Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №362/1479/26 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року м. Київ

Справа № 362/1479/26

Провадження: № 33/824/2801/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідомої Т. О.,

секретар Лаврук Ю. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуадвоката Хоменка Максима Петровича в інтересахОСОБА_3на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2026 року, винесену під голуванням суддіДорошенко В. М.,

про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1. ст. 164КУпАП,

в с т а н о в и в:

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2026 рокуОСОБА_3 визнано винуватою за ч. 1 ст. 164 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з конфіскацією предметів торгівлі, що є безпосередніми предметами адміністративного правопорушення, а саме: 5 пачок сигарет без назви в зіп пакеті; 5 пачок сигарет «Alcapone»; 5 пачок сигарет «Козацька люлька»; 5 пачок сигарет «Захисник»; тютюн фасований в зіп пакеті вагою 240 г.; 6 пластикових пляшок об`ємом 0,5 л з вмістом алкоголю без назви, які передані на відповідальне зберігання до Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області згідно квитанції № 11 від 22.01.2026.

Стягнуто з ОСОБА_4 в дохід держави 665,60 грн судового збору.

Не погодившись із таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_3 - адвокат Хоменко М. П.подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив скасувати постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2026 рокута закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На обгрунтуванняапеляційноїскаргизазначає, що ОСОБА_3 не є суб`єктом підприємницької діяльності, а тому відсутній склад адмінстративногоправпорушення передбачений ч. 1 ст. 164 КУпАП.

В судовому засіданні захисникОСОБА_3 - адвокат Хоменко М. П. підтримав апеляційну скаргу та просив закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Вислухавши пояснення захисника,дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннямистатті 280 КУпАПпередбачено, щосуддя при розглядісправи проадміністративнеправопорушення, в даномувипадку, передбаченогостаттею 164КУпАП, у числііншихвизначених законом обставин, зобов`язанийз`ясувати: чи мало місцеправопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чиміститьдіяння склад адміністративногоправопорушення, чи є особа винною у йоговчиненні та чипідлягає вона адміністративнійвідповідальності.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінюєдокази за своїмвнутрішнімпереконанням, щоґрунтується на всебічному, повному і об`єктивномудослідженнівсіхобставинсправи в їхсукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Проте, як вбачається з матеріалівсправи, наведенівимоги закону при складанні протоколу про адміністративнеправопорушення та оформленніматеріалівсправи, розглядісправи в судіпершоїінстанції та винесеннісуддею постанови щодо ОСОБА_3 дотримані не у повномуобсязі.

Диспозицією ч. 1 ст. 164 КУпАПпередбаченоадміністративнувідповідальність за провадженнягосподарськоїдіяльності без державноїреєстрації як суб`єктагосподарюванняабо без отриманняліцензії на провадження виду господарськоїдіяльності, щопідлягаєліцензуваннювідповідно до закону, або у періодзупиненнядіїліцензії, у разіякщозаконодавством не передбаченіумовипровадженняліцензійноїдіяльності у періодзупиненнядіїліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщойогоодержанняпередбачене законом (крімвипадківзастосування принципу мовчазноїзгоди).

Таким чином, об`єктивна сторона адміністративногоправопорушення (ч. 1 ст. 164 КУпАП), а самепровадженнягосподарськоїдіяльності, виражається в таких формах:

- без державноїреєстрації як суб`єктагосподарювання;

- без поданняповідомлення про початок здійсненнягосподарськоїдіяльності, якщообов`язковістьподаннятакого повідомленняпередбачена законом;

- без отриманняліцензії на провадження виду господарськоїдіяльності, щопідлягаєліцензуваннювідповіднодо закону;

- у періодзупиненнядіїліцензії, у разіякщозаконодавством не передбаченіумовипровадженняліцензійноїдіяльності у періодзупиненнядіїліцензії;

- без одержання документа дозвільного характеру, якщойогоодержанняпередбачене законом (крімвипадківзастосування принципу мовчазноїзгоди).

