Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №396/2869/25 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 33/4809/256/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Цесельська О. С.

Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Онуфрієв В. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2026 року. суддя Кропивницького апеляційного суду Онуфрієв В.М., за участю секретаря Сакари І.І., захисника – адвоката Хараїм О.В. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку апеляційну скаргу захисника – адвоката Хараїм О.В. на постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 06 квітня 2026 року, якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто судовий збір на користь держави в розмірі 665 грн. 60 коп.

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 27.12.2026 р. о 20 год. 05 хв. в м. Новоукраїнка вул. Степана Руданського керував транспортним засобом марки Ford Focus д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння ( різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що невідповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alcotest Drager 6820 відмовився. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп"яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР. Від керування ТЗ відсторонений шляхом передачі тверезому водієві. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП України.

В апеляційній скарзі захисник – адвокат Хараїм О.В. просила поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення або застувати аналогію закону та призначити більш м`яке стягнення, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ОСОБА_1 про постанову від 06.04.2026 дізнався лише 04.05.2026 коли отримав лист від ГУНП у Кіровоградській області про те, що він позбавлений права керування транспортним засобом. Вказує, стосовно провокації ОСОБА_1 з боку співробітників поліції, а саме працівник поліції інформує ОСОБА_1 , що він має право відмовитися від проходження огляду на стан сп`яніння, достеменно усвідомлюючи про наслідки такої відмови, свідчить про провокацію з боку працівників поліції, оскільки особа сприймає такий варіант дій як законну альтернативу та не усвідомлює протиправність таких дій. Крім того, вказує, що на наявному в матеріалах відеозаписі не зафіксовано факту чіткої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння за у медичному закладі. Більш того. ОСОБА_1 , погоджувався пройти такий огляд неодноразово. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які пояснення свідків, які б засвідчили факту чіткої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Крім того, зазначає, що матеріалів справи, вони не містять жодних доказів, які б підтверджували відсторонення особи від керування транспортним засобом. В матеріалах справи відсутнє письмове направлення про направлення ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров`я, яке містило б відомості про те що він був ознайомлений зі змістом вказаного направлення та воно було вручено йому під підпис. Також, рапорт не може бути визнаний судом, як належний та допустимий доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП , оскільки у розумінні ст. 251 КУпАП, рапорт не може вважатися належним і допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Крім того, акт огляду також неналежний та недопустимий доказ. Вказує, що ОСОБА_1 є колишнім військовослужбовцем Збройних Сил України, за час проходження служби отримав поранення та у подальшому інвалідність, внаслідок чого був виключений з військової служби, відповідно до посвідчення серії УБД має статус учасника бойових. За час проходження служби ОСОБА_1 був нагороджений відзнакою міністра оборони України за поранення. За таких обставин, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи ОСОБА_1 , ступеню його вини та відношення до вчиненого, беручи до уваги відсутність обставин, які обтяжують покарання та наявність обставин, які пом`якшують відповідальність є підстави застосувати аналогію закону та призначити більш м`яке стягнення, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши захисника – адвоката Хараїм О.М., яка підтримав подану апеляційну скаргу, зваживши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню та апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Так, як вбачається з матеріалів адміністративної справи ОСОБА_1 про постанову від 06.04.2026 дізнався 04.05.2026.

За таких обставин, строк на апеляційне оскарження даної постанови суду пропущений скаржником з поважних причин і тому підлягає поновленню.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а так само за відмову осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп`яніння.

Відповідно до ч. 1 розділу ІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, протокол про адміністративне правопорушення (додаток 1) складається відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються:

1) письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності;

2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання;

3) акт огляду на стан сп`яніння у разі проведення огляду на стан сп`яніння;

4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

Відповідно до ч. 6 розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган, посадова особа оцінює докази за їх внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №552448 від 27.12.2025 року, ОСОБА_1 27.12.2026 р. о 20 год. 05 хв. в м. Новоукраїнка вул. Степана Руданського керував транспортним засобом марки Ford Focus д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння ( різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що невідповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alcotest Drager 6820 відмовився. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Від керування ТЗ відсторонений шляхом передачі тверезому водієві.

Під час апеляційного розгляду захисник зазначила, що ОСОБА_1 вину не визнає.

Проте, незважаючи на невизнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на це правильно послався у своїй постанові суд першої інстанції, повністю підтверджується зібраними по справі доказами і, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №552448 від 27.12.2025 року, яким підтверджується, що саме 27.12.2026 р. о 20 год. 05 хв. в м. Новоукраїнка вул. Степана Руданського, мало місце правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 (а.с. 1); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів про відмову від проходження огляду (а.с.4); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції про відмову від проходження огляду (а.с. 3).

