Вирок від 04 червня 2026 р. у справі №164/862/26 — Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 164/862/26

п/с 1-кп/164/198/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 червня 2026 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,

з участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Маневичі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62025050010023300 від 27 червня 2025 року, про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Комарово Маневицького району Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, сержанта військової частини НОМЕР_1 ,раніше судимого 20 листопада 2025 року Маневицьким районним судом Волинської області за ч. 1 ст. 369 КК України до покарання у виді 18700 гривень штрафу, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого обирався ухвалою слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області від 17 квітня 2026 року на строк до 15 червня 2026 року. Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 18 травня 2026 рокузапобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 було скасовано та звільнено його з-під варти негайно в залі судового засідання,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, вчиненому за наступних обставин.

Так, постановою Маневицького районного суду Волинської області від 9 вересня 2025 року у справі № 164/1840/25, яка набрала законної сили 22 вересня 2025 року, ОСОБА_6 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді 17000 гривень штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Незважаючи на вищевказану постанову суду, з якою ОСОБА_6 був належним чином ознайомлений, маючи реальну можливість її виконувати в частині позбавлення права керувати транспортними засобами, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст.ст. 68, ч. 1 ст. 129 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України „Про судоустрій та статус суддів”, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов?язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об?єднаннями на території України, ухилився від виконання вищевказаної постанови суду, що набрала законної сили, та продовжував керувати транспортними засобами.

Так, ОСОБА_6 23 грудня 2025 року, біля 18 години 12 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, всупереч вищевказаному рішенню суду, керував електроскутером „SPARK ІІ”, без реєстраційного номерного знаку, рухаючись по асфальтованій автомобільній дорозі з населеного пункту с. Рудка Камінь-Каширського району Волинської області в напрямку с. Кам`януха Камінь-Каширського району Волинської області, де його було зупинено працівниками СРПП ВП № 1 (селища Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, та в подальшому складено відносно ОСОБА_6 протокол про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕПР1 № 548900 від 23 грудня 2025 року за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, показавши, що постановою Маневицького районного суду Волинської області від 9 вересня 2025 року у справі № 164/1840/25, яка набрала законної сили 22 вересня 2025 року, ОСОБА_6 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді 17000 гривень штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. З вищевказаною постановою Маневицького районного суду Волинської області від 9 вересня 2025 року ОСОБА_6 був належним чином ознайомлений. Маючи реальну можливість виконувати дану постанову в частині позбавлення права керувати транспортними засобами, усвідомлюючи характер своїх дій та передбачаючи їх наслідки, умисно ухилився від виконання вказаної постанови суду, що набрала законної сили, та продовжував керувати транспортними засобами. Підтвердив, що 23 грудня 2025 року, біля 18 години 12 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, він керував електроскутером „SPARK ІІ”, без реєстраційного номерного знаку, рухаючись по автомобільній дорозі з населеного пункту с. Рудка Камінь-Каширського району Волинської області в напрямку с. Кам`януха Камінь-Каширського району Волинської області, де його було зупинено працівниками СРПП ВП № 1 (селища Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, та в подальшому складено відносно ОСОБА_6 протокол про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕПР1 № 548900 від 23 грудня 2025 року за ч. 2 ст. 130 КУпАП. У вчиненому розкаюється, просив його суворо не карати.

Показання обвинуваченого ОСОБА_6 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються.

Суд, з?ясувавши, що фактичні обставини справи, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, обвинуваченим ОСОБА_6 не оспорюються, беручи до уваги думку прокурора, який не заперечував проти проведення скороченого судового розгляду, дійшов висновку про недоцільність за таких обставин дослідження доказів відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України і судовий розгляд обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що характеризують його особу.

Разом з тим, роз?яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, в тому числі, щодо позбавлення права оскарження обставин справи в апеляційному порядку, суд перевірив, що учасники судового провадження та обвинувачений ОСОБА_6 зокрема, правильно розуміють їх зміст. Крім того, враховуючи, що вищевикладені показання обвинуваченого ОСОБА_6 є чіткими та послідовними, у суду немає жодних сумнівів в добровільності позиції, яка ствердно висловлена обвинуваченим.

Згідно з ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

В ході судового розгляду даного кримінального провадження прокурором не заявлялись клопотання про зміну обвинувачення чи висунення додаткового обвинувачення, а тому суд при розгляді зазначеного кримінального провадження виходить із висунутого ОСОБА_6 обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 382 КК України, оскільки умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили.

При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив нетяжкий злочин.

Разом з тим суд приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, а саме: посередню характеристику по місцю проходження військової служби, що він в минулому притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного злочину, є раніше судимий, має постійне місце проживання, являється сержантом військової частини НОМЕР_1 .

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , суд відносить рецидив злочинів, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп?яніння.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, які викладені вище, його майновий стан, а також те, що ОСОБА_6 в минулому притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного злочину, є раніше судимий, суд вважає, що призначення покарання у виді штрафу в межах санкції статті, по якій ОСОБА_6 притягується до кримінальної відповідальності, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 , а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами можливе при призначенні йому покарання у виді штрафу в межах санкції статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності.

Згідно ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

При вирішенні питання про застосування ст. 71 КК України суд бере до уваги, що штраф на суму 18700 гривень згідно вироку Маневицького районного суду Волинської області від 20 листопада 2025 року ОСОБА_6 було сплачено у повному обсязі 16 грудня 2025 року, а тому підстави для призначення покарання за сукупністю вироків згідно ст. 71 КК України відсутні.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що слід скасувати арешт на електроскутер „SPARK ІІ”, без реєстраційного номерного знаку.

Речовий доказ: електроскутер „SPARK ІІ”, без реєстраційного номерного знаку, слід передати власнику ОСОБА_6 ; DVD-R диск із відеозаписами слід залишити в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 98-100, 110, 174, 369-371, 373-374, 395, 468, 471-475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, призначивши покарання - 750 (сімсот п?ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадянштрафу, що становить 12750 (дванадцять тисяч сімсот п?ятдесят) гривень.

Скасувати арешт на електроскутер „SPARK ІІ”, без реєстраційного номерного знаку.

Речові докази: електроскутер „SPARK ІІ”, без реєстраційного номерного знаку, - передати власнику ОСОБА_6 ; DVD-R диск із відеозаписами - залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя районного суду ОСОБА_1