Вказанадиспозиціялише в загальномуописуєадміністративнеправопорушення, не конкретизуючийогозмісту, тобто, є бланкетною, тому для повноговизначенняознакправопорушеннянеобхіднозвернутися до іншихгалузей права, щовстановлюютьнорми, порушенняякихпризводить до адміністративноївідповідальності.

Відповідно достатті 3 Господарського кодексу України підгосподарськоюдіяльністюрозумієтьсядіяльністьсуб`єктівгосподарювання у сферісуспільноговиробництва, спрямована на виготовлення та реалізаціюпродукції, виконанняробітчинаданняпослугвартісного характеру, щомаютьціновувизначеність.

Господарськадіяльність, щоздійснюється для досягненняекономічних і соціальнихрезультатів та з метою одержанняприбутку, є підприємництвом, а суб`єктипідприємництва - підприємцями. Господарськадіяльністьможездійснюватися і без мети одержанняприбутку (некомерційнагосподарськадіяльність).

Згіднозі статтею 42 Господарського кодексу України, підприємництво - цесамостійна, ініціативна, систематична, на власнийризикгосподарськадіяльність, щоздійснюєтьсясуб`єктамигосподарювання (підприємцями) з метою досягненняекономічних і соціальнихрезультатів та одержанняприбутку.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 2, 4 постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 25 квітня 2003 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремізлочини в сферігосподарськоїдіяльності», підгосподарськоюдіяльністюслідрозумітидіяльністьфізичних і юридичнихосіб, пов`язану з виробництвомчиреалізацієюпродукції (товарів), виконаннямробітчинаданнямпослуг з метою одержанняприбутку (комерційнагосподарськадіяльність) або без такої мети (некомерційнагосподарськадіяльність). Підприємницькадіяльність є одним ізвидівгосподарськоїдіяльності, обов`язковіознакиякоїбезпосередність і систематичністьїїздійснення з метою отриманняприбутку.

Згіднозі статтею 55 ГК України суб`єктамигосподарюваннявизнаютьсяучасникигосподарськихвідносин, якіздійснюютьгосподарськудіяльність, реалізуючигосподарськукомпетенцію (сукупністьгосподарських прав та обов`язків), маютьвідокремленемайно і несутьвідповідальність за своїмизобов`язаннями в межах цьогомайна, крімвипадків, передбаченихзаконодавством. Суб`єктигосподарюванняреалізують свою господарськукомпетенцію на основі права власності, права господарськоговідання, права оперативного управліннявідповідно до визначенняцієїкомпетенції у цьомуКодексі та інших законах.

Відповідно до статті 58 ГК України суб`єктгосподарюванняпідлягаєдержавнійреєстрації як юридична особа чифізична особа-підприємецьу порядку, визначеному законом.

Отже, незалежновіднаявності/відсутності мети отриманняприбутку,господарськоюдіяльністю є виготовлення, реалізаціяпродукції, виконанняробіт, наданняпослуг, щоздійснюєтьсябезпосередньо особою, на власнийризик, самостійно (ініціативно) та систематично.

Саме у разіздійсненнятакої (господарської) діяльності та реалізаціїгосподарськоїкомпетенції особи визнаютьсясуб`єктамигосподарювання та підлягаютьдержавнійреєстрації у встановленому законом порядку як юридична особа чифізична особа підприємець. За відсутності в діяльності особи ознаксамостійності (ініціативності) та систематичності, а такожгосподарськоїкомпетенціївідсутніпідстави для висновку про їїгосподарський характер, а отже, і про обов`язок особи зареєструватись як суб`єктгосподарювання.

З огляду на зазначене, під час розглядусправи про адміністративнеправопорушення, відповідальністьза якепередбаченачастиноюпершою статті 164 КУпАП, з`ясуваннюпідлягають як фактиздійсненняреалізаціїпродукції (виконанняробітчинаданняпослуг) особою без державноїреєстрації як суб`єктагосподарювання.

