Суд: Андрушівський районний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 26 травня 2026 р.
Справа: №555/707/25
Суддя: Волков І. М.
Справа №: 555/707/25
Провадження № 2/272/47/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2026 року
Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді – Волкова І.М.
за участі секретаря судового засідання – Шмикової М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Андрушівка в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя -
ВСТАНОВИВ:
І. Суть позову
Відповідно до ухвали Березнівського районного суду Рівненської області від 29.04.2025 р. до Андрушівського районного суду Житомирської області надійшли матеріали справи № 555/707/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя за підсудністю.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2025 р. вищевказана справа передана до провадження судді Волкова І.М.
Позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Оніщук М.А. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя шляхом стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації від вартості 1/2 частини транспортного засобу в сумі 111 470,05 (сто одинадцять тисяч чотириста сімдесят гривень 05 коп.), припинивши право спільної сумісної власності.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що позивач з відповідачкою перебували в шлюбі з 30.10.2021 та рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 18.11.2024 шлюб між ними розірвано. Зазначає, що в шлюбі сторонами було придбано транспортний засіб FORD FOCUS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , легковий седан-В, номер кузова НОМЕР_2 , 2008 року випуску вартістю 222 940,10 грн. який зареєстрований на відповідачку. Посилається на те, що не можуть дійти згоди з відповідачкою щодо володіння та користування спільним майном та добровільно розділити його. Тому позивач звернувся з вимогою про розподіл спільного майна подружжя до суду та у зв`язку з тим, що автомобіль є неподільним, просить стягнути 1/2 вартості авто.
ІІ. Позиція учасників справи
В судове засідання позивач не з`явився, його представник направила до суду заяву про розгляд справи у їхвідсутність та зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з`явилася, її представник направив до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність і зазначив, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі та просить відмовити. Крім того, представником відповідачки було направлено через електронний суд відзив на позовну заяву в якому зазначає, що задоволення вказаного позову призведе до порушення її прав, оскільки не надавала згоди викупити у позивача його частку у праві спільної сумісної влсності на майно подружжя та виплатити йому компенсацію за цю частку, оскільки відсутність коштів зумовить примусове виконання рішення суду шляхом продажу авто. Посилається на те, що для відповідачки стягнення компенсації за частку в майні стане надмірним тягарем. Крім того зазначає, що авто належить відповідачці на праві індивідуальної приватної власності та інші співвласники - відсутні, вказує на те, що в позові відсутні докази про придбанн автомобіля саме за спільні кошти подружжя. Крім того, не погоджується з оцінкою ринкової вартості майна.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 09.06.2025 відкрито провадження у цій справі та призначено до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного.
ІV. Обставини справи, встановлені судом
Сторони перебували в шлюбі, який розірвано рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 18.11.2024 (а.с.9).
З наданої Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях ТСЦ МВС № 5641 відповіді на запит адвоката Оніщук М. вбачається, що згідно баз Єдиногодержавного реєстру транспортних засобів ТСЦ 55641 за громадянкою ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 17 січня 2024 було зареєстровано авто FORD FOCUS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , легковий седан-В, номер кузова НОМЕР_2 , 2008 року випуску згідно договору купівлі-продажу 8096/24/000476 (а.с.10-15).
З довідки від 10.03.2025 оцінювача ОСОБА_3 вбачається середня ринкова вартість спірного автомобіля - FORD FOCUS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , легковий седан-В, номер кузова НОМЕР_2 , 2008 року випуску - 222 940,10 грн (а.с.16-25).
Крім того, з копії паспорта відповідачки вбачається, що остання змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 (а.с.112).
V. Застосоване судом законодавство
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу.
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ч. 1 та 3 ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до вимог ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
Статтею 68 СК України передбачено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.
На підставі ч. 1 та 2 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.
Відповідно до ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (п. 22 п. 25 Постанови пленуму ВСУ від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»).
