Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №161/12645/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12645/25

Провадження № 2/161/381/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

головуючого – судді Олексюка А.В.,

при секретарі судових засідань – Опальчук А.А.,

за участю представника позивача (через ВКЗ)– Хайби К.А.,

представника відповідача – Бакаєвича А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариства «Страхова компанія «ІНГО» звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 03.02.2022 о 15 год 47 хв автомобілем «Renault Trafic», д/н НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , скоєно ДТП, у результаті якого застрахований позивачем автомобіль «Lexus LX450», д/ НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , під керуванням ОСОБА_3 , отримав механічні ушкодження.

Згідно довідки НПУ про ДТП та постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області по справі №161/2287/22 пригода мала місце внаслідок порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1

ДТП визнано страховою подією, з настанням якої виникає обов`язок страховика виплатити страхове відшкодування.

За умовами договору страхування, страхова компанія відшкодовує вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, тому на підставі рахунку №КС000001182 від 07.02.2022, відповідно до страхового акту №4670157 від 09.02.2022, було сплачено страхове відшкодування в розмірі 124 091,10 грн, шо підтверджується платіжною інструкцією №3523 від 23.02.2022. Цивільно-правова відповідальність володільця транспортного засобу на момент ДТП не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.

Від відповідача на рахунок позивача за даним страховим випадком жодних коштів не надходило. На підставі вищезазначеного. Просять суд стягнути з ОСОБА_1 суму в розмірі 124 091,10 грн, а також сплачений судовий збір в розмірі 3028грн.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.07.2025 року провадження по справі відкрито.

22.08.2025 на адресу суду надійшов відзив, який обґрунтований безпідставністю позовних вимог АТ «СК «ІНГО» та відсутністю належних доказів, оскільки надані позивачем матеріали є суперечливими: договір страхування № 520545701.22 не набрав чинності на момент ДТП через відсутність документа про сплату страхової премії страхувальником ОСОБА_2 ; суду не надано фінансового підтвердження виплати 124 091,10 грн, а доданий рахунок № КС00001182 від 07.02.2022 на 32 позиції деталей не узгоджується із рахунком на оплату № КС000001183 від 09.02.2022; в матеріалах справи відсутні письмова заява про допуск до керування водія ОСОБА_3 , фотознімки пошкоджень кожної окремої деталі та докази передачі замінених запчастин страховику у власність відповідно до п.п. 8.2.16, 8.3.8 договору, що свідчить про обґрунтування позову виключно на припущеннях всупереч ч. 6 ст. 81 ЦПК України, у зв`язку з чим відповідач просить повністю відмовити в задоволенні позовних вимог АТ «СК «ІНГО» до ОСОБА_1 .

26.08.2025 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач АТ «СК «ІНГО» просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, зазначаючи, що допущена в платіжному дорученні № 3523 від 23.02.2022 описка в номері й даті рахунку усунена листом головного бухгалтера на адресу СТО ТОВ «Автоконцепт», а твердження відповідача про нечинність договору страхування № 520545701.22 є безпідставними, оскільки факт його чинності станом на 03.02.2022 підтверджено підписанням страхового акта № 4670157 від 09.02.2022; водночас позивач наголошує, що водій ОСОБА_3 мав законне право керувати автомобілем «Lexus LX 450» (д.н.з. НОМЕР_3 ), оскільки повністю відповідав вимогам преамбули договору щодо віку й стажу водіїв (41 рік та 18 років стажу відповідно), ремонт на спеціалізованому СТО було погоджено зі страхувальником в усному телефонному порядку, а 32 найменування замінених деталей не витребовувалися страховиком через повне руйнування внаслідок ДТП або належність до витратних матеріалів (кріплення, болти, кліпси тощо), у зв`язку з чим доводи відзиву не стосуються предмета цього спору.

В судовому засіданні представник позивача (через ВКЗ) Хайба К.А. позов підтримав, просив задовольнити, пояснив, що описка в платіжній інструкції (вказано рахунок № НОМЕР_4 замість № КС00001182) була виправлена офіційним листом бухгалтерії на адресу СТО від 23.02.2022.

Представник відповідача адвокат Бакаєвич А.В. проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні повністю. Свою позицію обґрунтовував тим, що позивачем не надано фінансових доказів сплати страхувальником ОСОБА_2 страхової премії у розмірі 51 994,00 грн, що свідчить про те, що договір страхування КАСКО не набрав чинності на момент ДТП. Також вказував на неузгодженість документів, вказував, що позов ґрунтується на припущеннях.

Суд заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Відповідно до положень, викладених у ст. ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У ст. 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі № 161/2287/22 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Зазначеною постановою суду чітко зафіксовано час, місце та обставини ДТП, а саме: 03.02.2022 о 15 год 47 хв водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Renault Trafic» (д.н.з. НОМЕР_1 ), порушив вимоги ПДР України, що призвело до зіткнення та нанесення механічних пошкоджень автомобілю «Lexus LX 450» (д.н.з. НОМЕР_3 ).

Згідно довідки НПУ про ДТП та постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області по справі №161/2287/22 пригода мала місце внаслідок порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 (а.с.9).

З огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди, яка викладена у частині другій статті 1166 ЦК України, особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Така позиція узгоджується з постановою Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року справа № 645/6088/18.

Водночас відповідачем ОСОБА_1 не було надано жодних належних доказів, які б спростовували його вину у вчиненні ДТП.

