Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №644/3771/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Ритов Я. М.

Справа № 644/3771/26

Провадження № 2/644/3476/26

05.06.2026

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

05 червня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Ритова Я.М.,

за участю секретаря Швайка О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення неповнолітньою дитиною трьох років,

встановив:

Адвокат Воробйов Василь Валентинович, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просив стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дружини у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьох років.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що між позивачкою та відповідачем 06 жовтня 2022 року був укладений шлюб, від вказаного шлюбу подружжя має спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно довідки ВПО від 02.08.2025 року відповідач фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Зареєстроване місце проживання відповіадча: АДРЕСА_2 , знаходиться на тимчасово окупованій території, тому, з 2025 року відповідач проживає фактично у місті Харкові. Позивачка разом з донькою проживає за адресою: АДРЕСА_3 . На теперішній час сторони проживають окремо, витрати на особисте проживання та інше несуть окремо. Відповідач матеріальну допомогу позивачці не надає взагалі. Життям дружини та дитини не цікавиться. Має можливість сплачувати аліменти, є працездатним, матеріально забезпечений, інших дітей та непрацездатних батьків на утриманні не має. Позивачка на теперішній час не працює, повністю зайнята піклуванням, утриманням та вихованням малолітньої дитини, яка потребує постійного догляду. Їй вкрай важко самостійно виховувати та утримувати дитину. Коштів, які вона отримує від держави, для утримання її самої та дитини не вистачає. Враховуючи, що малолітня дитина проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні, позивачка не працює, з урахуванням вимог ст. 84 Сімейного Кодексу України, позивачка має право на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дочкою трьох років.

Враховуючи викладене, вважав за необхідне просити суд стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дружини у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви і до досягнення дитиною трьох років.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 08.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) осіб.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, про час, дату та час розгляду справи повідомлялись, останній надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, у зв`язку з чим, на підставі ухвали Індустріального районного суду міста Харкова від 05.06.2026 року проведено заочний розгляд даної справи, згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо, у їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що з 06.10.2022 року сторони перебувають у шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 02.04.2025 року, виданого повторно.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 02.07.2024 року, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 разом з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 31.03.2026 р., довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 08.05.2025р.

ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 08.04.2026 р., та проживає, як внутрішньо переміщена особа, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю щодо отримання інформації про внутрішньо пеерміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери від 08.04.2026 р.

Відповідно до ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Отже, за змістом вказаної норми права, можливість отримання аліментів на утримання дружини, виникає за умови, що чоловік має можливість надавати таку матеріальну допомогу.

Згідно статті 84 СК України "Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини", ч. 1 - дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; ч. 2 - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; ч. 3 - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; ч. 4 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; ч. 5 - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; ч. 6 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.

Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Подавши докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить саме з принципу справедливості та розумності, враховуючи потреби дружини та фінансові можливості відповідача. Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану (ст. 80 Сімейного кодексу України).

При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з положень ст. 84 Сімейного Кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу, а також поганого стану здоров`я.

Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище сторін.

Аналізуючи встановлені у справі обставини в їх сукупності, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб позивачки, на утриманні та вихованні якої знаходиться дитина, яка не досягла трирічного віку та потребує постійного материнського догляду, а також з можливостей відповідача, зокрема, його працездатності, суд вважає можливим частково задовольнити вимоги позивача у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, до досягнення дитиною трьох років, що ґрунтується на наданих сторонами доказах. Оцінивши вищевказані докази у їх сукупності, суд вважає такий розмір аліментів достатнім та таким, що не поставить мати з дитиною, а також відповідача, у скрутне матеріальне становище.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити рішення суду до негайного виконання у межах сплати платежу аліментів за один місяць.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач за подання позову про стягнення аліментів її утримання до досягнення дитиною трьох років, від сплати судового збору звільнена на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

З огляду на викладене, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 133, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 280-283, 289, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення неповнолітньою дитиною трьох років – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Оленівка Оріхівського району Запорізької області, рнокпп НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_4 , аліменти на її утримання, у розмірі 1/6 (однієї шостої) частини усіх видів його доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з 07 квітня 2026 року та до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , трирічного віку.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч. 3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони:

позивач ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ;

відповідач ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання, як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 .

Суддя Я.М. Ритов