Вирок від 04 червня 2026 р. у справі №295/14213/23 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/14213/23

1-кп/295/493/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №22023060000000096 від 16.06.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Житомира, громадянки України, з вищою освітою, розлученої, працюючої вчителем у Ліцеї № 6 м. Житомира, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, за ч. 1 ст. 436-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно із Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав; з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Всупереч вказаним нормам міжнародного права президент російської федерації (далі - РФ) ОСОБА_6 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України.

20.02.2014 російською федерацією розпочато збройну агресію проти України шляхом порушення зс рф всупереч міжнародно-правовим зобов`язанням рф порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання нею своїх військових формувань, дислокованих у Криму відповідно до Угоди між Україною і рф про статус та умови перебування Чорноморського флоту РФ на території України від 28 травня 1997 року, для блокування військових частин ЗСУ.

У подальшому 24.02.2022 о 5 год президентом рф ОСОБА_7 оголошено про початок спеціальної військової операції на території України. Того ж дня, близько 05 год 10 хв зс рф, що діяли за наказом керівництва рф, здійснено запуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах, складах, підрозділах ЗСУ та інших військових формувань. Після чого, тоді ж, війська рф сухопутним шляхом зайшли на суверенну територію України.

Так, на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці зс рф шляхом застосування зброї незаконно вторгайсь на територію України через державні кордони України в Житомирській, Київській, Чернігівській, Херсонській, Миколаївській, Харківській, Сумській, інших областях та здійснили збройні напади на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, цивільні об`єкти, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також здійснюють окупацію окремих частин з числа вказаної території, чим змінили межі території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до цього часу та призводить до загибелі людей та інших тяжких наслідків.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.22 № 64/2022, в Україні введено воєнний стан з 05 год 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який востаннє Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 26.07.2023 № 451/2023 правовий режим воєнного стану продовжено з 05 години 30 хвилин 18.08.2023 строком на 90 діб.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи достовірно обізнаною про факт розв`язання та здійснення російською федерацією агресивної війни проти України, зокрема шляхом повномасштабного військового вторгнення та тимчасової окупації частини території України зс рф, діючи умисно з мотивів підтримки інформаційних впливів держави-агресора на шкоду інформаційній безпеці України та з метою їх поширення серед населення, 1 червня 2023 року близько 13 години дня, перебуваючи в підсобному приміщенні № 306 ліцею № 6 м. Житомира, що розташований за адресою: м. Житомир, м-н Короленка, 7, у присутності інших викладачів даного ліцею заперечувала та окремими судженнями виправдовувала збройну агресію РФ проти України, розпочату у 2014 році, висловлювавши твердження наступного змісту (мовою оригіналу): «Це не росія до нас прийшла, а тут воює лише Китай та Америка», «В Донецьк прийшли, бо люди просили цього, місцеві мешканці цього самі бажали».

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення не визнала. Надала покази про те, що працює у Ліцеї № 6 м. Житомира ще з 1983 року. 01.06.2023 близько 13 год перебувала у приміщенні указаного Ліцею № 6 у кабінеті 306 та заповнювала журнал, також у кабінеті були присутні інші викладачі – ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , яка згодом пішла, а ОСОБА_11 прийшла. Заперечила, що висловлювалась так, як зазначено в обвинувальному акті. Агресію рф вона не виправдовує, вважає себе патріоткою України, неприязних відносин з колегами на той час не було. Припускає, що можливо колеги хотіли оговорити її для отриманні викладацьких годин.

Проте, незважаючи на невизнання вини обвинуваченою, її винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю доводиться дослідженими доказами під час судового розгляду, а саме показаннями свідків та дослідженими в судовому засіданні письмовими документами.

Так, свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні надала покази про те, що працює вчителем біології та хімії у Ліцеї № 6 м. Житомира, з обвинуваченою являється колегами та неприязних відносин між ними немає. Наразі не спілкуються, проте раніше були товариські стосунки. Данні обставини обвинувачена підтвердила в судовому засіданні. 1 червня 2023 року близько 13 години дня, перебувала в підсобному приміщенні № 306 ліцею № 6 м. Житомира разом з ОСОБА_8 . А поруч к каб 306 була обвинувачена. Ми виставляли оцінки. В цей час до них зайшла вчитель хімії ОСОБА_11 , яка сіла до неї за стіл і запитала, чи може таке бути щоб в учня і мама і тато пішли в ЗСУ, в той же час зайшла до них обвинувачена і почала висловлюватись російською мовою, що ми не все знаєм, що не ті канали дивимось, що це ЗСУ самі збили свій літак в Озерному, що викликало у неї занепокоєння, оскільки людина, живучи в Україні не може так казати. Тоді вона запитала в обвинуваченої, чи ОСОБА_12 – це постановка? На що обвинувачена їй ствердно відповіла, що «так», і почала розповідати, що її майстер манікюру була в Харкові і вона сказала, що там спеціально робиться картинка нашими ЗСУ і що такої війни не має. Свідок зрозуміла про що йде мова і знову запитала в обвинуваченої « ОСОБА_13 », обвинувачена відповіла: «Так, наші ЗСУ скинули туди бомбу», на що свідок у відповідь стала кричати, що вона сепаратистка і колоборантка. На запитання «то в Україні росіяни не воюють?», обвинувачена їй відповіла, що «ні, тут воює ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ». Потім з підсобного приміщення вийшла ОСОБА_8 . Вчителі спитали, що відбувається і вона розповіла про ці обставини, далі пішла до директора ОСОБА_16 , яка сказала що вже викликала СБУ і о 19 год прибули працівники СБУ, яким вони давали пояснення. Обвинувачена говорила багато, що росія прийшла в Донецьк, бо її там чекали. В позаурочний час спілкувалась і російською і українською мовою. На початку березня ОСОБА_4 скинула в групу школи посилання з мережі «TikTok» про смерть ОСОБА_17 , після чого колеги просили її видалити. Після зазначених обставин обвинувачена зрозуміла, що ОСОБА_4 виправдовує збройну агресію рф проти України і вона не змінила своїх поглядів на даний час. Крім того, свідок зазначила, що пройшла поліграф, а обвинувачена відмовилась.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надала покази про те, що на час подій працювала вчителем історії у Ліцеї № 6 м. Житомира, з обвинуваченою має робочі стосунки, яку знає дуже мало. 1 червня 2023 року близько 13 години дня, перебувала в підсобному приміщенні № 306 ліцею № 6 м. Житомира, що є її робочим місцем і працювала за ноутбуком, де також перебувала ОСОБА_9 . Через певний час в підсобне приміщення кабінету № 306 зайшла обвинувачена і сказала, що батьки двох дітей, які навчаються в школі пішли служити в ЗСУ, мабуть, щоб заробити гроші. Згодом зайшла ОСОБА_11 і ОСОБА_4 сказала про те, що ЗСУ бомблять своїх, а російські військові прийшли в Донецьк, бо населення цього хотіло. Також сказала, що ми дивимось не ті канали, що події в ОСОБА_18 та ОСОБА_19 – це постановка, фейк і в Озерному свої літаки навмисно збили ЗСУ. ОСОБА_9 назвала обвинувачену і ОСОБА_11 сепаратистками. Загалом вона чула, як обвинувачена неодноразово заперечувала та виправдовувала збройну агресію рф проти України, розпочату у 2014 році, зокрема раніше був ще один випадок до вказаних подій.

Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні показала, що працює заступником директора у Ліцеї № 6 м. Житомира, з обвинуваченою має робочі стосунки, з якою знайома більше 20 років та конфліктів не мала.1 червня 2023 року на першому поверсі кабінету № 306 ліцею № 6 м. Житомира у проміжку десь між 13 та 14 год зустрілась з ОСОБА_9 біля кабінету директора, яка повідомила їй, що ОСОБА_4 веде розмови не конституційного змісту, що Україна сама винна, що її бомблять, що батьки деяких учнів школи пішли на фронт, щоб не боронити Україну, а заробити гроші. ОСОБА_8 підтвердила слова ОСОБА_9 . Разом з директором ОСОБА_21 вона піднялась до 306 кабінету, де при ній між обвинуваченою та ОСОБА_21 відбулась розмова про те, що ОСОБА_4 казала ОСОБА_9 , що Україна винувата у розв`язанні війни. Також чула як ОСОБА_9 кричала на ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , що вони колоборантки. Про зазначені обставини директор ОСОБА_21 повідомила у Департамент освіти та СБУ. Оскільки на даний час вже не всі деталі тих подій пригадує, тому підтверджує усі свої покази, надані на досудовому слідстві.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала, що працює вчителем історії у Ліцеї № 6 м. Житомира, з обвинуваченою має робочі стосунки. 1 червня 2023 року близько 13 години дня, перебувала в підсобному приміщенні № 306 ліцею № 6 м. Житомира разом з колегами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та шукала там свою колегу ОСОБА_10 , якої у підсобці не було, оскільки хотіла порадитись з нею, яку оцінку ставити її учню, обоє батьків якого на фронті. Вона запитала у колег, чи може таке буде, щоб обох батьків неповнолітньої дитини забрали на фронт. На що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відповіли, що можуть. з ОСОБА_9 робочі стосунки, а ОСОБА_8 майже не знає. Свідком конфлікту між ОСОБА_4 та іншими вона не була, тільки пам`ятає як ОСОБА_9 кричала та розмахувала руками, але у зв`язку із чим не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_22 у судовому засіданні показала, що працює вчителем зарубіжної літератури у Ліцеї № 6 м. Житомира,з обвинуваченою має нормальні робочі стосунки. 01.06.2023 її на роботі не було, тому свідком подій вона не була, проте може сказати що вона ніколи не чула, щоб ОСОБА_4 говорила щось протиправне, оскільки вони з нею спілкувались на інші теми. Пам`ятає, що у травні 2024 року, коли збирали кошти на потреби ЗСУ обвинувачена здала 500 грн, проте раніше на ЗСУ не здавала нічого. Профспілка регулярно перераховувала великі суми коштів на ЗСУ. ОСОБА_4 вийшла з профспілки у червні 2022 року та посприяла тому, щоб ще 10 вчителів вийшло з профспілки. Підтверджує усі свої покази, надані на досудовому слідстві, оскільки через те, що пройшло вже багато часу деталей може не пам`ятати.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 показала, що з 2014 по 2024 рік обіймала посаду директора Ліцею № 6 м. Житомира. До події з обвинуваченою мала робочі стосунки. Обвинувачена вміє відстоювати свою думку, від колег на ОСОБА_4 скарг не надходило, виконувала свої посадові обов`язки належним чином. Про конфлікти між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 їй невідомо. Приблизно на початку червня 2023 року до обіду до неї прибігла вчителька ОСОБА_9 та повідомила, що ОСОБА_4 в підсобці веде розмову про не визнання збройної агресії рф проти України. Після чого, вона із своїм заступником ОСОБА_20 пішла до підсобки, де були обвинувачена, ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , щоб з`ясувати, що трапилось. ОСОБА_9 повідомила, що обвинувачена казала, що у ОСОБА_18 все було не так як розказують і що вона не визнає росію як агресора, у зв`язку із чим було викликано правоохоронні органи.

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні показала, що з обвинуваченою має робочі стосунки та працює у Ліцеї № 6 з 1999 року вчителем математики. ОСОБА_4 може охарактеризувати як вчителя, яка добре викладає свій предмет. Свідком подій вона не була, та не чула подібних висловлювань про невизнання збройної агресії рф про України від ОСОБА_4 .

Допитана свідок захисту ОСОБА_24 в судовому засіданні показала, що працює вчителем української мови та літератури Ліцею № 6 з 1974 року, з обвинуваченою має робочі стосунки. Неприязних відносин з обвинуваченою немає. ОСОБА_9 може бути конфліктна по роботі. Вона не чула, щоб обвинувачена виправдовувала збройну агресію рф проти України. Від колег чула, що відбулась перепалка між ОСОБА_4 , ОСОБА_11 і ОСОБА_9 щодо подій в ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . Телефонувала до директора, що не потрібно дзвонити з приводу цього до правоохоронних органів, проте вона сказала, що не могла вчинити інакше.

Разом з тим, причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується наступними письмовими доказами, дослідженими судом.

16.06.2023 внесено відомості до ЄРДР за №22023060000000096 за ч. 1 ст. 436-2 КК України

Висновком експерта за результатами проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи від 09.10.2023 № 23838/23-36 підтверджується те, що, що у висловлюваннях ОСОБА_4 , які вона висловлювала 01.06.2023 близько 13 год дня, перебуваючи в підсобному приміщенні № 306 ліцею № 6 м. Житомира, у присутності інших викладачів даного ліцею, а саме:

- «Це не росія до нас прийшла, а тут воює лише Китай та ОСОБА_15 » міститься заперечення збройної агресії проти України. Це заперечення виражене у прямій формі у висловленні незгоди з офіційно встановленим фактом збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, викладеної у твердженні про непричетність рф до цієї агресії та у звинуваченні в ній Китаю і Америки.

- « ОСОБА_25 збили свої», «Буча та Ірпінь це спланована постанова», «Українські військові самі бомблять свою інфраструктуру» міститься заперечення причетності російських військових до вчинення воєнних злочинів в Україні. Це заперечення виражене у формі тверджень, які імплікують звинувачення українських військовослужбовців у збитті в Озерному літака, який перебував на озброєнні ЗСУ, та у здійсненні ними бомбардувань об`єктів цивільної інфраструктури України, а також у зображенні масового вбивства українського цивільного населення в містах Буча та Ірпінь Київської області спеціально продуманою постановкою з умисне викривленим тлумаченням подій.

- «В Донецьк прийшли, бо люди просили цього, місцеві мешканці цього самі бажали» міститься виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та виправдовування тимчасової окупації частини території України. Це виправдовування виражене у представлені збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, та тимчасової окупації частини її території як бажаних/очікуваних жителями цієї території.

Згідно з висновком за результатами дослідження з використанням поліграфа від 03.08.2023, проведеного спеціалістом-поліграфологом ОСОБА_26 - експертний обрахунок і криміналістичний аналіз зареєстрованих комп`ютерних поліграм фізіологічних показників опитуваної гр. ОСОБА_9 свідчать про відсутність у неї стійких фізіологічних реакцій емоційної значимості (стресових змін) при її відповідях на Перевірочні вербальні стимули, які підтверджували б їх суб`єктивну значущість для особи, що перевіряється, що дозволяє стверджувати про правдивість її пояснень, які вона надала фахівцю-поліграфологу під час передтестової і внутрішньотестової бесіди. Дана обставина засвідчує, що відомості, які викладає ОСОБА_9 , стверджуючи, що під час розмови, яка відбулась приблизно о 13 год 01.06.2023 в кабінеті №306 ліцею №6 м. Житомира і свідком якої вона була, ОСОБА_11 та ОСОБА_4 висловлювались щодо виправдання та заперечення збройної агресії рф проти України, яке виразилось у фразах: «Бомбят же свои», «Мариуполь и Бахмут бомбят свои», «А в Озерном кто сбил самолет? Наши же и сбили», «Буча и Ирпень это постановка», «Здесь воюют Китай и Америка», достовірно відображають її твердження про події в рамках досліджуваної версії, та узгоджуються із слідами в ї пам`яті.

Оцінюючи наданий висновок за результатами дослідження з використанням поліграфа від 03.08.2023 відносно ОСОБА_9 , суд зауважує наступне.

Так, поліграф - це багатоканальний осцилограф, який проводить одночасний запис показників кров`яного тиску, дихання, рухових реакцій, робить електрокардіограму тощо. Водночас, на основні чотири показники, які вимірюються поліграфом (артеріальний тиск, пульс, потовиділення, частота дихання) впливає велика кількість емоцій, в тому числі радість, ненависть, печаль, тривога, депресія. Зв`язок цих параметрів у сукупності із намірами безперечного обману до цього часу наукою не доведено. При цьому слід зазначити, що поліграф не читає думки, а лише реєструє фізіологічну активність та зміну її параметрів. Він виявляє не брехню, а лише збудження, яке з певною долею вірогідності може свідчити про неправду. По фізіологічним реакціям не можна точно встановити природу процесу, що їх викликав (позитивна чи негативна емоція, біль, якісь асоціації, брехня, переляк).

