Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №161/27128/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/27128/25

Провадження № 2/161/1698/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого – судді Рудської С.М.

при секретарі – Коржик Н.В.

за участі:

представника позивача – Остащенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новус-Н» про відшкодування збитків

В С Т А Н О В И В:

31.12.2025 року, через систему «Електронний суд, представник позивача – адвокат Остащенко О.М. звернулася до суду з даною позовною заявою в інтересах позивача ОСОБА_1 , на обгрунтування вказавши, що позивач був власником автомобіля Mercedes Benz 312D, 1999 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 . 22.05.2023 року на вказаному автомобілі позивач виїхав з України до Республіки Польща. У зв`язку з тим, що вартість зберігання автомобіля на автостоянці в Республіці Польща є істотною, він вирішив повернути автомобіль на зберігання до України, скориставшись послугами відповідача, як компанії яка надає такі послуги. З приводу надання вказаних послуг він спілкувався з ОСОБА_2 , який є власником та кінцевим бенефіціаром ТОВ «Новус-Н». 29.05.2023 року на території Республіки Польща він передав автомобіль та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу представнику відповідача. На початку 2025 року ОСОБА_1 стало відомо, що належний йому автомобіль було відчужено. В ході з`ясування обставин відчуження автомобіля було встановлено, що 17.06.2023 року на підставі договору комісії від 06.06.2023 року № 22868/06/2023 ТОВ «Новус-Н», яке діяло від імені позивача, продало належний йому автомобіль ОСОБА_3 . В подальшому, 20.10.2023 року, ПП «Авто-Фортуна», на підстав договору комісії № 5959/23/1/013405 від 19.10.2023 року, продало транспортний засіб ОСОБА_4 . Вважає, що відчуження автомобіля 17.06.2023 року відбулося незаконно, оскільки воно було здійснено без згоди позивача та без його відому. Так, договір комісії від 06.06.2023 року № 22868/06/2023 ОСОБА_1 не підписував, оскільки з 22.05.2023 року і до теперішнього часу в Україну не повертався, що спростовує факт укладення ним 06.06.2023 року договору комісії з відповідачем. Посилаючись на положення ст. 1192 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача ТОВ «Новус-Н» на його користь 300600 грн., які є збитками за незаконне відчуження транспортного засобу Mercedes Benz 312D, 1999 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 .

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.01.2026 року у справі було відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.04.2026 року у задоволення клопотання представника позивача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи відмовлено.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.04.2026 року підготовче засідання у справі було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Від відповідача ТОВ «Новус-Н» відзив на позовну заяву на адресу суду не надходив.

В судовому засіданні представник позивача, яка приймала участь в режимі відеоконференції, заявлені позовні вимоги підтримала, надала поясненя аналогічні до викладеного у позовній заяві. Додатково представник позивача пояснила, що позивачу не відомі анкетні дані особи, яка від імені ТОВ «Новус-Н», приймала у нього автомобіль та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, вказана передача письмово не оформлювалася.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяви, клопотання про відкладення розгляду справи від нього на адресу суду не надходили.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки його неявка в судове засідання є повторною, стороні відповідача судом було забезпечено достатньо процесуального часу для подання відзиву за позовну заяву, заявлення відповідних клопотань, його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належав транспортний засіб Mercedes Benz 312D, 1999 року випуску, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 10).

Відповідно до ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

06.06.2023 року між ТОВ «Новус-Н», надалі «Комісіонер», та ОСОБА_1 , надалі «Комітент», було укладено договір комісії № 22868/06/2023, відповідно до умов якого Комісіонер зобов`язався за дорученням Комітента за комісійну плату вчинити за рахунок комітента та від свого імені один/або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу Mercedes Benz 312D, 1999 року випуску, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 58).

17.06.20023 року належний позивачу автомобіль було продано ТОВ «Новус-Н», як комісіонером, ОСОБА_3 (а.с. 12, 14).

20.10.2023 року на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу № 5959/23/013405 ПП «Авто-Фортуна», комісіонер, продало транспортний засіб Mercedes Benz 312D, 1999 року випуску, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 (а.с. 12, 16).

Як вбачається з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до .ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Зі змісту ст. 205 ЦК України слідує, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

В силу вимог ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ч. 2 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В силу вимог ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до ч. 3 ст. 1012 ЦК України істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов`язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

У випадку оспорювання самого факту укладення правочину такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення. Саме така правова позиція сформульована Верховним Судом в своїй постанові від 16.06.2020 року у справі № 145/2047/16.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається саме на ту обставину, що договір комісії від 06.06.2023 року № 22868/06/2023 між ним та ТОВ «Новус-Н» не укладався, оскільки підпис у вказаному договорі вчинений не ним, а іншою особою.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стороною позивача не надано належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів на підтвердження того, що підпис у договорі комісії від 06.06.2023 року № 22868/06/2023, укладеному між сторонами у даній справа, вчинено не позивачем ОСОБА_1 , а іншою особою.

Так, представником позивача в ході розгляду справи судом заявлялося клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, проте у задоволенні вказаного клопотання судом було відмовлено у зв`язку з тим, що стороною позивача не було надано вільних зразків підпису, які б були достовірно виконані позивачем ОСОБА_1 .

Представник позивача в судовому засіданні також повідомила, що позивач не має наміру з`являтися до Луцького міськрайонного суду Волинської області для надання експерементальних зразків свого підпису

Стороні позивача судом були роз`яснені положення ст. 84 ЦПК України, зокрема можливість сприяння судом в витребуванні відповідних доказів, які містятьвільні зразки підпису, які б були достовірно виконані позивачем ОСОБА_1 , проте клопотання про витребування таких доказів представником позивача заявлено не було.

Доводи представника позивача про те, що позивач не мав фізичної можливості підписати договір комісії 06.06.2023 року, оскільки з 22.05.2023 року знаходився за межами України, суд до уваги не приймає, оскільки сам по собі факт виїзду з України не виключає факту підписання договору комісії позивачем.

Так, зі змісту позовної заяви та пояснень представника позивача, наданих в судовому засіданні, судом встановлено, що позивач, перебуваючи на території Республики Польща, добровільно передав належний йому транспортний засіб та свідоцтво про його реєстрацію представнику відповідача, що не виключає підписання ним в цей період договору комісії.

Жодних доказів того, що передача транспортного засобу даній особі була здійснена на інших умовах ніж умови, зазначені у договорі комісії від 06.06.2023 року, стороною позивача не надано.

Оцінюючи доводи позивача щодо відсутності волевиявлення на укладення договору комісії та продажу належного йому транспортного засобу суд встановив, що договір комісії від 06.06.2023 року № 22868/06/2023 ТОВ був укладений між ТзОВ «Новус-Н» та ОСОБА_1 .

При цьому в тексті договору комісії наведені достовірні паспортні дані ОСОБА_1 та його ідентифікаційний код, тобто особа комітента встановлена.

При цьому сторона позивача не надала суду доказів того, що документи, що посвідчують особу комітента ОСОБА_1 були викрадені чи втрачені і що він звертався до правоохоронних органів з метою встановлення осіб, які використали його персональні дані, здійснюючи таку угоду.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч.ч. 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що ТзОВ "Новус-Н", який діяв на підставі укладеного з власником транспортного засобу договору комісії від 06.06.2023 року № № 22868/06/20231 правомірно вчинив дії щодо розпорядження цим майном, уклавши договір купівлі-продажу з ОСОБА_3 з дотриманням норм цивільного законодавства.

За таких обставин суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Новус-Н» про відшкодування збитків слід відмовити у зв`язку з їх необгрунтованістю.

Оскільки у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 судом відмовлено в повному обсязі, судові витрати по справі залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новус-Н» про відшкодування збитків – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України – з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новус-Н», місцезнаходження: Волинська область, м. Луцьк, вул. Єршова, 11, офіс 311, код ЄДРПОУ 38527735.

Повний текст рішення суду складений та підписаний 05 червня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська