Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №706/661/26 — Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 706/661/26

2/706/744/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року м. Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Школьної А.В.,

за участю секретаря судового засідання Самсоненко А.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 07.11.2008 вона з відповідачем зареєструвала шлюб, від якого народилася донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні відносини між сторонами припинені із лютого 2023 року. Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13.07.2023 шлюб між сторонам розірвано. Рішення набрало законної сили 15.08.2023.

Дитина проживає разом із позивачем, вони зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 , самостійно ведуть господарство та побут.

Оскільки відповідач у добровільному порядку матеріальну допомогу на дитину не надає, а позивач самостійно не має можливості утримувати дитину, вона просить стягнути із відповідача ОСОБА_2 на її користь на утримання доньки - ОСОБА_3 , аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи із 17.04.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Постановленою 24.04.2026 Христинівським районним судом Черкаської області ухвалою позовну заяву прийнято до розгляду, відкрите провадження у справі та призначений її судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від сторін клопотань про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло.

Дослідивши позовну заяву та долучені до неї докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Права та обов`язки матері і батька дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу (ст. 121 СК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , відповідач у справі, є батьком, а ОСОБА_1 , позивач у справі, є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 12.07.2011 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Умані Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 464.

Сторони перебували у шлюбі, зареєстрованому 07.11.2008 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Умані Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 713.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області 13.07.2023 шлюб між сторонами розірвано. Рішення набрало законної сили 15.08.2023.

Відповідно до витягів з Реєстру територіальної громади № 2025/006030406 від 09.05.2025 та № 2026/004007105 від 13.03.2026 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Надані позивачем докази підтверджують факт проживання дитини із матір`ю, доказів на спростування зазначених обставин відповідач суду не надав.

Положеннями ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплений обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Пунктами 1, 2 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 цієї Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Норми національного та міжнародного права вказують на те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, їхні найкращі інтереси повинні стояти понад усе, дитині має забезпечується такий захист, який є необхідним для її благополуччя.

Згідно з ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

За змістом ч. 1, 2 ст. 155 СК України вбачається, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина третя статті 181 СК України унормовує, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних правна результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Положення ст. 180 СК України зобов`язують обох батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Визначаючи розмір аліментів на дитину, суд враховує принцип розумності і справедливості, зважає на те, що відповідач є працездатним за віком, доказів неспроможності утримувати дитину та сплачувати аліменти у розмірі, що просить позивач, не надав, про наявність на його утриманні інших дітей або непрацездатних членів сім`ї суд не повідомив, а тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача на користь позивача аліментів на дитину у розмірі 1/4 частки з усіх видів доходів платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За змістом ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тобто з 17.04.2026.

Суд вважає за необхідне на підставі ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 1 331,20 гривень, від сплати якого позивач була звільнена відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 141, 142, 206, 258-260, 263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити.

Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду – 17.04.2026 та до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення суду складено 05 червня 2026 року.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Альона ШКОЛЬНА