Разом з тим, положеннями чинного кримінального процесуального законодавства не передбачена можливість перевірки правдивості показань учасників судового розгляду із застосуванням поліграфа («детектора брехні») або прийняття судом в якості доказу отриманих таким чином відомостей, які носять орієнтовний характер.

Аналіз чинного законодавства дозволяє суду констатувати, що законодавець дозволяє використовувати поліграф у вузькому професійному колі (Інструкція щодо застосування комп`ютерних поліграфів у роботі з персоналом органів внутрішніх справ України, затверджена Наказом МВС України від 28.07.2004 № 842, Порядок проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа у Державному бюро розслідувань, затверджений постановою КМУ від 11.05.2017 № 449, Положення про психологічне забезпечення в Національній гвардії України, затверджене Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 8.12.2016 № 1285 тощо).

Крім того, суд звертає увагу на відсутність нормативно-правового акту, що врегульовує питання проведення судової експертизи (психофізіологічне дослідження з використанням поліграфу (детектору брехні) для цілей кримінального провадження, зокрема із визначенням основних принципів використання поліграфа, випадків, в яких це заборонено, кола осіб, які не можуть бути піддані такій перевірці, часових рамок, протягом яких особа може бути піддана до такої перевірки.

Результати перевірок на поліграфі мають в процесі доказування орієнтовне, а не доказове значення, а висновки мають ознаки вірогідності.

Опитування за допомогою комп`ютерного поліграфа можливе лише в межах проведення судової психологічної експертизи, таке опитування проводиться із метою одержання орієнтовної інформації та його результати самостійного значення у процесі доказування не мають, можуть використовуватись лише у сукупності з іншими доказами. Установлення особливостей психічної діяльності та таких її проявів в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки, можуть з`ясовуватися лише шляхом призначення та проведення судової психологічної експертизи, а не експертного дослідження, а опитування із застосуванням спеціального технічного засобу комп`ютерного поліграфа може проводитися виключно в межах психологічної експертизи з метою отримання орієнтувальної інформації, а не використовуватися як засіб доказування обставин, передбачених у ст. 91 КПК України.

Крім того, достовірність показань особи, в нашому випадку свідка є предметом оцінки виключно суду.

Таким чином, вказані вище висновки з використанням поліграфа, оцінюються судом не як самостійний доказ в силу статті 84 КПК України, та не може бути покладені в основу вироку, оскільки порушує принцип безпосередності, передбачений ст. 23 КПК України, а як письмовий документ допоміжного характеру, який підтверджує безпосередні показання свідка ОСОБА_9 , надані суду.

Посадовою інструкцією № 6 вчителя 5-11-их класів закладу загальної середньої освіти, з якою ознайомлено під підпис ОСОБА_4 підтверджується, те, що остання у своїй діяльності як вчитель зобов`язана керуватись Конституцією і законами України, Указами Президента України, рішеннями Кабінету Міністрів України і органів управління освіти усіх рівнів з питань освіти і виховання учнів та повинна їх знати.

Повідомлення про виявлене кримінальне правопорушення на адресу СВ Управління СБ України в Житомирській області зареєстроване за №6/1818 16.06.2023 з приводу того, що в результаті здійснення оперативно-службової діяльності отримано дані про те, що ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , будучи педагогічними працівниками, які викладають в Ліцеї № 6.01 червня 2023 року, приблизно о 13 годині, перебуваючи в кабінеті № 306 ліцею № 6, що за адресою: м. Житомир, майдан Короленка, 7, в присутності інших вчителів - ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , під час розмови заперечували та окремими судженнями виправдовували збройну агресію російської федерації проти України, що підтверджується висновком за результатом проведення лінгвістичного дослідження носить інформативних характер.

До того ж, показання безпосередніх свідків події ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які з обвинуваченою не мали неприязних стосунків, а лише робочі, що також підтвердила сама обвинувачена, є послідовними, чіткими та повністю узгоджуються між собою.