З огляду на викладене, наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності беззаперечно доводять, що вищевказана ДТП сталася внаслідок винних дій ОСОБА_1 .

У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За приписами ст.1192 ЦК України матеріальна шкода, заподіяна майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її заподіяла.

Згідно ст.993 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування» № 8596-ВР від 07.03.1996 та ч.2 ст.108 Закону України «Про страхування» № 1909-ІХ від 18.11.2021 до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Стаття 27 Закону України "Про страхування" № 8596-ВР від 07.03.1996, ч.2 ст.108 Закону України «Про страхування» №1909-ІХ від 18.11.2021 та стаття 993 ЦК України передбачають перехід права вимоги до страховика, де перехід фактично означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Матеріалами справи підтверджено реальний розмір завданих збитків: рахунком СТО ТОВ «Автоконцепт» (офіційний дилер марки) № КС00001182 від 07.02.2022, у якому деталізовано відновлювальний ремонт автомобіля «Lexus LX 450» по 32 позиціях на суму 124 091,10 грн; актом виконаних робіт та страховим актом № 4670157 від 09.02.2022, які затверджують калькуляцію збитків після огляду пошкоджень авто.

Наявність у платіжній інструкції № 3523 від 23.02.2022 призначення платежу із посиланням на рахунок № КС000001183 повністю спростовується листом головного бухгалтера АТ «СК «ІНГО» № б/н від 23.02.2022, направленим на адресу отримувача коштів (ТОВ «Автоконцепт») в день здійснення платежу. Листом зафіксовано технічну описку в останній цифрі рахунку та вказано вважати правильним рахунок № НОМЕР_5 від 07.02.2022. ТОВ «Автоконцепт» зарахувало ці кошти саме як оплату за ремонт автомобіля «Lexus» (д.н.з. НОМЕР_3 ), що підтверджує цільове використання коштів та факт понесених позивачем реальних збитків.

Отже, враховуючи те, що страховик АТ "СК "ІНГО" (позивач) виплатив потерпілій особі страхове відшкодування в сумі 124091,10 грн, тому відповідно до вказаних вище норм матеріального права до нього - позивача у межах фактичних витрат перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки (відповідача). Позивач набув прав кредитора в частині сплаченого ним страхового відшкодування.

Таким чином, з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Натомість відповідачем не надано доказів того, що шкода майну завдана не з його вини, як і не надано доказів на спростування розміру понесених позивачем на відновлювальний ремонт транспортного засобу матеріальних збитків.

Заперечення відповідача про те, що договір страхування № 520545701.22 не набрав чинності через відсутність первинного фінансового документа про сплату премії, суд відхиляє як необґрунтовані.

Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України (ЦК України) діє презумпція правомірності правочину. Договір страхування є чинним, якщо його не визнано недійсним у судовому порядку. Згідно з матеріалами справи, жодна зі сторін договору страхування (ні АТ «СК «ІНГО», ні страхувальник ОСОБА_2 ) умови правочину не оспорювала. Більше того, підписавши страховий акт № 4670157 від 09.02.2022 та перерахувавши кошти на ремонт, страховик підтвердив належне виконання умов договору страхувальником та визнав свій обов`язок із виплати відшкодування. Відповідач, як третя особа (деліктна сторона), не є суб`єктом цих договірних правовідносин і не може посилатися на порушення умов договору, які сторонами договору не заявлялися.

Аналогічно, суд відхиляє довід про відсутність письмової заяви на допуск до керування водія ОСОБА_3 . Відповідно до преамбули договору страхування № 520545701.22, допущеними до керування є «Всі водії зі стажем керування більше 10 років та віком старше 30 років, які керують ТЗ на законних підставах». Дослідженою судом копією посвідчення водія ОСОБА_3 доведено, що його вік на момент ДТП становив 41 рік, а стаж — 18 років, що повністю нівелює потребу в оформленні окремих додаткових заяв.

Посилання відповідача на п.п. 8.2.16 та 8.3.8 договору страхування щодо обов`язку страхувальника передати замінені деталі страховику не можуть бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за завдану шкоду.

Згідно зі статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Позивач обґрунтував, що пошкоджені дрібні деталі є витратними матеріалами, а інші вузли були повністю зруйновані внаслідок ДТП, через що не мали залишкової вартості. Права чи обов`язки страховика щодо витребування ліквідних залишків майна у свого клієнта жодним чином не зменшують деліктну відповідальність відповідача перед особою, до якої перейшло право вимоги.

Оскільки страхувальник отримав страхове відшкодування від позивача, з яким було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, до останнього в межах фактичних витрат перейшло право вимоги до винної особи.

З огляду на обов`язок відповідача щодо відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, а також наявність правових підстав, передбачених приписами статей 993, 1166 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач АТ "СК "ІНГО" виплатив потерпілій особі страхове відшкодування в розмірі 124 091,10 грн. Відповідно до наведених норм матеріального права до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки (відповідача).

Оцінивши належні, допустимі та достовірні докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню, а сума заподіяної матеріальної шкоди в розмірі 124 091,10 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір у сумі 3028,00грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.2-13,141,259,263-265,352 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» суму страхового відшкодування в розмірі 124 091 (сто двадцять чотири тисячі дев`яносто одну) гривню 10 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» суму сплаченого судового збору у розмірі 3 028,00 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Страхова компанія «Інго», код ЄДРПОУ 16285602, юридична адреса: вул. Бульварно-Кудрявська, 33, м.Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Повне судове рішення складено 04.06.2026.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк