Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №285/1595/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року, місто Звягель Житомирської області

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,

(Справа № 285/1595/26, провадження у справі № 2/0285/1521/26)

розглянув у судовому засідання у спрощеному порядку цивільну справу без повідомлення сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У березні 2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором №170888 від 04.12.2019 року в загальному розмірі 16892,36 грн., сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 8000,00 грн.

В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначає, що 04.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» (надалі – Товариство, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ») та ОСОБА_1 (надалі – Відповідач, Позичальник) укладено Договір споживчого кредиту № 170888, відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн. на умовах визначених кредитним договором, а Позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений Договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

Однак, Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору. Відповідач не виконав свої зобов`язання – не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у Відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором.

Щодо відступлення права вимоги: 12.04.2021 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення № СККК-12042021. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №170888 від 04.12.2019 року.

Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків та комісії у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором.

Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 16 892,36 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту – 6 571,03 грн.; заборгованість за процентами – 8 659,67 грн.; заборгованість за штрафом/пенею – 1 661,66 грн.

Ухвалою суду від 19 березня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справ без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 83 ЦК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Встановлено, що 04.12.2019 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір споживчого кредиту № 170888.

Згідно умов цього Договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в сумі 7 000,00 гривень на умовах строковості, повернення та платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у Договорі (п.1.1. Договору).

Сума кредиту надається позичальнику шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів на банківський картковий рахунок позичальника не пізніше наступного робочого дня з дати підписання цього Договору (п.1.2. Договору). Строк надання кредиту складає 366 днів, до 04.12.2020 року (п.1.5. Договору).

Відсоткова ставка за договором є фіксованою, а розмір відсоткової ставки за кредитом залежить від періоду її встановлення та складає: за перший день користування кредитом (включно) - 10% (3650% річних) %; за усі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту - 198% (п.1.6. Договору).

12.04.2021 було укладено договір відступлення прав вимоги № СККК-12042021, відповідно до якого ТОВ «Слон Кредит» відступило на користь ТОВ «ФК «Кредит Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №170888 від 04.12.2019 року.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № СККК-12042021 позивач набув права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №170888 від 04.12.2019 в розмірі 16 892,36 грн., з яких: 6 571,03 грн. - залишок по тілу кредиту; 8 659,67 грн. - залишок по відсотках; 1 661,66 грн. - заборгованість по штрафах/пені.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №170888 від 04.12.2019, ОСОБА_1 має заборгованість у загальному розмірі 16 892,36 грн.

На обґрунтування позовних вимог щодо наявності заборгованості по кредитному договору №170888 від 04.12.2019, позивач надав наступні докази: копію паспорта споживчого кредиту від 04.12.2019р.; копію договору споживчого кредиту № 170888 від 04.12.2019р.; копію графіку платежів до договору споживчого кредиту № 170888 від 04.12.2019р.; копію довідки про ідентифікацію; копію розрахунку заборгованості згідно кредитного договору №170888 від 04.12.2019 р.; копію Договору відступлення № СККК-12042021 від 12.04.2021 р.; копію витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення № СККК 12042021 від 12.04.2021р.; копію акту приймання-передачі Реєстру боржників до Договору відступлення № СККК-12042021 від 12.04.2021 р.; копію платіжної інструкції до Договору відступлення № СККК-12042021 від 12.04.2021 р.; копію досудової вимоги про погашення кредитної заборгованості від 12.03.2026 р.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 42 розділу III Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018р. №75, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Необхідність дослідження саме первинних документів в справах щодо стягнення кредитної заборгованості знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду України від 30.01.2018р. в справі №161/16891/15-ц.

Правова позиція щодо первинних документів відображена в постанові Верховного Суду України від 14.06.2018р. в справі №364/737/17, де зазначено, що розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує укладення договору на умовах, які вказані банком у позовній заяві.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази згідно вимог ст.ст. 77 - 80 ЦПК України мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, позивач, звертаючись з даним позовом до суду, повинен був надати суду докази, з яких можливо було б встановити виконання з боку ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» своїх зобов`язань по кредитному договору, зокрема щодо виплати/сплати за рахунок отриманого відповідачем кредиту, суми грошових коштів, зазначених у п. 1.1. та п.1.2. Договору.

Суд приходить до висновку, що надані позивачем документи не підтверджують факт отримання відповідачем коштів на підставі укладеного договору та наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі, зазначеному в позовній заяві.

Зокрема, розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту та користування ним, а отже не є належним доказом наявності заборгованості.

Зазначений розрахунок щодо конкретного розміру заборгованості, є документом, що створений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на яких наполягає позивач.

Суд враховує, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Проте, суд констатує, що позивачем не надано документів, які б відповідали наведеним вище критеріям та з високим ступенем вірогідності підтверджували обставини щодо надання грошових коштів відповідачу в борг.

Враховуючи принцип процесуальної рівності сторін спору та керуючись приписами частини 7 статті 81 ЦПК України, суд констатує, що позбавлений можливості збирати докази з власної ініціативи, в тому числі й докази, що підтверджують доводи позивача щодо надання грошових коштів відповідачу в строкове платне користування та щодо розміру заборгованості.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем в супереч приписам статті 12, 81 ЦПК України не надано доказів для підтвердження обставин щодо надання коштів у борг відповідачу, як позичальнику, первинними кредиторами та, відповідно, існування заборгованості.

При цьому, позивачем не повідомлено про наявність перешкод у наданні таких доказів та у відповідності до приписів статті 84 ЦПК України, клопотань про витребування доказів не заявлено.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Отже, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що у ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідача виникли права і обов`язки згідно умов Договору, оскільки відомостей про зарахування кредитних коштів матеріали справи не містять, в зв`язку з чим суд дійшов висновку, що доводи позивача щодо виникнення у відповідача зобов`язань по договору не підтверджені належними доказами.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги недоведені та, як наслідок, відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Житомирського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 05.06.2026 року.

Головуючий