Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №357/8981/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8981/26

3/357/2996/26

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого – судді Гавенко О. Л. ,

при секретарі – Древаль В.В.,

за участю прокурора – Шлапацького О.В.,

правопорушника ОСОБА_1

розглянувши у режимі відеоконференції (Viber) справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Національної поліції України Департаменту внутрішньої безпеки Київське міське управління відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не одружений, місце роботи не встановлено, зареєстраний Київська область, м. Біла Церква, вул. місце проживання: АДРЕСА_1

у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП,-

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 43/2026 від 21.05.2026 ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП за фактом несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме останній проходив службу в органах Національної поліції України на посаді інспектора взводу № 1 роти № 7 батальйону № 4 полку № 1 Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції та відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» був суб`єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону та обов`язок подання електронних декларацій. У протоколі зазначено, що наказом Департаменту патрульної поліції від 27 липня 2023 року № 939 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 03 серпня 2023 року на підставі пункту 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». У зв`язку із припиненням діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави, він був зобов`язаний відповідно до абзацу другого частини другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» подати щорічну декларацію за 2023 рік до 01 квітня 2024 року. Органом, який склав протокол, зазначено, що під час проходження служби ОСОБА_1 неодноразово ознайомлювався під підпис із вимогами антикорупційного законодавства, зокрема із положеннями Закону України «Про запобігання корупції», порядком подання декларацій, а також із обов`язками, що виникають у зв`язку зі звільненням зі служби. Крім того, під час звільнення ним була підписана розписка про обов`язок своєчасного виконання вимог антикорупційного законодавства після припинення служби. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларація після звільнення за 2023 рік була подана ОСОБА_1 лише 27 травня 2025 року о 16 годині 43 хвилини, тобто після спливу встановленого законом строку. Таким чином, на думку особи, яка склала протокол, декларацію було подано із простроченням понад один рік. У протоколі також зазначено, що під час проведення перевірки не встановлено об`єктивних та документально підтверджених обставин, які могли б свідчити про наявність поважних причин несвоєчасного подання декларації. Враховуючи наведене, орган досудового реагування дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім того, згідно з протоколом, датою вчинення адміністративного правопорушення визначено 27 травня 2025 року о 16 годині 43 хвилини, тобто момент фактичного подання декларації до Реєстру декларацій НАЗК, а місцем вчинення правопорушення зазначено адресу фактичного подання декларації: АДРЕСА_2 .

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю. Просив суд суворо не карати та врахувати щире каяття.

Прокурор Шлапацький О.В. просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та просив долучити до матеріалів справи висновок щодо останнього зазначив, що ОСОБА_1 порушив свій обов`язок та несвоєчасно подав вище зазначену декларацію, вважає, що в діях останнього наявні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 850 грн.

Суддя, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , думку прокурора Шлапацького О.В. дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі статтями 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи, встановити наявність чи відсутність події та складу адміністративного правопорушення, винуватість особи, дослідити докази та надати їм належну оцінку, після чого ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність особи у його вчиненні. Такими доказами, зокрема, є протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та інші документи.

Складання протоколу про адміністративне правопорушення є процесуальною дією суб`єкта владних повноважень, спрямованою на фіксацію обставин правопорушення, і відповідно до вимог ст. 251 КУпАП підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а додержання законності при застосуванні таких заходів забезпечується, зокрема, судовим контролем.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої провадження у справах про адміністративні правопорушення, що передбачають накладення штрафу, за своєю суттю можуть прирівнюватися до «кримінального обвинувачення» у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення у справах «Енгель та інші проти Нідерландів», «Маліге проти Франції»). У зв`язку з цим суд зобов`язаний забезпечити дотримання принципів справедливого судового розгляду та оцінювати докази з позиції достатності, належності та допустимості.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд, який у своїх постановах неодноразово зазначав, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 172-6 КУпАП необхідно встановити факт несвоєчасного подання декларації без поважних причин, а також довести наявність вини особи у формі умислу або необережності, що підтверджується сукупністю досліджених.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується його поясненнями, наданими у судовому засіданні, даними протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією, витягами з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, копіями документів, що підтверджують перебування його на відповідній посаді, а також іншими матеріалами справи.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що вони є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності - достатніми для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення підлягає сплаті особою, на яку таке стягнення накладено.

З огляду на викладене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, а також визнання вини та відсутність умислу, суд вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.

Керуючись ст. ст. 7, 23, 33, 40-1, ч. 1 ст. 172-6, ст. ст. 245–252, 283–285 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665, 60 грн.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

СуддяО.Л. ГАВЕНКО