівник поліції тривалий час перебував у службовому транспортному засобі, а після цього запитав у ОСОБА_1 адресу проживання і номер телефону для протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Стаття 62 Конституції України встановлює, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Визначення терміну "керування транспортним засобом" було наведено в п. 27 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».

Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Апеляційний суд акцентує свою увагу на тому, що стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події після повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 62 Конституції України встановлено презумпцію невинуватості. Обов`язок встановлення всіх обставин умовного правопорушення та доведення вини особи покладається на сторону обвинувачення. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Обов`язок щодо зібрання доказів та доведення вини покладається на посадових осіб, які уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення. Проте такими посадовими особами, а саме працівниками патрульної поліції, не було належним чином виконано зазначений обов`язок та не надано належних та допустимих доказів, які б безсумнівно доводили вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Оскільки Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає такої підстави для закриття провадження, як недоведеність вини, провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Ходаківського С.І. про те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, без надання належної правової оцінки доказам, яка, згідно з приписами ст. 252 КУпАП, повинна ґрунтуватися на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, вивчивши відеозапис з боді-камер інспекторів патрульної поліції, в яких відсутні будь які докази, які б підтверджували той факт, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності дійсно керувала транспортним засобом, враховуючи вимоги ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Ходаківського С.І. підлягає задоволенню, а постанова Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2025 року скасуванню із закриттям провадження у справі, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 цього Кодексу.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Ходаківського С.І. - задовольнити.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік - скасувати та прийняти нову постанову, якою справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду Р.М. Ігнатов

Справа № 757/38686/25-п

Апеляційне провадження № 33/824/1397/2026

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

Суддя у першій інстанції - Константінова К.Е.

Суддя в апеляційній інстанції - Ігнатов Р.М.