Вирок від 04 червня 2026 р. у справі №367/6922/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/6922/26

Провадження по справі № 1-кп/367/943/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши в спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12026111420000280 від 28 травня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.357 Кримінального кодексу України,

встановив:

Органом досудового розслідування встановлені фактичні обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.357 КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Так, 04.05.2026 приблизно о 16 год 30 хв, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, м. Буча, по вул. Склозаводська, біля № 6, поруч з магазином під назвою «Брусилівські Ковбаси», де на лавці побачила наплічну сумку, в якій знаходилась банківська картка АТ «Сенс Банк» з номером карткового рахунку № НОМЕР_1 , після чого у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на привласнення вказаної банківської картки. У той же день та час, перебуваючи у тому ж місці, ОСОБА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на привласнення банківської картки, не вчинивши жодних дій щодо встановлення власника картки чи її повернення, переконавшись, що ніхто не бачить її протиправних дій, діючи умисно, таємно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, взяла з сумочки, яка знаходилась на лавці та таким чином привласнила банківську картку, видану АТ «Сенс Банк» з номером карткового рахунку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_4 і яка згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Положення «Про міжбанківські розрахунки», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08 жовтня 1998 року являється офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку.

У подальшому, ОСОБА_3 , не вчинивши жодних дій щодо встановлення власника картки чи її повернення, привласнила її, реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на привласнення офіційного документа, пішла з місця події, а банківською картою розпорядилась на власний розсуд за наступних обставин. Цього ж дня ОСОБА_3 , після незаконного привласнення банківської картки АТ «Сенс Банк» з номером карткового рахунку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, використовуючи банківську картку, перебуваючи у магазині «Новус», який розташований по вул. Києво-Мироцька, 104Д, у м. Буча Бучанського району Київської області, о 17 год 08 хв намагалася шляхом прикладання банківської картки до POS-терміналу здійснити операцію з придбання продуктових товарів на загальну суму 379 грн. 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, а саме – привласненні офіційного документа.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Судом встановлено, що до обвинувального акта прокурором додано клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути дане кримінальне провадження, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також, відповідно до вимог ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акта було додано письмову заяву обвинуваченої ОСОБА_3 , складену в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання обвинуваченою винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч. 1 ст. 357 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта в спрощеному провадженні. У даній заяві захисником ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченої, її згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за її відсутності.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст.ст. 381-382 КПК України.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч. 1 ст. 357 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_3 захист якої здійснює захисник ОСОБА_5 , обставини вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаних кримінальних проступків беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Таким чином, суд визнає доведеним, що ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч.1 ст.357 КК України, а саме - привласнення офіційного документу.

Також судом досліджено дані про особу обвинуваченої ОСОБА_3 , яка раніше не судима, у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Вирішуючи питання щодо виду та розміру покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Суд зазначає, що згідно положень статей 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Тому, на підставі викладеного, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання у виді штрафу відповідно до санкцій ч. 1 ст. 357 КК України.

Призначене ОСОБА_3 покарання у виді штрафу є необхідним й достатнім для її виправлення та запобігатиме вчиненню нових кримінальних правопорушень в майбутньому.

Процесуальні витрати по даному кримінальному провадженню відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої суд не застосовує.

Речовими доказами суд розпоряджається відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 302, 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області, з урахуванням особливостей передбачених ст. 394 КПК України.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_1