Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №369/25012/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/7071/2026

справа №369/25012/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Желепи О.В., Соколової В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 грудня 2025 року, постановлену під головуванням судді Хацько Н.О.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця Голяченка Івана Павловича, АТ КБ «ПриватБанк», АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» про визнання дій приватного виконавця Голяченка І.П. неправомірними, скасування постанови про накладання арешту, зобов`язання приватного виконавця повернути грошові кошти та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -

встановив:

1. Рух справи в суді першої інстанції та короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

У грудні 2025 року до суду звернулась ОСОБА_1 із позовною заявою, в якій просить:

- визнати неправомірними дії приватного виконавця Голяченко І.П. щодо стягнення коштів з рахунків позивача № НОМЕР_1 в сумі 2000,00 грн, № НОМЕР_2 в сумі 3450,31 грн, № НОМЕР_3 в сумі 6256,75 грн, та № НОМЕР_4 в сумі 1,69 грн у рамках виконавчого провадження реєстраційний номер виконавчого провадження в АСВП НОМЕР_5;

- скасувати постанову приватного виконавця Голяченко І.П. про арешт коштів ОСОБА_1 в частині накладення арешту на кошти, що призначені для виплати пенсії і державної соціальної допомоги;

- зобов`язати приватного виконавця Голяченко І.П. повернути стягнуті безпідставно кошти у розмірі: 2000,00 грн на рахунок № НОМЕР_1 , 3450,31 грн на рахунок № НОМЕР_2 , 6256,75 грн на рахунок № НОМЕР_3 , 1,69 грн на рахунок № НОМЕР_4 ;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження по справі №369/8675/24 від 10 грудня 2025 року, постанову №5 про виправлення помилки у процесуальному документі від 10 грудня 2025 року, постанову №6 про виправлення помилки у процесуальному документі від 10 грудня 2025 року.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 грудня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця Голяченка І.П., АТ КБ «ПриватБанк», АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» про визнання дій приватного виконавця Голяченка І.П. неправомірними, скасування постанови про накладання арешту, зобов`язання приватного виконавця повернути грошові кошти та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження - повернуто без розгляду з посиланням на положення частини 5 статті 448 ЦПК України.

Повертаючи без розгляду скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що скаржницею не дотримано вимогу пункту 7 частини 2 статті 448 ЦПК України щодо моменту у часі, коли ОСОБА_1 стало відомо про порушення її права у формі винесення приватним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про накладення арешту на банківські рахунки останньої, оскільки із таких відомостей суд має установити дотримання чи недотримання скаржницею строку на звернення до суду із скаргою на дії приватного виконавця відповідно до статті 449 ЦПК України.

2. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на невідповідність ухвали суду нормам процесуального та матеріального права.

Вказує, що звернулась до суду із позовною заявою, а не скаргою, що також підтверджується реєстраційною карткою справи.

Зазначає, що судом першої інстанції проігноровано доводи ОСОБА_1 про те, що приватний виконавець не вніс до системи «Електронний суд» постанову про відкриття виконавчого провадження.

В іншому доводи апеляційної скарги стосуються розгляду справи по суті.

Мотивуючи наведеним, просить суд ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 грудня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

3. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

4. Позиція учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.

5. Позиція суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

6. Фактичні обставини справи, установлені судом.

25 грудня 2025 року через систему «Електронний суд» до суду звернулась ОСОБА_1 із документом, іменованим як «Позовна заява», в якій просить:

- визнати неправомірними дії приватного виконавця Голяченко І.П. щодо стягнення коштів з рахунків позивача № НОМЕР_1 в сумі 2000,00 грн, № НОМЕР_2 в сумі 3450,31 грн, № НОМЕР_3 в сумі 6256,75 грн, та № НОМЕР_4 в сумі 1,69 грн у рамках виконавчого провадження реєстраційний номер виконавчого провадження в АСВП НОМЕР_5;

- скасувати постанову приватного виконавця Голяченко І.П. про арешт коштів ОСОБА_1 в частині накладення арешту на кошти, що призначені для виплати пенсії і державної соціальної допомоги;

- зобов`язати приватного виконавця Голяченко І.П. повернути стягнуті безпідставно кошти у розмірі: 2000,00 грн на рахунок № НОМЕР_1 , 3450,31 грн на рахунок № НОМЕР_2 , 6256,75 грн на рахунок № НОМЕР_3 , 1,69 грн на рахунок № НОМЕР_4 ;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження по справі №369/8675/24 від 10 грудня 2025 року, постанову №5 про виправлення помилки у процесуальному документі від 10 грудня 2025 року, постанову №6 про виправлення помилки у процесуальному документі від 10 грудня 2025 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у суді першої інстанції від 31 грудня 2025 року справу зареєстровано за номером провадження 4-с/369/142/25.

7. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Із змісту процесуального документу, із яким ОСОБА_1 звернулась до суду, убачається, що 10 грудня 2025 року ОСОБА_1 отримала повідомлення про те, що її банківські картки, у тому числі картка для виплати пенсії та картка для виплати державної соціальної допомоги, заблоковані приватним виконавцем Голяченком І.П. Наступного дня, а також 25 грудня 2025 року з усіх банківських карток ОСОБА_1 були списані наявні на них кошти.

Із змісту вимог, із якими ОСОБА_1 звернулась до суду, убачається, що такі стосуються дій приватного виконавця Голяченка І.П. в межах виконавчого провадження НОМЕР_6, відкритого на виконання судового рішення у судовій справі №369/8675/24 за позовом ТОВ «Управдом «Петропавлівський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Так, рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2025 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2025 року, у справі №369/8675/24 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Управдом «Петропавлівський» заборгованість за спожиті послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 12930,39 грн; 3% річних у розмірі 297,00 грн; індекс інфляції у розмірі 863,20 грн.

Ухвалою Верховного суду від 12 грудня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2025 року.

Щодо процесуального характеру документа, із яким ОСОБА_1 звернулась до суду в грудні 2025 року та якому присвоєно унікальний номер справи 369/25012/25, апеляційний вказує на таке.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (частина 1 статті 19 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими ЦПК України, у порядку, зокрема, позовного провадження (частина 2 статті 19 ЦПК України).

Порядок розгляду справ у позовному провадженні регламентовано Розділом ІІІ ЦПК України «Позовне провадження».

Особливою ознакою позовного провадження у цивільному судочинстві є наявність спору між двома сторонами (позивачем та відповідачем), який виникає з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний.

Правові норми, які регулюють відносини між державним виконавцем та іншими учасниками виконавчого провадження, містяться у Законі України «Про виконавче провадження».

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) ? сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Цивільним процесуальним законодавством визначено спеціальний порядок розгляду скарг, предметом яких є судовий контроль за виконанням судових рішень, який врегульовано Розділом 7 ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень».

Згідно статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»).

Інститут судового контролю (Розділ VII ЦПК України) має на меті контроль за дотриманням та поновленням порушених права сторін виконавчого провадження.

Судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах ? це особлива форма правосуддя, де процесуальна діяльність суду пов`язана із виконанням судових актів у цивільних справах, яка здійснюється у формі процесуального контролю за законністю рішень, дії або бездіяльності посадових осіб та органів державної виконавчої служби у виконавчому провадженні шляхом розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність виконавців та різних позовів як важливої гарантії захисту права особи після набуття судовим рішенням чинності.

Наказом Державної судової адміністрації України №814 від 20 серпня 2019 року затверджено Інструкцію з діловодства в місцевих та апеляційних судах України (далі ?Інструкція).

Відповідно до пункту 17 Розділу II Інструкції реєстрація та облік судових справ (матеріалів кримінального провадження) у суді здійснюються в АСДС в обліково-статистичних (інформаційних) картках, з використанням відповідних індексів, що містяться у Додатку 3 до Інструкції.

Відповідно до Додатку 3 до пункту 17 Розділу II Інструкції індекс «4-с» присвоюється справам за категорією «скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, що розглядаються в порядку цивільного судочинства».

Апеляційний суд зауважує, що лише надання особою, яка звертається до суду, процесуальному документу назви «позовна заява» не вказує на те, що такий процесуальний документ за своїм змістом та характером вимог є позовом, оскільки саме на суд покладено обов`язок щодо оцінки поданого процесуального документа для правильного його розгляду.

Суд першої інстанції вірно класифікував поданий документ як скаргу на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, що розглядаються в порядку цивільного судочинства та присвоїв справі індекс «4-с» з урахуванням того, що зміст заявлених ОСОБА_1 вимог стосується правомірності дій приватного виконавця Голяченка І.П. в межах виконавчого провадження НОМЕР_6, відкритого на виконання судового рішення за наслідками розгляду судової справи №369/8675/24.

Вимоги до форми та змісту скарги на дії виконавця регламентовані статтею 448 ЦПК України.

Пунктом 7 частини 3 вказаної статті передбачено, що скарга повинна містити дату, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Звертаючись до суду, ОСОБА_2. повідомляє вказує, що 10 грудня 2025 року отримала повідомлення про блокування приватним виконавцем Голяченком І.П. власних банківських рахунків. Наступного дня, а також 25 грудня 2025 року з банківських карт були списані грошові кошти.

При постановлені оскаржуваної ухвали суд першої інстанції на наведене уваги не звернув, у зв`язку із чим постановив помилкову ухвалу про повернення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі частини 5 статті 448 ЦПК України.

Відповідно до статті 379 ЦПК України порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, є підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Оскільки справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції, апеляційна скарга ОСОБА_1. задовольняється частково.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 грудня 2025 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді О.В. Желепа

В.В. Соколова