Заналізувищенаведених норм, слідує, щооб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП полягає, зокрема, у здійсненнігосподарськоїдіяльності без одержаннядозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщойогоодержанняпередбачене законом.

Відповідно, суб`єктомадміністративногоправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, є спеціальнийсуб`єкт, зокрема, суб`єктгосподарювання, якийздійснюєгосподарськудіяльність.

Відповідно, особа може бути притягнута до адміністративноївідповідальностілише за наявності в їїдіях складу адміністративногоправопорушення, якиймає бути встановлений судом тількипіслявсебічної та повноїоцінкивсіхдоказів по справі.

Обов`язокщодозбираннядоказівпокладається на осіб, уповноважених на складанняпротоколів про адміністративніправопорушення, визначених ст. 255 КУпАП

Відповідно допротоколу про адміністративнеправопорушеннясерії ВАД № 968933від22 січня 2026 року, 22.01.2026 о 14:30 год. у АДРЕСА_2, у мафі «ІНФОРМАЦІЯ_2», ОСОБА_3 у порушення ч. 2 ст. 15 Закону України «Про державнерегулюваннявиробництва і обігу спирту етилового, спиртовихдистилятів, біоетанолу, алкогольнихнапоїв, тютюновихвиробів, тютюновоїсировини, рідин, щовикористовуються в електронних сигаретах, та пального, щовикористовуються в електронних сигаретах та пального», здійснювала продаж тютюновихвиробів без назви в прозоромупакеті за ціною 45 грн. та алкогольного напою без назви в пластиковійпляшці, об`ємом 0,5 л., за ціною 55 грн. без наявностіліцензії на здійснення такого виду діяльності.

Разом з тим, незважаючи на наведені в оскаржуванійпостановіобставинивчиненняадміністративногоправопорушення, матеріалисправи про адміністративнеправопорушеннящодо ОСОБА_3 не містять у собібеззаперечнихдоказів на підтвердження того, щовона, ОСОБА_3 , вчинила дії, якіпідпадаютьпідознакиадміністративногоправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а самездійснювала продаж товарівбез державноїреєстрації, як суб`єктгосподарювання.

Судом апеляційноїінстанціїдослідженідокази, наявні у матеріалахсправи, а саме:

протокол про адміністративнеправопорушеннясерія ВАД № 968933 від 22.01.2026;

письмові поясненняОСОБА_3 від 22.01.2026,

письмові поясненняОСОБА_9 від 22.01.2026, за якими 22.01.2026 близько 14:30 год. у АДРЕСА_2 у мафі він придбав 20 цигарок в зіп-пакеті за ціною 45 грн. та алкоголь в пластиковій пляшці, об`ємом 0,5 л., за ціною 55 грн. та був зупинений працівниками поліції;

акт огляду, виявлення та вилучення від 22.01.2026, за яким 22.01.2026 в період часу з 16:30 год. по 17:30 год. у АДРЕСА_2 під час оформлення адміністративного протоколу за ст. 164 в присутності понятих було виявлено та вилучено для тимчасового зберігання продукцію згідно переліку, а саме: 5 пачок сигарет без назви в зіп пакеті вартістю 45 грн./шт.; 5 пачок сигарет «Alcapone» вартістю 45 грн./шт..; 5 пачок сигарет «Козацька люлька» вартістю 48 грн./шт.; 5 пачок сигарет «Захисник» вартістю 43 грн./шт.; тютюн фасований в зіп-пакеті вагою 240 г.; 6 пластикових пляшок об`ємом 0,5 л. з вмістом алкоголю без назви вартістю 55 грн./шт.;

фотознімки з місця події

відеозапис події правопорушення, що відображена на електронному диску, долученому до матеріалів справи і переглянутому в судовому засіданні.

Обов`язковою ознакою складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, є здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без отримання передбачених законом дозвільних документів. Водночас сама по собі присутність особи в торговельному об`єкті чи виконання нею окремих трудових функцій не свідчить про здійснення такою особою господарської діяльності у розумінні чинного законодавства.