Щодо доводів викладених у відзиві відповідачки, суд зазначає наступне.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 зазначено у пунктах:
27. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом (речення перше абзацу другого частини першої статті 71 СК України).Тобто суд має вирішити переданий на його розгляд спір про поділ спільної сумісної власності саме тоді, коли подружжя не домовилося про порядок такого поділу. Вирішення цього спору, зокрема щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання.
46. Велика Палата Верховного Суду вважає неприйнятним аргумент позивачки про безпідставне неврахування судом апеляційної інстанції акта виконаних робіт № 50715-А від 12 січня 2021 року, що нібито засвідчує платоспроможність відповідача. Така платоспроможність не має значення для вирішення спору, у якому про припинення своєї частки у праві спільної сумісної власності на неподільну річ та отримання відповідної компенсації на свою користь просить позивач. У разі задоволення цього позову відповідач стає одноосібним власником речі. Тому його не можна вважати неплатоспроможним. Більше того, якщо для задоволення позову про стягнення коштів суд мав би враховувати платоспроможність відповідача на час розгляду справи, то стягнення у судовому порядку багатьох боргів було би неможливим саме з цієї причини.
47. Факт відсутності у відповідача коштів для одномоментної виплати компенсації позивачеві сам по собі не може бути ознакою надмірності тягаря з такої виплати. Якщо у цього відповідача будуть відсутні кошти, зокрема регулярні доходи, для реального виконання рішення суду, за яким на користь позивача треба виплатити компенсацію, то під час виконавчого провадження виконавець може звернути стягнення на майно відповідача, у тому числі на присуджену йому річ (стаття 56 Закону України «Про виконавче провадження»). Виручені від реалізації кошти спрямовуються на задоволення вимог стягувача, сплату виконавчого збору, відшкодування витрат виконавчого провадження тощо.
50. Згода відповідача на виплату грошової компенсації позивачеві, право власності якого на частку у праві спільної сумісної власності припиняється, не є обов`язковою. За змістом частини четвертої статті 71 СК України згоду на отримання такої компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на майно при його поділі має надати той із подружжя, на чию користь таку компенсацію присуджує суд. Цей припис узгоджується з приписом частини другої статті 364 ЦК України, за змістом якого саме той співвласник, який бажає виділу, має надати згоду на одержання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки у неподільній речі (близькі за змістом висновки висловлені, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 квітня 2020 року у справі № 210/4854/15-ц, від 24 березня 2021 року у справі № 501/2211/18, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від3 лютого 2020 року у справі № 235/5146/16-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного судувід 3 червня 2020 року у справі № 487/6195/16-ц і від 9 червня 2021 року у справі № 760/789/19).
Висновок суду
Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.
Так, спірний автомобіль придбано сторонами під час перебування ними в шлюбі, а тому в силу викладених вимог Закону вважається спільним сумісним майном подружжя.
Згідно довідки від від 10.03.2025 оцінювача ОСОБА_3 вбачається середня ринкова вартість спірного автомобіля - FORD FOCUS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , легковий седан-В, номер кузова НОМЕР_2 , 2008 року випуску - 222 940,10 грн. Таким чином, враховуючи, що спірний автомобіль знаходиться в користуванні ОСОБА_6 , що не оспорюється сторонами, ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 71 СК України має право на компенсацію половини вартості транспортного засобу, що дорівнює його частці у розмірі 111 470,05 грн. та яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.12, 13, 76-81, 211,247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. 57,60,61,63,65,69-71 СК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про поділ спільного майна подружжя задовольнити.
В порядку поділу спільного майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 стягнути із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 грошову компенсацію вартості 1/2 частини транспортного засобу в розмірі 111 470 грн. 05 коп. (сто одинадцять тисяч чотириста сімдесят гривень 05 коп).
Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 на транспортний засіб марки FORD FOCUS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , легковий седан-В, номер кузова НОМЕР_2 , 2008 року випуску.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Житомирського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.1 п.п.15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Андрушівський районний суд Житомирської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його(її)проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне скарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 05.06.2026.
Відомості про учасників справи:
Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .
Суддя:І. М. Волков
Оригінал: reyestr.court.gov.ua