Вирок від 04 травня 2026 р. у справі №367/5588/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/5588/26

Провадження по справі № 1-кп/367/901/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши в спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12026111420000192 від 10 квітня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Озера, Бородянського району, Київської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 Кримінального кодексу України,

встановив:

Органом досудового розслідування встановлені фактичні обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Так, на початку 2025 року (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , з метою уникнення відповідальності за керування транспортним засобом без передбаченого дозволу, не маючи права на керування транспортними засобами категорії В, в порушення вимог статті 15 Закону України «Про дорожній рух», яка визначає право кожного громадянина, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії, всупереч вимог пунктів 2, 16, 23 Положення про порядок видачі посвідчення водія та допуск громадян до керування транспортним засобом, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 8 травня 1993 року, якими визначено, що:

- особа допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, та посвідчення водія, виданим вперше, являється документ, що підтверджує право його власника на керування транспортним засобом, оформлений та виданий засобами Єдиного державного реєстру єдиної інформаційної системи МВС (далі - Єдиний державний реєстр МВС) і виготовлений на бланку та/або в електронній формі, після проходження особою, яка раніше не мала посвідчення водія, медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, а також підготовки відповідно до планів і програм та після складення теоретичного і практичного іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС - територіальних сервісних центрах МВС (далі - територіальні сервісні центри MBC),

- посвідчення водія на право керування транспортним засобом однієї з категорій видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, встановленому МОЗ України, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний і практичний іспити в сервісному центрі МВС,

- посвідчення водія, виготовлене на бланку, отримується особисто під підпис після пред?явлення паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон, або тимчасового посвідчення громадянина України, або посвідки на постійне проживання, або посвідки на тимчасове проживання, або посвідчення біженця, або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, чи пред?явлення одного із зазначених документів в електронній формі засобами порталу «ДІЯ» та оригіналу медичної довідки встановленого зразка, дійсної на дату подання заяви про отримання посвідчення водія, а інформація про видане посвідчення водія вноситься працівником територіального сервісного центру МВС до Єдиного державного реєстру МВС, діючи умисно, протиправно, з метою подальшого використання підробленого посвідчення водія, вступив у змову з невстановленою досудовим розслідуванням особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій щодо пособництва у вчиненні підроблення посвідчення водія, заздалегідь пообіцяв зазначеній особі придбати підроблений ним документ, надавши при цьому свої анкетні дані та фотокартку для подальшого їх внесення до підробленого документу.

У подальшому, невстановлена особа, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, у невстановленому під час досудового розслідування місці виготовила підроблений документ - посвідчення водія, який надає право керувати транспортним засобом та видається в установленому Законом порядку з дотриманням певної процедури, а саме: бланк посвідчення водія серії НОМЕР_1 , в яке внесла анкетні дані та фотографію ОСОБА_3 .

Відповідно до висновку експерта, бланк посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 , оформлений на ім?я ОСОБА_3 , не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території країни виробника - України.

Згідно інформації Територіального сервісного центру № 3247 посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 на ім?я ОСОБА_3 , не видавалось.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, а саме – у пособництві в підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такий документ і який надає права з метою його використання.

Крім цього, 12.03.2026 близько 16 год 00 хв ОСОБА_3 , будучи учасником дорожнього руху, як водій транспортного засобу - автомобіля «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, с. Ворзель, вул. Соснова, буд. 65, маючи при собі завідомо підроблений офіційний документ та достовірно знаючи, що посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_3 на його ім?я є підробленим, діючи умисно, протиправно, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою створити перед працівниками поліції видимість наявності у нього дійсного посвідчення водія та відповідно і з тим права на керування транспортним засобом і таким чином уникнути встановленої законом відповідальності за керування транспортним засобом без передбаченого дозволу, надав для перевірки працівникам поліції завідомо підроблене посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 із його особистими анкетними даними та фотокарткою, яке згідно висновку експерта не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території країни виробника - України, використавши його у такий спосіб.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, а саме – у використанні завідомо підробленого документа.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Судом встановлено, що до обвинувального акта прокурором додано клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути дане кримінальне провадження, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також, відповідно до вимог ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акта було додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , складену в присутності захисника адвоката ОСОБА_4 , щодо беззаперечного визнання обвинуваченим винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта в спрощеному провадженні. У даній заяві захисником ОСОБА_4 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст.ст. 381-382 КПК України.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення (проступки), передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 , захист якого здійснює захисник ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаних кримінальних проступків беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Таким чином, суд визнає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, а саме - пособництво у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такий документ і який надає права з метою його використання, а також ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, а саме - використання завідомо підробленого документа.

Також судом досліджено дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Вирішуючи питання щодо виду та розміру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України є кримінальними проступками, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Суд зазначає, що згідно положень статей 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Тому, на підставі викладеного, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді штрафу відповідно до санкцій ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Остаточне покарання ОСОБА_3 слід визначити на підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді штрафу.

Призначене ОСОБА_3 покарання у виді штрафу є необхідним й достатнім для його виправлення та запобігатиме вчиненню нових кримінальних правопорушень в майбутньому.

Речовими доказами суд розпоряджається відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на проведення експертиз в даному провадженні суд відшкодовує за рахунок обвинуваченого.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого суд не застосовує.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 302, 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень;

- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Остаточне покарання ОСОБА_3 визначити на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи у розмірі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) гривні 80 копійок.

Речові докази: посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 30.08.2023 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видане ТСЦ 5154, – знищити.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області, з урахуванням особливостей передбачених ст. 394 КПК України.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_1