Показання останнього безпосереднього очевидця події ОСОБА_11 прямо не суперечать показанням інших свідків, підтверджують сам факт події, однак вона не пам`ятає висловлювання ОСОБА_4 , які їй інкримінуються, що може бути пояснено похилим віком свідка, яка 19.01.1948 р.н.

Показами свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , не доводиться винуватість обвинуваченої в інкримінованому правопорушенні, оскільки вони не були безпосередніми очевидцями інкримінованих у вину обвинуваченій подій, тому суд не може покласти їх в основу свого рішення, а ці покази носять лише інформативний характер.

Покази свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , які безпосередньо не чули висловлювань ОСОБА_4 , проте узгоджуються з показами безпосередніх свідків події ОСОБА_9 та ОСОБА_8 і у сукупності з такими, є послідовними, логічними та такими, що узгоджуються між собою.

Суд визнає допустимими доказами показання свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21 оскільки вони підтверджуються іншими допустимим доказами - показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які безпосередньо підтвердили факт вчинення обвинуваченою протиправних дій, які їй інкримінуються.

Крім того, обвинувачена ОСОБА_4 відмовилась проходити поліграф, згідно її заяви, що міститься в матеріалах справи, на відміну від свідка ОСОБА_9 , у зв`язку із чим суд приходить до висновку, що обвинувачена своїми діями не демонструє готовність пройти перевірку, щоб довести необгрунтованість інкримінованих їй дій.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, які є належними та допустимими, а у своїй сукупності достатніми та взаємопов`язаними між собою, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 доведена поза розумним сумнівом та її дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 436-2 КК України, як виправдовування та заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.

Враховуючи викладене, доводи сторони захисту про невинуватість обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, суд не може покласти їх в основу свого рішення та спростовуються дослідженими доказами, які узгоджуються між собою, а саме: показами свідків, висновком експерта та іншими письмовими доказами, зібраними в ході досудового розслідування та судового розгляду, і розцінюються судом як обраний спосіб захисту, з метою уникнення відповідальності обвинуваченою.

Доводи захисника про те, що згідно висновка експерта неможливо встановити, хто саме озвучив фрази ОСОБА_11 , чи ОСОБА_4 спростовується даним висновком від 09.10.2023 р, згідно якого, встановлено, що відповідно до обставин, викладених в постанові, вони є текстовим відтворенням усномовленнєвих повідомлень громадянки ОСОБА_4 , продукованих під час перебування 01.06.2023 року в ліцеї №6 м. Житомира у ситуації розмови з іншими викладачами.

Разом з тим, суд відкидає посилання захисника на постанову від 15.11.2023 (справа № 344/4586/23) оскільки вона є нерелевантною для вказаної справи.

Призначаючи обвинуваченій покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання передбачених ст. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, який згідно з ч. 4 ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, дані про особу обвинуваченої, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Суд враховує матеріали досудової доповіді Богунського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Житомирській області, згідно з якою, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистіть обвинуваченої, її спосіб життя, маючи середній рівень ймовірності вчинення повторного правопорушення, а також середній рівень небезпеки для суспільства, виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 без позбавлення волі на певний строк можливе, обвинувачена не становить значної небезпеки для суспільства (у т. ч. для окремих осіб).

Також суд враховує, що обвинувачена ОСОБА_4 раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, працевлаштована, має стійкі соціальні зв`язки у місці проживання, на роботі характеризується задовільно. До того ж, згідно даної характеристики остання має непорозуміння з учнями в класах, де викладає математику, тому батьки неодноразово звертались до адміністрації щодо зміни вчителя і звернення батьків продовжуються.

З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженої, а також запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства та призначає їй міру покарання в межах санкції статті у виді пробаційного нагляду, оскільки вважає, що саме такий вид покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати на проведення експертизи на суму 7169 грн 40 коп, слід стягнути з обвинуваченої на користь держави.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Арешт на майно ОСОБА_4 не накладався.

Підстав для обрання обвинуваченій запобіжного заходу суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 436-2 КК України та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років пробаційного нагляду.

На підставі ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки протягом пробаційного нагляду:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Процесуальні витрати на проведення експертизи на суму 7169 грн 40 коп стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Суддя ОСОБА_1