Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №161/4589/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/4589/26

Провадження № 2/161/3630/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого – судді Філюк Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Романюк М.М.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення пені за простроченя сплати аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.

Позов обґрунтовує тим, що рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 19 вересня 2023 року по справі № 342/754/23 ухвалено стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку.

Постановою старшого державного виконавця Вишневого відділу державної

виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського

міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дрижко Т.М. від 02 січня

2026 року відкрито виконавче провадження № 79901467 з примусового виконання

виконавчого листа № 342/754/23, виданого 20.09.2023 Городенківським районним

судом Івано-Франківської області про стягнення з відповідача в користь позивачки

аліментів на утримання неповнолітніх дітей, в розмірі 1/3 частини усіх видів його

заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму

для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дітей

відповідного віку.

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів старшого державного

виконавця Дрижко Т.М. вбачається, що заборгованість станом на

01.01.2026 становить 174718, 56 грн.

Постановою старшого державного виконавця Вишневого відділу державної

виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського

міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дрижко Т.М. від 02 січня

2026 року відкрито виконавче провадження № 79901515 з примусового виконання

виконавчого листа № 342/754/23, виданого 20.09.2023 Городенківським районним

судом Івано-Франківської області про стягнення з відповідача в користь позивачки

аліментів на утримання неповнолітніх дітей, в розмірі 1/6 частини усіх видів його

заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дітьми трьохрічного віку. Розмір

заборгованості по даному виконавчому провадженні становить 87 333,00 грн.

При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Позивачем проведено відповідний розрахунок пені за прострочення сплати аліментів, який становить у виконавчому провадженні №79901467 - 51 434,16 грн, у виконавчому провадженні №79901515 - 25 709,34 грн.

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 березня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги просили задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову, вказуючи, що відсутня вина відповідача у виникненні заборгованості, оскільки позивач не пред`являла до виконання виконавчий лист, а після відкриття виконавчого провадження ОСОБА_4 повністю погасив всю заборгованість по аліментах, яка була нарахована державним виконавцем.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 19 вересня 2023 року по справі № 342/754/23 ухвалено стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку, а також на утримання позивача у розмірі 1/6 частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дітьми трирічного віку.

Постановою старшого державного виконавця Вишневого відділу державної

виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського

міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дрижко Т.М. від 02 січня

2026 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання

виконавчого листа № 342/754/23, виданого 20.09.2023 Городенківським районним

судом Івано-Франківської області про стягнення з відповідача в користь позивачки

аліментів на утримання неповнолітніх дітей, в розмірі 1/3 частини усіх видів його

заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму

для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дітей

відповідного віку та про стягнення аліментів на утримання позивача у розмірі 1/6 частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дітьми трирічного віку.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, наданого старшим державним виконавцем Вишневого відділу державної

виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського

міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дрижко Т.М., підтверджується, що заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів у виконавчому провадженні № 79901515 станом на 1 01.01.2026 становила 87333,08 грн, у виконавчому провадженні № 79901467 - станом на 01.04.2026 заборгованість становить 28513, 62 грн.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (ч. 9 ст. 7 СК України).

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов`язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч. 4 ст. 155 СК України).

Положеннями ч. 1 ст. 196 СК України визначено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16 (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16 та дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1%. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1%.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%.

Аналогічно вирішено це питання у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18), проте помилково наведено формулу, за якою обчислення пені за несплату або прострочення сплати аліментів передбачає врахування кожного місяця окремо, а не за кожен день прострочення сплати аліментів.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі та застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Зважаючи на наведене, з метою забезпечення сталості та єдності судової практики, однакового застосування норм права, суд при визначенні порядку обчислення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів вважає за необхідне застосувати висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18).

