Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №161/1746/26 — Ратнівський районний суд Волинської області

Справа № 161/1746/26

Провадження № 2/166/361/26

категорія: 17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 червня 2026 року с-ще Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Фазан О. З.,

за участі секретаря судового засідання Приймачук О. М.,

представника позивача адвоката Крутоголової О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

встановив:

Адвокат Андрешков О.Д. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 8985 доларів США боргу та 206,32 доларів США трьох відсотків річних за час прострочки сплати боргу.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що 10 квітня 2024 року відповідач ОСОБА_2 отримав в борг від позивача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 8985 доларів США, що еквівалентно 391566,30 грн, які зобов`язувався повернути в строк до 10 квітня 2025 року, про що власноручно написав боргову розписку. В зазначений строк відповідач свої зобов`язання не виконав, на звернення позивача про повернення боргу належним чином не реагує та борг не повертає.

Враховуючи викладене, просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 борг в сумі 8985 доларів США та 206,32 доларів США трьох відсотків річних за час прострочки сплати боргу.

Ухвалою Луцького міськраонного суду Волинської областім від 04.02.2026 року цивільнк справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, передано за підсудністю до Ратнівського районного суду Волинської області.

До Ратнівського районного суду надійшла справа 09.03.2026 року.

Ухвалою Ратнівського районного суду Волинської області від 11.03.2026 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 15.04.2026 року витребувано у позивача ОСОБА_1 оригінал боргової розписки ОСОБА_2 та відкладено розгляд справи.

На виконання зазначеної ухвали 05.05.2026 до суду надійшла оригінал боргової записки ОСОБА_2 від 10.04.2025 .

Ухвалою суду від 19.05.2026 року забезпечено позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, які наявні на банківських рахунках ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що відкриті в банківських установах України в межах ціни позову – 400553 (чотириста тисяч п`ятсот п`ятдесят три) гривні 59 копійок.

Судове засідання 04.05.2026, 19.05.2026 відкладено за клопотанням адвоката Крутоголової О. О. .

Представник позивача адвокат Крутоголова О. О. позов підтримала з підстав, наведених у ньому. Крім того, додатково пояснила , що ціна позову становить 398855,71 грн станом на день пред`явлення позову - 16.01.2026 .

Відповідач ОСОБА_2 не з`явився, не клопота про відкладення розгляду справи, що підтверджено даними Укрпошти Трекінг R 067179611870.

Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначеними родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем грошової суми або визначеної кількості речей.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч. 1 та 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За своєю суттю розписка про отримання в борг коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.

Судом встановлено, що наявність між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносин позики підтверджується оригіналом розпискою від 10.04.2024 ( а. с. 40 ),диском з відеозаписом ( а. с. 14).

Зокрема, із дослідженої судом розписки вбачається, що 10.04.2024 року ОСОБА_2 10.04.2024 року отримав в позику грошові кошти в сумі 8985 доларів США від ОСОБА_1 , та зобов`язався їх повернути до 10.04.2025 року.

Тобто даний документ повністю підтверджує, як факт отримання ОСОБА_2 коштів за договором позики, так і зобов`язання повернути ці кошти до 10.04.2025 року.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалась, на його банківський рахунок.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 02.07.2014 року у справі № 6-79цс14, відповідно до норм ст. ст. 1046, 1047 ЦК України договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов`язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.

У вказаній постанові Верховний Суд України також зазначив, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг.

Отже, у разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

На підтвердження свого права на пред`явлення вимоги про повернення грошових коштів, отриманих у позику, позивачем надано суду оригінал розписки, що свідчить про отримання відповідачем грошових коштів в розмірі 8985 доларів США.

Враховуючи, що відповідач добровільно не виконує взяті на себе зобов`язання, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частитні.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення 3% річних за прострочення сплати боргну, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач не виконав зобов`язання по договору позики, оскільки не повернув позивачу кошти в розмірі 8985 доларів США у строк встановлений договором (до 10.04.2025), таким чином порушив зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.1, 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити всю суму боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Разом з цим, згідно до пункту 18 "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, у частині стягнення з відповідача трьох відсотків річних за час прострочки сплати боргу у розмірі 206,32 доларів США за період з 11.04.2024 до 16.01.2026 , слід відмовити.

Крім того, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог 3898,83 грн (8985 доларів США, що еквівалентно 389883,41 грн (за офіційним курсом Національного банку України станом на 16.01.2026) : 400553,59 (ціна позову) х 4005,54=3898,83грн)

Відповідно до ч.7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення ( ч.8 ст. 158 ЦПК України ).

Таким чином , захід забезпечення позову у виді накладення арешту на грошові кошти, які наявні на банківських рахунках ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що відкриті в банківських установах України в межах ціни позову – 400553,59 грн , вжитий судом відповідно до ухвали суду від 19.05.2026 року продовжують діяти протягом 90 днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 81, 247, 229, 263- 265 ЦПК України, ст. ст. 526, 625, 1049, 1054 ЦК України суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8985 (вісім тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) доларів США боргу.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3898 (три тисячі вісіисот дев`яносто вісім) гривень 83 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Захід забезпечення позову у виді накладення арешту на грошові кошти, які наявні на банківських рахунках ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що відкриті в банківських установах України в межах ціни позову – 400553 ( чотириста тисяч грн п`ятсот п`ятдесят три ) грн 59 коп , вжитий судом відповідно до ухвали Ратнівського районного суду Волинської області від 19.05.2026 року продовжують діяти протягом дев`яносто днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач – ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя О. З. Фазан