Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №756/9531/25 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 червня 2026 року місто Київ

справа № 756/9531/25

провадження № 22-ц/824/3969/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М. за участю секретаря судового засідання - Хасанової А.Р.

сторони:

позивач - ТОВ «Бізнес Позика»

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Царьовим Михайлом Валерійовичем,

на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30 вересня 2025 року, ухвалене у складі судді Луценко О.М., -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2025 року ТОВ «Бізнес Позика» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість станом на 07.06.2021 за договором № 281661-КС-002 про надання кредиту в розмірі 27 000,00 грн. та судові витрати.

Вимоги позовної заяви мотивовані тим, що 07.06.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 281661-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 27 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

03.08.2021 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до Договору № 281661-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику додатково кредит в сумі 12 000.00 грн.

13.10.2021 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №2 до Договору № 281661-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику додатково кредит в сумі 5 000.00 грн.

30.11.2021 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 3 до Договору № 281661-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди Сторони домовились внести зміни в п.1 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 26.07.2022 р.»

Зазначає, що ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на банківську картку позичальника.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором та додатковими угодами, у Боржника станом на 28.05.2025 утворилась заборгованість за Договором № 281661-КС-002 про надання кредиту, в розмірі 178 849,11 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 15 187,31 грн; суми прострочених платежів по процентах - 163 661,80 грн; суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що стало підставою для звернення до суду із позовною заявою.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30 вересня 2025 року задоволено позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ « Бізнес позика» заборгованість за кредитним договором №281661-КС-002 від 07.06.2021 в розмірі 178 849 грн. 11 коп. та судовий збір в сумі 2 422,40 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, в якій просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначала, що позивачем не доведено факту укладання кредитного договору, порядок і сума нарахованих відсотків не відповідають обставинам справи.

Звертає увагу суду, що відповідачка не розуміла підстави позову та суму яка підлягає стягненню, заява визнання позову написана нею не під час судового засідання, а наслідки такого визнання не були повідомлені відповідачу. ОСОБА_1 не отримувала від суду позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі, доказів отримання позовної заяви та ухвали матеріали справи не містять. Тому, визнаючи наче позовні вимоги, відповідачка навіть не знала і не розуміли підстави позову та суму, яка підлягає стягненню.

У відзиві на апеляційну скаргу, поданому представником ТОВ «Бізнес Позика» Покрищуком А.В., викладені заперечення проти її задоволення, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання не з`явились сторони, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Царьова М.В., позивача ТОВ «Бізнес Позика» та його представника Покрищука А.В. , що підтверджується звітами про доставку вихідної кореспонденції суду до їхніх електронних кабінетів.

Будь-яких заяв щодо причин своєї неявки сторони суду не надали.

З урахуванням встановлених обставин щодо повідомлення учасників справи, які не з'явилися в судове засідання, колегія суддів, зважаючи на вимоги ч.2 ст.372 ЦПК України, вважала за можливе розглянути справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що 07.06.2021 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Бізнес Позика» договір про надання кредиту № 281661-КС-002 в електронній формі, порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика», через Особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця. Укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 281661-КС-002 від 07.06.2021.

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 27 000 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

03.08.2021 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до Договору № 281661-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику додатково кредит в сумі 12 000.00 грн.

13.10.2021 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №2 до Договору № 281661-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику додатково кредит в сумі 5 000.00 грн.

30.11.2021 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 3 до Договору № 281661-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди Сторони домовились внести зміни в п.1 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 26.07.2022 р.»

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,16395 процентів за кожен день користування Кредитом.

Сторони в п. 3 договору кредиту погодили «Графік платежів», відповідно до котрого визначено розмір та дату внесення Позичальником платежів.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не спростувала наданий позивачем розрахунок заборгованості, доказів належного виконання взятих зобов`язань перед позивачем за умовами договору не надала.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Як установлено судом, 07.06.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Бізнес Позика» укладено договір про надання кредиту № 281661-КС-002, відповідно до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 27 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

У подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод до цього ж договору шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаних у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (додаткова угода № 1 від 03.08.2021 на суму 12 000.00 грн., додаткова угода № 2 від 13.10.2021 на суму 5000 грн., додаткова угода № 3 від 30.11.2021, в якій сторони домовились внести зміни в п.1 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 26.07.2022 р.»).

Також у матеріалах справи міститься додаткова угода № 4 та додаткова угода № 5, в якій сторони домовились внести зміни в п.1 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 28.02.23 р.» та «Термін дії Договору: до 14.06.2024 р.» відповідно.

Копії докових угод № 6 та № 7 про які зазначає позивач, у матеріалах справи відсутні.

Отже, з наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що договір про надання кредиту № 281661-КС-002 укладено 07.06.2021, а в подальшому, шляхом укладання додаткових угод, сторони продовжили строк дії цього договору до 14.06.2024.

Оскільки ці договори укладено на сайті позикодавця, та ОСОБА_1 підписала їх одноразовим ідентифікатором, тому без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором, без здійснення входу на сайт товариства такі договори не були б укладені.

Зазначене відповідає висновкам, що викладені Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 у справі № 132/1006/19, від 28.04.2021 у справі № 234/7160/20, від 01.11.2021 у справі № 234/8084/20, від 14.06.2022 у справі № 757/40395/20, від 08.08.2022 у справі №234/7298/20.

Договори містять паспорті дані та податковий номер ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ).

До позовної заяви надано фотокопії паспорту та картки платника податків ОСОБА_1 , інформація зазначена у договорі про надання кредиту № 281661-КС-002 та додаткових угодах № 1, № 2, № 3 щодо цих даних - ідентична (а.с. 30-32). Відповідачем не спростовано, що такі копії не відповідають даним про її особу, крім того, адреса проживання та податковий номер, зазначений в апеляційній скарзі, також співпадають з адресою та податковим номером, що вказаний у кредитному договорі та додаткових угодах, відповідно суд першої інстанції дійшов правильного висновку про факт укладення сторонами кредитного договору та подальших додаткових угод на умовах погоджених сторонами.

На підтвердження виконання свого обов`язку та надання кредитних коштів, позивач надав листи АТ «Таскомбанк» про підтвердження переказу коштів: 07.06.2021 на суму 10 000 грн. на картку НОМЕР_2 (а.с. 27); 03.08.2021 на суму 12 000 грн. на картку НОМЕР_2 (а.с. 28); 13.10.2021 на суму 5000 грн. на картку НОМЕР_2 (а.с. 29). Такі докази відповідають положенням про докази та доказування та підтверджують факт надання відповідачу кредитних коштів.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що кредитні договори з визначеними у них умовами не були укладеними та кредитні кошти не були надані ОСОБА_1 .

Протилежного у суді апеляційної інстанції не встановлено та апелянтом не доведено.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Сторони в п. 3 договору кредиту погодили «Графік платежів», відповідно до котрого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. ст. 77, 81 ЦПК України).

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджено обставини цієї справи, здійснено системний аналіз наданих доказів, що мало наслідком ухвалення обґрунтованого рішення про наявність підстав для задоволення позову.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , відповідно відсутні підстави для вирішення клопотання позивача від 19 грудня 2025 року про витребування у АТ «Ощадбанк» письмових доказів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30 вересня 2025 року ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст.375 ЦПК України є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Царьовим Михайлом Валерійовичем, залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30 вересня 2025 рокузалишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус