Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №565/1212/26 — Вараський міський суд Рівненської області

Справа № 565/1212/26

Провадження № 3/565/324/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року м.Вараш

Суддя Вараського міського суду Рівненської області Бренчук Г.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за ч.1 ст.130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №663088 від 11 травня 2026 року ОСОБА_1 , 11 травня 2026 року, о 11 год. 24 хв., в м. Вараш, по вул. Рівненська, керував транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується довідкою лікаря нарколога від 11 травня 2026 року, чим порушив п.2.9.а ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , якому судом роз`яснено положення ст.268 КУпАП, вину у вчиненні правопорушення не визнав, пояснив, що перебуває на програмі замісної підтримувальної терапії, про що повідомив поліцейського який склав протокол. ОСОБА_1 вказав, що пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я йому не пропонували, до КНП ВМР «Вараська багатопрофільна лікарня» не доставляли, лікар в присутності поліцейського 11 травня 2026 року його не оглядав.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , проаналізувавши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з вимогами п.2.9а Правил дорожнього руху водієві заборонено керувати транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

ОСОБА_1 інкримінується порушення п.2.9а Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року №1452/735 (далі – Інструкція).

Згідно з п.2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п.12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

В п.2, 3 розділу ІІІ Інструкції зазначено, що огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря — фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов`язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження — газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи (п.8 розділу ІІІ Інструкції).

Згідно з приписами п.14, 15 розділу ІІІ Інструкції за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається на підставі акта медичного огляду.

Форма такого висновку міститься у додатку 4 до Інструкції.

Відповідно до п.16 розділу ІІІ Інструкції зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

В п.19 розділу ІІІ Інструкції зазначено, що висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається у присутності поліцейського в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними (п.21 розділу ІІІ Інструкції).

Судом досліджено диск з відеозаписами, який долучено до матеріалів справи.

На відеозаписах зафіксовано, що працівник поліції зупинив транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 . ОСОБА_1 зазначив, що перебуває на програмі замісної підтримувальної терапії. Поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що за фактом керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння відносно нього буде складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП.

На відеозаписах не зафіксовано, що поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Також відсутня фіксація проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 в закладі охорони здоров`я і оформлення його результатів.

На підтвердження перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння до протоколу додано довідку лікаря нарколога від 11 травня 2026 року у якій зазначено, що ОСОБА_1 «перебуває на програмі ЗПТ».

В направленні ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11 травня 2026 року, в графі «Результати огляду» зазначено «огляд не проводився».

Висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, за формою, що міститься у додатку 4 до Інструкції, матеріали справи не містять.

Відсутність висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, за формою, що міститься у додатку 4 до Інструкції, свідчить про істотні порушення процедури проведення огляду.

Довідка лікаря нарколога у якій зазначено, що ОСОБА_1 «перебуває на програмі ЗПТ», не є безумовним доказом перебування особи у стані наркотичного сп`яніння та не може бути достатньою підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння.

У ст.7 КУпАП зазначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо винуватості особи, що притягається до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Матеріали справи не містять доказів, які б поза розумним сумнівом доводили наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, що є підставою для закриття провадження у даній справі згідно з п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.130, 247, 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Вараський міський суд Рівненської області.

Суддя Г.В. Бренчук