Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №161/4382/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/4382/26

Провадження № 2/161/3565/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

25 травня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Шестерніна В.Д.,

за участю секретаря Мельник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,-

встановив:

І.Короткий зміст позовних вимог

25.02.2026 ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебували у шлюбі, в якому у них народилася спільні діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15.04.2024 шлюб між сторонами було розірвано.

Судовим наказом Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22.03.2024 у справі №159/1613/24 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття.

Діти проживають разом з матір`ю. Відповідач на даний час проживає в Федеративній Республіці Німеччина, офіційно працевлаштований, отримує стабільний дохід, а тому має фінансову можливість утримувати дітей. В ФРН такого виду судового рішення як судовий наказ не існує. А тому, судовий наказ від 22.03.2024 у справі №159/1613/24 не може бути виконаний в частині стягнення частки від доходу боржника. На даний час в межах виконавчого провадження щодо виконання судового наказу з відповідача не стягнуто жодних грошових сум. Інтереси дітей залишаються незахищеними.

На підставі викладеного позивач просила суд змінити спосіб стягнення аліментів на утримання дітей з 1/3 частки від заробітку (доходу) платника аліментів на тверду грошову суму у розмірі 14 273,64 грн на кожну дитину, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття.

ІІ.Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

ІІІ.Процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників судового процесу

Ухвалою суду від 02.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явилася. Представник позивача подала заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Процесуальні перешкоди для розгляду справи за відсутності учасників судового процесу відсутні.

Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, суд здійснив заочний розгляд справи та ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

ІV.Фактичні обставини справи

Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 (батько) та ОСОБА_1 (мати) (свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 11.05.2017, серії НОМЕР_2 від 19.07.2018, а.с. 8-9).

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15.04.2024 у справі №159/1610/24, яке набрало законної сили 16.05.2024, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (відомості Єдиного державного реєстру судових рішень).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом з матір`ю ОСОБА_1 (довідка №5172 від 08.02.2024, а.с. 10).

Судовим наказом Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22.03.2024 у справі №159/1613/24 вирішено стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 15.03.2024 (а.с. 11-12).

В зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів 13.02.2025 державним виконавцем Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Клименко Г.В. щодо боржника ОСОБА_2 встановлені тимчасові обмеження у праві виїзду за межі України, у праві полювання та у праві керування транспортними засобами, про що винесені відповідні постанови (а.с. 19-21).

В листі від 03.12.2025 Федеральне відомство юстиції Федеративної Республіки Німеччина повідомило Міністерство юстиції України про те, що згідно зі стандартами німецького виконавчого права судове рішення від 22.03.2024 у справі №159/1613/24 не є достатньо конкретним для виконання. Сам термін «дохід» є надно невизначеним. Відповідно до усталеної практики Федерального суду підстава для розрахунку аліментів має бути загальнодоступною, а також легко і достовірно визначатися. Одержувачу аліментів рекомендовано звернутися до компетентного суду в Україні з метою вирішення питання про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі. Такий виконавчий документ може бути визнаний придатним до виконання на території Федеративної Республіки Німеччина (лист з перекладом, а.с. 40 зворот-42).

В Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків за період з січня 2024 року до лютого 2026 року відсутні відомості про доходи ОСОБА_1 (а.с. 42 зворот).

V.Мотиви суду та застосоване законодавство

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною другою статті 141 Сімейного кодексу України визначено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частина перша статті 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.

Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Такий висновок викладено у постанові ВСУ від 05.02.2014 у справі №6-143цс13.

За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.

Спільні діти сторін ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , проживають разом з матір`ю ОСОБА_1 . Відповідач ОСОБА_2 є батьком дітей та на нього покладено однаковий з позивачем обов`язок щодо утримання і матеріального забезпечення своїх дітей.

Судовим наказом від 22.03.2024 у справі №159/1613/24 з відповідача стягнуто на користь позивача аліменти на утримання дітей в частці від доходу. Відповідач проживає та працює в Федеративній Республіці Німеччина. В зв`язку з цим позивач подала заяву про визнання та виконання цього судового рішення на підставі Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання. Однак компетентний орган держави місця проживання відповідача повідомив фактично про неможливість виконання судового наказу у зв`язку з його неузгодженістю з німецьким законодавством.

На даний час аліменти на дітей з відповідача фактично не стягуються. Позивач вправі вимагати зміни способу присудження аліментів з частки від доходу на тверду грошову суму. Це, передусім, відповідатиме інтересам дітей.

Разом з тим, суд не погоджується з розміром аліментів, який визначила позивач.

Суд вважає, що оскільки діти проживають з матір`ю в Україні, то повинні враховуватися умови життя дітей і їх потреби саме в Україні, а не в Федеративній Республіці Німеччина.

Стягнення аліментів на кожну дитину слід провадити в розмірі 7 500 грн. Такий розмір аліментів є достатнім, розумним і справедливим, та в сучасних умовах життя не є значним. Він не становитиме для відповідача надмірного фінансового тягаря. У випадку виникнення умов, передбачених ст. 192 СК України, відповідач матиме право ініціювати питання про зміну розміру аліментів.

Отже, позовні вимоги слід задовольнити частково.

VI.Судові витрати

Враховуючи результат вирішення спору (позовні вимоги задоволені на 52,54 %), керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 699,41 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 273, 280, 284, 354-355 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які присуджені згідно судового наказу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22.03.2024 у справі №159/1613/24, та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 7 500 грн на кожну дитину, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дітьми повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 699,41 грн.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на дітей в межах суми платежу за один місяць - допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем та третьою особою до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про сторін та інших учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне заочне рішення суду складено - 25.05.2026.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Д. Шестернін