Крім того, вина ОСОБА_1 підтверджується відеозаписом з бодікамери поліцейського, що містяться на DVD-диску, доданому до протоколу про адміністративне правопорушення, якими підтверджується факт керування ОСОБА_1 27.12.2026 р. о 20 год. 05 хв. в м. Новоукраїнка вул. Степана Руданського транспортним засобом марки Ford Focus д.н.з. НОМЕР_1 , його зупинка та потім ОСОБА_1 поліцейські повідомили причину зупинки, оскільки він рухався на транспортному засобі з іноземними номерами, та вказали, що у водія наявні ознаки алкогольного сп`яніння, та запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager Alcotest та в медичному закладі на, що останній відмовився проходити огляд (а.с.11).

Вказані зібрані по справі докази є належними та допустимими, є взаємоузгодженими між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні суду першої інстанції та апеляційної інстанції та повністю підтверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Сумніви у їх належності та достовірності у апеляційного суду не виникає.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що зібрані докази по справі неналежні та недопустимі, є необґрунтованими та безпідставними. Оскільки досліджені судом першої інстанції докази є належними та допустимими, взаємоузгоджуються між собою та повністю підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, який встановлений судом першої інстанції та який знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду. Підстави для визнання зібраних по справі доказів неналежними та недопустимими відсутні.

Також, доводи викладені в апеляційній скарзі з приводу того, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду, є необґрунтованими та безпідставними оскільки вони не відповідають встановленим фактичним обставинам справи, ОСОБА_1 на неодноразову вимогу поліцейського висловлює словесну не згоду пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці та в закладі охорони здоров`я.

Також, відповідно до приписів ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. При цьому, огляд, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Наведене вказує на те, що процедура проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції в закладах охорони здоров`я обмежена часовими рамками, а отже не може бути перервана.

Так, з відеозапису долученого працівниками поліції до матеріалів справи, встановлено, що працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 встановлений законодавством порядок проходження огляду на стан сп`яніння та неодноразово пропонували пройти вказаний огляд у встановленому законом порядку. На, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Доводи апеляційної скарги стосовно провокації ОСОБА_1 з боку працівників поліції, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки під час апеляційного розгляду грубих порушень під час складення протоколу та процедури огляду не встановлено. Крім того, згідно відеозапису з нагрудної камери поліцейського з боку працівників поліції також порушень вимог чинного законодавства не встановлено, при цьому до суду апеляційної інстанції не надано доказів про звернення до відповідних органів стосовно провокації ОСОБА_1 з боку працівників поліції.

Також доводи апеляційної скарги стосовно того, що матеріалів справи, вони не містять жодних доказів, які б підтверджували відсторонення особи від керування транспортним засобом, є необґрунтованими та безпідставними. Так як спростовуються відеозаписом з якого вбачається, що ОСОБА_1 працівниками поліції був відсторонений від керування, про що також міститься відмітка в протоколі про адміністративне правопорушення.

Крім того, будь-яких інших доказів до апеляційної скарги та в суді апеляційної інстанції, які-б могли вплинути на правильність прийнятого рішення судом першої інстанції не надано.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Враховуючи викладене у сукупності, суд апеляційної інстанції доходить до висновку, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251КУпАП, об`єктивно з`ясував обставини даної справи із урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

При призначенні ОСОБА_1 виду та розміру адміністративного стягнення районний суд у повній мірі врахував суспільно небезпечний характер вчиненого ним правопорушення, його особу та призначив справедливе адміністративне стягнення, яке є достатнім для виправлення останнього, а також запобіганню вчинення ним, а так само іншими особами аналогічних правопорушень.

При цьому санкція даного адміністративного правопорушення не передбачає альтернативи при призначенні адміністративного стягнення. Підстав для застосування аналогії права та призначення більш м`якого адміністративного стягнення під час апеляційного розгляду не встановлено.

Порушень вимог КУпАП, які б стали підставою для скасування по суті правильного прийнятого судом першої інстанції рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено. Підстави для закриття провадження по справі також відсутні.

Беручи до уваги викладене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, мотивованою та обґрунтованою, підстави для зміни чи скасування постанови суду першої інстанції відсутні, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника – адвоката Хараїм О.В. в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 06 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в сумі 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік – залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: (підпис)