Надані до справи докази підтверджують лише факт перебування ОСОБА_4 у торговельному приміщенні та виконання нею певних дій, пов`язаних із реалізацією товару. Разом із тим, ці докази не підтверджують, що саме ОСОБА_3 організовувала відповідну діяльність, діяла від власного імені, самостійно приймала рішення щодо закупівлі чи реалізації товарів, отримувала дохід від такої діяльності або несла ризики, пов`язані з її здійсненням.

Навпаки, з дослідженого відеозапису вбачається, що ОСОБА_3 послідовно пояснювала працівникам поліції, що є найманим працівником та виконує вказівки керівника. Такі пояснення не були спростовані жодними об`єктивними доказами. Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець, є власником або орендарем торговельного об`єкта, здійснює управління відповідною діяльністю чи отримує прибуток від її провадження.

Крім того, до матеріалів справи не долучено жодних документів або інших доказів, які б свідчили про систематичний характер дій ОСОБА_3 , що є однією з визначальних ознак господарської та підприємницької діяльності. Фактично органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, не встановлено та не доведено ані наявності у діях особи ознак самостійної господарської діяльності, ані її статусу суб`єкта господарювання, ані обставин, які б свідчили про провадження нею підприємницької діяльності від власного імені.

За таких обставин наявні у справі докази не дають підстав для беззаперечного висновку про те, що ОСОБА_3 є спеціальним суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. Відсутність доказів здійснення нею самостійної господарської діяльності та відсутність відомостей про набуття нею статусу суб`єкта господарювання виключають можливість притягнення її до адміністративної відповідальності за зазначеною нормою, оскільки один із обов`язкових елементів складу адміністративного правопорушення спеціальний суб`єкт у даному випадку не доведений.

Суд не уповноважений законом збиратидоказивинуватості особи. Обов`язком суду є перевірити та оцінитидокази, їхдостатність та достовірність, якізібраніпосадовою особою, яка склала протокол, а такождоказисторонизахисту для ствердженнясвоєїпозиції.

Статтею 62 КонституціїУкраїни тастаттею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людинипередбачено, щообвинувачення не можеґрунтуватися та припущеннях, усісумнівищододоведеності вини тлумачаться на користь обвинуваченої особи та кожналюдинавважається невинною доти, покиїї вину не доведено згідно з законом.

Направлені до суду матеріали та їхаргументація є сумнівними, наявністьостанніх (сумнівів) не узгоджуєтьсяіз стандартом доказування «поза розумнимсумнівом» (див. рішеннявід 18 січня 1978 року у справі «ІрландіяпротиСполученогоКоролівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), якийзастосовується при оцінцідоказів, а такідоказиможуть «випливатизіспівіснуваннядостатньопереконливих, чітких і узгодженихміж собою висновківчи схожих неспростовнихпрезумпцій факту» (рішенняЄвропейського суду з прав людини, справа «Коробов протиУкраїни» № 39598/03 від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України «Про виконаннярішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), тож, суд, враховуючивищезазначене, позбавленийможливостісамостійнонадатиоцінкувідомостям в частинідоведеностічинедоведеностіобставин, відображених у протоколі про адміністративнеправопорушення.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_8 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, не доведена допустимими та належними доказами, а з наявних в матеріалах справи доказів не можливо беззаперечно стверджувати про наявність в її діях складу правопорушення.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання законності.

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вище викладене, апеляційний суд доходить висновку, що постановуВасильківського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2026 року неможливовизнати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягаєскасуванню, а провадження у справізакриттю, у зв`язкуізнедоведеністюнаявності у діях ОСОБА_3 складу адміністративногоправопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, з підстав, передбачених п.1 ч.1ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 284, 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 - адвоката Хоменка Максима Петровича задовольнити.

ПостановуВасильківського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2026 року,якою ОСОБА_3 визнано винуватою вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, скасувати, провадження у справі закрити, в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Т. О. Невідома