У постановах Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі №661/905/19, від 24 лютого 2025 року в справі №206/4992/21 вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Тобто, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

До відповідальності не можна притягнути платника аліментів, якщо заборгованість за аліментами утворилася з незалежних від платника аліментів причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками тощо (пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Законодавство покладає на особу зобов`язання своєчасно та в повному обсязі сплачувати аліменти, при цьому, якщо аліменти стягуються за рішенням суду, то невиконання чи неналежне виконання такого обов`язку має негативні наслідки у вигляді додаткової відповідальності. Вина у сімейних правовідносинах характеризується тим, що особа усвідомлювала протиправність своєї поведінки, передбачала або повинна була передбачати настання шкідливого результату, бажала його настання або відносилась до нього байдуже. Форма вини не має принципового значення у сімейних правовідносинах. Саме на платника аліментів покладається обов`язок довести, що заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банківськими установами, наявністю форс-мажорних обставин тощо. В інших випадках застосовується презумпція вини платника аліментів у виникненні заборгованості по сплаті аліментів, а стягнення пені за весь час прострочення стає невідворотним.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідачем не доведено, що заборгованість по аліментах виникла не з його вини.

Посилання відповідача на те, що у нього був відсутній обов`язок щодо сплати аліментів, оскільки до моменту відкриття виконавчого провадження та проведення державним виконавцем розрахунків відповідач не мав можливості самостійно встановити остаточний та достовірний розмір суми, яка підлягала сплаті, суд до уваги не приймає, оскільки обов`язок щодо щомісячної сплати аліментів покладено на ОСОБА_1 рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 19 вересня 2023 року по справі № 342/754/23, про яке йому було достовірно відомо, однак він не вживав жодних заходів щодо добровільного його виконання.

Крім того, в ході розгляду справи не встановлено, що відповідач надавав будь-яку фінансову допомогу позивачу на утримання спільних дітей чи намагався утримувати спільних з позивачем дітей, шляхом сплати аліментних платежів.

Відповідачем як платником аліментів не доведено, що заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банківськими установами, наявністю форс-мажорних обставин тощо.

Отже, судом не встановлено обставин, які б могли звільнити відповідача від відповідальності за прострочення виконання аліментних зобов`язань.

Та обставина, що позивач пред`явила виконавчий лист до виконання і виконавче провадження відкрито 02.01.2026 року, а нарахована державним виконавцем заборгованість зі сплати аліментів була погашена відповідачем 16.01.2026, не впливає на висновки суду щодо наявності підстав для нарахування та стягнення пені з відповідача.

Разом з тим, судом встановлено, що з часу набрання рішенням суду від 19 вересня 2023 року у справі № 342/754/23 законної сили про стягнення з відповідача аліментів, позивач вчиняла заходи з виконання рішення суду про стягнення аліментів, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, встановивши, що з вини відповідача, який зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання дітей за рішенням суду, виникла заборгованість по сплаті аліментів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Суд бере до уваги наданий позивачем розрахунок неустойки (пені), відповідно до якого розмір пені на суму боргу відповідача за прострочення сплати аліментів у виконавчому провадженні №79901467щодо стягнення аліментів на утримання

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 51 434,16

грн., а у виконавчому провадженні №79901515 щодо стягнення аліментів на утримання

ОСОБА_1 становить 25 709,34 грн. грн. Також суд враховує, що здійснений позивачем розрахунок відповідач не заперечив та документально не спростував.

Із врахуванням вимог ч.1 ст. 196 СК України, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 51 434,16

грн. та неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання

ОСОБА_1 у розмірі 25 709,34 грн. грн, а всього пені на загальну суму 77143,50 грн. .

У зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в сумі 1331, 20 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись 10, 12, 28, 77, 81, 263-265, 280-284, 288, 354, 430 ЦПК України, на підставі ст.ст. 20, 141, 180, 182, 192, 196 Сімейного кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення пені за простроченя сплати аліментів задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 77143 ( сімдесят сім тисяч сто сорок три) гривні 50 копійок неустойки ( пені) від суми несплачених аліментів.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 1331 ( одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 ( адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_2 ).

Дата складання повного тексту рішення 05 червня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Філюк Т.М.